Про визнання нечинним висновку

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого – судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Чалого С.Я.,

при секретарі – Капустинському М.В.

за участю представників: Вадул-Сіретської митниці Чернівецької області… Міністерства економіки України… ТОВ "АВ ТЕХ"…

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Вадул-Сіретської митниці Чернівецької області на постанову господарського суду Чернівецької області від 12 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТЕХ" до Міністерства економіки України про визнання нечинним висновку,

У січні 2007 року ТОВ "АВ ТЕХ" звернувся в суд з позовом до Міністерства економіки України про визнання нечинним висновку № 103-21/503 від 25.07.2006 р., що операція з розпорення вживаного одягу та розкрою його на ганчір’я за договором № 1 від 01.12.2004 року між ТОВ "АВ ТЕХ" та фірмою "АВtех" (Бельгія) не відноситься до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Висновок суперечить статті 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 року № 327/95-ВР, та статям 316, 317 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 13.09.2007 р. залучена в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вадул-Сіретська митниця Чернівецької області.

____________________________________________________________________ Справа № К-11532/08 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 12 листопада 2007 року, залишеною без змін, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року, позов задоволений. Визнаний нечинним висновок Міністерства економіки України від 25.07.2006 року № 103-21/503 про те, що операція з розпорення вживаного одягу та розкрою його на ганчір’я за договором від 01.01.2004 року № 1 між ТОВ "АВ ТЕХ" та фірмою "АВtех" (Бельгія) не відповідає вимогам Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", а тому не відноситься до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Вадул-Сіретська митниця Чернівецької області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів попередніх інстанції та просить відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "АВ ТЕХ" звернулося до суду з позовом про визнання нечинним висновку Міністерства економіки України № 103-21/503 від 25.07.2006 р., згідно якого операція з розпорення вживаного одягу та розкрою його на ганчір’я за договором № 1 від 01.12.2004 року між ТОВ "АВ ТЕХ" та фірмою "АВtех" (Бельгія) не відноситься до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з тих обставин, що висновки відповідача з посиланням на відповідні пункти зовнішньоекономічного договору безпідставні та не відповідають вимогам ст. 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з наступних підстав.

Згідно обставин справи позивачем оскаржується лист-висновок № 103-21/503 Департаменту зовнішньоекономічної політики Міністерства економіки України від 25.07.2006 р. що визначення операції за зовнішньоекономічним договором, стороною якого являється позивач, з розточення та розкрою вживаного одягу на ганчір’я не відноситься до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах. Вказаний лист-висновок носить інформаційний характер і не є обов’язковим до виконання для сторони. Відповідно до ст.ст. 2, 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних, фізичних осіб щодо рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) суб’єктів владних повноважень. Нормативно-правові акти – це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії – рішення, дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права. Окаржуваний лист-висновок не має ознак ні нормативно-правового акту, ні правового акту індивідуальної дії, який не зобов’язує сторони до його обов’язкового виконання, не носить ознак норм права, не має правових наслідків. Як вбачається з обставин справи фактично спір між сторонами та третьою особою існує щодо визначення коду товару за УКТ ЗЕТ, а вказаний висновок носить ознаки доказу, який підлягає оцінці при вирішенні питань щодо коду УКТ ЗЕТ спірного товару.

Виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження по справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведених обставин постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції згідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України підлягають скасуванню з тих підстав, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції в повному обсязі, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 225, 228, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Вадул-Сіретської митниці Чернівецької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Чернівецької області від 12 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року скасувати, провадження по справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.