Про визнання протиправними дій та визнання незаконним підпункту 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом  Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010

Вищий адміністративний суд України у складі:

секретаря судового засідання Фурдичко Б. М,

за участю: позивача –ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконним підпункту 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010; зобов’язання вчинити певні дії,

ОСОБА_6 звернувся з позовом до Президента України ОСОБА_7, із врахуванням уточнених позовних вимог якого просив визнати протиправними дії та бездіяльність Президента України, визнати незаконним підпункт 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010; зобов’язання вчинити певні дії.

Зазначив, що є головним редактором друкованого засобу масової інформації "Правдошукач". 02 червня 2010 року ним направлено до Адміністрації Президента України офіційне подання щодо акредитації на Зібрання з нагоди виголошення Президентом України послання до Українського народу (03 червня 2010 року) та прес-конференцію Глави держави (04 червня 2010 року). 03 червня 2010 року в Адміністрації Президента України підтвердили задоволення подання. Однак 04 червня 2010 року співробітники Управління державної служби охорони України не допустили його (позивача) на прес-конференцію. 05 червня 2010 року він відповідно до ст. 16 Закону України "Про звернення громадян"подав Президенту України скаргу на дії Адміністрації Президента України, відповідь на яку надала сама ж Адміністрація. Вважає такі дії (направлення скарги органу, дії якого оскаржуються) і бездіяльність (нездійснення особистого контролю за розглядом скарги на дії Адміністрації Президента України) протиправними. Вказує, що підпункт 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, яким на неї покладено завдання по розгляду звернень громадян, не відповідає статті 7 Закону України "Про звернення громадян", в зв’язку з чим просить визнати це положення незаконним і зобов’язати Президента України привести його у відповідність до вимог Закону.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належними чином, своєю письмовою заявою просив справу розглядати в його відсутність.

В запереченнях на позов представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що повноваження організовувати розгляд звернень громадян до Президента України покладені на Адміністрацію Президента України; відповідь на звернення позивача Адміністрацією надана; особисті права та інтереси позивача підпунктом 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України не порушуються.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2010 року ОСОБА_6 направив на ім’я Президента України ОСОБА_7 листа щодо усунення порушень процедури акредитації та надання інформації про авторський колектив "Програми економічних реформ на 2010-2014 роки".

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_6 обґрунтував свої вимоги тим, що Президент України фактично його скаргу не розглянув, права його не поновлені, відповідь він отримав від органу, дії якого оскаржив, з порушенням строків розгляду скарги; крім того, обов’язок розгляду Адміністрацією Президента України звернень громадян, який зазначений в підпункті 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, не відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про звернення громадян", оскільки не має обумовлень щодо заборони розгляду нею скарг на дії самої Адміністрації, тому просить визнати підпункт 20 пункту 4 Положення "Про Адміністрацію Президента України"незаконним і зобов’язати Президента України внести в нього зміни шляхом приведення його у відповідність до вимог статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

Відмовляючи в позові, суд виходить з наступного. Конституцією України встановлені повноваження Президента України. Зокрема, статтею 106 Основного Закону України встановлено, що Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; 4) приймає рішення про визнання іноземних держав; 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; 6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; 7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; 8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією; 9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; 11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; 12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; 13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; 15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; 16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; 18) очолює Раду національної безпеки і оборони України; 19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; 21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; 22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; 23) утворює суди у визначеному законом порядку; 24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; 25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; 26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; 27) здійснює помилування; 28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; 29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України; 30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; 31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. Конституцією України не передбачено обов’язок Глави держави особисто надавати відповіді на звернення до нього.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Указом Президента України від 25 лютого 2010 року № 265/2010 "Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" утворено Адміністрацію Президента України, а Указом Президента України від 02 квітня 2010 року № 504/2010 затверджено Положення про Адміністрацію Президента України.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Положенням визначені основні завдання цих органів, у тому числі в підпункті 20 пункту 4: організація прийому громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень. На основі аналізу звернень цей суб’єкт владних повноважень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Як встановлено судом, 12 серпня 2010 року Першим заступником Глави Адміністрації Президента України –Представником Президента України у Конституційному Суді України ОСОБА_8 надана відповідь на звернення ОСОБА_6 від 05 червня 2010 року.

Позивач оскаржив до суду бездіяльність Президента України, а не Адміністрації Президента України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом статей 3, 6, частини третьої статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, який на думку позивача порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом в частині визнання протиправними дій та бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на те, що позивач не навів у позовній заяві обставин, які б свідчили про неправомірність дій або бездіяльності Президента України та порушення його прав, свобод чи інтересів щодо розгляду звернення ОСОБА_6, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Також доводами позовної заяви є і те, що при розгляді звернення мало місце порушення норм законодавства України, оскільки за змістом ст. 7 Закону України "Про звернення громадян"забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. На підставі таких доводів позивач приходить до висновку, що норма підпункту 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України є незаконною, оскільки протирічить положенням ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".

Підпунктом 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України передбачено, що Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо роз’яснення порушених у них проблем.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначені Законом України "Про звернення громадян".

Цей закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 7 Закону України "Про звернення громадян'якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі; направлення скарги громадянина для розгляду іншому державному органу (посадовій особі) є його вольовим рішенням, яке він приймає у випадку якщо питання, порушені в зверненні, не входять до його повноважень.

Разом із тим, у спірних правовідносинах передача звернення на розгляд Адміністрації Президента України відбулась в силу встановленого законодавством механізму розгляду звернень до Президента України, що передбачає розгляд цієї скарги саме допоміжним органом Президента України, яким, відповідно до Указу Президента України від 02 квітня 2010 року № 504/2010, є його Адміністрація.

Суд не вбачає порушень прав, свобод або інтересів позивача щодо порядку розгляду його скарги, визначеному в підпункті 20 пункту 4 Положення "Про Адміністрацію Президента України", зміст підпункту 20 пункту 4 Положення "Про Адміністрацію Президента України"не суперечить статі 7 Закону України "Про звернення громадян", тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В позові ОСОБА_6 до Президента України ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконним підпункту 20 пункту 4 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010, зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

постанова є остаточною і не підлягає оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку.