КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
N 1487 від 16.07.2001
Про затвердження міської комплексної програми
"Розвиток музейної справи в м. Києві
на 2001-2005 роки"
З метою зміцнення матеріально-технічної бази музеїв м. Києва,забезпечення збереження історико-культурної спадщини, створеннясприятливих умов для задоволення різноманітних духовних потребкиян і гостей столиці та на виконання Указу Президента України від22.03.2000 N 489/2000 ( 489/2000 ) "Про невідкладні заходи щодорозвитку музеїв України":
1. Затвердити міську комплексну програму "Розвиток музейноїсправи в м. Києві на 2001-2005 роки" (додається).
2. Головному фінансовому управлінню Київської міськоїдержавної адміністрації разом з Головним управлінням культури імистецтв Київської міської державної адміністрації щорічнопередбачати видатки на реалізацію міської комплексної програми"Розвиток музейної справи в м. Києві на 2001-2005 роки" в межахкоштів, передбачених по галузі "Культура".
3. Головному управлінню культури і мистецтв Київської міськоїдержавної адміністрації забезпечити контроль за виконанням міськоїкомплексної програми "Розвиток музейної справи в м. Києві на2001-2005 роки".
4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти назаступника голови Київської міської державної адміністраціїТолстоухова А.В.
Голова О.Омельченко
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Київської
міської державної
адміністрації
від 16.07.2001 N 1487
КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
МІСЬКА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
"РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В М. КИЄВІ
НА 2001-2005 РОКИ"
Зміст
Паспорт міської комплексної програми "Розвиток музейної
справи в м.Києві на 2001-2005 роки"
Вступ
1. Стан проблеми та обгрунтування необхідності її
вирішення програмними методами
2. Підстави для розробки Програми
3. Основні цілі, завдання і строки реалізації Програми
4. Система програмних заходів
5. Ресурсне забезпечення Програми
6. Механізм організації управління і контролю за ходом
реалізації Програми
7. Соціально-економічна ефективність реалізації Програми
Додаток А. Основні відомості про музеї м. Києва
ПАСПОРТ МІСЬКОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ
"РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В м. КИЄВІ НА
2001-2005 РОКИ"
------------------------------------------------------------------
| N | Основні | Зміст |
| | параметри | |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|1 | Підстави |Указ Президента України від 22.03.2000 |
| | для |N 489/2000 ( 489/2000 ) "Про невідкладні заходи|
| | розробки |щодо розвитку музеїв України", доручення Голови |
| | Програми |Київської міської державної адміністрації від |
| | |27.03.2000 N 6303, розпорядження Київської |
| | |міської державної адміністраціївід 07.02.2001 |
| | |N 205 ( ra0205017-01 ) "Про програму заходів |
| | |Київської міської державної адміністрації щодо |
| | |забезпечення реалізації Основних напрямів |
| | |соціальної політики на період до 2004 року" |
| | |(розділ 5 "Гуманітарна сфера", п.33). |
| | |Програма сформована Науково-дослідним інститутом|
| | |соціально-економічних проблем міста на підставі |
| | |пропозицій Головного управління культури і |
| | |мистецтв, інших структурних підрозділів |
| | |Київської міської державної адміністрації та |
| | |музеїв міста. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|2 | Мета |Метою Програми є спрямування дій міських органів|
| | Програми |державної виконавчої влади та місцевого |
| | |самоврядування, громадських об'єднань та |
| | |підприємств міста на вдосконалення системи |
| | |управління музейною справою, зміцнення |
| | |матеріально-технічної бази музеїв міста, |
| | |забезпечення їх матеріально-технічними |
| | |ресурсами, охорони музеїв та збереження пам'яток|
| | |Музейного фонду України, впровадження в їх |
| | |діяльність нових інформаційних технологій, що |
| | |дозволить створити оптимальні умови для |
| | |реалізації музеями своїх соціальних функцій та, |
| | |у кінцевому підсумку, підвищити роль музеїв як |
| | |багатоцільових осередків культури, науки, освіти|
| | |та виховання особистості. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|3 | Основні |- збереження історичних пам'яток та інших |
| | завдання |об'єктів, що становлять культурну цінність, |
| | Програми |підтримка і розвиток мережі музеїв; |
| | |- забезпечення соціально-економічних та правових|
| | |умов для ефективної діяльності музеїв; |
| | |- сприяння формуванню сучасної інфраструктури |
| | |музейної справи, впровадження в діяльність |
| | |музеїв сучасних інформаційних технологій; |
| | |- забезпечення музеїв і заповідників сучасними |
| | |засобами охоронної, пожежної сигналізації, |
| | |контролю мікроклімату тощо; |
| | |- створення сучасної реставраційної бази, |
| | |оснащення сучасними науково-дослідними та |
| | |реставраційними матеріалами; |
| | |- забезпечення підготовки та підвищення |
| | |кваліфікації музейних кадрів, їх правовий і |
| | |соціальний захист; |
| | |- підтримка фундаментальних і прикладних |
| | |наукових досліджень, пов'язаних з музейною |
| | |справою; |
| | |- сприяння міжнародному співробітництву в галузі|
| | |музейної справи. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
| | Строки |2001-2005 роки. |
| |реалізації | |
| | Програми | |
|---+-----------+------------------------------------------------|
| | Перелік |Система програмних заходів охоплює наступні |
| | основних |напрямки: |
| | заходів |- зміцнення та розвиток матеріально-технічної |
| | |бази музеїв, підпорядкованих Головному |
| | |управлінню культури Київської міської державної |
| | |адміністрації; |
| | |- музейна безпека; |
| | |- сприяння формуванню сучасної інфраструктури |
| | |(виготовлення сучасного музейного обладнання та |
| | |втілення в діяльність музеїв сучасних |
| | |інформаційних технологій); |
| | |- проведення робіт по створенню нових експозицій|
| | |музеїв; |
| | |- сприяння міжнародному співробітництву в галузі|
| | |музейної справи та реституція музейних колекцій,|
| | |архівних документів та інших пам'яток історії та|
| | |культури; |
| | |- проведення фундаментальних і прикладних |
| | |наукових досліджень, пов'язаних з музейною |
| | |справою; |
| | |- підготовка та підвищення фахової кваліфікації |
| | |музейних кадрів; |
| | |- популяризація музейної справи, видавнича |
| | |діяльність. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|5 | Обсяги |Всього на 2001-2005 роки - 103,25 млн.грн. |
| | коштів, |в т.ч. по роках: 2001 - 11,68 млн.грн., |
| |необхідних | 2002 - 18,34 млн.грн., |
| | на | 2003 - 24,33 млн.грн., |
| |фінансуван-| 2004 - 24,40 млн.грн., |
| |ня заходів | 2005 - 24,50 млн.грн. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|6 | Основні |Державний та міський бюджет, залучені кошти |
| | джерела |підприємств, організацій та фізичних осіб. |
| |фінансуван-| |
| | ня | |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|7 | Виконавці |Головне управління культури і мистецтв, музеї, |
| | основних |разом з зацікавленими установами та |
| | заходів |організаціями по профілю передбачених заходів. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|8 | Очікувані |Реалізація Програми значно поліпшить стан справ |
| |результати |в музейній справі, створить умови для зміцнення |
| |реалізації |та розвитку матеріально-технічної бази, |
| | Програми |технічного оснащення музеїв на рівні сучасних |
| | |вимог і стандартів. |
| | |Головним соціальним ефектом Програми буде |
| | |покращення умов збереження пам'яток Музейного |
| | |фонду України, збільшення відвідуваності киянами|
| | |та гостями столиці музеїв і, таким чином, |
| | |залучення їх до національних і світових |
| | |культурних надбань, що сприятиме формуванню |
| | |національної свідомості, зростанню духовності |
| | |людей. |
| | |Реалізація Програми підвищить роль музеїв у |
| | |неформальній і додатковій освіті, вихованні |
| | |молоді, галузі рекреації та дозвілля. Музеї |
| | |мають розширити свої функції, стати "відкритими"|
| | |багатоцільовими осередками культури, науки, |
| | |освіти та виховання відповідно до світової |
| | |тенденції розвитку музейної справи: відкритий |
| | |музей у відкритому суспільстві. |
| | |Популяризація культурних надбань музейними |
| | |засобами, обмін виставками і спеціалістами |
| | |сприятиме поліпшенню міжнародного |
| | |співробітництва, входженню київських музеїв в |
| | |міжнародні організації. |
| | |Це сприятиме зростанню авторитету столиці |
| | |України на міжнародній арені, її входженню у |
| | |європейське та світове співтовариство. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|9 | Динаміка | Найменування основних | Вихідні |Очікувані |
| | змін | цільових показників | дані на |результати|
| | цільових | Програми | початок | - 2005 р.|
| |показників | | дії | |
| | Програми | |Програми | |
| | | |- 2000 р.| |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |Музейний фонд, всього | 918,2 | 985,8 |
| | |тис.од. | | |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |в тому числі: | | |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |основний | 746,8 | 775,4 |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |науково-допоміжний | 171,4 | 179,8 |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |Кількість відвідувачів, | 1508,4 | 1653,5 |
| | |тис.осіб | | |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |Кількість проведених | 158 | 191 |
| | |виставок, од. | | |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |Кількість предметів | 56217 | 60982 |
| | |музейних фондів, що | | |
| | |експонувались протягом | | |
| | |року, од. | | |
| | |---------------------------+---------+----------|
| | |Кількість працюючих, чол. | 1348 | 1654 |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|10 |Врахування |Головному управлінню економіки, Головному |
| | заходів |фінансовому та іншим органам виконавчої влади |
| |Програми та|під час розробки проектів програм |
| | потреб у |соціально-економічного та культурного розвитку |
| |фінансових |м.Києва, міського бюджету враховувати за |
| | ресурсах |поданням Головного управління культури і |
| | |мистецтв заходи, передбачені Міською комплексною|
| | |програмою "Розвиток музейної справи в м.Києві на|
| | |2001-2005 роки", та потреби у фінансових |
| | |ресурсах для їх реалізації, виходячи з |
| | |фінансових можливостей міста. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|11 | Період, |Коригування Програми проводиться Головним |
| |підстави та|управлінням культури і мистецтв щорічно після |
| | порядок |затвердження Програми соціально-економічного та |
| |корегування|культурного розвитку м.Києва і міського бюджету |
| | Програми |на наступний рік. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|12 |Організація|Контроль здійснює Головне управління культури і |
| |контролю за|мистецтв. Інформація про хід виконання Програми |
| |виконанням |і використанні бюджетних коштів надаються в |
| | Програми |установленому порядку. |
|---+-----------+------------------------------------------------|
|13 | Дата |Розпорядження Київської міської державної |
| |затверджен-|адміністрації від _________ N ____. |
| |ня Програми| |
------------------------------------------------------------------
Вступ
Музеї відіграють значну роль у житті українськогосуспільства, у культурному житті столиці України. Музей усучасному суспільстві - не тільки науково-просвітитницькаустанова, але і центр культури, що вирішує задачі розвитку івиховання особистості. Музей, музейні експонати мають унікальнуможливість впливати на інтелектуальні, вольові й емоційні процесиособистості одночасно, а кожна експозиція являє собою програмупередачі через експонати знань, навичок, суджень, оцінок іпочуттів.
Саме музей покликаний допомогти людям відкрити різноманітнізасоби освоєння культури, сформувати стійку потребу спілкування зїї цінностями.
В музею є свій шлях, свої можливості впливу на людину, свояосвітня задача - формування ціннісного, особистісного, емоційноговідношення до культурної спадщини і світу в цілому.
Музей, як вікно в минуле й у навколишній світ, дає потужнийстимул для формування і розвитку особистості, посилює окремі гранівиховання і значно розширює діапазони взаємодії особистості зсуспільством, формуючи механізми самостійної зрілої оцінкиневідомих раніше цінностей іншої культури, історичних шарівдуховного досвіду людства.
1. Стан проблеми та обгрунтування необхідності
її вирішення програмними методами
Мережа музеїв міського підпорядкування станом на 01.01.2001р., налічує 25 музеїв (разом з філіями та відділами). Це - 12історичних, 4 меморіальних, 6 мистецтвознавчих, 3 літературнихмузеї. Загальна кількість музейних фондів у музеях міськогопідпорядкування становить біля 900 тис. одиниць збереження.Основні показники діяльності музейних закладів Києва (щознаходяться у підпорядкуванні Головного управління культури імистецтв) наведено в додатку А.
За період з 1997 по 2000 рік мережа музейних закладівзбільшилась на одну одиницю за рахунок відкриття Музею культурноїспадщини (відділ Музею історії м. Києва). До Дня Києва у 1998 роцівідкрито оновлену експозицію Київського музею західного тасхідного мистецтва, перейменованого нині у Музей мистецтв іменіБогдана та Варвари Ханенків. У травні 1999 року було відкритоКиївський музей О.С.Пушкіна та Музей культурної спадщини. У 2000році - оновлену експозицію Державного музею книги і друкарстваУкраїни. Продовжено реекспозицію в Київськомулітературно-меморіальному музеї - квартирі П.Тичини та Державномумузеї Т.Г.Шевченка.
З метою зміцнення матеріально-технічної бази музейнихзакладів протягом 1997-1999 роки: відремонтовано дах, здійсненоремонтні роботи у музеї М.Булгакова, відремонтовано фасад таокремі зали в Державному музеї Т.Г.Шевченка, проведено ремонтніроботи в Меморіальному будинку-музеї Т.Г.Шевченка, продовженоперший етап реконструкції історико-архітектурної пам'ятки музею"Київська фортеця", укріплено частину фундаменту та здійсненопоточний ремонт у частині приміщень Музею-майстерніІ.П.Кавалерідзе. Здійснено капітальний ремонт приміщення таоблаштовано новітніми засобами охоронно-пожежної сигналізаціїфондосховище Державного музею книги і друкарства України.Справжньою подією у місті стало відкриття в 1997 р. сучасноговиставкового залу в корпусі N 1 Національного Києво-Печерськогоісторико-культурного заповідника, який оснащено найновітнімизасобами відеоспостереження та охоронно-пожежної сигналізації.Протягом 2000 року, згідно з міською програмою "Музейна безпека",продовжувались ремонтно-реставраційні роботи у Музеї мистецтвімені Богдана та Варвари Хененків, Музеї історії м. Києва, Музеїгетьманства, фондовому приміщенні Національного Києво-Печерськогоісторико-культурного заповідника та в Історико-архітектурнійпам'ятці-музеї "Київська фортеця". Облаштовано новітніми засобамиохоронно-пожежної сигналізації приміщення Музею гетьманства,Державного музею книги і друкарства України та Державного музеютеатрального, музичного та кіномистецтва України.
Однак, всі виконані роботи не знімають проблеми зміцненняматеріально-технічної бази практично всіх музеїв, оснащення їхсучасними технічними засобами та відповідним обладнанням (в т.ч.фондовим), вимагає цільового фінансування планова реставраціямузейних експонатів та поповнення музейних колекцій новимиекспонатами, впровадження в діяльність музеїв сучаснихінформаційних технологій, забезпечення музеїв і заповідниківсучасними засобами охоронної, пожежної сигналізації, контролюмікроклімату тощо.
За останні 2 роки музеями Києва проведено понад 163 тис.екскурсій, організовано понад 340 виставок в Україні, в тому числі14 - за її межами, зокрема в Австрії, Греції, США, ВеликійБританії, Франції, Італії, ФРН, Республіці Польща, Фінляндії,Угорщині, Росії, Білорусі.
Протягом останніх років було забезпечено проведеннязагальноміських заходів до ювілейних і знаменних дат у державнихмузеях міста, а саме: 185-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка,200-річчя від дня народження О.С.Пушкіна, 150-річчя від днянародження Б.І.Ханенка, 230-річчя від дня народженняІ.П.Котляревського, 80-річчя Київського музею західного тасхідного мистецтва, 50-річчя відкриття Державного музеюТ.Г.Шевченка, 100-річчя колекції Державного музею українськогонародного декоративного мистецтва та ін. Протягом 2000 року булозабезпечено організацію і проведення заходів до ювілейних, а саме:2000-ліття Різдва Христового, 160-річчя від дня народження МихайлаСтарицького, 100-річчя від дня народження Катерини Білокур, ОксаниПетрусенко і Івана Козловського, Шевченківських свят та ін.
Серед виставок, проведених у 2000 році, значний інтерес тапозитивні відгуки викликали такі: "Барви народного мистецтва"(Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник),"Біблійні сюжети", виставка творів М.М.Ге (Київський музейросійського мистецтва), "Пам'ятки християнського мистецтва","Китайський класичний живопис" (Музей мистецтв імені Богдана таВарвари Ханенків), "Народна ікона України XVII-XIX ст.","Образотворче мистецтво. Японія-Україна-2000" (Державний музейукраїнського народного декоративного мистецтва), "Нові надходження1995-2000 рр." (Державний музей книги і друкарства України) тощо.
Продовжено роботу щодо популяризації національних надбань закордоном, а саме: у 1999 році у Парижі демонструвалася виставкатворів М.Приймаченко з колекції Державного музею українськогонародного декоративного мистецтва, у Греції та Фінляндіїекспонувалися художні полотна та ікони з Музею мистецтв іменіБогдана та Варвари Ханенків, частина робіт з колекції Київськогомузею російського мистецтва побувала в Італії та Фінляндії, дещораніше у США експонувалися унікальні музейні пам'ятки із фондівНаціонального Києво-Печерського історико-культурного заповідника.У 2000 році експонувались твори з фондових колекцій Державногомузею Т.Г.Шевченка, Київського музею російського мистецтва, МузеюІвана Гончара, Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків,Державного музею українського народного декоративного мистецтва.
Але практично всі виставки проводились за кошти спонсорів іне приносили прибутків.
Не дивлячись на зусилля місцевої влади щодо сприяння розвиткумузеїв міста, ситуація, що нині склалась у музейній справі Києва,визначається наявністю цілою низкою проблем, на вирішення якихсаме і спрямована розроблена програма.
Критичні точки, що потребують принципових рішень:
- наростаюча загроза непоправних втрат у культурній таісторичній спадщині, оскільки більшість приміщень і будівельнепристосовані для зберігання музейних колекцій, потребуютьздійснення термінових заходів щодо зміцнення матеріально-технічноїбази музеїв та заповідників, створення нормальних умов длязбереження пам'яток;
- практична відсутність сучасної інфраструктури музейноїсправи, впровадження в діяльність музеїв сучасних інформаційнихтехнологій - найважливіших чинників саморозвитку музеїв;
- потреба в активізації та розширенні міжнародних зв'язків;
- зменшення і загроза критичного скорочення кадровогопотенціалу в результаті різкого зниження рівня прибутків, їхньогофактичного зубожіння, масової міграції в інші сектори економіки.
Все це привело, в кінцевому підсумку, до критичного зниженнярівня відвідуваності населенням музеїв Києва. Якщо в 1990 році вмузеях Києва було 8102,4 тис.чол., то в 2000 році лише 1508,4тис.чол.
В цілому музейна мережа в Києві не така потужна як у іншихстолицях світу. У Лондоні на 1 млн. жителів припадає 41 музей,Парижі - 39, Римі - 36. Більшість європейських музейних закладівутримуються державою і є некомерційними, дотаційними установами.У Києві на 1 млн. жителів - 12 музеїв державної та комунальноїформ власності.
В Києві потребують негайного вирішення проблеми збереження таконсервації музейних фондів, розвитку реставраційної підгалузівзагалі. Колекції музеїв нараховують близько 918 тис. одиницьзбереження, з яких більшість потребує реставрації. Умови їхзберігання здебільшого не відповідають загальноприйнятимєвропейським нормам. Як наслідок, прискорюються процесипередчасного старіння пам'яток, які обумовлені дією фізичних табіологічних факторів.
Реставраційні і технічні огляди музеїв свідчать, що більшістьприміщень і будівель непридатні для збереження музейних колекцій,потребують здійснення термінових заходів щодо зміцненняматеріально-технічної бази, створення нормальних умов длязбереження пам'яток Музейного фонду України. В музеях відсутніспеціалізовані приміщення для збереження нових надходжень, а такождля відокремлення (ізоляції) заражених біошкідниками пам'яток.Ремонту потребує більшість будівель музейних закладів, зокремаНаціонального Києво-Печерського історико-культурного заповідника,Київського музею російського мистецтва, Українського Центрународної культури "Музей Івана Гончара", Музею-майстерніІ.П.Кавалерідзе, Музею Богдана та Варвари Ханенків, Музею ЛесіУкраїнки, М.Старицького, Г.Світлицького, фондосховища Державногомузею українського народного декоративного мистецтва та ін.
Фондосховища музеїв не забезпечені приладами контролюмікрокліматичного та біологічного режимів. Потребує ремонту,оновлення реставраційне обладнання. Вимагає поліпшеннязабезпечення музейних закладів реставраційними матеріалами таінструментами, сучасною охоронною та протипожежною сигналізацією.У більшості музеїв за відсутністю фінансування протягом декількохроків не ведеться закупівля музейних експонатів.
Початок ремонтно-реставраційних робіт та робіт з побудовиекспозиції Музею М.Грушевського гальмується у зв'язку з обмеженнямфінансування галузі культура.
Через дефіцит бюджетних коштів київські музеї до цього часуне мали змоги увійти до міжнародних музейних організацій - ІСОМ таІСКОМ.
Протягом багатьох років кошти на комплектування музейнихзібрань не виділялись. У зв'язку з цим для музеїв втрачено ціліпласти художніх, культурних та історичних цінностей. Потреба увиділенні коштів на комплектування коливається від 20 тис.грн.(історичні, меморіальні музеї) до 100 тис.грн. (художні,літературні). З метою виправлення ситуації, що склалася зкомплектуванням музейних фондів та проведення роботи музейнимизакладами по закупівлі та поповненню фондових колекцій, необхідновиділяти з міського бюджету у середньому 500-700 тис.грн. в рік.
Продовження практики залишкового підходу до фінансуваннямузеїв, і культурної діяльності в цілому як на державному так і наміському рівні не дозволяє ефективно використовувати бюджетнікошти і є, по суті, абсолютно безперспективною політикою "гасінняпожежі".
Необхідно відмовлятися від такого принципу фінансуваннякультури, а переходити на засади програмно-цільового розвитку, щопередбачає чітке визначення пріоритетів, цілей та напрямків їхдосягнення з відповідним фінансовим забезпеченням. Будучи сьогоднінедостатньо багатим для того, щоб робити дешеві придбання, Київ зрозумінь самозбереження повинен адекватно брати участь узберіганні і розвитку культурної спадщини.
Характеристика світового досвіду рішення подібних проблемсвідчить, що у розвинених країнах обсяг культурної політики,здійснюваної державою, помітно менше, ніж у тих, що розвиваються,оскільки в перших склалася налагоджена система регуляціїкультурної діяльності, у тому числі з боку бізнесу і громадськихорганізацій. Високий рівень інфраструктури дозволяє забезпечуватирозвиток культури відповідно до загальнонаціональних вимог, дляяких характерні такі основні параметри:
- визначення цілей державної культурної політики з поглядупідвищення якості життя всіх членів суспільства; використаннябагатоканальної моделі фінансування об'єктів, установ культури,створення сприятливих умов для стійкого розвитку меценатства іспонсорства за рахунок податкових пільг тим, хто вкладає кошти вокремі культурні об'єкти і заходи;
- підтримка культурної еліти;
- державний протекціонізм стосовно національної культури імови (у країнах континентальної Європи в першу чергу);
- широкий доступ різноманітних соціальних груп до культурноїінформації;
- широке використання установ культури в просвітницьких ірекреаційних цілях;
- інтенсивний міжнародний культурний обмін.
Подолання сформованих негативних явищ і тенденцій потребуєрозробки культурної політики, відповідних цільових програм.
При цьому можливі такі сценарії:
1. "Гасіння пожежі" - при збереженні сформованої культурноїполітики й існуючої практики фінансування, при подальшому падіннірівня життя робітників культури відбудеться нарощування негативнихявищ, непоправних втрат у культурній та історичній спадщині ісоціальних наслідків. Культурне життя, що деградує, станенепереборною перешкодою соціально-економічних перетворень.
2. Політика гарантій - відновлення пріоритетності культури вполітиці, перехід до нормативно-цільового методу планування витратна культуру на основі соціальних стандартів, розвиток програмнихметодів здійснення культурних проектів, послідовне подоланнядискримінації в оплаті праці робітників галузі.
3. Пріоритетна культурна політика - спрямована на розвитоккультури, ефективне сполучення традицій і новаторства, формуванняповноцінної інфраструктури галузі, що відповідає реаліям новогочасу, послідовне зближення рівнів оплати праці робітників культуриз оплатою праці в промисловості, розвиток програмних методівреалізації культурних проектів, формування бюджетних ресурсівкультури на основі соціальних стандартів, регіональних нормативівбюджетного фінансування і міжбюджетних трансфертів, диверсифікаціяканалів фінансування, широке використання позабюджетних джерел іспеціальних відрахувань на користь культури.
З огляду на реально існуючі бюджетні обмеження, у повномуобсязі третій сценарій може бути реалізований тільки до кінцяпрогнозованого періоду, проте виконання практичних заходів повиннобути почате негайно, і темпи їхньої реалізації - нарощуватись.
У західноєвропейських країнах частка витрат на культуру нанаціональному рівні теж менше, ніж на регіональному і місцевомурівнях. Для порівняння: частка державних витрат на культурускладає у Швеції 4,8%, Ісландії - 4,6, Данії - 4,0, Норвегії іФінляндії - по 3,6, Франції - 3,2, Бельгії - 2,5, Німеччини -2,5%. В Україні частка державного рівня (без урахування засобівмасової інформації) становить 0,5%, що в декілька разів менше, ніжу західних країнах.
У 2000 році в м. Києві частка видатків на культуру вструктурі видатків із загального фонду бюджету становила 3,1%. Нафінансування музейної справи було направлено 12,8 млн. грн.,близько п'ятої частини видатків на культуру.
Необхідна зміна ідеології формування фінансових ресурсів -поступовий перехід від планування від досягнутого рівня допланування від реальних потреб. Цьому повинна сприяти розробкадержавних соціальних стандартів у сфері культури і заснованих наних методів нормативного планування, перехід починаючи з 2005 рокуна нормативні методи планування бюджетних витрат на культуру, ізвиходом до 2006 року на рівень цього виду витрат міського бюджетуне менше 0,5% від ВВП.
Одночасно необхідно домогтися реального підвищенняефективності витрат бюджетних коштів, що виділяються, необхіднеудосконалювання методів контролю за цільовим й ефективнимвитрачанням бюджетних коштів, формування до 2005 року реальногобагатоканального фінансування. Саме на це спрямована розробленапрограма.
Розвиток програмних методів здійснення культурних проектів.
Послідовне впровадження програмного підходу до визначеннястратегії і тактики розвитку музеїв. Обов'язковою умовою для цьогоє включення програмних заходів до Державної програмисоціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року тадо щорічних програм соціально-економічного та культурногорозвитку, якими уточнюються завдання та заходи довгостроковоїДержавної програми.
До 2005 року необхідно розширити сферу застосуванняпрограмних методів керування галуззю, у тому числі розширеннясфери застосування грантової системи підтримки програмнихпроектів, удосконалювання форм і методів конкурсного доборупрограмних заходів, з залученням до їхньої реалізації коштівбюджетів усіх рівнів і позабюджетних коштів.
В числі головних тенденцій подальшого розвитку міста Києва,його територіальної громади особливе місце повинно зайнятивсемірне зростання культурних факторів у формуванні світогляду,більш повному задоволенні різноманітних духовних потреб киян ігостей столиці.
Практична реалізація цієї тенденції потребує і зараз, і вподальшому чималих зусиль культурно-освітніх установ міста,приведення їх у відповідність з вимогами часу і новимиможливостями економічного і науково-технічного розвитку.
З цією метою в м. Києві передбачається:
- забезпечення гарантій доступу громадян, особливо молоді, довсіх культурних надбань столиці;
- створення нормативної бази щодо розвитку сфери культури імистецтва, суміжних сфер суспільного життя, що відповідала бсучасним вимогам, сприяла формуванню демократичного суспільства;
- заохочення становлення і зміцнення мережі недержавнихкультурно-освітніх закладів (відомчих, приватних музеїв та музеївна громадських засадах), які сприятимуть розвитку культури встолиці;
- збереження національної культурної спадщини (рухомих танерухомих пам'яток), як основи національної культури;
- створення й утримання зусиллями органів державноївиконавчої влади в м. Києві та органів місцевого самоврядуваннябазових елементів інфраструктури сфери культури.
Процес реформування культурної сфери має включати подальшізаходи, з урахуванням специфіки галузі та конкретних закладівкультури:
- реорганізацію майнових та фінансово-господарчих взаємин укультурній сфері з метою їх приведення у відповідність іззагальними напрямами суспільно-економічних реформ;
- формування системи заохочення щодо зміцнення мережінедержавних у галузі культурно-освітніх організацій, яказабезпечуватиме здоровий розвиток культури досягненням розмаїттятворчих, господарчих, адміністративно-правових форм існування,через множинність каналів її підтримка суспільством і державою.
Водночас мають бути проведені конкретні заходи з виразноюсоціальною спрямованістю, зокрема налагодження дієвого моніторингустану пам'яток історії та культури, збереження музейного фонду.
В ході реалізації програми основний наголос має бути зробленона підвищення ефективності використання виділених фінансовихресурсів, створення умов для часткового самофінансування закладівкультури, насамперед шляхом залучення недержавних коштів,концентрацією засобів на підтримку об'єктів, внесених до спискусвітової культурної та природної спадщини і занесених додержавного реєстру національного культурного надбання.
Одночасно передбачається забезпечити доступність користуванняпослугами музейних закладів для малозабезпечених верств населеннята найбільш соціально вразливих категорій громадян шляхомудосконалення переліку послуг, що надаються безкоштовно або напільгових умовах.
На період до 2005 року сфера культури все більше будерозглядатись не тільки як виробник і зберігач культурнихцінностей, але й як галузь економіки, що забезпечує рістзайнятості, розвиток наукоємних галузей, зростання прибутків відтуризму і податкових платежів до місцевого бюджету.
Відмінними рисами нової культурної політики в місті повинностати перенесення акцентів з "вузькогалузевого" підходу втрактуванні культурних процесів на загальнозначущий для всіх сфергромадського життя, з відомчого - на розвиток самої людини,здатної освоювати і використовувати різні культурні взірці дляреального покращання якості свого життя.
2. Підстави для розробки Програми
Дана Програма направлена на створення правової,організаційної та економічної основи для покращення музейноїсправи у місті Києві, сприяння розвитку їх матеріально-технічноїбази і розроблена відповідно до Указу Президента України від22.03.2000 р. N 489 ( 489/2000 ) "Про невідкладні заходи щодорозвитку музеїв України", доручення Голови Київської міськоїдержавної адміністрації від 27.03.2000 N 6303, розпорядженняКиївської міської державної адміністраціївід 07.02.2001 N 205( ra0205017-01 ) "Про програму заходів Київської міської державноїадміністрації щодо забезпечення реалізації Основних напрямівсоціальної політики на період до 2004 року" (розділ 5 "Гуманітарнасфера", п. 33).
Вона враховує основні положення Державної програми "Музейнабезпека", Державної програми соціально-економічного розвитку містаКиєва на період до 2010 року, заходи щодо їх реалізації,позитивний та негативний досвід реалізації завдань зазначенихпрограм у 1997-2000 роках.
Програма носить комплексний характер.
Реалізація Програми передбачає поєднання бюджетних ізалучених джерел фінансування. Система заходів Програми сформованаз врахуванням виділення коштів із міського та державного бюджетів.
Програма підготовлена за участю співробітників виконавчихорганів міської влади, органів місцевого самоврядування, музеїв танаукових організацій міста.
3. Основні цілі, завдання і строки реалізації Програми
Головною метою Програми є зміцнення матеріально-технічноїбази музеїв міста, забезпечення їх матеріально-технічнимиресурсами, охорони музеїв та збереження пам'яток Музейного фондуУкраїни, впровадження в їх діяльність нових інформаційнихтехнологій, вдосконалення системи управління музейною справою, щодозволить, з одного боку, створити оптимальні умови для реалізаціїмузеями своїх соціальних функцій, а, з другого, - підвищити рольмузеїв як багатоцільових осередків культури, науки, освіти тавиховання особистості.
Програма являє собою узгоджений за ресурсами, виконавцями ітермінами реалізації комплекс заходів, спрямованих на створенняправових, фінансових, соціально-економічних,організаційно-господарських та інших умов розвитку музейної справив м. Києві.
Основними завданнями Програми визначено:
- збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, щостановлять культурну цінність, підтримка і розвиток мережі музеїв;
- забезпечення соціально-економічних та правових умов дляефективної діяльності музеїв;
- сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейноїсправи, впровадження в діяльність музеїв сучасних інформаційнихтехнологій;
- забезпечення музеїв і заповідників сучасними засобамиохоронної, пожежної сигналізації, контролю мікроклімату тощо;
- створення сучасної реставраційної бази, оснащення сучасниминауково-дослідними та реставраційними матеріалами; -
- забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації музейнихкадрів, їх правовий і соціальний захист;
- підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень,пов'язаних з музейною справою;
- сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейноїсправи;
- популяризація музейної справи, видавнича діяльність.
Пам'ятки, що зберігаються в музеях, є історичним такультурним надбанням держави. Збереження цього надбання є одним ізголовних завдань музейних закладів міста.
Програма розвитку музейної справи у м. Києві розрахована на2001-2005 роки та визначає стратегію вирішення питань збереженнямузейних фондів і подальшого розвитку музейної справи.
4. Система програмних заходів
Виходячи з цілей і завдань Програми, а також реальноїситуації в музейній справі, розроблена система програмних заходівз її реалізації, яка включає:
- нормативно-правове забезпечення;
- зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази музеїв;
- забезпечення музейної безпеки;
- сприяння формуванню сучасної інфраструктури (виготовленнясучасного музейного обладнання та втілення в діяльність музеївсучасних інформаційних технологій);
- проведення робіт по створенню нових експозицій музеїв;
- вдосконалення управління музейною справою;
- кадрове забезпечення розвитку музейної справи;
- проведення фундаментальних і прикладних науковихдосліджень, пов'язаних з музейною справою;
- міжнародне співробітництво в галузі музейної справи тареституції музейних колекцій, архівних документів та іншихпам'яток історії та культури;
- популяризацію музейної справи, видавничу діяльність.
Нормативно-правове забезпечення
Основним правовим актом, який регулює суспільні відносини вмузейній справі, є Закон України "Про музеї та музейну справу"( 249/95-ВР ). Законодавчу і нормативно-правову базуфункціонування і розвитку музейної справи складають закони України"Основи законодавства України про культуру" ( 2117-12 ), "Проохорону культурної спадщини" ( 1805-14 ), "Про вивезення, ввезеннята повернення культурних цінностей" ( 1068-14 ), відповідніпостанови Кабінету Міністрів України, постанови колегії та наказиМіністерства культури і мистецтв України.
Однак ряд положень цих законодавчих та нормативних актівреалізується не в повній мірі. Тому для забезпечення розвиткумузейної справи передбачається підготувати пропозиції длявирішення на державному рівні наступних питань:
- запровадження державного фінансування статей бюджету,спрямованих на поповнення музейної колекції новими експонатами;