Про затвердження Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанов Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 559 "Про містобудівний кадастр" та від 25.05.2011 N 556 "Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами", наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 N 170 "Про затвердження Порядку проведення містобудівного моніторингу", а також рішення Київської міської ради від 24.05.2012 N 588/7925 "Про Службу містобудівного кадастру", враховуючи рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою створення та впровадження сучасних інструментів управління у сфері реалізації державної містобудівної політики, спрощення процедур надання населенню адміністративних послуг та здійснення підготовчих робіт, а також сприяння залученню інвестицій шляхом реалізації організаційно-технічних та фінансових заходів щодо створення та функціонування Містобудівного кадастру міста Києва Київська міська рада

1. Затвердити Міську цільову програму створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки, що додається.

2. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

- при формуванні бюджетів на 2013 - 2015 роки враховувати фінансування Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки відповідно до вимог частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України;

- видати розпорядження про затвердження нормативно-правових актів, необхідних для функціонування Містобудівного кадастру міста Києва.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.

Розділи програми:

- визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма;

- мета та основні завдання Програми;

- шляхи та засоби розв'язання проблеми, обсяги і джерела фінансування;

- ресурсне забезпечення Програми;

- термін виконання Програми;

- координація та контроль за ходом виконання Програми;

- очікувані результати від виконання Програми, визначення її ефективності.

Додатки до Програми:

- Паспорт Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки (додаток 1);

- Напрями діяльності та заходи Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру міста Києва на 2013 - 2015 роки (додаток 2).

Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована програма

Містобудування як одна з фундаментальних функцій соціуму перебуває на основному векторі соціально-економічного розвитку і охоплює фактично весь складний комплекс галузей економіки та всі сфери життєдіяльності міста.

У містобудуванні і особливо у практиці розробки та реалізації генерального плану міста відображаються не лише архітектурно-планувальні проблеми, але й загальна стратегія розвитку міста.

Сучасне велике місто є надскладним багаторівневим та мультиаспектним організмом з динамічною системою тісно переплетених функціональних, територіально-просторових зв'язків та відносин. Також воно є поліфункціональною соціальною та демоекономічною системою, що включає в себе територіально-виробничий комплекс та комплекс задоволення потреб населення. Ці комплекси внаслідок спільності території, людських ресурсів, багатьох видів природних ресурсів, комунікацій та навколишнього середовища тісно пов'язані. Окрім того, в умовах хронічного дефіциту коштів слід стимулювати інвестиційну діяльність, безумовно, узгоджуючи її із загальною містобудівною політикою.

Такі підходи до розуміння сучасного міста вимагають, щоб управлінська політика щодо його розвитку будувалась на довгострокових стратегічних рішеннях, що відповідають програмним цілям з одного боку, і виборі оптимальних шляхів досягнення цих цілей - з іншого.

До найважливіших проблем містобудівного розвитку Києва слід віднести такі, що виходять із нагальних потреб, зокрема:

- подальшого вдосконалення містобудівної бази, структури соціально-економічних комплексів;

- вдосконалення функціональної та архітектурно-планувальної структури міста з урахуванням його розвитку як центру великої регіональної системи населених пунктів, посилення взаємодії міста та області, з природними та зеленими зонами;

- вдосконалення об'ємно-просторової структури міста, систем загальноміських центрів, архітектури міських площ та магістралей, районів реконструкції та новобудов;

- зростання інвестиційної складової у містобудівних бюджетах;

- поліпшення стану навколишнього середовища;

- подальшого розвитку і вдосконалення сфери громадського обслуговування населення;

- вдосконалення вулично-дорожньої мережі, системи зовнішнього та міського транспорту;

- подальшого розвитку і вдосконалення систем інженерного обладнання, інженерної підготовки та благоустрою міської території, системи зелених насаджень.

Узагальнюючи, слід зазначити, що надзвичайна складність, а часто і суперечливість проблем розвитку міста не мають однозначного рішення. Відповідно необхідність вибору оптимальної для кожного моменту схеми вирішення стратегічних завдань за умови нестабільності зовнішніх та внутрішніх факторів потребує глибоких, всебічних обґрунтувань та оцінки наслідків прийняття містобудівних рішень.

Вирішення цього завдання можливе виключно на основі створення єдиної автоматизованої системи прийняття рішень і управління процесами їх реалізації, ядром якої і стане Містобудівний кадастр міста Києва у розумінні містобудівного банку даних.

Розроблення і виконання Міської цільової програми створення та впровадження Містобудівного кадастру в місті Києві на 2013 - 2015 роки (далі - Програма) дасть змогу сформувати та впровадити єдину міську політику із удосконалення та розвитку містобудівної діяльності і територіального планування у столиці України, а також сприятиме діяльності містобудівного та архітектурного компонентів системи "Електронна столиця".

Створення сучасного Містобудівного кадастру міста Києва стане одним із визначальних факторів та каталізатором адміністративної реформи, трансформаційних перетворень у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування міста Києва, впровадження у містобудівній діяльності засад електронного урядування, а також суттєвого поліпшення їх взаємодії з користувачами, у тому числі з жителями міста Києва та інвесторами.

Мета та основні завдання Програми

Метою програми є створення на базі сучасних геоінформаційних технологій містобудівного банку даних у форматі Містобудівного кадастру міста Києва як складової державної системи зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, об'єкти містобудування, їх статуси та функціональне призначення, екологічні умови, інженерно-геологічну ситуацію, інформаційні ресурси будівельних норм, державні стандарти і правила, містобудівну та проектну документацію, містобудівні умови та обмеження.

Такий Містобудівний кадастр міста Києва використовуватиметься для забезпечення інформаційно-аналітичних потреб органів державної влади, організацій, установ, підприємств, громадських організацій і громадян у містобудівній діяльності.

Містобудівний кадастр міста Києва створюється з метою інформаційно-аналітичного забезпечення містобудівної діяльності, територіального планування і ефективного управління господарським комплексом міста з використанням можливостей і досягнень геоінформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) відповідно до засад електронного урядування.

Зазначена мета досягається шляхом створення таких інформаційних продуктів та систем:

- єдиної системи геопросторових даних міста Києва;

- єдиної актуалізованої електронної карти міста Києва та банку даних інформаційної системи містобудівного кадастру;

- уніфікованої системи електронного документообігу містобудівної документації;

- структурованих вихідних електронних документів, що формуються на основі інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та передаються в інші інформаційні системи або надаються користувачам; сучасних програмних засобів формування, ведення, контролю та оброблення електронних документів у інформаційній системі містобудівного кадастру;

- повноцінної взаємодії із системою "Електронна столиця"; єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи містобудівної діяльності міста Києва, а також інформаційних ресурсів, які циркулюють у цій системі;

- системи технічного захисту інформації, архівації та збереження даних; системи містобудівного моніторингу;

- системи моделювання, спостережень, оцінки, прогнозу стану і змін об'єктів містобудування та містобудівної ситуації на заданих територіях від міста в цілому до окремих кварталів та будинків.

Оскільки інформація, що продукується й використовується в процесах управління містом, переважно характеризується координатно-просторовою прив'язкою до плану міста, то створення Містобудівного кадастру м. Києва сприятиме:

- формуванню єдиного інформаційного простору міста;

- створенню сукупності сумісних баз геопросторових даних, технологій їх ведення і використання, інформаційно-телекомунікаційних системних мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечить інформаційну взаємодію усіх суб'єктів системи управління містом, а також задоволення їх інформаційних потреб;

- забезпеченню інформаційної, комунікаційної й функціональної сумісності та взаємодії автоматизованих систем ведення галузевих кадастрів, інформаційних систем і реєстрів об'єктів на території міста; виключенню дублювання робіт на формування й підтримку міських інформаційних ресурсів та заощадженню коштів міського бюджету, що виділяються на ці роботи;

- об'єднанню зусиль наукових і творчих колективів, приватних і державних структур в створенні й впровадженні геоінформаційних технологій, формуванні центрів супроводу і підтримки геоінформаційних ресурсів для загальноміського використання.

Шляхи та засоби розв'язання проблем, обсяги і джерела фінансування

Сучасні зміни в економічних стосунках створюють відповідний територіальний світогляд на адекватну їм містобудівну політику в проектній справі, що реалізується шляхом прийняття містобудівних та проектних рішень щодо поліпшення містобудівної ситуації та розвитку й управління всіма видами територій.

Вихідні та базові матеріали, необхідні для розроблення та реалізації містобудівної та проектної документації, є значним та об'ємним інформаційним ресурсом. Актуальність та достовірність таких матеріалів суттєво впливає на якість і ефективність містобудівних та проектних рішень. Тому виникає необхідність організації ефективної системи збору, обробки, зберігання, аналізу та взаємодії інформації містобудівного кадастру, своєчасного надання її суб'єктам містобудування та іншим користувачам.

Створення у складі містобудівного кадастру геоінформаційної системи, як спеціалізованої системи найбільш повних даних про належність територій до відповідних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності, має базуватись на наявних даних про планування і забудову міста відповідно до матеріалів, що отримуються у встановленому законодавством порядку.

Основними шляхами розв'язання проблеми є:

- розроблення правового, нормативного та методичного забезпечення, зокрема розроблення програми створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до вимог законодавства та нормативно-технічних документів, проведення інвентаризації наявних матеріалів, дані про які передбачається внести до містобудівного кадастру, систематизація, аналіз та структуризація таких даних, розроблення та затвердження нормативно-правових актів та нормативних документів, що визначають правову нормативну основу створення та ведення містобудівного кадастру.

- розробка техніко-робочого проекту відповідних компонентів системи та системи в цілому, придбання та встановлення технічного комплексу такої системи із встановленням та розробленням відповідного програмного забезпечення, включаючи стратегічне планування транспортних потоків, розроблення уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними, формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру, у тому числі виготовлення топогеодезичної основи.

- організація процесу інформаційного наповнення баз даних, включаючи удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру, організацію системи захисту інформації та доступу до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру, організацію з планового введення даних до баз даних містобудівного кадастру та формування і видача на запит кадастрових документів та довідок.

- формування інформаційно-комунікаційної системи обміну інформацією, що передбачає встановлення комунікаційних каналів обміну інформацією з розподіленими базами даних, створення системи забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій і громадян містобудівною інформацією;

- організація функціонування Служби містобудівного кадастру, в тому числі експлуатація геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру, введення інформаційних ресурсів містобудівного кадастру. Загальна потреба в коштах для виконання заходів, передбачених Програмою, становить 77430,0 тис. грн., у тому числі 36316,0 тис. грн. на 2013 рік, 23620,0 тис. грн. на 2014 рік, 17494,0 тис. грн. на 2015 рік, але буде визначатись залежно від обсягів щорічного бюджету міста Києва.

Програма має плановий характер, її виконання перебуває у прямій залежності від обсягів видатків на розвиток містобудівного кадастру, які будуть включатись до бюджету міста Києва на 2013 та наступні роки. Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку в установленому порядку під час складання проекту бюджету міста Києва на відповідний рік у межах видатків, передбачених головним розпорядникам коштів.

За необхідності координатор Програми в установленому порядку вносить пропозиції до постійної комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури і постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку про продовження терміну реалізації Програми.

Ресурсне забезпечення Програми:

Кошторисна вартість передбачених Програмою завдань складається кожний рік. Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проекту бюджету міста Києва на відповідний рік у межах видатків, передбачених головним розпорядникам коштів.

Термін виконання Програми

Програма розрахована на період з 2013 до 2015 року і складається з двох етапів:

Перший етап розрахований на період 2013 - 2014 років та включає на 2013 рік:

- розроблення та прийняття нормативно-правових актів та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основи створення та ведення містобудівного кадастру;

- розроблення структури інформаційної моделі містобудівного кадастру м. Києва;

- проведення інвентаризації наявних матеріалів, дані яких передбачається ввести до містобудівного кадастру;

- розроблення технічного завдання на створення геоінформаційної системи та геопорталу Містобудівного кадастру;

- розроблення структури інформаційної моделі містобудівного кадастру м. Києва;

- організацію системи захисту інформації та доступу до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

- розробка топогеодезичної основи в М 1:2000 м. Києва;

- придбання та встановлення технічного комплексу геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;

- встановлення та розроблення програмного забезпечення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;

- формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

- введення в експлуатацію базової конфігурації геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру;

- запуск системи опрацювання регламентованих запитів. Реалізацію окремих заходів першого етапу можливо розпочати у 2012 році.

На 2014 рік:

- розроблення уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними;

- введення у експлуатацію розширеної конфігурації геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру;

Другий етап розрахований на 2015 рік та включає:

- удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру; забезпечення обміну інформацією з розподіленими базами даних; організацію робіт з планового введення даних до баз даних містобудівного кадастру та формування і видача на запит кадастрових документів та довідок;

- введення у експлуатацію містобудівного банку даних як геоінформаційної системи містобудівного кадастру і геопорталу містобудівного кадастру;

- введення інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

- постійне забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій і громадян містобудівною інформацією.

Координація та контроль за ходом виконання Програми

Координацію та контроль за ходом виконання Програми здійснює згідно із розподілом обов'язків заступник голови Київської міської державної адміністрації, який забезпечує здійснення повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері містобудування і архітектури.

Відповідальним виконавцем Програми є Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Головним розпорядником коштів Міської цільової програми створення містобудівного кадастру в місті Києві на 2013 - 2015 роки є Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) раз на півроку подає Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку узагальнену інформацію про стан виконання Програми за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

Відповідальний виконавець Програми звітує про хід її виконання за рік на пленарному засіданні Київської міської ради до 25 березня наступного року, що йде за звітним.

Очікувані від виконання Програми результати, визначення її ефективності

Очікуваними від виконання Програми результатами є:

- створення інформаційної моделі міста, що дасть можливість відобразити усі об'єкти та явища міста, елементи та показники, які, у свою чергу, формуватимуться із трьох основних груп елементів - населення, діяльність, середовища. Останні відображають найбільш загальні характеристики елементів міста, функціональні показники міських об'єктів і окремих технічних споруд. Фактично це характеристики діяльності об'єктів, демографічні, матеріальні та енергетичні ресурси, транспортні засоби, вартісні та функціональні характеристики), а також метричні та фізичні показники елементів міського середовища (будівлі, споруди, елементи території (у т. ч. природні: клімат, геологія, геоморфологія, гідрологія тощо);

- формування містобудівного банку даних у форматі Містобудівного кадастру як спеціалізованої автоматизованої системи збору та обробки даних з містобудування, що включає комплекс організаційних, технічних, програмово-математичних, інформаційних засобів та ресурсів, що дозволяють своєчасно та ефективно забезпечувати необхідною актуальною інформацією процеси управління розвитком міста. До складу такої системи буде включено бази даних, програмне забезпечення банку даних, технічні засоби, службу адміністрування, технологічні засоби взаємодії адміністратора та користувача із системою;

- запуск системи обов'язкового внесення до Містобудівного кадастру необхідної для містобудівної діяльності документації у режимі реального часу, тобто впровадження автоматизованого процесу підтримки інформаційних ресурсів в актуальному стані;

- організація системи моніторингу об'єктів містобудівної діяльності і за її допомогою - виявлення і усунення диспропорцій у регламентному і фактичному використанні території міста і підвищення ефективності такого використання;

- принципове вдосконалення процедур інформаційного супроводу містобудівної діяльності;

- формування та підтримка в актуальному стані ключового інформаційного ресурсу - "оцінка інвестиційного потенціалу столиці", який дасть змогу органам державної влади, органам місцевого самоврядування та інвесторам визначати на основі об'єктивних показників та поліваріантних моделей найбільш ефективні як для громади, так і для інвестора вкладень у розвиток міських територій;

- задоволення інформаційних потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, окремих громадян шляхом надання інформаційних продуктів на відповідні регламентовані запити.