Про затвердження Міської цільової програми підтримки сімї та молоді на 2012 - 2016 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм в м. Києві", з метою забезпечення оптимального функціонування цілісної системи роботи з соціальної підтримки сімей та сприяння соціальному становленню молоді, створення умов для найбільш повної реалізації сім'ями та молоддю свого потенціалу Київська міська рада

1. Затвердити Міську цільову програму підтримки сім'ї та молоді на 2012 - 2016 роки (далі - Програма) згідно з додатком до цього рішення.

2. Установити, що відповідальним за виконання Програми є Головне управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

3. Головному управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), районним в місті Києві державним адміністраціям при формуванні бюджетних запитів на наступні роки передбачати видатки на реалізацію Програми.

4. Це рішення оприлюднити в газеті Київської міської ради "Хрещатик".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

В усьому світі визнано, що сім'я є визначальним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Від сім'ї залежить виховання наступних поколінь, що є передумовою розвитку та процвітання держави. Без повноцінного функціонування сім'ї неможливим є вирішення економічних і соціальних проблем держави, утвердження здорових моральних цінностей, адекватна соціалізація дітей та молоді, розвиток духовності та культури. Саме тому суспільство зацікавлене у фізично й морально здоровій сім'ї, яка здатна реалізувати свій соціальний потенціал та відтворювальну функцію, забезпечити не лише власне виживання, а й розвиток.

В Україні та у м. Києві, зокрема, процес соціального розвитку інституту сім'ї характеризується наявністю деструктивних явищ та проблем, серед яких слід назвати: низький рівень задоволення індивідуальних інтересів і потреб, пов'язаних зі створенням та функціонуванням сім'ї; невідповідність репродуктивних можливостей сімей потребам суспільства в простому відтворенні населення; наявність протиріччя між рівнем індивідуальної свободи вибору будь-якого типу сімейних і приватних відносин та рівнем відповідальності за свою поведінку; існування широкого діапазону сімей, неспроможних виконувати соціальні функції тощо.

На сьогодні загальна проблематика, пов'язана з молоддю та сім'ями у м. Києві, характеризується такими тенденціями як:

- низький рівень народжуваності*:

- попри підвищення рівня народжуваності протягом 2007 - 2009 рр. Київ має низький рівень природного приросту населення: у 2007 році кількість народжених становила 28445, однак показник природного приросту від'ємний - 2666, у 2008 році при кількості народжених 31965 показник природного приросту становив 1898, у 2009 році ці показники становили 32488 і 4196 відповідно, у 2010 році - 32082 і 3457, а у 2011 році при народжених 29330 природний приріст становив 4605;

- низька тривалість життя населення, висока смертність чоловіків: середня очікувана тривалість життя чоловіків при народженні становить лише 69,35 року, а жінок 77,58 року, що на 8 - 12 років менше, ніж у країнах Європейського Союзу;

- незадовільний стан здоров'я населення, у тому числі репродуктивного*: кількість вперше зареєстрованих захворювань сечостатевої системи збільшилась з 193,6 тисячі у 2007 році до 203,7 тисячі у 2010 році;

- швидке поширення соціально небезпечних хвороб, насамперед СНІДу: станом на 01.01.2011 кількість ВІЛ-позитивних осіб, які перебували під диспансерним наглядом в Київському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом, становила 7396 осіб, в тому числі у 1081 особи встановлено діагноз СНІД (14,6 %); показник поширеності ВІЛ-інфекції склав 264,7 на 100 тис. населення (у 2009 році - 249,8), показник поширеності СНІДу - 38,7 на 100 тис. населення (у 2009 році - 33,4);

- зростання негативної тенденції щодо збільшення кількості молодих людей, які вживають алкоголь чи інші психоактивні речовини, що негативно впливає на здоров'я підростаючого покоління, психоемоційний стан в їхніх родинах. Значно помолодшав вік осіб, які вперше спробували психоактивні речовини. Нині офіційно перебувають на обліку в Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія" більше 9 тисяч осіб. Ці дані не відображають реальної картини щодо розповсюдження хімічної залежності в м. Києві, оскільки за допомогою звертається лише незначна кількість хімічно залежних;

- зростання частки молоді серед безробітних: станом на 01.01.2011 серед 5933 безробітних молодь складала 2410 осіб, або 40,6 %, а станом на 01.01.2012 серед 6646 безробітних молодь вже складала 2631 особу, або 39,6 %. Освітній та трудовий потенціал молоді значною мірою не реалізується через невідповідність між попитом та пропонуванням на ринку праці. Відсутність практичного досвіду роботи стає серйозною перешкодою при працевлаштуванні.

- високий рівень розлучуваності*: хоча за 2007 - 2011 рр. кількість розлучень* знизилась з 10526 до 4387, однак по відношенню до загальної кількості шлюбів цей показник залишається високим;

- поширення незареєстрованих (громадянських) шлюбів;

- зростання кількості неповних сімей, в яких дітей виховує лише один із батьків, як правило мати: так, у 2007 році кількість отримувачів допомоги одиноким матерям становила 22950 осіб, а у 2011 році - 23809 осіб;

- значна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: станом на 01.01.2012 нараховувалось 2477 таких дітей;

- значна кількість випадків насильства в сім'ї: за даними структурних підрозділів у справах сім'ї, молоді та спорту районних в місті Києві держадміністрацій щорічно надходить близько 6 тисяч звернень щодо насильства в сім'ї. Так, у 2011 році надійшло 5890 звернень;

- зростання кількості сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах: за даними Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді протягом 2010 року на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, було 3148, а протягом 2011 року - 3372. Найчастіше складні життєві обставини пов'язані зі: зневажливим ставленням та складними стосунками, насильством в сім'ї, сирітством, інвалідністю батьків або дітей, алкогольною або наркотичною залежністю, перебуванням у місцях позбавлення волі членів цих сімей. Серед інших причин: малозабезпеченість, низький виховний батьківський потенціал, ризик передачі дитини до інтернатного закладу, намір відмови від новонародженої дитини, вимушена трудова міграція. Також це сім'ї, яких торкнулися проблеми ВІЛ/СНІДу, сім'ї, де дітей виховують одинокі батько чи мати тощо.

____________

Найбільш вразливими в сучасних соціально-економічних умовах залишаються багатодітні сім'ї, які потребують особливої уваги та підтримки з боку державних та місцевих органів влади. Станом на 15.12.2011 на обліку у структурних підрозділів у справах сім'ї, молоді та спорту районних в місті Києві держадміністрацій перебувало 5986 багатодітних сімей. Варто відзначити, що кількість багатодітних сімей має тенденцію до зростання, зокрема за 2011 рік їх кількість збільшилась на 23,4 %.

За результатами паспортизації багатодітних сімей, яка запроваджена у Києві з 2003 року з метою визначення проблем кожної багатодітної сім'ї та надання допомоги, найбільш болючими є питання житлового та матеріально-фінансового забезпечення.

У місті Києві членам багатодітних сімей забезпечується надання пільг, які визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей" (чинний з 01.01.2010). Крім пільг, передбачених державою, міською владою окремими рішеннями та розпорядженнями запроваджені інші види допомоги для членів сімей пільгових категорій.

Отже, як бачимо, існує досить широке коло проблем, що стосуються як молоді, яка є носієм інтелектуального потенціалу, визначальним фактором соціально-економічного прогресу, так і сімей, які є об'єднуючим інститутом, основновоположною складовою суспільства, яка акумулює в собі проблеми усіх її членів.

Окрім визначеної проблематики, існує ще кілька актуальних питань, які потребують уваги.

Серед них - проблема, що стоїть сьогодні перед Україною та світовою спільнотою, торгівля людьми. Жертвами цього злочину стають жінки, чоловіки і діти, які потерпають від різноманітних його форм, серед яких - торгівля людьми з метою примусової праці, сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва, вилучення органів тощо.

За даними Головного управління МВС України в м. Києві, у 2011 році порушено 8 (у 2010 році - 7) кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ст. 149 КК України (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини), встановлено 12 (у 2010 році - 10) осіб, які стали потерпілими від цього виду злочину. Зібрано 22 (у 2010 році - 18) матеріали, за якими порушено кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Встановлено 34 (у 2010 році - 32) потерпілих, яким завдано збитків на загальну суму понад 290 тис. грн. (у 2010 році - 600 тис. грн.).

Працівниками ГУ МВС України в місті Києві перевірено 16 (у 2010 році - 48) суб'єктів туристичної діяльності, з них 12 (у 2010 році - 30) туроператорів та 4 (у 2010 році - 18) турагенти. За результатами перевірок надіслано 1 подання (у 2010 році - 3) про анулювання ліцензії.

Зважаючи на те, що Київ як столиця потенційно привабливий для такого виду діяльності, а також враховуючи особливості та складність виявлення таких правопорушень, питання торгівлі людьми залишається актуальним і особливо важливими при цьому є профілактичні заходи. Крім цього, вжиття відповідних заходів передбачене відповідно до прийнятого Закону України "Про протидію торгівлі людьми".

Іншим важливим питанням є забезпечення гендерної рівності.

Сучасна державна політика України спрямована на досягнення рівності жінок і чоловіків у суспільстві, на подолання всіх форм дискримінації за ознакою статі, на створення необхідних соціальних і політичних передумов для найповнішої реалізації природних здібностей жінок і чоловіків у всіх сферах трудового, суспільного та особистого життя. Конституційні принципи демократизму (ст. 24 Конституції України) та положення Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" відкривають широкі перспективи для утвердження політики рівних прав та можливостей чоловіків та жінок.

Проте, за результатами звіту про гендерну нерівність, опублікованого у 2010 році Світовим економічним форумом, Україна посідає 63-тє місце серед 134 країн. Україна серед тих, хто погіршив свої показники порівняно з 2006 роком, коли обіймала 48-му позицію.

У м. Києві станом на 01.01.2010 загальна чисельність чоловіків складала 1267,5 тис, жінок - 1476,3 тис. Рівень зайнятості серед жінок працездатного віку, за даними 2009 року, складав 65,8 % до населення відповідної вікової групи, чоловіків - 72,9 %. На столичних підприємствах у 2010 році жінки складали 51,2 % від загальної кількості працюючих. При цьому, місячний оклад жінок майже на 14 %, а середня заробітна плата в середньому на 15,5 % менші ніж у чоловіків. Більшість керівних посад в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування займають чоловіки. Так, станом на 01.01.2012 у керівному складі Київської міської державної адміністрації серед заступників голови та голів районних в місті Києві державних адміністрацій немає жодної жінки. Кількість жінок-депутатів міської ради - 16 (13 %). Отже, з огляду на наведені цифри питання гендерної рівності актуальне і для міста Києва.

Оскільки всі зазначені факти поступово призводять до дисбалансу в суспільстві, виникає реальна потреба у прийнятті міської комплексної програми, спрямованої на підтримку сім'ї та молоді, демографічний розвиток, забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок, протидію торгівлі людьми в м. Києві на період до 2016 року.

Метою Програми є забезпечення системної та комплексної державної політики у сфері сім'ї та демографічного розвитку, спрямованої на формування самодостатньої сім'ї та її здатності до усвідомленого народження і виховання дітей, сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, а також забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок, протидії торгівлі людьми в м. Києві.

Сучасна сімейна та молодіжна політика переважної більшості країн світу полягає у перенесенні акцентів з переважно пасивних заходів підтримки на засади стимулювання саморозвитку та самозабезпечення сім'ї, адресності надання соціальної допомоги, поєднання зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади з активізацією діяльності місцевих громад, громадських організацій та приватного бізнесу.

Зважаючи на визначені проблеми робота з сім'ями та молоддю має бути зосереджена не лише на матеріально-фінансовій підтримці цих категорій, а спрямовуватися на профілактику поширення негативних явищ, які перешкоджають їх повноцінному розвитку та соціальному становленню.

Така робота передбачає реалізацію системної та комплексної державної політики щодо:

- проведення інформаційно-просвітницьких програм, рекламних кампаній, інших заходів, спрямованих на підготовку молоді до подружнього життя та підвищення рівня їх готовності до виконання соціальних ролей чоловіка і дружини, підвищення престижу сім'ї, посилення орієнтацій на шлюб та відповідальне батьківство, попередження насильства в сім'ї, запобігання торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

- створення умов для інтелектуального самовдосконалення, творчого розвитку особистості, забезпечення зайнятості молоді, утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей, формування здорового способу життя молоді;

- підвищення рівня поінформованості дітей, батьків, молоді стосовно послуг, що надаються державними установами та організаціями на території міста Києва;

- здійснення моніторингу сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, та надання їм адресної допомоги;

- активізації роботи з формування мережі установ та закладів, які надають послуги для сімей, дітей та молоді, удосконалення їх діяльності та зміцнення матеріально-технічного і фінансового забезпечення;

- надання інформаційно-методичної, організаційної, фінансової підтримки громадським організаціям, зокрема молодіжним та дитячим, в реалізації програм, спрямованих на розв'язання соціальних проблем сім'ї та молоді;

- поширення принципів соціальної відповідальності бізнесу зі спрямованістю на підтримку сімей з дітьми;

- активізації ролі громади у підтримці сімей, попередження насильства в сім'ї, запобігання торгівлі людьми через залучення органів самоорганізації населення тощо.

Саме тому у місті Києві мають бути реалізовані заходи, які передбачають роботу за такими напрямами, як:

1. Заходи державної політики з питань сім'ї:

1.1. Забезпечення сприятливих умов для всебічного розвитку сім'ї та її членів, найповнішої реалізації сім'єю своїх функцій і поліпшення її життєвого рівня, підвищення ролі сім'ї як основи суспільства.

1.2. Попередження насильства в сім'ї.

1.3. Реалізація політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

1.4. Заходи з протидії торгівлі людьми.

1.5. Науково-методичне забезпечення реалізації сімейної політики.

2. Заходи державної політики з питань молоді:

2.1. Створення умов для інтелектуального самовдосконалення та підтримка творчих ініціатив молоді, підтримка талановитої та обдарованої молоді.

2.2. Створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді.

2.3. Пропаганда та формування здорового способу життя серед молоді.

2.4. Утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей.

2.5. Надання підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям, органам студентського самоврядування.

2.6. Науково-методичне забезпечення реалізації молодіжної політики.

3. Програми і заходи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:

3.1. Надання соціальних послуги дітям, молоді та сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

3.2. Заходи соціальної підтримки, супроводу дітей, молоді, сімей в контексті проблем алко-, наркозалежності, ВІЛ/СНІДу.

3.3. Програми інтеграції дітей та молоді з функціональними обмеженнями в територіальній громаді.

3.4. Проведення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на популяризацію здорового способу життя, запобігання тютюнопалінню, вживанню алкоголю та наркотиків, зниження шкоди від вживання наркотиків, дотримання безпечної сексуальної поведінки.

3.5. Заходи з попередження поширення негативних явищ у молодіжному середовищі.

4. Організація дозвілля та соціальної роботи дітей та молоді за місцем проживання.

5. Надання соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді іншими закладами соціального обслуговування та реалізація інших заходів молодіжної політики.

6. Утримання центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Напрями діяльності та заходи Міської цільової програми підтримки сім'ї та молоді на 2012 - 2016 роки викладені у додатку 1.

Фінансування Програми буде здійснено в межах видатків, затверджених на відповідний рік у бюджеті м. Києва, та за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством. У разі необхідності заходи Програми можуть переглядатися та уточнюватися.

Ресурсне забезпечення Програми викладене у додатку 2.

Результативні показники виконання Програми викладені у додатку 3.

Виконання Програми передбачається у 2 етапи: I етап - 2012 - 2014 роки, II етап - 2015 - 2016 роки.

Координацію та контроль за виконанням Програми здійснює відповідальний виконавець Програми - Головне управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідальний виконавець Програми подає Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку узагальнену інформацію про стан виконання Програми за I півріччя до 25 вересня та за рік до 25 березня.