ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| 27 травня 2014 року м. Київ |
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого Терлецького О.О.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б.,
Коротких О.А., Кривенди О.В.,
Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 11 березня 2010 року № 308/2010 та поновлення на посаді,
в с т а н о в и л а:
24 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом в порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС), у якому просив: визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 11 березня 2010 року № 308/2010 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України"; поновити його на посаді начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 березня 2014 року адміністративний позов залишив без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 КАС.
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя статті 99).
Статтею 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як встановив Вищий адміністративний суд України, позивач оскаржує Указ Президента України від 11 березня 2010 року. З адміністративним позовом до суду він звернувся 24 березня 2014 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 99 КАС строку.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач послався на те, що він не був повідомлений про ініціювання розгляду питання про звільнення його із займаної посади, а відтак не мав можливості пересвідчитися у законності цієї процедури та розгляді питання про його звільнення і лише 17 березня 2014 року йому стало відомо, що таке ініціювання здійснено з порушенням чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах погоджується з висновком Вищого адміністративного Суду України про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки остання подана із пропуском строку, а наведені в заяві доводи, а також додані до неї матеріали не дають підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Оскільки наведені у заяві ОСОБА_1 підстави щодо перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України не підтвердилися, то у задоволенні його заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
| Головуючий | О.О. Терлецький |
| Судді: | М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко М.Б. Гусак О.А. Коротких П.В. Панталієнко Ю.Г. Тітов |