Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року N 1085

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 26 грудня 2008 року N 1215 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року N 1085" зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року N 1085 "Про затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року N 1085, яка опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" від 25 грудня 2008 року N 243.

Названою постановою Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму впровадження цифрового телерадіомовлення (пункт 1) та надав низку доручень щодо забезпечення виконання зазначеної Програми (пункти 2-5) .

Програмою серед шляхів і способів розв'язання проблем впровадження цифрового телерадіомовлення передбачено здійснення переходу телерадіоорганізацій на цифровий формат мовлення з одночасним вирішенням, зокрема, питання забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення. Проте визначені Програмою завдання та заходи з її виконання (додаток 2) містять лише заходи організаційного та технологічного характеру, які не враховують соціальну складову процесу впровадження цифрового телерадіомовлення. Зокрема, Програмою не визначено державних гарантій забезпечення соціально незахищених громадян України перетворювачами цифрового сигналу, не передбачено шляхів вирішення питань, пов'язаних із низькою фінансовою спроможністю громадян, значною вартістю засобів приймання сигналів цифрового мовлення, що унеможливлює забезпечення доступу до цифрового телерадіомовлення всіх верств населення.

Соціальна складова названої постанови фактично зводиться до надання доручення Міністерству транспорту та зв'язку України, Державному комітету телебачення та радіомовлення України разом із Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення подати у тримісячний строк Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення (пункт 4 постанови) .

Перехід від аналогового до цифрового телерадіомовлення без належної державної підтримки соціальної складової такого процесу, з огляду на соціальну значимість ефірного наземного телебачення, призведе до обмеження доступу громадян до інформації.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію в будь-який спосіб. За статтею 50 Конституції України кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 30 жовтня 1997 року N 5-зп у справі К.Г. Устименка, конституційні права людини і громадянина в Україні на інформацію, її вільне отримання, використання, поширення та зберігання в обсягах, необхідних для реалізації кожним своїх прав, свобод і законних інтересів, чинним законодавством держави закріплюються і гарантуються. Винятки з конституційних норм встановлюються самою Конституцією України, а не іншими нормативними актами.

Засобом забезпечення прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкритого і вільного обговорення суспільно важливих проблем, культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України, є телерадіомовлення (преамбула, стаття 4 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") .

Неврахування ж у Державній програмі впровадження цифрового телерадіомовлення соціальних питань, зокрема державного забезпечення соціально незахищених громадян України засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення, призведе до обмеження соціально незахищених громадян у доступі до телерадіомовлення після повного переходу до цифрового способу наземного ефірного розповсюдження теле- та радіопрограм.Конституцією України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22) . Конституційним Судом України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками визначено, що звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняттями змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними.

Відтак, положення постанови Кабінету Міністрів України не відповідають частині третій статті 22, статтям 34, 50 Основного Закону держави.

За таких умов, а також ураховуючи, що Законом України "Про основи національної безпеки України" прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації визначено серед основних реальних та потенційних загроз національній безпеці України в інформаційній сфері (стаття 7) , Програма, про яку йдеться, не відповідає і статті 17 Конституції України, за якою забезпечення інформаційної безпеки є однією з найважливіших функцій держави.

Слід також зауважити, що виконання зазначеної Програми розраховано на період з 2008 року по 2015 рік включно. При цьому у 2015 році заплановано створення інфраструктури цифрового телерадіомовлення на 17,72 відсотка покриття території України сигналами цифрового телерадіомовлення, як і у кожному з попередніх 2012, 2013, 2014 років.

Разом із тим за Регіональною угодою (Женева-2006), укладеною відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку, учасником якого є Україна, Україна взяла на себе зобов'язання перейти на цифровий формат телерадіомовлення до 2015 року. При цьому Міжнародним союзом електрозв'язку встановлено строк закінчення перехідного періоду від аналогового до цифрового телерадіомовлення до середини 2015 року.

Таким чином, Програма не забезпечить виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань щодо переходу від аналогового до цифрового телерадіомовлення.

Оскільки принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань є одним із загальновизнаних принципів міжнародного права, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року N 1085 Програма не відповідає і статті 18 Конституції України, згідно з якою зовнішньополітична діяльність України ґрунтується на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Як зауважено у Висновку Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року N 3-в/2001 у справі про Римський Статут, відповідно до статті 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України ґрунтується на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, одним з яких є принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.

Тож, видавши постанову від 26 листопада 2008 року N 1085 "Про затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення", Кабінет Міністрів України порушив також і частину другу статті 8 Основного Закону держави, за якою Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, частину третю статті 113, за якою Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року N 1085 "Про затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук, першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення І. Куруса, начальника юридичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення М. Пушкаренка, начальника відділу частотного погодження ліцензійного департаменту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Т. Мироненко.