З В Е Р Н Е Н Н Я
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Звернення Президента України Л.Д. Кучми до українського народу
Шановні співвітчизники!
Вчора відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому обговорено економічну ситуацію в державі. Вона залишається складною, напруженою.
У поточному році ми вперше зупинили тривалий спад виробництва. Проте це ще не обернулося ні збільшенням бюджетних надходжень, ні поліпшенням стану справ в економіці загалом.
Водночас маємо надвитратну, непомірно велику видаткову частину бюджету, принципи формування якої мало змінилися з часів старої адміністративної економіки.
Усе це вже давно і настійно вимагає проведення бюджетної реформи. Однак спроби приступити до неї не знайшли підтримки у частини депутатів Верховної Ради минулого скликання.
Для збереження стабільності доводиться вдаватися до значних внутрішніх та зовнішніх запозичень. Обсяги державного боргу наближаються до критичної межі. До всього цього додається і вплив світової фінансової кризи.
В оздоровленні економіки провідна роль належить Кабінету Міністрів, іншим органам державного управління у центрі й на місцях. Я вимагав і вимагаю від них забезпечення умов для піднесення виробництва, жорсткої економії коштів, посилення боротьби з несплатою податків.
Але цілком очевидно, що усунути загрозу кризи зусиллями лише виконавчої влади неможливо.
Сьогодні - і я хочу, щоб про це знали всі - центр роботи з розв'язання пекучих економічних проблем перемістився у стіни парламенту. Ще з початку року тут знаходяться подані урядом 42 проекти законодавчих актів, реалізація яких могла б значно поліпшити фінансову ситуацію.
А також, що надзвичайно важливо, створити основу для розробки і прийняття реального бюджету на наступний рік. Такого бюджету, який забезпечував би економічне зростання, вирішення соціальних питань.
У попереднього складу Верховної Ради до цих документів так і не дійшли руки. Не до них і новообраному парламенту - вже другий місяць він паралізований кризою, пов'язаною з формуванням керівних органів.
Марнується час, запасу якого у нас немає. Стає реальною перспектива неприйняття цією сесією законів, конче необхідних для оздоровлення економіки.
Особливу стурбованість у мене викликає те, що фінансова криза вдарить по стабільності гривні. Що, у свою чергу, призведе до підвищення цін і нового спаду виробництва.
Я не можу, не маю права допустити такого розвитку подій. І тому не збираюся чекати, доки у Верховній Раді вляжуться пристрасті навколо розподілу керівних посад.
Детально розглянувши на своєму засіданні 17 червня питання фінансової стабілізації, уряд звернувся з проханням обговорити їх на засіданні Ради національної безпеки і оборони України.
Враховуючи всю складність і відповідальність економічної та соціальної ситуації і керуючись Конституцією, Рада рекомендувала Президентові України врегулювати ряд життєво важливих для країни питань економічного життя своїми указами.
Йдеться про комплекс невідкладних заходів, спрямованих на послаблення податкового тиску, стимулювання виробництва.
Зокрема, передбачається зменшення ставки податку на додану вартість, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, запровадження давно очікуваного селянами єдиного сільськогосподарського податку, спрощення порядку оподаткування малого підприємництва.
До речі, це якраз те, що обіцяли у своїх передвиборчих програмах практично всі нинішні депутати.
Це ж стосується заборгованості із заробітної плати та інших виплат. Уряд опрацював законопроекти, які дозволяють додатково мобілізувати для її погашення понад 1 млрд. гривень.
Однак відсутність законодавчого врегулювання не дозволяє задіяти усі можливі фінансові ресурси.
Народ, держава не можуть і надалі залишатися заручниками невизначеності, що складається у Верховній Раді.
Тому я беру на себе відповідальність і, виходячи з рекомендацій Ради національної безпеки і оборони, приймаю рішення видати необхідні укази. Одночасно до Верховної Ради буде подано проекти відповідних законів, які вона має розглянути протягом місяця.
Завдяки цьому ми, по-перше, не будемо втрачати час через політичні розборки у парламенті, по-друге, одержимо можливість перевірити пропоновані норми практикою і внести, в разі потреби, зміни, доповнення чи уточнення уже в закони.
Шановні співвітчизники!
Розумію, що не всі з цих кроків будуть популярними. Але розраховую, що ви підтримаєте дії Президента, що вони знайдуть розуміння у парламенті.
Іншого шляху просто немає.
Водночас уже вкотре пропоную народним депутатам врешті-решт усвідомити: з двох варіантів відносин між законодавчою і виконавчою владою - продовження конфронтації чи співпраця - прийнятний лише другий.
18 червня 1998 року