Інструкція про порядок провадження судово-бухгалтерських експертиз в Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції Української РСР

1. Провадження судово-бухгалтерських експертиз в Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції УРСР та його обласних філіалах здійснюється згідно з діючим кримінально-процесуальним і цивільним процесуальним законодавством Союзу РСР та Української РСР, Положенням про організацію провадження судових експертиз в експертних установах Міністерства юстиції СРСР, Типовою інструкцією про провадження судово-бухгалтерських експертиз в експертних установах Міністерства юстиції СРСР, Положенням про Бюро державної бухгалтерської експертизи УРСР та цією Інструкцією.

2. Судово-бухгалтерські експертизи провадяться за завданням органів дізнання, слідства, прокуратури, судів і арбітражу у зв'язку з розслідуванням та розглядом кримінальних і цивільних справ, а також вирішенням господарських спорів.

3. Підставою для провадження судово-бухгалтерської експертизи є мотивована постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду (постанова, ухвала судді) і арбітражу про призначення експертизи.

4. Судово-бухгалтерські експертизи провадяться співробітниками Бюро (обласних філіалів), які мають вищу і, лише як виняток, середню освіту, достатній досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку і кваліфікацію судового експерта.

Кваліфікація експерта-бухгалтера згідно зі списком, затвердженим Міністерством юстиції СРСР, присвоюється: керівникові Бюро - експертно-кваліфікаційною комісією Всесоюзного науково-дослідного інституту судових експертиз; експертам-бухгалтерам Бюро, керівникам і експертам-бухгалтерам філіалів - експертно-кваліфікаційною комісією Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції УРСР.

Судово-бухгалтерські експертизи можуть також провадитись спеціалістами, які не є штатними співробітниками Бюро (філіалів), але відповідають вказаним вимогам. Ця Інструкція повністю поширюється на експертну діяльність позаштатних співробітників.

5. Об'єктами дослідження судово-бухгалтерської експертизи є первинні та зведені документи, облікові реєстри і документи бухгалтерської звітності. В процесі дослідження можуть використовуватись відомості, які містяться в актах документальної ревізії, неофіційній документації, висновках експертів інших спеціальностей, показаннях обвинувачених, свідків та інших матеріалах справи, що належать до предмета судово-бухгалтерської експертизи.

6. При провадженні експертиз експерти-бухгалтери грунтують свої висновки на об'єктивній і всебічній оцінці результатів досліджень, проведених ними згідно зі своїми спеціальними знаннями.

7. В процесі провадження судово-бухгалтерської експертизи вирішуються питання:

а) встановлення наявності чи відсутності недостач або лишків товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, періоду, місця їх утворення, а також розміру завданої шкоди;

б) встановлення правильності документального оформлення операцій прийому, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів;

в) визначення відповідності відбиття в бухгалтерському обліку господарсько-фінансових операцій вимогам бухгалтерського обліку і звітності та діючим нормативним актам;

г) визначення кола осіб, за якими згідно з документальними даними в період утворення недостач (лишків) значилися товарно-матеріальні цінності та грошові кошти;

д) визначення документальної обгрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції та товарів;

е) встановлення документальної обгрунтованості розміру сум за позовами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства;

ж) встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку та контролю, які сприяли чи могли сприяти утворенню матеріальної шкоди або заважали її своєчасному виявленню;

з) визначення кола посадових осіб, зобов'язаних забезпечувати виконання вимог бухгалтерського обліку і контролю, порушення яких встановлено в процесі провадження експертизи.

На вирішення експерта-бухгалтера можуть ставитись й інші питання, що належать до порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності (правильність складання балансів, проводок, записів в облікових реєстрах тощо).

8. Судово-бухгалтерські експертизи провадяться безпосередньо в приміщенні експертних установ, а в разі необхідності місце провадження експертизи визначається за погодженням з органом, що призначив експертизу.

9. Експерт-бухгалтер зобов'язаний:

а) дати об'єктивний, обгрунтований висновок на підставі всебічного і повного дослідження бухгалтерських документів, а також використання інших матеріалів справи з питань, поставлених перед ним особою, що провадить дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею);

б) повідомити у письмовій формі орган, який призначив експертизу, про неможливість дати висновок, якщо питання, поставлене перед експертом-бухгалтером, виходить за межі його спеціальних знань або подані матеріали недостатні для дачі висновку і поповнити їх неможливо;

в) провести дослідження поданих матеріалів, навіть якщо вони дозволяють вирішити лише частину поставлених питань, і скласти висновок;

г) з'явитись за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді) для пояснення чи доповнення даного ним висновку;

д) заявити самовідвід при наявності підстав, зазначених у ст.54, 62, 75 КПК УРСР та ст.19 ЦПК УРСР;

е) не розголошувати дані попереднього розслідування без дозволу особи або органу, який призначив експертизу;

ж) забезпечити збереження документів і матеріалів справи, одержаних для дослідження.

10. Експерт-бухгалтер має право:

а) знайомитись з матеріалами справи, які належать до предмета бухгалтерської експертизи (ст.77 КПК УРСР, ст.59 ЦПК УРСР);

б) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів, якщо наявних матеріалів недостатньо для дачі висновку (ст.77 КПК УРСР, ст.59 ЦПК УРСР);

в) бути присутнім з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора чи суду при провадженні допитів та інших процесуальних дій, задавати допитуваним питання щодо обставин, які належать до предмета судово-бухгалтерської експертизи;

г) викладати власноручно в протоколі допиту експерта відповіді на поставлені слідчим питання по роз'ясненню або доповненню даного ним висновку;

д) вказувати у висновку на встановлені ним обставини, які, на його думку, мають значення для справи, але з приводу яких йому не були поставлені питання (ст.200 КПК УРСР, ст.60 ЦПК УРСР);

е) оскаржити у встановленому законом порядку дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та арбітра, що порушують права та законні інтереси експерта;

ж) давати висновок і відповіді при допиті рідною мовою, якщо він не володіє мовою, якою ведеться судочинство.

Експерт-бухгалтер має право на винагороду за провадження експертизи та на відшкодування йому витрат по явці за викликом в органи дізнання, слідства, прокуратури і суду, якщо виконання цієї роботи не входить в його службовий обов'язок (ст.92 КПК УРСР, ст.72 ЦПК УРСР).

11. Експерт-бухгалтер не має права:

а) досліджувати матеріали справи, не зазначені у постанові (ухвалі) про призначення експертизи;

б) збирати та вилучати необхідні для дачі висновку матеріали, які відсутні у справі;

в) приступати до провадження експертизи без одержання письмового розпорядження керівника Бюро (філіалу), крім випадку, передбаченого п.20 цієї Інструкції;

г) вирішувати при провадженні експертизи питання, які виходять за межі його компетенції;

д) провадити ревізію, брати участь в інвентаризації, одержувати будь-які повідомлення від обвинувачених, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів та інших учасників процесу щодо обставин даної кримінальної чи цивільної справи поза органом, що призначив експертизу;

е) провадити експертизу, пов'язану з документацією та звітністю установ, підприємств, організацій, в яких він перебував чи перебуває на службі, або підвідомчих їм, та в інших випадках, передбачених відповідними статтями КПК і ЦПК Української РСР, які регулюють питання відводу експерта;

ж) залучати інших осіб до участі у провадженні дорученої йому експертизи;

з) зберігати матеріали кримінальної чи цивільної справи, по яких провадиться експертиза, поза службовим приміщенням.

12. За злісне ухилення чи відмову без поважних причин від виконання своїх обов'язків або за дачу завідомо неправдивого висновку, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність згідно зі ст.178, 179, 181 КК УРСР.

13. За порушення порядку провадження експертизи і несумлінне ставлення до своїх обов'язків, якщо це не тягне за собою кримінальної відповідальності, штатний співробітник Бюро (філіалу) може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності, а позаштатний - виключений зі списку осіб, допущених до провадження судових експертиз.

14. Повноваження керівника експертної установи (філіалу) по провадженню експертизи визначаються Положенням про організацію провадження судових експертиз в експертних установах Міністерства юстиції СРСР, Положенням про Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції УРСР.

15. Відповідно до вимог законодавства матеріали, подані на експертизу, повинні складатись з постанови (ухвали) про призначення експертизи і документів, необхідних для дослідження експерту-бухгалтеру.

У постанові (ухвалі) зазначаються підстави для призначення експертизи, найменування експертної установи, в якій повинна бути проведена експертиза, питання, поставлені перед експертом, та матеріали, надані в його розпорядження.

Якщо формулювання питання (питань), зазначеного у постанові (ухвалі), недостатньо ясне, експерт звертається до органу, який призначив експертизу, за роз'ясненням.

16. Подані документи, які підлягають експертному дослідженню, повинні бути підшиті і пронумеровані.

Такими документами є:

а) акти документальних ревізій, в яких з посиланням на документи показано рух цінностей за період, що перевіряється, визначено їх обліковий залишок на дату перевірки фактичної наявності цих цінностей і визначений розмір їх недостачі (лишків);

б) інвентаризаційні описи, акти прийому-передачі цінностей, порівняльні відомості;

в) товарно-грошові або виробничі звіти матеріально відповідальних осіб зі всіма прибутковими і видатковими документами за період, що перевіряється;

г) первинні документи (платіжні відомості, касові ордери, наряди, закупочні квитанції, накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, лімітовані чеки, виписки Держбанку, довіреності тощо), що відбивають операції, щодо яких експерту поставлені питання;

д) реєстри бухгалтерського обліку, які фіксують досліджувані операції (розрахунково-платіжні відомості, особові картки, журнали-ордери, оборотні відомості тощо);

е) трудові угоди, накази, договори про матеріальну відповідальність, акти про списання цінностей при зіпсуванні, уцінці, переоцінці і т.п.;

ж) висновки експертів інших спеціальностей, протоколи допитів обвинувачених та свідків;

з) неофіційна документація та інші матеріали, які мають значення для провадження експертизи.

17. У разі призначення додаткової або повторної експертизи в експертну установу, крім матеріалів, зазначених в пп.15, 16 цієї Інструкції, подається висновок попередньої експертизи (або акт про неможливість дати висновок), а також додаткові матеріали, необхідні для дачі висновку, які надійшли в розпорядження органу, що призначив експертизу, після дачі первинного висновку (або акта про неможливість дачі висновку).

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової або повторної експертизи обов'язково повинні бути зазначені мотиви та підстави її призначення. Додаткова експертиза може бути доручена тому самому або іншому експерту, а повторна - тільки іншому експерту або іншим експертам.

18. У випадку недотримання правил оформлення надісланих на експертизу матеріалів, що робить неможливим її провадження, керівник експертної установи (філіалу) негайно повідомляє про це орган, що призначив експертизу. Якщо орган, який призначив експертизу, не вживає необхідних заходів до усунення недоліків, керівник установи після закінчення одного місяця повертає йому матеріали без виконання.

19. Після подання матеріалів, оформлених відповідно до вимог КПК і ЦПК УРСР та п.15 цієї Інструкції, керівник судово-експертної установи (філіалу) доручає провадження експертизи одному або декільком експертам.

Порядок попередження експерта про відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку, дачу завідомо неправдивого висновку визначається ст.196 КПК УРСР та ст.177 ЦПК УРСР.

20. Одержавши письмове розпорядження (завдання) про провадження експертизи одночасно з іншими матеріалами, зазначеними в п.15 цієї Інструкції, експерт приступає до проведення дослідження.

Якщо експерт, якому доручено провадження експертизи, знаходиться в районі, віддаленому від експертної установи, він може приступити до провадження експертизи і до одержання завдання, за усним розпорядженням керівника експертної установи (філіалу).

21. Попередньо ознайомившись з матеріалами справи (в строк не більше п'яти днів), експерт-бухгалтер розраховує час, необхідний для провадження експертизи. Відповідно до складеного розрахунку та особливостей конкретної справи керівник експертної установи (філіалу) встановлює строк провадження експертизи.

22. Час, необхідний для провадження експертизи, встановлюється керівником експертної установи (філіалу):

а) в межах 10 днів - по матеріалах з невеликою кількістю об'єктів або таких, що не вимагають складних досліджень;

б) в межах 20 днів - по матеріалах з великою кількістю об'єктів або таких, що вимагають складних досліджень.

У випадках, коли експертиза не може бути виконана протягом 20 днів, керівник експертної установи (філіалу) повідомляє про це орган, який призначив експертизу, і встановлює за погодженням з ним додатковий строк.

Якщо для провадження експертизи необхідно провести дослідження особливо великої кількості об'єктів, строк може встановлюватися за погодженням з органом, що призначив експертизу, після попереднього ознайомлення експерта з матеріалами справи та подання ним відповідного плану-розрахунку часу.

23. Строк провадження експертизи обчислюється з дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується в день надіслання їх органу, який призначив експертизу. Якщо закінчення встановленого строку провадження експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

24. У разі виникнення необхідності в поданні додаткових матеріалів експертиза припиняється з дня відправлення клопотання по день одержання матеріалів або повідомлення про відмову в задоволенні клопотання.

В останньому випадку експерт-бухгалтер провадить дослідження в межах матеріалів, які у нього є, якщо вони дозволяють вирішити хоча б частину поставлених питань, а при відсутності таких складається акт про неможливість провадження експертизи.

25. Експерт дає висновок від свого імені на підставі проведених досліджень згідно зі своїми спеціальними знаннями і несе за нього особисту відповідальність.

26. При провадженні комісійної судово-бухгалтерської експертизи експерти мають право до дачі висновку радитися між собою. Експерти, які дійшли єдиної думки, складають спільний висновок, а в разі наявності суперечностей дають окремі висновки.

27. Згідно з кримінально-процесуальним та цивільним процесуальним законодавством УРСР експерт-бухгалтер може бути викликаний до суду для провадження первинної, додаткової або повторної експертизи.

При провадженні експертизи у суді експерт бере участь у дослідженні обставин справи, що належать до предмета бухгалтерської експертизи. Він може задавати допитуваним питання про обставини, що мають значення для дачі висновку.

Висновок подається у письмовій формі і оголошується експертом у судовому засіданні, після чого йому можуть бути задані питання для роз'яснення чи доповнення даного ним висновку.

У випадку, коли експертиза провадиться в суді з тих же питань і тим же експертом, що й у стадії дізнання або попереднього слідства, і якщо висновок залишається тим самим, експерт має право обгрунтувати його наслідками досліджень, викладеними в його першому висновку, оформивши це самостійним висновком.

28. Висновок експерта-бухгалтера складається відповідно до вимог ст.75, 200 КПК УРСР і ст.60 ЦПК УРСР, а також пп.23-29 Положення про організацію провадження судових експертиз в експертних установах Міністерства юстиції СРСР і Типової інструкції про провадження судово-бухгалтерських експертиз в експертних установах Міністерства юстиції СРСР. Він складається з трьох частин: вступної, дослідницької і висновку.

29. У вступній частині зазначаються:

назва експертизи, її номер, вид експертизи (додаткова, повторна чи комісійна);

найменування органу, що призначив експертизу;

відомості про експерта (експертів): прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посада, яку він займає;

дати надходження матеріалів на експертизу до експертної установи і підписання висновку;

підстави для провадження експертизи (постанова, ухвала, ким і коли складено);

перелік матеріалів, що надійшли на експертизу;

клопотання про подання додаткових матеріалів, заявлене експертом, і наслідки його розгляду; час відправлення клопотання і одержання наслідків його розгляду;

обставини справи, що мають істотне значення для дачі висновку;

відомості про осіб, які були присутні при провадженні експертизи (прізвище, ініціали, процесуальний стан);

питання, поставлені на вирішення експерта.

У переліку документів, поданих для дослідження експерту-бухгалтеру, мають бути вказані бухгалтерські документи та інші матеріали справи (акти документальних ревізій, довідки, неофіційна документація, висновки експертів інших спеціальностей), необхідні для проведення експертного дослідження з зазначенням номерів томів і аркушів справи.

Якщо подані документи охоплюють тривалий період часу і їх кількість велика, експерт-бухгалтер не вказує реквізити кожного документа окремо, а обмежується лише найменуваннями однорідних документів, періоду (дати) і місця складання.

Питання подаються в тому формулюванні, в якому вони викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

При наявності кількох питань експерт має право згрупувати їх, викласти в тій послідовності, в якій забезпечується найбільш доцільний порядок проведення дослідження. Якщо питання ставиться з ініціативи експерта, воно викладається у вступній частині.

В разі провадження додаткової або повторної експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експертизи: де і ким провадилась експертиза, номер і дата висновку, висновки, а також мотиви призначення експертизи.

30. У дослідницькій частині:

викладається процес дослідження бухгалтерських документів, його наслідки, а також дається наукове пояснення встановлених фактів;

описуються методи та способи дослідження бухгалтерських документів, застосовувані експертом в процесі провадження експертизи;

пояснюються розбіжності між даними наслідків дослідження експерта і ревізорів; при цьому робиться посилання на відповідні документи, зазначені в переліку матеріалів у вступній частині висновку;

робляться посилання на відповідні нормативні акти (зазначаються номери, дати, найменування, місце видання постанов, наказів, інструкцій), що діяли в досліджуваний період та якими експерт керувався при вирішенні поставлених питань;

викладаються наслідки провадження слідчих дій (допитів, оглядів і виїмки бухгалтерських документів тощо), що мають відношення до предмета дослідження;

вказуються в разі провадження повторної експертизи (в межах компетенції експерта) причини розбіжності її висновків з висновками первинної експертизи.

Кожному питанню, яке вирішує експерт, повинен відповідати певний розділ дослідницької частини висновку.

При необхідності одночасного дослідження двох і більше питань, тісно пов'язаних між собою, наслідки викладаються в одному розділі.

Якщо на деякі питання експерт не має можливості дати відповідь, слід зазначити причини цього.

31. Висновки експерта-бухгалтера повинні бути чітко сформульовані, викладені у вигляді відповідей на поставлені питання у тій послідовності, в якій питання викладені у вступній частині, і не припускати різних тлумачень. На кожне з поставлених питань повинна бути дана відповідь по суті або вказано на неможливість його вирішення.

Висновки про обставини, що мають значення для справи, з приводу яких експерту не були поставлені питання, але які були встановлені ним у процесі дослідження, викладаються в кінці висновку.

32. До висновку експерта-бухгалтера можуть бути включені профілактичні рекомендації, що випливають з перевірки матеріалів справи, які викладаються в окремому розділі, після відповідей на всі поставлені питання.

Профілактичні рекомендації можуть також даватись у вигляді додатку до висновку або у вигляді окремого документа.

33. Висновок підписується експертом, який проводив дослідження, і засвідчується печаткою експертної установи (філіалу).

Таблиці (схеми) про рух товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів або розрахункові таблиці, складені експертом-бухгалтером у процесі дослідження і вміщені ним у кінці висновку у вигляді додатків, також підписуються експертом (експертами), а у відповідних розділах дослідницької частини висновку робляться посилання на них.

34. Висновок експерта-бухгалтера складається у двох примірниках, один з яких надсилається до органу, що призначив експертизу, а другий залишається в Бюро (філіалі). В областях, що обслуговуються зональними експертами Бюро, висновок складається у трьох примірниках, третій примірник надсилається до Бюро.

У разі провадження повторних експертиз, крім того, виготовляються копії висновку (акта) з додатками, які надсилаються до експертної установи, яка провадила попередні експертизи, та у Всесоюзний науково-дослідний інститут судових експертиз (по одному примірнику).

35. При провадженні експертизи в суді наслідки її оформляються за правилами, викладеними в цьому розділі.

36. Акт про неможливість дачі висновку складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.

У вступній частині викладаються відомості, аналогічні зазначеним в п.29 цієї Інструкції, в мотивувальній - причини неможливості дати відповідь на кожне поставлене перед експертом питання.

Порядок підписання акта про неможливість дачі висновку і надіслання його органу, що призначив експертизу, визначається відповідно до пп.33, 34 цієї Інструкції.

37. Якщо з одних питань експерт дає висновок, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість дачі висновку, складається єдиний документ - висновок.

38. Документи, які були об'єктами експертного дослідження, підлягають поверненню до органу, що призначив експертизу, разом з висновком або актом про неможливість дати висновок.

39. Кошти за проведення досліджень відповідно до Положення про Бюро державної бухгалтерської експертизи перераховуються на рахунки Бюро та його філіалів органом, який призначив експертизу.

До витрат по провадженню експертиз належать: оплата за проведене дослідження, яка визначається на підставі довідки ф. N 6 (додаток 1), 5,5% нарахувань соцстраху, відрядні витрати і витрати на друкування матеріалів бухгалтерської експертизи.

Зазначені суми включаються експертом-бухгалтером до довідки ф. N 7 (додаток 2), яка складається у двох примірниках, один з яких одночасно з висновком надсилається до органу, що призначив експертизу, другий вручається керівникові Бюро (філіалу).

На виконання завдання затрачено ______________ робочих годин.

Встановлена тарифна ставка за одну годину роботи _______ крб.

Довідка видана для включення вказаної суми в судові витрати, які підлягають стягненню з засуджених по кримінальних справах і зі сторін _______ по цивільних справах, а по спорах, які вирішуються в органах арбітражу,- для стягнення з тієї чи іншої сторони витрат, що підлягають відшкодуванню на користь Бюро або його філіалу.