Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР

1. Реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

2. Об'єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

Під будинком, як об'єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

Під домоволодінням розуміється два і більш будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

3. Якщо домоволодіння складається з двох або більше жилих будинків, які належать громадянам на праві особистої власності, такі будинки з приналежними до них надвірними будівлями підлягають виділенню з складу домоволодінь, як самостійні, з закріпленням за кожним з них окремої земельної ділянки під окремим номером по вулиці, провулку, площі.

Коли виділити такі будинки з складу домоволодіння неможливо з технічних причин, що підтверджується рішенням виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, реєстрація цих будинків (їх частин) провадиться в складі домоволодіння.

4. Реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.

Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Примітка. Різні службові будівлі та споруди (сараї, літні кухні та ін.) не можна реєструвати окремо від жилого будинку.

5. Будинки і домоволодіння, розташовані на земельних ділянках, які відведені радгоспам і колгоспам в межах міста або селища міського типу, підлягають реєстрації на загальних підставах.

6. Не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.).

Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

7. Реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1.

До реєстрації повинні бути подані оригінали правовстановлюючих документів та копії з них, засвідчені у встановленому законом порядку, копії цих документів залишаються в справах бюро технічної інвентаризації.

8. В разі відмови реєстрації будинку або домоволодіння за бажанням власника, така відмова повинна бути викладена у письмовій формі.

9. Право користування земельними ділянкам, на яких розташовані будинки або домоволодіння з обслуговуючими їх будівлями та спорудами, реєструються окремо, відповідно до інструкції МКГ УРСР від 23.08.52 р. "Про порядок обміру земель і реєстрації документів на право користування земельними ділянками в містах і селищах міського типу УРСР".

10. При відсутності правовстановлюючих документів, які зазначені в цій інструкції (додаток N 1), зацікавлена юридична або фізична особа (установа, підприємство, організація, громадянин, колгоспний двір) подає до виконкому місцевої Ради депутатів трудящих заяву про оформлення права власності на будинок або домоволодіння і видачу свідоцтва про це.

11. В заяві повинні бути зазначені:

а) причини відсутності правовстановлюючих документів;

б) факти, що стверджують право власності.

До заяви повинні бути додані:

а) довідка органу комунального господарства за підписами керуючого і бухгалтера про те, що дане домоволодіння або будинок не знаходиться на його балансі;

б) інші документи, що можуть бути доказом по справі.

12. Для вирішення питання про можливість оформлення права власності (п. 10) виконком місцевої Ради депутатів трудящих доручає бюро технічної інвентаризації:

а) оглянути будинок (домоволодіння);

б) одержати відомості у громадян, які проживають у будинку, зазначеному заявником, а також у сусідніх будинках, та з'ясувати, хто являється його власником.

Про час огляду і збирання відомостей бюро технічної інвентаризації вивішує об'яви на видному місці на даному будинку і сусідніх будинках;

в) скласти акт огляду будинку (домоволодіння) і одержати відомості за підписом представника бюро технічної інвентаризації і громадян, які дали відомості;

г) перевірити документи і відомості, подані заявником, порівнюючи їх з матеріалами, що зібрані на місці огляду будинку (домоволодіння), із відомостями, одержаними від громадян.

13. Бюро технічної інвентаризації на підставі зібраних матеріалів, а також матеріалів, поданих заявником, складає мотивований висновок про те, чи належить будівля заявнику, і подає його виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, який виносить відповідне рішення.

Після винесення виконкомом рішення про оформлення права власності на будинок або домоволодіння, органи комунального господарства, а де їх немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих видає власникові свідоцтво про право особистої власності на будинок за встановленою формою (додаток N 2 та 2-а).

При винесенні виконкомом рішення про оформлення права власності на будинок або домоволодіння, що належить місцевій Раді депутатів трудящих, державній, кооперативній або громадській установі, підприємству чи організації, бюро технічної інвентаризації, на підставі цього рішення, провадить реєстрацію будинку або домоволодіння та видає реєстраційне посвідчення (додаток N 3 та 3-а).

14. У випадку відмови виконкому місцевої Ради депутатів трудящих або залишення ним без відповіді на протязі місяця заяви громадянина про оформлення права власності на будинок, а також у випадку, коли це право оспорює яка-небудь організація або інший громадянин, зацікавлена особа може звернутися до суду за вирішенням спору в загальнопозовному порядку.

В разі відмови виконкому місцевої Ради депутатів трудящих або залишення ним без відповіді на протязі місяця заяви державної, кооперативної або громадської установи чи організації про оформлення документа щодо права власності на будинок (домоволодіння) питання може бути вирішено в органах державного арбітражу, а відносно колгоспів - в народному суді.

15. Якщо суд або арбітраж винесе рішення про визнання права власності на будинок чи домоволодіння державної, кооперативної або громадської установи, підприємства чи організації, бюро технічної інвентаризації на підставі копії рішення суду або арбітражу, що набуло законної сили, провадить реєстрацію будинку чи домоволодіння в порядку, передбаченому пп. 22 - 23 цієї інструкції.

16. В разі пред'явлення заявником так званої домашньої угоди, в підтвердження належності йому будинку внаслідок купівлі-продажу, міни, дарування або відчуження будинку на умовах довічного утримання, питання про визнання цієї угоди дійсною може бути вирішено судом в загальнопозовному порядку (ст. 47 Цивільного кодексу УРСР).

17. В разі пред'явлення заявником договорів купівлі-продажу або дарування, міни, свідоцтва про право на спадщину чи інших документів, що свідчать про право власності на будинок або на землю, які були видані громадянам Волинської, Закарпатської, Львівської, Ровенської, Івано-Франківської (колишньої Станіславської), Тернопільської, Чернівецької та колишньої Ізмаїльської областей Української РСР до того, як ці області увійшли до складу СРСР, питання про можливість оформлення права власності на будинок і видачу свідоцтва про це в кожному окремому випадку може бути вирішено виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих з додержанням правил, зазначених в пп. 10 - 13 цієї інструкції.

18. У разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у смузі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це.

В свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

19. Якщо будинок знаходиться на балансі місцевої Ради депутатів трудящих або її органів, питання про зняття його з балансу, повернення заявнику і оформлення права власності вирішується виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

У випадку відмови виконкомом або залишення ним без відповіді на протязі місяця клопотання заявника питання про зняття будинку з балансу і визнання права власності на будинок за зацікавленою особою вирішується судом в загально-позовному порядку.

20. У випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу:

а) при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам;

б) окремо складаються списки на будинки та домоволодіння, належні державним, кооперативним та громадським установам, підприємствам і організаціям.

На підставі рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про оформлення права власності на будинок (домоволодіння) власникові видається свідоцтво про це (додаток N 2, 2-а), або реєстраційне посвідчення (додаток N 3, 3-а);

в) при відсутності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації, в кожному окремому випадку, за заявою зацікавленої особи провадить обслідування в порядку, передбаченому пп. 10 - 12 цієї інструкції.

Обслідування провадиться також у випадках, коли записи, що є в погосподарських книгах, викликають у бюро технічної інвентаризації сумнів у їх достовірності.

Якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, питання про оформлення права власності вирішується в порядку, передбаченому в п. 13 цієї інструкції.

Примітка. Колгоспному двору або одноосібному селянському двору видається свідоцтво про право особистої власності на будинок відповідно до п. 18.

В разі смерті голови колгоспного або одноосібного селянського двору, на ім'я якого був оформлений правовстановлюючий документ щодо будинку (домоволодіння), який знаходиться в смузі міста або селища міського типу і належить колгоспному або одноосібному селянському двору, по заяві всіх членів двору, підписи яких на заяві нотаріально засвідчені, може бути видано свідоцтво на ім'я нового голови двору (додаток N 2, 2-а).

21. Бюро технічної інвентаризації в своїй роботі по реєстрації будинків і домоволодінь зобов'язані:

а) ознайомитись з документами, поданими установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами на підтвердження їх права власності на будинок (домоволодіння);

б) з'ясувати підстави виникнення і порядок переходу до установи, підприємства, організації чи громадянина права власності, правильність оформлення документів, число учасників спільної власності і частку, яка належить кожному із співвласників.

22. На підставі правовстановлюючих документів, перелічених в додатку N 1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок, в якому зазначається:

а) адреса будинку (домоволодіння), площа земельної ділянки і кількість основних будівель;

б) дані про власників з зазначенням відносно громадян прізвища, ім'я та по батькові, а для установ, підприємств і організацій - повного їх найменування;

в) детальний перелік поданих документів, що встановлюють право теперішніх власників;

г) вид власності (державна, кооперативна, громадська, особиста);

д) участь кожного із співвласників у спільній власності відповідно до належної йому частки (1/4, 1/2, 1/3 і т. д.).

23. На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4).

Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власникові надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа (додаток N 5).

Установі, підприємству або організації про проведену реєстрацію бюро технічної інвентаризації видає реєстраційне посвідчення (додаток N 3, 3-а).

24. У випадку виявлення будинків, що збудовані самовільно, бюро технічної інвентаризації повідомляє про це виконком місцевої Ради депутатів трудящих для вжиття заходів у відповідності зі ст. 105 Цивільного кодексу УРСР, яка застосовується незалежно від часу будівництва будинку.

25. В разі звернення громадянина з заявою про оформлення права власності на будинок, збудований на земельній ділянці, яка була відведена виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих три і більше років тому, але договір про відвід земельної ділянки не був нотаріально посвідчений, питання про оформлення права власності і про видачу забудовнику відповідного свідоцтва на будинок повинен вирішити виконком місцевої Ради депутатів трудящих.

26. Якщо один з власників спільного будинку з дозволу місцевого органу влади зробив прибудову або перебудову, внаслідок чого належна йому частка в загальній власності змінилась, і ніхто з співвласників цього не оспорює, орган комунального господарства, а де його немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих, за письмовою заявою співвласників і після належної перевірки, на підставі рішення виконкому про зміну часток, які належали співвласникам, і про оформлення права власності в нових розмірах, видає кожному з них замість правовстановлюючих документів, які вони мають, свідоцтва про право особистої власності на відповідну частку будинку (домоволодіння) (додаток N 2, 2-а).

Спори між співвласниками відносно належних їм часток у спільному будинку вирішуються судом в загальнопозовному порядку.

27. В разі будівництва, з дозволу виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, будинку взамін старого, що підлягає знесенню, після закінчення будівництва та прийняття нового будинку в експлуатацію, забудовнику повинно бути видано на підставі відповідного рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності, а старий правовстановлюючий документ відбирається та погашається.

28. Коли правовстановлюючий документ на будинок став непридатним, а одержання дубліката є неможливе, за заявою власника, на підставі рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, такий документ може бути замінений на свідоцтво про право власності.

Коли документ, що підлягає заміні, прочитати неможливо, або він викликає сумнів, то видача свідоцтва провадиться в порядку пп. 11 - 13 цієї інструкції.

29. У випадку виявлення безхазяйного будинку (будинків) органи комунального господарства повинні повідомити про це відповідні фінансові органи.

30. Реєстрові книги ведуться по кожному населеному пункту окремо:

а) на будинки і домоволодіння, що належать державі і знаходяться в оперативному управлінні місцевих Рад депутатів трудящих;

б) на будинки і домоволодіння, що належать державним, кооперативним, профспілковим і іншим громадським організаціям;

в) на будинки і домоволодіння, що належать окремим громадянам і колгоспним дворам.

Форми реєстрових книг зазначені в додатках N 6 і 7 цієї інструкції.

Книги повинні бути в твердій палітурці, мати найменування "Реєстрова книга домоволодінь місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських установ, підприємств і організацій" або "Реєстрова книга будинків, що належать окремим громадянам і колгоспним дворам на праві особистої власності" з зазначенням на палітурці назви міста або селища.

Реєстрова книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана головою виконкому відповідної місцевої Ради депутатів трудящих і скріплена печаткою.

Реєстрові номери присвоюються по кожному місту або селищу міського типу, а також по кожному фонду окремо з першого номера.

Реєстровий номер присвоюється один незалежно від числа співвласників та кількості будівель на земельній ділянці.

Записи в реєстрових книгах ведуться явочним порядком, при цьому на кожний будинок (домоволодіння) в книзі відводиться дві сторінки або більш, при наявності великої кількості співвласників, щоб була можливість робити поточну реєстрацію. Якщо ці сторінки в процесі реєстрації будуть заповнені, дальший запис провадиться в додатковій книзі, а в основній книзі робиться відмітка про перенос записів по цьому будинку в додаткову книгу з зазначенням її номера та сторінки, на якій зроблено запис.

До реєстрової книги ведеться журнал по прізвищах власників в алфавітному порядку (додаток N 8) або картотека (додаток N 9) та журнал, який вміщує перелік будинків (домоволодінь) міста або селища, що належать громадянам, установам, підприємствам і організаціям за алфавітом найменування вулиць (додаток N 10).

31. Після проведення первинної реєстрації будинків та домоволодінь, бюро технічної інвентаризації повинно вести реєстрацію всіх змін в правовому стані будинків або домоволодінь.

32. Послідуюча реєстрація переходу права власності від одних установ, підприємств, організацій та громадян до других провадиться на підставі документів, оформлених у встановленому законом порядку.

33. Бюро технічної інвентаризації на документах, пред'явлених до реєстрації, які свідчать про перехід права власності на будинок або домоволодіння, проставляє реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4) без складання висновку про реєстрацію.

34. Зміни в правовому стані повинні бути внесені в реєстрову книгу з посиланням на документ, на підставі якого ці зміни записані.

Новий власник зареєстрованого будинку або домоволодіння також повинен бути внесений в журнал-алфавіт (картотеку) в загальному порядку.

35. Відповідно ст. 28 Положення про державний нотаріат Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 31.08.64 р. N 941, договір про відчуження будинку повинен бути зареєстрований набувачем у комунальному органі протягом шести місяців з дня нотаріального оформлення договору.

36. Організації, підприємства, установи і громадяни, які вважають, що їх права реєстрацією порушені, можуть звернутися до суду або арбітражу з позовом про встановлення своїх прав. В таких випадках позови подаються до установ, підприємств, організацій або громадян, які зареєстровані як власники спірних будинків або домоволодінь, а комунальні органи притягаються як треті особи на стороні відповідачів.

В разі задоволення арбітражем або судом позову реєстрація будинків, домоволодінь провадиться на ім'я позивача у відповідності з рішенням арбітражу або суду.

37. З приводу всіх виправлень в реєстровій книзі повинні бути зроблені належні застереження. Ці виправлення засвідчуються підписом особи, яка відповідає за правильність запису в реєстровій книзі.

38. З виданням цієї інструкції вважати інструкцію Держплану УРСР і Міністерства юстиції УРСР від 29 липня 1959 року "Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР" такою, що втратила силу.

1. Реєстри муніципалізованих будівель, складені у порядку робіт по розподілу націоналізованих і муніципалізованих будівель.

2. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.

3. Урядові і відомчі акти (постанови і розпорядження) про передачу будівель і споруд, передбачені постановою РНК СРСР від 15 лютого 1936 року "Про порядок передачі державних підприємств, будівель і споруд" (ЗЗ СРСР, 1936 р., N 11, ст. 98).

4. Договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для відбудови і експлуатації будівель, передбачені постановою РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 10 листопада 1944 р. "Про впорядкування користування державними будівлями житлового і нежитлового фонду і земельними ділянками, які обслуговують їх" (ЗП УРСР, 1944 р., ст. 6).

5. Рішення суду про вилучення безгосподарно утримуваного будинку та рішення виконкому про взяття цього будинку на баланс або передачу його державній установі, підприємству чи організації.

6. Рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про перехід у власність державі безхазяйного будинку та про зарахування його на баланс або передачу державній установі, підприємству чи організації.

7. Свідоцтво про право на спадщину на будинок на ім'я держави та рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про взяття цього будинку на баланс або про передачу державній установі, підприємству чи організації.

8. Рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про взяття на баланс будинку або частини будинку, конфіскованого за вироком суду.

9. Акти про передачу будинків у власність переселенцям при наявності рішень про це виконкомів районних Рад депутатів трудящих і довідок фінансових відділів про остаточний розрахунок переселенця за одержану будівлю.

10. Нотаріально посвідчені договори про право забудови, складені до видання Указу Президії Верховної Ради УРСР від 14 травня 1949 року "Про внесення змін у законодавство Української РСР у зв'язку з виданням Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. "Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних жилих будинків" ("Відомості Верховної Ради УРСР" 1949 року N 3) та затверджений виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих акт державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.

Примітка. Якщо будівля збудована до 1941 року, матеріалами, що свідчать про закінчення будівництва і введення її в експлуатацію, є інвентаризаційні документи.

11. Рішення виконкому, місцевої Ради депутатів трудящих про відвід земельної ділянки установам, підприємствам і організаціям і про дозвіл цього будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію.

12. Акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію.

При наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації.

13. Зареєстрований у виконкомі місцевої Ради депутатів трудящих статут кооперативу (для огляду), рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про відвід земельної ділянки та затверджений виконкомом акт про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію.

14. Нотаріально посвідчені договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої Ради акт про прийняття будинку в експлуатацію.

15. Нотаріально посвідчені договори про надання житлово-будівельному колективу у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого багатоквартирного будинку (або кількох будинків) та затверджений виконкомом акт про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію.

16. Свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.

17. Рішення органів державного арбітражу про визнання за установами, організаціями та підприємствами права власності на будинок (домоволодіння).

18. Нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, дарування, міни будинків (домоволодінь), договори про відчуження будинків (домоволодінь) на умовах довічного утримання продавця покупцем.

19. Договори купівлі-продажу, міни і дарування будинків (домоволодінь), а також договори про відчуження будинків (домоволодінь) на умовах довічного користування, посвідчені місцевими Радами депутатів трудящих в межах їх компетенції.

20. Договори купівлі-продажу, міни і дарування будинків (домоволодінь) в сільській місцевості, посвідчені сільськими Радами до видання постанови Ради Міністрів УРСР від 18 листопада 1948 року "Про обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів про відчуження будівель у сільських місцевостях" (ЗП УРСР, 1948 р., N 21 - 22, ст. 84).

21. Рішення суду про визнання угоди про відчуження будинку, складеної з порушенням встановленої законом форми, дійсною (ст. 47 Цив. кодексу УРСР).

22. Рішення товариського суду про розподіл майна колгоспного двору (п. 8-а "Положення про товариські суди Української РСР" в ред. Указу Президії Верховної Ради УРСР від 9 грудня 1963 року).

23. Свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріальними конторами, а також заповіти з нотаріальними написами про право на спадщину.

24. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, видані нотаріальними конторами у відповідності з ст. 125 Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР.

25. Рішення товариського суду про розподіл будинку між подружжям (п. 8-а "Положення про товариські суди Української РСР" в ред. Указу Президії Верховної Ради УРСР від 9 грудня 1963 року).

26. Свідоцтва (акти) про купівлю будівель (домоволодінь) з прилюдних торгів, видані нотаріальними конторами.

27. Витяги з реєстрів нотаріальних контор, що свідчать про учинення правочинів купівлі-продажу, міни або дарування будинку (домоволодіння), про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також про учинення інших нотаріальних дій, які встановлюють перехід права власності на будинок (домоволодіння).

28. Рішення суду про визнання за громадянином права власності на будинок (домоволодіння), що набуло законної сили, або виконавчий лист, на підставі цього рішення.

29. Ухвала народного суду про встановлення факту володіння будівлею на праві особистої власності, що була винесена в порядку окремого судочинства, до видання постанови Пленуму Верховного суду СРСР від 10 квітня 1957 р. N 6.

30. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.

31. Нотаріально посвідчені договори між радгоспами і робітниками та службовцями радгоспів про індивідуальне житлове будівництво, крім зернових, хлопкових та бурякосійних радгоспів, договори з робітниками яких про індивідуальне житлове будівництво нотаріально не посвідчуються, та акт про закінчення будівництва і введення будівлі в експлуатацію.