Угода про співробітництво в галузі туризму

Уряди держав-учасниць цієї Угоди, що надалі іменуються Сторони,

керуючись Манільською Декларацією про світовий туризм (1980 р.) і Гаазькою Декларацією про туризм (1989 р.), іншими міжнародними договорами й актами,

висловлюючи прагнення до створення сприятливих умов для розвитку міжнародних туристських зв'язків як фактора збереження та поглиблення дружніх відносин,

виходячи із невід'ємних прав громадян на задоволення духовних потреб, прилучення до культурно-історичних цінностей,

керуючись прагненням до розвитку і зміцнення економічних відносин, що ґрунтуються на принципах взаємної вигоди,

підтверджуючи бажання держав розширювати та удосконалювати відносини в галузі міжнародного туризму, що засновані на принципах рівноправності,

бажаючи розвивати ці відносини шляхом широкого співробітництва між урядовими органами з питань туризму, національними, регіональними та іншими туристськими організаціями,

вважаючи, що співробітництво в галузі туризму покликане сприяти зміцненню взаєморозуміння між народами, громадянської згоди, утвердженню загальнолюдських цінностей,

домовилися про таке:

Сторони всебічно сприятимуть розвиткові рівноправного і взаємовигідного співробітництва в галузі туризму по лінії урядових організацій, національних і регіональних туристських асоціацій, товариств, фірм і підприємств, активно підтримувати їхні ініціативи, спрямовані на ефективне освоєння туристських ресурсів.

Сторони сприятимуть формуванню спільного туристського простору, зближенню нормативно-правових документів з туризму, впровадженню єдиної міжнародної системи класифікації засобів розміщення і туристських послуг, єдиної інформаційної мережі.

Сторони створюватимуть умови для активного використання в цілях туризму природної і культурної спадщини народів своїх держав.

Сторони вживуть узгоджених заходів щодо відновлення традиційних та відкриття нових туристських маршрутів, розширення різноманітності видів групового та індивідуального туризму, у тому числі самодіяльного, дитячого та інших видів соціального туризму.

Сторони, відповідно до законодавства своїх держав, прагнутимуть до спрощення прикордонних, митних та інших формальностей, пов'язаних з туристським обміном між ними, забезпеченню соціальної захищеності та особистої безпеки туристів у країні перебування.

Сторони здійснюватимуть регулярні контакти державних органів з питань управління туризмом для розробки і реалізації спільної стратегії розвитку туризму та його пріоритетних напрямків в інтересах туристських організацій і підприємств своїх держав.

Сторони розроблятимуть і реалізовуватимуть міждержавні програми та окремі проекти, що забезпечують комплексний розвиток індустрії туризму, щодо освоєння туристських регіонів, які становлять взаємний інтерес.

Сторони сприятимуть одна одній у:

підготовці професійних кадрів для сфери туризму;

обміні досвідом роботи між співробітниками державних органів з туризму, туристських і транспортних підприємств і організацій, готелів, ресторанів, інших виробників туристських послуг, незалежно від форм власності, проведенні спільних наукових досліджень, семінарів і симпозіумів з різних проблем туризму; систематичному обміні науковими і навчальними матеріалами.

Сторони забезпечуватимуть обмін статистичною та іншою інформацією в галузі туризму, в тому числі:

про законодавчі й інші нормативні акти, які регулюють туристський обмін і діяльність в індустрії туризму в своїх державах, пов'язаних із захистом і збереженням природної і культурної спадщини;

про стан туристського ринку;

довідково-інформаційними, методичними і рекламними матеріалами.

Сторони надаватимуть взаємну допомогу з питань міжнародного співробітництва і членства у Всесвітній туристичній організації та інших міжнародних організаціях з туризму.

Взаєморозрахунки між туристськими організаціями здійснюватимуться на основі двосторонніх та багатосторонніх угод.

Сторони регулярно інформуватимуть одна одну з питань, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, і вноситимуть до неї доповнення і зміни за погодженням з кожною із Сторін, що її підписали.

У разі виникнення питань при тлумаченні і виконанні цієї Угоди рішення прийматимуться на основі переговорів між відповідними органами кожної із Сторін.

Сторони можуть за необхідності створювати комісії і робочі групи з однакової кількості представників Сторін для практичної координації питань співробітництва.

Ця Угода набуває чинності з дня її підписання.

Ця Угода відкрита для приєднання до неї інших держав, що поділяють її цілі і принципи.

Для держави, що приєднується, Угода набуває чинності з дня подання документа про приєднання Уряду Республіки Білорусь, який є депозитарієм цієї Угоди.

Кожна із Сторін може денонсувати цю Угоду. Денонсація набуває чинності через 6 місяців після подання письмового повідомлення депозитарію про денонсацію.

Здійснено в місті Ашгабаті 23 грудня 1993 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цю Угоду, її завірену копію.