Угода про спільне використання науково-технічних обєктів у рамках Співдружності Незалежних Держав

Уряди держав - учасниць цієї Угоди,

відповідно до статті 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 р. і статті 19 Угоди про міждержавне науково-технічне співробітництво в рамках Співдружності Незалежних Держав від 13 березня 1992 року,

маючи на меті розробити практичні заходи, що забезпечать ефективне і взаємовигідне спільне використання науково-технічних об'єктів, розвиток науково-технічного потенціалу в пріоритетних для науки і науково-технічного прогресу галузях,

домовилися про таке:

Стаття 1. Науково-технічний об'єкт, ресурси і результати діяльності якого використовуються декількома державами, набуває статусу об'єкта спільного використання виключно зі згоди його власника.

Стаття 2. Питання спільного використання об'єктів науки і продуктів науково-технічної діяльності вирішуються виходячи з цілей забезпечення досліджень за пріоритетними напрямками науково-технічного прогресу кожної держави і з урахуванням можливості їхньої спільної розробки і реалізації.

Стаття 3. Об'єктами спільного використання є: центральні бібліотеки, державні науково-інформаційні системи і ресурси.

Державам-учасницям Угоди про науково-технічне співробітництво протягом 5 років надається можливість безплатного користування цими об'єктами.

Перелік додаткових використовуваних науково-технічних об'єктів формується, затверджується та переглядається Міждержавною науково-технічною радою на основі пропозицій Сторін.

Стаття 4. Сторони визнають за необхідне забезпечити роботу спільно використовуваних об'єктів у режимі їхнього самостійного функціонування із залученням матеріально-фінансових ресурсів з різних джерел у встановленому кожною Стороною порядку.

Фінансування зазначених об'єктів здійснюється за рахунок держав місця їх розташування.

Стаття 5. Правове регулювання використання додаткових науково-технічних об'єктів спільного використання здійснюється на підставі законодавства Сторін у галузі державної науково-технічної політики, економічної і науково-технічної діяльності, охорони інтелектуальної і промислової власності тощо.

Стаття 6. Учасники Угоди забезпечують взаємну несуперечність діючих і розроблюваних у цій галузі законодавчих актів, спираючись при цьому на загальноприйняті норми міжнародного права.

Стаття 7. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення додаткових науково-технічних об'єктів спільного використання здійснюється Сторонами на паритетних началах і в частках (обсягах), які відбивають характер робіт і потреби Сторін.

Стаття 8. Фінансування, експлуатація і використання результатів діяльності цих об'єктів здійснюються на договірній основі між відповідними організаціями заінтересованих Сторін.

Стаття 9. Ця Угода укладається терміном на 5 років і набуває чинності з моменту її підписання. Її дія може бути продовжена за взаємною згодою Сторін.

Стаття 10. Угода відкрита для приєднання до неї інших держав.

Стаття 11. Участь в Угоді не обмежує прав держав, що її підписали, на участь в будь-яких інших двосторонніх і багатосторонніх формах міждержавного співробітництва в галузі спільного використання науково-технічних об'єктів.

ВЧИНЕНО в місті Москві 13 березня 1992 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цю Угоду, його завірену копію.