Протокол про координацію банківської діяльності

Дата підписання: 13 березня 1992 р.

Набуття чинності: 13 березня 1992 р.

Уряди Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменистану, Республіки Узбекистан, України домовилися про таке:

1. Взяти до уваги інформацію про результати зустрічі 13 лютого 1992 р. в Москві керівників національних (центральних) банків держав, що були у складі СРСР, викладену в тексті прийнятого ними Звернення до глав держав-учасниць Співдружності (додається).

2. Враховуючи необхідність узгоджених дій національних (центральних) банків держав-учасниць Співдружності, підтримати їхню діяльність щодо створення міжбанківського координаційного органу і визначення процедури прийняття ним рішень.

3. Просити національні (центральні) банки держав-учасниць Співдружності до кінця березня 1992 року завершити спільну роботу над проектом Угоди про міжбанківський координаційний орган та проінформувати глав урядів держав-учасниць Співдружності про її підсумки.

ВЧИНЕНО в місті Москві 13 березня 1992 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цей Протокол, його завірену копію.

Керівники центральних банків, які зібралися на нараду в Москві, будучи надзвичайно заінтересованими в успіху заходів, що вживаються для подолання економічної кризи на основі переходу до ринкового регулювання розвитку господарства держав рубльової зони, висловлюють повну підтримку цьому курсу та заявляють про свою готовність зробити все можливе для досягнення поставлених цілей і завдань.

Вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що можливості банківського впливу на вирішення поставлених завдань не завжди використовуються достатньо ефективно. Окремі політичні та економічні рішення приймаються без належного опрацювання з банківськими структурами, що нерідко знижує їхню результативність або ставить під загрозу зриву. Зокрема, лібералізація цін і спричинене нею збільшення заробітної плати, пенсій та інших доходів населення виявились непідготовленими з точки зору забезпечення готівкою.

Дефіцит пропозиції товарів та послуг для населення, наявність накопиченого протягом років незадоволеного платоспроможного попиту населення вимагають узгоджених дій органів виконавчої і законодавчої влади, що не може бути виправдане, оскільки позбавляє банки можливості ефективно впливати на економічні процеси.

На наше тверде переконання, в цей час необхідна жорстка банківська політика в сфері кредитування економіки, організації розрахунків між господарськими організаціями і між банками, регулювання грошових потоків між суверенними державами рубльвої зони.

Враховуючи, що багато з цих проблем можуть і повинні вирішуватися самими центральними банками, учасники наради домовились про необхідність чіткої і суворої взаємодії між центральними банками і визнали доцільним регулярно проводити наради керівників центральних банків держав рубльової зони, під час яких будуть вироблятися узгоджені рішення з принципових питань банківської політики, які зачіпають інтереси всіх країн цієї зони, а при необхідності - вноситися відповідні пропозиції на розгляд глав урядів або глав держав. Одночасно, центральні банки продовжують роботу над угодою про Міжбанківський союз.

Керівники центральних банків звертаються до Вас з проханням надати їм підтримку у забезпеченні реальної незалежності від органів виконавчої влади у вирішенні питань, які традиційно є компетенцією банківських структур. Особливо це стосується методів покриття дефіцитів державних бюджетів, регулювання рівня процентних ставок, надання пільг при кредитуванні тощо. Це відноситься як до політики банків всередині держави, так і в міждержавних відносинах. На наш погляд, кращій проробці на міждержавному рівні рішень, які торкаються грошового обігу та взаєморозрахунків, сприяло б більш активне залучення керівників центральних банків до проведення переговорів або до експертизи проектів таких рішень.

В цей час багатьох громадян країн, що вийшли зі складу СРСР, турбує доля облігацій державних позик СРСР. Хоча свого часу була зроблена заява про наступність зобов'язань за цими цінними паперами, але реальних дій у цьому напрямку в умовах знецінення грошей не здійснювалось і в ряді регіонів вже розпочалося скидання облігацій, що ускладнює розрахунки готівкою. Просимо Вас доручити керівникам урядів у невідкладному порядку визначитися щодо механізму подальшого функціонування облігацій державних позик та проінформувати про це населення. Відсутність рішення щодо цінних паперів колишнього СРСР, невизначеність становища з ними можуть назавжди відбити у населення повагу до державних цінних паперів, чого допустити не можна заради підтримання авторитету держави, такого необхідного при ринковій економіці.

Враховуючи ситуацію, що склалася, в республіках може виникнути потреба в уточненні окремих законодавчих актів або введенні на якийсь строк обмежень в галузі кредитно-розрахункових відносин і діяльності банківських закладів.

Ми розраховуємо на Ваше сприяння у вирішенні проблем забезпечення сталості грошового обігу.