Угода про співпрацю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в боротьбі з незаконною міграцією

Держави-учасниці цієї Угоди в особі урядів, далі - Сторони,

виходячи з норм міжнародного права і національного законодавства Сторін,

відмічаючи, що незаконна міграція є загрозою суспільної національної безпеки, економічної стабільності, спричинює ускладнення криміногенної ситуації на територіях Сторін,

вважаючи пріоритетною для себе задачу забезпечення прав і законних інтересів своїх громадян,

розглядаючи співпрацю в боротьбі з незаконною міграцією як один із важливих напрямів регулювання міграційних процесів на територіях Сторін та з метою здійснення спільних заходів до запобігання незаконної міграції,

бажаючи забезпечити правову основу для співпраці Сторін в боротьбі з незаконною міграцією,

погодились про таке:

Терміни, що застосовуються у цій Угоді, мають таке значення:

"незаконні мігранти" - громадяни третіх держав та особи без громадянства, які порушили правила в'їзду, виїзду, перебування або транзитного проїзду через території Сторін, а також громадяни Сторін, котрі порушили правила перебування на території однієї з Сторін, що встановлені її національним законодавством;

"треті держави" - держави, що не є учасницями цієї Угоди;

"держава виїзду" - держава громадянської належності незаконного мігранта (для осіб без громадянства - держава його звичайного місця проживання) або держава, з території якої прибув незаконний мігрант;

"держава в'їзду" - держава, на територію якої прибув незаконний мігрант.

Угода не застосовується до осіб, які прибули на територію однієї з Сторін з метою отримання притулку або статусу біженця, якщо їх клопотання про надання такого статусу подані у відповідні органи держави в'їзду за порядком, що передбачений її законодавством.

В'їзд громадян третіх держав, осіб без громадянства і громадян Сторін на територію однієї з Сторін можливий за умови виконання ними вимог її національного законодавства про правила в'їзду, виїзду, перебування та транзитного проїзду, а також міжнародних договорів, учасницею яких вона є.

Особи, яких визнано біженцями або, яким надано притулок на території однієї з Сторін, в'їжджають на території інших Сторін згідно з частиною першою цієї статті.

Сторони здійснюють взаємодію у галузі боротьби з незаконною міграцією за такими основними напрямами:

міграційний контроль;

облік громадян третіх держав, осіб без громадянства і громадян Сторін, які незаконно перетинають кордони держав, незаконно перебувають на територіях Сторін, а також осіб, яким заборонено в'їзд на територію однієї з Сторін;

вироблення механізму по депортації незаконних мігрантів;

гармонізація національного законодавства Сторін в галузі відповідальності для незаконних мігрантів і для всіх категорій осіб, що надають сприяння незаконній міграції;

обмін інформацією про незаконну міграцію;

підготовка та підвищення кваліфікації співробітників відповідних органів Сторін, які займаються питаннями боротьби з незаконною міграцією.

Незаконні мігранти, яких виявлено на територій однієї з Сторін, підлягають депортації до держави виїзду у відповідності до законодавства держави в'їзду, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

У випадку, якщо незаконні мігранти прибули на територію однієї з Сторін з території другої Сторони, то вони, за наявності відповідних доказів про це, підлягають передачі останній. При цьому передача незаконних мігрантів здійснюється у відповідності з окремими домовленостями Сторін в цій галузі.

Сторони обмінюватимуться інформацією:

про національне законодавство в галузі міграції, а також про зміни в ньому;

про зразки документів, що засвідчують особу і надають право на перетинання державного кордону, зміни форм і вимог до документів для в'їзду, перебування та виїзду з території Сторін;

про виявлені канали незаконної міграції, в тому числі отримання в'їзних віз, інших документів та їх використання, а також про інші питання виконання цієї Угоди;

про всі угоди про в'їзд-виїзд та міграцію з третіми державами.

Після підписання цієї Угоди Сторони у шестимісячний строк розроблять Положення про спільну базу даних про незаконних мігрантів та осіб, в'їзд яким до держав-учасниць цієї Угоди заборонено у відповідності з чинним національним законодавством Сторін, а також визначає порядок обміну інформацією про незаконну міграцію згідно з статтями 4 і 6 цієї Угоди.

Усі питання, пов'язані з виконанням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів зацікавлених Сторін.

За спільним погодженням Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються у вигляді протоколів і є невід’ємною частиною цієї Угоди.

Ця Угода підлягає ратифікації відповідно до національного законодавства Сторін та набирає чинності з дня здачі депозитарію на зберігання третьої ратифікаційної грамоти.

Для Сторін, що ратифікують її пізніше, вона набирає чинності з дня здачі ними на зберігання депозитарію своїх ратифікаційних грамот.

Положення цієї Угоди не торкаються зобов'язань, що були прийняті Сторонами у відповідності з іншими міжнародними договорами.

Кожна з Сторін не пізніше ніж у місячний термін з дня набрання для неї чинності цією Угодою визначить перелік повноважних органів, на які буде покладено її реалізацію, і повідомить про це депозитарію.

Цю Угоду відкрито для приєднання держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, що поділяють його положення, за погодженням усіх Сторін шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання. Приєднання вважається, таким що набрало чинності, з дня отримання депозитарієм останнього повідомлення про погодження на таке приєднання.

Ця Угода є чинною протягом п'яти років з дня набрання нею чинності, а потім автоматично продовжується кожного разу на наступний п'ятирічний період.

Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди, направивши письмове повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за 6 місяців до виходу.

Вчинено у місті Москві 6 березня 1998 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цю Угоду, її завірену копію.

Азербайджанська Республіка не бере на себе зобов'язання за абзацом 5 статті 4 та абзацом 5 статті 6.

Дотримання правил в'їзду та виїзду поширюється і на громадян Сторін (абзац другий статті 1).

Абзац п’ятий статті 4 Угоди для Республіки Узбекистан не діє.