Угода про взаємодію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на випадок евакуації їх громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій

Статус Угоди див.

Дата підписання: 12.04.1996

Дата ратифікації Україною: 05.11.1998

Дата набрання чинності для України: 12.04.1996

Уряди держав-учасниць цієї Угоди (далі - Сторони),

керуючись Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року,

виходячи з взаємних інтересів забезпечення безпеки громадян держав-учасниць Угоди, які знаходяться в третіх країнах під час виникнення надзвичайних ситуацій,

погодились про наступне:

У цій Угоді наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

треті країни - усі держави, не учасниці цієї Угоди;

країна перебування - держава, на території якої є заклади або громадяни держав-учасниць цієї Угоди;

держави - держави-учасниці цієї Угоди;

надзвичайна ситуація - ситуація, за якої внаслідок надзвичайного загострення внутрішньополітичної обстановки або збройних конфліктів за участю країни перебування, стихійного лиха, епідемій, значних аварій та катастроф у сусідніх з нею країнах виникає загроза життю і здоров'ю громадян держав-учасниць цієї Угоди.

Для координації своїх дій під час евакуації громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій Сторони створюють Спільну комісію з евакуації (далі - Комісія).

Комісія здійснює свою діяльність на основі Положення, яке є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Сторони протягом місяця після підписання цієї Угоди призначають своїх представників до складу Комісії.

Перше засідання Комісії проводиться за ініціативою Російської Федерації у Міждержавному економічному Комітеті Економічного Союзу у двомісячний термін з дня підписання Угоди.

Комісія розробляє типову схему організації та здійснення взаємодії Сторін під час евакуації.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій Комісія проводить термінові консультації, під час яких у кожному конкретному випадку спільно з дипломатичними представництвами та консульськими службами Сторін встановлює кількість громадян, які підлягають евакуації, визначає черговість і форми евакуаційних заходів, розраховує обсяги необхідних сил і засобів, а також вирішує інші питання, пов'язані з забезпеченням евакуаційних засобів.

Ініціатором проведення консультацій може виступати будь-яка Сторона.

За взаємним узгодженням керівництво та практичне здійснення евакуації бере на себе одна або декілька Сторін, які самостійно виділяють для цього відповідні матеріальні та фінансові кошти (з подальшою їх компенсацією іншими Сторонами у порядку, викладеному у статті 9 цієї Угоди) або у розпорядження яких Сторони передають необхідні для евакуації сили і засоби.

Якщо Сторона не має своїх представників у країні, в якій склалась надзвичайна ситуація, евакуацією її громадян займається Сторона, на яку покладено керівництво здійсненням заходів згідно з частиною першою цієї статті.

Будь-яка Сторона в разі виникнення надзвичайних ситуацій має право самостійно прийняти рішення про евакуацію громадян своєї країни, про що вона негайно повідомляє інші Сторони.

Сторона, на яку Комісією покладено здійснення евакуаційних заходів, забезпечує реєстрацію, охорону, супроводження і пропуск евакуйованих осіб на територію відповідної держави (держав) через встановлені прикордонні пости, а в разі необхідності створює адресно-пошукову групу.

Для прийняття евакуйованих осіб застосовується спрощений порядок проходження прикордонного і митного контролю, централізовано виділеними силами і засобами забезпечується їх тимчасове розміщення, надається необхідна медична та інша допомога, а також сприяння в їх проїзді до місць постійного проживання.

Для забезпечення повної евакуації відповідні відомства Сторін під час видачі своїм громадянам закордонних паспортів рекомендують їм реєструватися в дипломатичному представництві або консульському закладі своєї країни за місцем проживання за кордоном, а за їх відсутності - повідомляти про місце свого проживання дипломатичне представництво або консульський заклад будь-якої іншої Сторони.

У разі необхідності і за узгодженням з урядом країни, в якій виникла надзвичайна ситуація, будь-яка з Сторін може направляти в зону надзвичайної ситуації свої транспортні засоби та цивільних фахівців для надання допомоги в евакуації.

Сторони сприяють у терміновому і безперешкодному пересуванні евакуйованих осіб, а також проїзді (прольоті) транспортних засобів, за допомогою яких здійснюється евакуація.

Сторони компенсують фінансові витрати на евакуаційні заходи тій Стороні, яка їх проводить, пропорційно чисельності евакуйованих громадян своїх держав.

В разі надання евакуйованим громадянам медичної або іншої допомоги до їх вибуття з території держави, яка здійснювала евакуацію, Сторони компенсують відповідній Стороні витрати щодо кожного конкретного заходу стосовно громадян своїх держав.

Взаєморозрахунки проводяться у вільно конвертованій валюті або у виняткових випадках та за взаємною домовленістю Сторін у національній валюті однієї із сторін у тримісячний термін після закінчення евакуації.

В разі виникнення розбіжностей щодо поданих рахунків створюється узгоджувальна комісія з представників заінтересованих держав-учасниць для перевірки витрат та узгодження взаємних розрахунків.

Ця Угода укладається на невизначений термін і набуває чинності з дати здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Для Сторін, які виконали внутрішньодержавні процедури пізніше, вона набуває чинності з дня здачі повідомлень про це.

За взаємною домовленістю до цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення, які оформляються відповідними протоколами.

Спірні питання, пов'язані із застосуванням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій та переговорів заінтересованих Сторін.

Будь-яка Сторона може вийти з цієї Угоди, письмово повідомивши про це депозитарія не пізніше ніж за 6 місяців до виходу і врегулювавши фінансові та інші зобов'язання, які виникли у цієї Сторони за період участі у цій Угоді.

Ця Угода відкрита для приєднання до неї інших держав, які поділяють її цілі та принципи, шляхом передачі депозитарію повідомлення про приєднання до Угоди.

Угода набуває чинності стосовно держави, яка приєднується, з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Складено в місті Москві 12 квітня 1996 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Незалежних Держав, який надсилає кожній державі, яка підписала цю Угоду, його завірену копію.

Спільна комісія з евакуації (далі - Комісія) створюється для координації дій заінтересованих держав для евакуації громадян з третіх країн в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Комісія у своїй діяльності керується Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року, Угодою про взаємодію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на випадок евакуації їх громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій (далі - Угода), а також цим Положенням.

Комісія формується з повноважних представників держав-учасниць Угоди (далі - члени Комісії) по одному від кожної держави.

Члени Комісії мають рівні права. Кожна держава-учасниця Угоди (далі - держава-учасниця) має в Комісії один голос.

Комісію очолює Голова, який обирається простою більшістю голосів строком на один рік.

Основними функціями Комісії є:

розроблення типових схем організації евакуації та доведення їх до держав-учасниць;

визначення оптимальних маршрутів слідування транспорту з евакуйованими, узгодження спрощеної процедури їх пропуску через державні кордони та проходження ними прикордонного, митного та інших видів контролю;

визначення необхідних для проведення евакуації обсягів транспортних, медичних, фінансових та інших сил і засобів, порядку їх надання державами;

організація взаємодії між відповідними національними структурами держав-учасниць;

узгодження дій заінтересованих держав-учасниць у відносинах з третіми країнами з питань евакуації;

вироблення рекомендацій щодо врегулювання взаєморозрахунків держав-учасниць, пов'язаних з проведенням евакуації;

аналіз реалізації прийнятих Комісією рекомендацій.

Для здійснення покладених на неї функцій Комісія має право:

виробляти рекомендації урядам держав-учасниць з питань евакуації;

приймати рішення з організаційних та процедурних питань своєї роботи;

проводити консультації для вироблення заходів з евакуації громадян у разі виникненні або загрози виникнення надзвичайних ситуацій;

вносити на розгляд урядів держав-учасниць пропозиції з питань, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на Комісію;

запитувати інформацію від держав з питань, які належать до її компетенції;

залучати у разі необхідності до роботи Комісії експертів.

Засідання Комісії проводяться в разі потреби але не рідше одного разу на рік на території держав-учасниць по черзі.

З питань, що обговорюються, рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії оформлюються протоколами, які надсилаються урядам держав-учасниць.

Комісія самостійно встановлює правила процедури.

У засіданнях Комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники заінтересованих міністерств і відомств держав-учасниць.

У разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації у третіх країнах за ініціативою одного або декількох членів Комісії скликається позачергове засідання Комісії.

Держави-учасниці несуть витрати, пов'язані з направленням та роботою їх повноважних представників у Комісії.

Організаційно-технічне та фінансове забезпечення засідань Комісії здійснюється державою-учасницею, на території якої вони проводяться.

Робочою мовою Комісії є російська мова.

До цього положення за взаємною домовленістю держав-учасниць можуть бути внесені зміни і доповнення.

Спірні питання, пов'язані з застосуванням або тлумаченням цього Положення, вирішуються шляхом консультацій та переговорів.