Про оптові продовольчі ринки

З метою поліпшення забезпечення населення продовольством Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Основні напрями створення та функціонування оптових продовольчих ринків (додаються).

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

покласти Основні напрями створення та функціонування оптових продовольчих ринків в основу регіональних програм формування оптових продовольчих ринків для поліпшення забезпечення споживачів продуктами харчування, передусім вітчизняного виробництва;

розробити та затвердити в тримісячний термін схему формування оптових продовольчих ринків з використанням матеріально-технічної бази колишніх оптових і оптово-роздрібних підприємств (баз) оптової торгівлі та створити сприятливі умови для залучення з цією метою вітчизняних і іноземних інвестицій;

здійснити за участю Міністерства економіки, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Міністерства агропромислового комплексу організаційні заходи з метою створення оптових продовольчих ринків та забезпечити належні умови їх роботи;

про результати проведеної роботи поінформувати Кабінет Міністрів України до 1 січня 2000 року.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Гладія М. В.

Ці Основні напрями спрямовані на формування системи оптових продовольчих ринків та їх інфраструктури, активізацію взаємозв'язків між виробниками і покупцями сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Сучасний стан ринку сільськогосподарської продукції та продовольства характеризується досить повільним формуванням ринкової схеми просування продукції до споживача, яка була б здатна забезпечити скорочення втрат сільськогосподарської продукції, підвищити її якість, сприяти формуванню ринкових цін.

Споживчий ринок України залишається ринком деформованої структури попиту внаслідок низької платоспроможності більшості населення, ринком товарів низької якості. На внутрішньому ринку відбувається процес витіснення вітчизняної продукції імпортними товарами, що часто призводить до монополізації окремих сегментів внутрішнього споживчого ринку іноземними виробниками, в той же час імпортна продукція в переважній більшості є недоброякісною. Процес реформування торговельної діяльності набув нецивілізованих форм.

На сьогодні в ланцюгу "виробник - оптовик - роздрібний продавець - споживач", який лише формується, відсутні тривалі, стабільні зв'язки, не запроваджено контрактний механізм. Поява на ринку сільськогосподарської продукції неорганізованих посередницьких структур, багаторазовий перепродаж товарів цими структурами призводять до завищення роздрібних цін. Торгівля сільськогосподарською продукцією в основному грунтується на особистих контактах учасників ринку, переважають бартерні форми розрахунку.

У більшості товаровиробників відсутні навички та уміння знаходити вигідні умови для реалізації своєї продукції. Вони ще більше ускладнюються внаслідок того, що не створена мережа посередницьких структур, які б сприяли впровадженню механізму реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, що гарантує усім його учасникам на конкурентній основі збут продукції за вигідною ціною. Відсутня ринкова інформація. За цих умов центральні органи та органи місцевого самоврядування сприяють створенню відповідних структур оптової торгівлі на конкурсних засадах.

Оптовий продовольчий ринок (ОПР) - це суб'єкт підприємницької діяльності, який утворено згідно із законодавством і метою діяльності якого є створення необхідних умов для здійснення операцій з продажу і купівлі наявних видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, укладення відповідних торгівельних угод.

Інфраструктура ОПР - це територія, на якій розміщується торговий центр з торговельним залом та мережею приміщень і споруд для доробки і забезпечення режимного зберігання продукції (сховища, склади, сортувально-пакувальні лінії, обладнання для охолодження продукції та спеціальний транспорт).

Для налагодження стійких зв'язків між товаровиробниками та споживачами як пріоритетний напрям розглядається створення мережі місцевих, регіональних і міжрегіональних ОПР, які здійснювали б постачання між регіонами сільськогосподарської продукції та продовольства, сприяли ефективному її просуванню до кінцевого споживача. Саме в умовах, коли забезпечуватиметься контрольованість ринку через вільний доступ всіма товаровиробниками і споживачами на продовольчий ринок та до інформації про його кон'юнктуру, повною мірою зможуть проявитися переваги нових форм господарювання для всіх форм власності. Слід враховувати і такий важливий аспект позитивного впливу ринкової інфраструктури, як зміна психології товаровиробника, який перейде до пошуку споживача та вигідних постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Необхідність формування ОПР в Україні обумовлена:

ліквідацією централізованої системи планування і розподілу товарів, порушенням зв'язків між товаровиробниками і споживачами;

необхідністю формування структури виробництва відповідно до вимог споживача;

необхідністю прискорення руху продукції та скорочення втрат на шляху від виробника до кінцевого споживача;

труднощами збуту продукції вітчизняних товаровиробників;

значним зростанням товарообмінних операцій сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;

необхідністю створення умов для здійснення належного державного ветеринарного і санітарно-епідеміологічного контролю;

необхідністю поліпшення якості продукції, що пропонується споживачеві, та підвищення рівня його обслуговування: створення умов для контролю щодо відповідності продукції вимогам стандартів; обробка та сортування продукції перед надходженням її на ринок; продаж за стандартною вагою чи в стандартній упаковці тощо;

значними обсягами неякісної імпортної продукції.

Створення ОПР відповідає інтересам усіх суб'єктів ринку:

для споживачів - своєчасне забезпечення дешевшими та якісними продуктами харчування, ринковою інформацією;

для товаровиробників - створення рівних умов для виходу на конкурентний ринок, прискорення чи спрощення порядку просування продукції до споживача, забезпечення попиту на продукцію, збереження робочих місць, концентрації підприємницької діяльності в зазначеному місці; мінімізація комерційного ризику, маркетингове обслуговування, а для фермерів та особистих підсобних господарств - надання можливості продавати дрібні партії через оптового покупця;

для оптового торгівця - збільшення числа покупців; робота на ринку без додаткових капітальних витрат; зниження ризику; можливість спеціалізації без загрози втрати споживача; можливість порівняння цін і якості товарів, що пропонуються конкурентами; налагодження торгових зв'язків із крупними торговельними компаніями;

для інвесторів - сприяння вкладенню інвестицій під гарантії місцевих органів влади;

для держави - розвиток вітчизняного продовольчого ринку, що сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки країни;

для регіонів - створення нових робочих місць за рахунок розвитку ринкової інфраструктури та притоку інвестицій.

Основною метою створення ОПР є формування ефективного ринкового механізму реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки товаровиробниками усіх форм власності; справляння позитивного впливу на якість продукції, рівень її кінцевої ціни та задоволення потреб споживачів; сприяння конкуренції на споживчому ринку.

Основними завданнями ОПР є:

створення належних умов товаровиробникам та торговельним компаніям для оптового продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

сприяння прискореному просуванню товару від товаровиробника до кінцевого споживача у торговельному ланцюгу;

надання можливості всім постачальникам і споживачам сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки для виходу на конкурентний ринок, забезпечення контрольованості ринку, що в результаті формує найбільш вигідну ціну;

визначення необхідного переліку продукції вітчизняного виробництва, який повинен становити переважну більшість від загального обсягу продажу;

забезпечення протягом року постачання населенню якісних продуктів харчування, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;

облаштування єдиного місця для укладання угод з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

забезпечення концентрації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки у визначеному місці;

сприяння вітчизняним товаровиробникам в одержанні максимальних прибутків від реалізації їх продукції;

забезпечення достовірною інформацією споживачів про кон'юнктуру ОПР та споживчу якість товарів;

сприяння продавцям та покупцям у підготовці товарів до продажу і купівлі;

організація закупівлі, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки покупцям;

організація реклами, надання маркетингових послуг, сервісного обслуговування та інших заходів для реалізації або придбання продукції;

підвищення ефективності постачання продовольства як у великі міста, так і в окремі регіони країни;

здійснення державного ветеринарного і санітарно-епідеміологічного контролю за якістю.

Основними функціями ОПР є:

створення організаційно-правових умов для проведення оптових торгів;

організація продажу товаровиробниками сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

установлення контролю за якістю реалізованої продукції та за дотриманням правил торгівлі;

узагальнення і розповсюдження кон'юнктурної інформації щодо попиту і пропонування продукції, рівня цін;

надання учасникам оптових торгів послуг транспортних організацій за їх замовленням, послуг із зберігання товарно-матеріальних цінностей;

забезпечення учасників оптових торгів необхідною вантажно-розвантажувальною технікою, вагово-вимірювальним обладнанням тощо;

організація охорони об'єктів ОПР, системи реєстрації учасників торгів, забезпечення робочих місць засобами зв'язку та протипожежної безпеки;

створення спеціальних сервісних підрозділів: розрахунково-фінансового, інформаційного, юридичного, консультаційного, готельного господарства, транспорту та контролю за якістю продукції.

Діяльність ОПР грунтується на таких принципах: самоокупність, контрольованість, організаційно-господарська незалежність.

Ефективна реалізація цих принципів має забезпечуватися разом з розв'язанням основних макроекономічних проблем.

Вибір організаційно-правової форми ОПР проводиться в рамках законодавства щодо форм господарювання. Найбільш доцільною організаційно-правовою формою є відкриті акціонерні товариства, акціонерами яких можуть бути виробничі, переробні, заготівельні, торговельні, сервісні, інші юридичні та фізичні особи. Для формування статутного фонду можуть бути залучені кошти державного та місцевих бюджетів, приватних, у тому числі іноземних інвесторів, господарських товариств.

Робота ОПР організується згідно з його статутом, правилами торгівлі, ветеринарними і санітарними правилами, іншими нормативними документами, що регламентують діяльність ринку.

Правилами роботи ОПР слід передбачити:

режим роботи ОПР, який затверджується місцевими органами виконавчої влади;

забезпечення продавців та покупців ринку належним торговельним і холодильним обладнанням;

здійснення контролю за додержанням вимог щодо паркування транспортних засобів;

створення умов для зберігання товарно-матеріальних цінностей та продажу товарів;

забезпечення належного санітарного, технічного та протипожежного стану території ринку;

відповідальність за порушення порядку торгівлі на ринку тощо.

З метою забезпечення швидкого просування товарів до споживачів та більш повного задоволення потреб населення продовольством створюються продовольчі ринки різних видів. Основними критеріями класифікації ОПР за видами є територіальний принцип, функціональна спрямованість і спеціалізація діяльності.

За територіальною ознакою ОПР поділяються на місцеві, регіональні, міжрегіональні.

За асортиментом продукції, що реалізується, ОПР поділяються на спеціалізовані та універсальні. Спеціалізовані оптові продовольчі ринки поділяються на ринки плодоовочевої продукції, картоплі, м'ясної продукції, морепродуктів тощо.

Форма власності оптових ринків може бути різною - державною, приватною, комунальною, змішаною.

ОПР доцільно створювати на базі існуючих підприємств оптової торгівлі різних форм власності (плодоовочеві бази, холодильники тощо) за згодою їх трудових колективів.

Використання майна (земельних ділянок) для створення ОПР доцільно проводити за конкурсом.

На першому етапі створюються універсальні, а також спеціалізовані ОПР, наприклад, плодоовочеві, рибні, м'ясні тощо. Такі ринки розміщуються ближче до кінцевих споживачів.

На оптових ринках можуть працювати павільйони сезонної торгівлі сільськогосподарською продукцією нетривалого терміну вирощування та зберігання, передусім ягодами, овочами. Для цього необхідно провести таку роботу:

підготувати нормативно-правову базу для формування та функціонування системи ОПР та оптової торгівлі, визначити види ринків, їх характеристики;

розробити схеми розміщення ринків;

провести переорієнтацію міських плодоовочевих та інших баз за принципом роботи оптових ринків.

На другому етапі створюються оптові ринки на рівні районів, областей, тобто ближче до товаровиробників. Для цього:

здійснюються заходи щодо удосконалення нормативно-правового, фінансово-кредитного, інформаційного та консультаційного забезпечення ОПР;

створюються підприємства з виробництва, заготівлі, переробки та реалізації продукції;

залучаються підприємства споживчої кооперації (за їх згодою).

Діяльність ОПР провадиться за принципом самоокупності.

Фінансування розвитку ОПР має здійснюватися в основному за рахунок недержавних джерел. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні сприяти залученню інвестицій (вітчизняних та іноземних), а також вільних коштів населення.

Основними джерелами доходів можуть бути:

плата за користування приміщеннями, наданими учасникам оптової торгівлі;

плата, що вноситься учасниками оптової торгівлі за послуги, які надаються оптовими ринками (транспортні, вантажно-розвантажувальні роботи, аналіз якості продукції, утилізація нереалізованого товару) тощо.

Ця підтримка зводиться до:

розроблення, затвердження та контролю за реалізацією заходів щодо створення та функціонування ОПР;

розроблення і контролю за виконанням правил торгівлі, ветеринарних і санітарних правил, інших нормативно-правових документів, що регламентують їх діяльність;

організації навчання, проведення семінарів з питань оптової торгівлі;

внесення в установленому порядку пропозицій щодо вивчення можливостей та створення умов для фінансового забезпечення їх діяльності;

сприяння виділенню земельних ділянок під ОПР;

надання організаційно-технічної та непрямої фінансової допомоги у створенні та функціонуванні ОПР;

організації реклами по телебаченню, радіо, у місцевій пресі;

стимулювання реалізації на ОПР продукції вітчизняного виробництва.

З метою забезпечення учасників оптових торгів кон'юнктурною інформацією на ОПР діють спеціальні системи інформаційного обслуговування. Вони систематично відстежують надходження товарів на ОПР, проводять обробку інформації наприкінці кожного дня торгівлі. Реєстрація проводиться за кодами груп товарів, найменуванням та сортами проданого товару, обсягами реалізованої партії.

Реалізація Основних напрямів здійснюється через комплекс заходів на державному, міжгалузевому і регіональному рівні щодо організації ОПР як основного механізму прискорення та спрощення просування товару до кінцевого споживача. У цих заходах необхідно передбачати координацію дій виробника, оптовика, роздрібного продавця і споживача, поклавши відносини сторін на дієву взаємовигідну основу.