Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків

Договірні Сторони,

ураховуючи статтю 19 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, переглянутої в Брюсселі 14 грудня 1900 року, у Вашингтоні 2 червня 1911 року, у Гаазі 6 листопада 1925 року, у Лондоні 2 червня 1934 року, у Лісабоні 31 жовтня 1958 року та в Стокгольмі 14 липня 1967 року,

домовилися про таке:

Країни, до яких застосовується ця Угода, створюють Спеціальний союз і приймають загальну класифікацію зображувальних елементів знаків (далі - Класифікація зображувальних елементів).

1. Класифікація зображувальних елементів включає перелік категорій, розділів та секцій, в яких класифіковано зображувальні елементи знаків, разом з пояснювальними примітками, залежно від конкретного випадку.

2. Класифікація зображувальних елементів міститься в одному автентичному примірнику англійською та французькою мовами, підписаному Генеральним директором Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі відповідно - Генеральний директор та Організація) і зданому йому на зберігання під час відкриття цієї Угоди для підписання.

3. Зміни та доповнення, про які йдеться в підпункті "i" пункту 3 статті 5, також повинні міститися в одному автентичному примірнику англійською та французькою мовами, підписаному Генеральним директором і зданому йому на зберігання.

1. Класифікація зображувальних елементів створюється англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичні.

2. Міжнародне бюро Організації (далі - Міжнародне бюро) створює, проводячи консультації із заінтересованими урядами, офіційні тексти Класифікації зображувальних елементів іншими мовами, які може визначати Асамблея, про яку йдеться в статті 7, відповідно до параграфу "vi" підпункту "a", пункту 2 зазначеної статті.

1. З урахуванням вимог, установлених цією Угодою, сфера застосування Класифікації зображувальних елементів є такою, яку їй надає кожна країна Спеціального союзу. Зокрема, Класифікація зображувальних елементів не обмежує країн Спеціального союзу стосовно обсягу охорони, що надається знаку.

2. Компетентні установи країн Спеціального союзу мають право використовувати Класифікацію зображувальних елементів або як основну, або як допоміжну систему.

3. Компетентні установи країн Спеціального союзу включають до офіційних документів і публікацій стосовно реєстрацій та продовжень строку чинності знаків номери категорій, розділів та секцій, в яких зображувальні елементи цих знаків повинні бути розміщені.

4. Перед зазначеними номерами повинні бути розміщені слова "Класифікація зображувальних елементів" або їхня абревіатура, визначена Комітетом експертів, про який ідеться в статті 5.

5. Будь-яка країна під час свого підписання або здачі на зберігання ратифікаційної грамоти чи документа про приєднання може зробити заяву про те, що вона не бере на себе зобов'язання включати номери всіх або певних секцій до офіційних документів і публікацій стосовно реєстрацій та продовжень строку чинності знаків.

6. Якщо будь-яка країна Спеціального союзу доручає реєстрацію знаків міжурядовому органові, то вона вживає всіх можливих заходів для забезпечення використання зазначеним органом Класифікації зображувальних елементів відповідно до цієї статті.

1. Засновується Комітет експертів, в якому представлено кожну країну Спеціального союзу.

2.

a) Генеральний директор може та, якщо вимагає Комітет експертів, повинен запросити країни, які не є членами Спеціального союзу, але є членами Організації або сторонами Паризької конвенції про охорону промислової власності, бути представленими спостерігачами на засіданнях Комітету експертів.

b) Генеральний директор запрошує міжурядові організації, що спеціалізуються у сфері знаків, в яких, принаймні, одна з країн-членів є стороною цієї Угоди, бути представленими спостерігачами на засіданнях Комітету експертів.

c) Генеральний директор може та, якщо вимагає Комітет експертів, повинен запросити представників інших міжурядових та міжнародних неурядових організацій узяти участь в обговореннях, що становлять для них інтерес.

3. Комітет експертів:

i) готує зміни та доповнення до Класифікації зображувальних елементів;

ii) надсилає рекомендації країнам Спеціального союзу для полегшення використання Класифікації зображувальних елементів та сприяння її однаковому застосуванню;

iii) уживає всіх інших заходів, які, не зумовлюючи фінансових наслідків для бюджету Спеціального союзу або для Організації, сприяють полегшенню застосування Класифікації зображувальних елементів країнами, що розвиваються;

iv) має право створювати підкомітети й робочі групи.

4. Комітет експертів приймає свої правила процедури. Останні передбачають можливість участі в засіданнях підкомітетів і робочих груп Комітету експертів згаданих у підпункті "b" пункту 2 міжурядових організацій, які можуть зробити суттєвий внесок у розвиток Класифікації зображувальних елементів.

5. Пропозиції стосовно змін або доповнень до Класифікації зображувальних елементів можуть бути внесені компетентною установою будь-якої країни Спеціального союзу, Міжнародним бюро, будь-якою міжурядовою організацією, представленою в Комітеті експертів відповідно до підпункту "b" пункту 2, та будь-якою країною чи організацією, якій Комітет експертів спеціально запропонував надати такі пропозиції. Пропозиції передаються Міжнародному бюро, яке надає їх членам Комітету експертів і спостерігачам не пізніше, ніж за два місяці до засідання Комітету експертів, на якому ці пропозиції повинні бути розглянуті.

6.

a) Кожна країна - член Комітету експертів має один голос.

b) Рішення Комітету експертів ухвалюються простою більшістю голосів країн, які представлені та беруть участь у голосуванні.

c) Для ухвалення будь-якого рішення, що вважається однією п'ятою країн, які представлені та беруть участь у голосуванні, таким, що зумовлює зміни основної структури Класифікації зображувальних елементів чи викликає значний обсяг рекласифікації, необхідна більшість у три четверті країн, які представлені та беруть участь у голосуванні.

d) Голоси тих, що утрималися від голосування, не враховуються.

1. Кожне рішення Комітету експертів стосовно прийняття змін та доповнень до Класифікації зображувальних елементів і рекомендації Комітету експертів Міжнародне бюро повідомляє компетентним установам країн Спеціального союзу. Зміни та доповнення набирають чинності через шість місяців з дати надіслання повідомлень.

2. Міжнародне бюро вносить зміни та доповнення, які набрали чинності, до Класифікації зображувальних елементів. Повідомлення про зміни та доповнення публікуються в тих періодичних виданнях, які можуть бути визначені Асамблеєю, про яку йдеться в статті 7.

1.

a) Спеціальний союз має Асамблею, що складається з країн Спеціального союзу.

b) Уряд кожної країни Спеціального союзу представлений одним делегатом, який може мати заступників, радників та експертів.

c) Будь-яка міжурядова організація, про яку йдеться в підпункті "b" пункту 2 статті 5, може бути представлена спостерігачем на засіданнях Асамблеї і, якщо Асамблея так вирішує, у тих комітетах або робочих групах, які можуть бути створені Асамблеєю.

d) Витрати кожної делегації здійснює уряд, який її призначив.

2.

a) З урахуванням положень статті 5 Асамблея:

i) розглядає всі питання стосовно збереження й розвитку Спеціального союзу та виконання цієї Угоди;

ii) дає Міжнародному бюро директиви стосовно підготовки конференцій з перегляду;

iii) розглядає та схвалює звіти й діяльність Генерального директора стосовно Спеціального союзу та дає йому всі необхідні вказівки з питань, що входять до компетенції Спеціального союзу;

iv) визначає програму, приймає дворічний бюджет Спеціального союзу та затверджує його фінансові звіти;

v) приймає фінансові правила Спеціального союзу;

vi) ухвалює рішення про створення офіційних текстів Класифікації зображувальних елементів мовами, іншими, ніж англійська та французька;

vii) створює такі комітети й робочі групи, які вважає необхідними для досягнення цілей Спеціального союзу;

viii) визначає з урахуванням підпункту "c" пункту 1, які країни, що не є членами Спеціального союзу, та які міжурядові й міжнародні неурядові організації повинні бути допущені як спостерігачі на її засідання та на засідання будь-якого комітету чи робочої групи, створених нею;

ix) здійснює будь-яку іншу відповідну діяльність, спрямовану на досягнення цілей Спеціального союзу;

x) виконує інші функції, що є необхідними згідно із цією Угодою.

b) Стосовно питань, що становлять інтерес також для інших союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація, Асамблея ухвалює рішення, заслухавши думку Координаційного комітету Організації.

3.

a) Кожна країна - член Асамблеї має один голос.

b) Половина країн - членів Асамблеї складає кворум.

c) За відсутності кворуму Асамблея може ухвалювати рішення, проте, за винятком рішень стосовно власної процедури, усі такі рішення набирають чинності, лише якщо виконано викладені нижче умови. Міжнародне бюро надсилає зазначені рішення країнам - членам Асамблеї, які не були представлені, та пропонує їм письмово повідомити в тримісячний строк з дати надіслання рішень, чи голосують вони за ці рішення, проти них або чи утримуються від голосування. Якщо із закінченням цього строку кількість країн, які таким чином проголосували або повідомили, що вони утрималися від голосування, досягне кількості країн, якої бракувало для досягнення кворуму на засіданні, такі рішення набирають чинності за умови, що водночас необхідна більшість усе ще існує.

d) 3 урахуванням положень пункту 2 статті 11 для ухвалення рішень Асамблеї необхідна більшість у дві третини поданих голосів.

e) Голоси тих, що утрималися від голосування, не враховуються.

i) Делегат може представляти лише одну країну й голосувати лише від її імені.

4.

a) Асамблея збирається на чергову сесію один раз кожного другого календарного року за скликанням Генерального директора

і, за відсутності виключних обставин, у той самий час і в тому самому місці, що й Генеральна Асамблея Організації.

b) Асамблея збирається на надзвичайну сесію, що скликається Генеральним директором на вимогу однієї чверті країн - членів Асамблеї.

c) Порядок денний кожної сесії готує Генеральний директор.

5. Асамблея приймає свої правила процедури.

1.

a) Адміністративні завдання, що стосуються Спеціального союзу, виконуються Міжнародним бюро.

b) Зокрема, Міжнародне бюро готує засідання та забезпечує роботу Секретаріату Асамблеї, Комітету експертів і таких інших комітетів чи робочих груп, які можуть бути створені Асамблеєю або Комітетом експертів.

c) Генеральний директор є головною посадовою особою Спеціального союзу й представляє Спеціальний союз.

2. Генеральний директор та будь-який призначений ним штатний працівник беруть участь без права голосу в усіх засіданнях Асамблеї, Комітету експертів і таких інших комітетів чи робочих груп, які можуть бути створені Асамблеєю або Комітетом експертів. Генеральний директор або призначений ним штатний працівник за займаною посадою є секретарем цих органів.

3.

a) Міжнародне бюро відповідно до директив Асамблеї готує конференції з перегляду.

b) Міжнародне бюро може проводити консультації з міжурядовими та міжнародними неурядовими організаціями стосовно підготовки конференцій з перегляду.

c) Генеральний директор та призначені ним особи беруть участь без права голосу в обговореннях на конференціях з перегляду.

4. Міжнародне бюро виконує будь-які інші покладені на нього завдання.

1.

a) Спеціальний союз має бюджет.

b) Бюджет Спеціального союзу складається з доходів і витрат власне Спеціального союзу, його внеску до бюджету спільних витрат союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація, та, якщо це застосовне, сум, відрахованих до бюджету Конференції Організації.

c) Витрати, що не можуть бути віднесені виключно до Спеціального союзу, а також до одного чи більш ніж одного інших союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація, уважаються спільними витратами союзів. Частка Спеціального союзу в таких спільних витратах повинна бути пропорційною інтересу Спеціального союзу в цих витратах.

2. Бюджет Спеціального союзу створюється з належним урахуванням вимог координації з бюджетами інших союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація.

3. Бюджет Спеціального союзу фінансується з таких джерел:

i) внесків країн Спеціального союзу;

ii) зборів і платежів за послуги, що надаються Міжнародним бюро стосовно Спеціального союзу;

ii) надходжень від продажу публікацій Міжнародного бюро, що стосуються Спеціального союзу, або роялті стосовно цих публікацій;

iv) дарунків, спадщини, субсидій;

v) оренди, відсотків і інших різноманітних доходів.

4.

a) Для визначення свого внеску, про який ідеться в підпункті "i" пункту 3, кожна країна Спеціального союзу відноситься до того самого класу, до якого вона належить у Паризькому союзі з охорони промислової власності, і сплачує свій річний внесок на основі тієї самої кількості одиниць, яку встановлено для такого класу в цьому союзі.

b) Річний внесок кожної країни Спеціального союзу повинен бути в обсязі, який відноситься до загальної суми, що повинна бути внесена до бюджету Спеціального союзу всіма країнами, так, як кількість її одиниць відноситься до загальної кількості одиниць усіх країн, що сплачують внески.

c) Внески сплачуються до 1 січня кожного року.

d) Країна, в якої є заборгованість стосовно сплати внесків, не може здійснювати свого права на голосування в будь-якому органі Спеціального союзу, якщо розмір її заборгованості дорівнює чи перевищує розмір внесків за два повні попередні роки. Проте, будь-який орган Спеціального союзу може дозволити такій країні продовжувати здійснювати її право на голосування в цьому органі, якщо та доки він переконаний, що прострочення платежу викликано виключними й невідворотними обставинами.

e) Якщо бюджет не прийнято до початку нового фінансового періоду, то діє бюджет на рівні попереднього року, як передбачено у фінансових правилах.

5. Розмір зборів і платежів за послуги, що надаються Міжнародним бюро у зв'язку зі Спеціальним союзом, установлюється Генеральним директором і повідомляється ним Асамблеї.

6.

a) Спеціальний союз має фонд обігових коштів, який складається з разового платежу, здійсненого кожною країною Спеціального союзу. Якщо фонд стає не достатнім, то Асамблея вирішує питання про його збільшення.

b) Розмір початкового платежу кожної країни до зазначеного фонду або її участі в збільшенні цього фонду є пропорційними внеску цієї країни за рік, в якому фонд створено або ухвалено рішення про його збільшення.

c) Пропорція й умови платежу встановлюються Асамблеєю за пропозицією Генерального директора після заслуховування нею думки Координаційного комітету Організації.

7.

a) В угоді про штаб-квартиру, що укладається з країною, на території якої Організація має свою штаб-квартиру, передбачається, що кожного разу, коли фонд обігових коштів є не достатнім, така країна надає аванси. Щоразу розмір цих авансів й умови, на яких вони надаються, є предметом окремих угод між такою країною та Організацією.

b) Країна, про яку йдеться в підпункті "a", й Організація мають право зняти за допомогою письмового повідомлення зобов'язання про надання авансів. Зняття зобов'язання набирає чинності через три роки після закінчення року, в якому було надіслано повідомлення.

8. Аудит рахунків здійснюється однією чи більш ніж однією країною Спеціального союзу або зовнішніми аудиторами, як передбачено фінансовими правилами. За їхньою згодою їх призначає Асамблея.

1. Ця Угода час від часу може бути переглянута на спеціальній конференції країн Спеціального союзу.

2. Питання про скликання будь-якої конференції з перегляду вирішує Асамблея.

3. До статей 7, 8, 9 та 11 можуть бути внесені зміни або конференцією з перегляду, або відповідно до положень статті 11.

1. Пропозиції про внесення змін до статей 7, 8, 9 та цієї статті можуть бути внесені будь-якою країною Спеціального союзу або Генеральним директором. Такі пропозиції Генеральний директор надсилає країнам Спеціального союзу, принаймні, за шість місяців до їхнього розгляду Асамблеєю.

2. Зміни до статей, про які йдеться в пункті 1, приймаються Асамблеєю. Для прийняття необхідно три чверті поданих голосів, за умови, що для внесення будь-якої зміни до статті 7 й цього пункту необхідно чотири п'ятих поданих голосів.

3.

a) Унесення будь-яких змін до статей, про які йдеться в пункті 1, набирає чинності через один місяць після того, як Генеральний директор на час прийняття зміни одержав від трьох чвертей країн - членів Спеціального союзу письмові повідомлення про прийняття, здійснені відповідно до конституційної процедури кожної країни.

b) Будь-які прийняті таким чином зміни до зазначених статей є обов'язковими для всіх країн - членів Спеціального союзу на час набрання чинності змінами, за умови, що будь-яка зміна, що збільшує фінансові зобов'язання країн Спеціального союзу, є обов'язковою тільки для тих країн, які повідомили про прийняття ними такої зміни.

c) Будь-яка зміна, прийнята відповідно до положень підпункту "a", є обов'язковою для всіх країн, які стали членами Спеціального союзу після дати, на яку зміна набрала чинності відповідно до положень підпункту "a".

1. Будь-яка країна - сторона Паризької конвенції про охорону промислової власності може стати стороною цієї Угоди шляхом:

i) підписання з подальшою здачею на зберігання ратифікаційної грамоти або

ii) здачі на зберігання документа про приєднання.

2. Ратифікаційні грамоти або документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному директору.

3. До цієї Угоди застосовуються положення статті 24 Стокгольмського акта Паризької конвенції про охорону промислової власності.

4. Пункт 3 жодним чином не тлумачиться як такий, що містить визнання або мовчазне визнання країною Спеціального союзу фактичного становища стосовно території, до якої ця Угода застосовується іншою країною на підставі зазначеного пункту.

1. Стосовно перших п'яти країн, які здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти або документи про приєднання, ця Угода набирає чинності через три місяці після здачі на зберігання п'ятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

2. Стосовно будь-якої країни, іншої, ніж ті, для яких ця Угода набрала чинності відповідно до пункту 1, Угода набирає чинності через три місяці з дати, на яку Генеральний директор зробив повідомлення про її ратифікацію або приєднання, якщо в ратифікаційній грамоті або документі про приєднання не зазначено більш пізньої дати. В останньому випадку ця Угода набирає чинності стосовно цієї країни із зазначеної таким чином дати.

3. Ратифікація або приєднання автоматично спричиняють прийняття всіх умов цієї Угоди та доступ до всіх її переваг.

Ця Угода має той самий строк чинності, що й Паризька конвенція про охорону промислової власності.

1. Будь-яка країна Спеціального союзу може денонсувати цю Угоду шляхом надіслання повідомлення Генеральному директору.

2. Денонсація набирає чинності через один рік з дня одержання повідомлення Генеральним директором.

3. Право денонсації, передбачене цією статтею, не може бути здійснене будь-якою країною до закінчення п'яти років з дати, з якої країна стала членом Спеціального союзу.

1. Будь-який спір між двома чи більш ніж двома країнами Спеціального союзу стосовно тлумачення або застосовування цієї Угоди, який не розв'язано в ході переговорів, може бути винесений будь-якою із заінтересованих країн на розгляд Міжнародного Суду шляхом подання заяви відповідно до Статуту Суду, якщо заінтересовані країни не дійшли згоди стосовно іншого способу розв'язання спору. Країна, що виносить спір на розгляд Суду, повинна повідомити про це Міжнародному бюро; Міжнародне бюро доводить це питання до відома інших країн Спеціального союзу.

2. Кожна країна, підписуючи цю Угоду або здаючи на зберігання свою ратифікаційну грамоту чи документ про приєднання, може зробити заяву про те, що вона не вважає себе зобов'язаною положеннями пункту 1. Стосовно будь-якого спору між будь-якою країною, що зробила таку заяву, та будь-якою іншою країною Спеціального союзу положення пункту 1 не застосовуються.

3. Будь-яка країна, що зробила заяву відповідно до положень пункту 2, може будь-коли відкликати своє застереження шляхом надіслання повідомлення Генеральному директору.

1.

a) Ця Угода підписується в одному автентичному примірнику англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичні.

b) Ця Угода залишається відкритою для підписання у Відні до 31 грудня 1973 року.

c) Оригінал цієї Угоди після закриття її для підписання здається на зберігання Генеральному директору.

2. Офіційні тексти створюються Генеральним директором після консультації із заінтересованими урядами такими іншими мовами, які може визначити Асамблея.

3.

a) Генеральний директор передає засвідчені ним дві копії підписаного тексту цієї Угоди урядам країн, які її підписали, та, на запит, урядові будь-якої іншої країни.

b) Генеральний директор передає засвідчені ним дві копії будь-якої зміни до цієї Угоди урядам усіх країн Спеціального союзу та, на запит, урядові будь-якої іншої країни.

c) Генеральний директор надає, на запит, урядові будь-якої країни, яка підписала цю Угоду чи приєдналася до неї, дві засвідчені ним копії Класифікації зображувальних елементів англійською або французькою мовою.

4. Генеральний директор реєструє цю Угоду в Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй.

5. Генеральний директор повідомляє урядам усіх країн - сторін Паризької конвенції про охорону промислової власності про:

i) підписання відповідно до пункту 1;

ii) здачу на зберігання ратифікаційних грамот або документів про приєднання відповідно до пункту 2 статті 12;

iii) дату набрання чинності цією Угодою відповідно до пункту 1 статті 13;

iv) заяви, зроблені відповідно до пункту 5 статті 4;

v) заяви та повідомлення, зроблені відповідно до пункту 3 статті 12;

vi) заяви, зроблені відповідно до пункту 2 статті 16;

vii) відкликання будь-яких заяв, про які повідомлено відповідно до пункту 3 статті 16;

viii) прийняття змін до цієї Угоди відповідно до пункту 3 статті 11;

ix) дати, на які такі зміни набирають чинності;

х) денонсації, отримані відповідно до статті 15.