Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми (Протокол III) (укр/рос)

Високі Договірні Сторони,

(параграф 1) підтверджуючи положення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (зокрема, статей 26, 38, 42 та 44 Першої Женевської конвенції та, у відповідних випадках, Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року (зокрема, статей 18 та 38 Додаткового протоколу I та статті 12 Додаткового протоколу II, що стосуються використання відмітних емблем;

(параграф 2) бажаючи доповнити згадані вище положення з метою посилення їхньої захисної цінності й універсального характеру;

(параграф 3) відзначаючи, що цей Протокол не завдає шкоди визнаному праву Високих Договірних Сторін продовжувати використовувати емблеми, які вони використовують відповідно до своїх зобов'язань згідно з Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами до них;

(параграф 4) нагадуючи, що зобов'язання ставитися з повагою до осіб та об'єктів, які знаходяться під захистом Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, випливає з їхнього статусу, що надає їм захист відповідно до міжнародного права, та не залежить від використання відмітних емблем, знаків або сигналів;

(параграф 5) наголошуючи на тому, що відмітним емблемам не надається жодного релігійного, етнічного, расового, регіонального або політичного значення;

(параграф 6) особливо відзначаючи важливість забезпечення повного дотримання зобов'язань, що стосуються відмітних емблем, визнаних Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами до них;

(параграф 7) нагадуючи, що в статті 44 Першої Женевської конвенції розрізняється використання емблем із захисною метою та використанням їх для цілей позначення;

(параграф 8) нагадуючи також, що національні товариства, які здійснюють діяльність на території іншої держави, повинні пересвідчитися, що емблеми, які вони мають намір використовувати в рамках такої діяльності, можуть бути використані в країні, де така діяльність здійснюється, а також у країні чи країнах транзиту;

(параграф 9) визнаючи труднощі, на які можуть натрапляти деякі держави та національні товариства під час використання існуючих відмітних емблем;

(параграф 10) відзначаючи рішучість Міжнародного комітету Червоного Хреста, Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця та Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця зберегти найменування та емблеми, які вони використовують зараз;

домовилися про таке:

1. Високі Договірні Сторони зобов'язуються дотримуватися цього Протоколу та забезпечувати його дотримання за будь-яких обставин.

2. Цей Протокол підтверджує та доповнює положення чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року ("Женевські конвенції") та, у відповідних випадках, двох Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року ("Додаткові протоколи 1977 року"), що стосуються відмітних емблем, а саме: червоного хреста, червоного півмісяця, червоного лева й сонця, та застосовується у тих самих випадках, що й ці положення.

1. Цей Протокол визнає додаткову відмітну емблему поряд з відмітними емблемами Женевських конвенцій та з тими самими цілями. Відмітні емблеми користуються однаковим статусом.

2. Ця додаткова відмітна емблема, яка складається із червоної рамки у формі квадрата, що стоїть на одній зі своїх вершин на білому тлі, відповідає зображенню, що міститься в додатку до цього Протоколу. У цьому Протоколі така відмітна емблема має назву "емблема третього Протоколу".

3. Умови використання та поваги до емблеми третього Протоколу є ідентичними умовам, що застосовуються до відмітних емблем, які визначаються Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами 1977 року.

4. Медичні служби та духовний персонал збройних сил Високих Договірних Сторін можуть, без шкоди емблемам, які вони використовують зараз, тимчасово користуватися будь-якою з відмітних емблем, зазначених у пункті 1 цієї статті, у випадках, коли це може посилити захист.

1. Національні товариства тих Високих Договірних Сторін, які приймуть рішення використовувати емблему третього Протоколу, можуть, використовуючи емблему згідно з відповідним національним законодавством, включити до неї для цілей позначення:

a) одну з відмітних емблем, визнаних Женевськими конвенціями, чи комбінацію цих емблем або

b) іншу емблему, яка вже фактично використовується тією чи тією Високою Договірною Стороною та про яку було повідомлено іншим Високим Договірним Сторонам та Міжнародному комітетові Червоного Хреста через депозитарій до прийняття цього Протоколу.

Таке включення повинно відповідати зображенню, розміщеному в додатку до цього Протоколу.

2. Національне товариство, яке прийме рішення включити до емблеми третього Протоколу іншу емблему на підставі пункту 1 цієї статті, може відповідно до національного законодавства використовувати цю емблему та її найменування на території своєї держави.

3. Національні товариства можуть відповідно до національного законодавства у виключних випадках та для полегшення своєї роботи, тимчасово використовувати відмітну емблему, згадану в статті 2 цього Протоколу.

4. Ця стаття не зачіпає правового статусу відмітних емблем, визнаних Женевськими конвенціями та цим Протоколом, а також не зачіпає правового статусу будь-якої конкретної емблеми, уключеної до емблеми третього Протоколу для цілей позначення відповідно до пункту 1 цієї статті.

Міжнародний комітет Червоного Хреста й Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, а також їхні належним чином уповноважені працівники можуть у виключних випадках та для полегшення своєї роботи використовувати відмітну емблему, згадану в статті 2 цього Протоколу.

Медичні служби та духовний персонал, які беруть участь в операціях, що проводяться під егідою Організації Об'єднаних Націй, можуть за згодою держав, які беруть у них участь, використовувати одну з відмітних емблем, згаданих у статтях 1 та 2.

1. Положення Женевських конвенцій та, у відповідних випадках, Додаткових протоколів 1977 року, що стосуються запобігання неправомірному використанню відмітних емблем та припинення його, застосовуються так само й до емблеми третього Протоколу. Зокрема, Високі Договірні Сторони вживають заходів, необхідних для запобігання неправомірному використанню відмітних емблем, згаданих у статтях 1 і 2, та їхніх найменувань, а також для припинення такого використання будь-коли, у тому числі віроломному використанню та використанню будь-яких знаків і найменувань, які їх відтворюють, а також припинення такого використання.

2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, Високі Договірні Сторони можуть дозволити тим, хто раніше використовував емблему третього Протоколу чи будь-який інший знак, який є її імітацією, продовжувати використовувати цю емблему за умови, що використання цієї емблеми під час збройного конфлікту не складе враження, що воно надає захист, передбачений Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами 1977 року, та за умови, що право на таке використання було набуто до прийняття цього Протоколу.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються розповсюджувати якнайширше цей Протокол у своїх країнах як у мирний час, так і під час збройних конфліктів та, зокрема, уключати його вивчення до програми військової підготовки й заохочувати його вивчення цивільним населенням для того, щоб цей документ міг стати відомим збройним силам та цивільному населенню.

Цей Протокол буде відкритий до підписання учасниками Женевських конвенцій у день його прийняття й залишатиметься відкритим протягом дванадцяти місяців.

Цей Протокол повинен бути ратифікований якнайшвидше. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Швейцарській Федеральній Раді - депозитарієві Женевських конвенцій та Додаткових протоколів 1977 року.

Цей Протокол відкритий для приєднання будь-якого учасника Женевських конвенцій, який не підписав його. Документи про приєднання здаються на зберігання депозитарієві.

1. Цей Протокол набирає чинності через шість місяців після здачі на зберігання двох ратифікаційних грамот або документів про приєднання.

2. Для кожного учасника Женевських конвенцій, який ратифікує цей протокол або приєднується до нього в подальшому, він набирає чинності через шість місяців з дня здачі таким учасником ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

1. Якщо учасники Женевських конвенцій є також учасниками цього Протоколу, Конвенції застосовуються з доповненнями, унесеними до них цим Протоколом.

2. Якщо одна зі сторін конфлікту не має зобов'язань за цим Протоколом, то він залишається обов'язковим для сторін - учасниць Протоколу в їхніх взаємовідносинах. Крім того, цей Протокол є обов'язковим для них стосовно кожної зі сторін, що не мають зобов'язань за ним, якщо остання визнає та застосовує його положення.

1. Будь-яка з Високих Договірних Сторін може запропонувати поправки до цього Протоколу. Текст будь-якої запропонованої поправки надсилається депозитарієві, який після консультації з усіма Високими Договірними Сторонами, Міжнародним комітетом Червоного Хреста й Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця вирішує, чи потрібно скликати конференцію для розгляду запропонованої поправки.

2. Депозитарій запрошує на цю конференцію всі Високі Договірні Сторони, а також учасників Женевських конвенцій незалежно від того, підписали вони цей Протокол чи не підписали його.

1. Якщо Висока Договірна Сторона денонсує цей Протокол, то денонсація набирає чинності лише після закінчення року після отримання документа про денонсацію. Однак, якщо після закінчення одного року сторона, що заявила про денонсацію, опиниться в ситуації збройного конфлікту або окупації, денонсація не набирає чинності до закінчення збройного конфлікту або окупації.

2. Повідомлення про денонсацію надсилається в письмовій формі депозитарієві, який розсилає його всім Високим Договірним Сторонам.

3. Денонсація є чинною лише стосовно сторони, яка заявила про денонсацію.

4. Жодна денонсація, що здійснюється на підставі пункту 1, у зв'язку зі збройним конфліктом чи окупацією не зачіпає зобов'язань, уже взятих відповідно до цього Протоколу стороною, яка заявила про денонсацію, стосовно будь-якої дії, учиненої до набрання чинності такою денонсацією.

Депозитарій повідомляє Високим Договірним Сторонам, а також учасникам Женевських конвенцій незалежно від того, підписала вони цей Протокол чи не підписали його:

a) про підписи, поставлені під цим Протоколом, та здачу на зберігання ратифікаційних грамот і документів про приєднання відповідно до статей 8, 9 й 10;

b) про дату набрання чинності цим Протоколом відповідно до статті 11 протягом 10 днів з моменту набрання ним чинності;

c) про запропоновані поправки відповідно до статті 13;

d) про заяви про денонсацію відповідно до статті 14.

1. Після набрання чинності цей Протокол надсилається депозитарієм до Секретаріату Організації Об'єднаних Націй для реєстрації та опублікування відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

2. Депозитарій також повідомляє Секретаріатові Організації Об'єднаних Націй про всі отримані ним ратифікаційні грамоти, документи про приєднання та заяви про денонсацію стосовно цього Протоколу.

Оригінал цього Протоколу, англійський, арабський, іспанський, китайський, російський та французький тексти якого є рівноавтентичними, здається на зберігання депозитарієві, який надсилає його засвідчені копії всім учасникам Женевських конвенцій.