Декларація
правових принципів діяльності держав з дослідження та використання космічного простору
Генеральна Асамблея,
натхненна великими перспективами, які відкриваються перед людством в результаті проникнення людини в космос,
визнаючи загальну заінтересованість всього людства у прогресі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях,
вважаючи, що дослідження і використання космічного простору повинні бути спрямовані на користь людства і заради добробуту держав, незалежно від ступеня їх економічного та наукового розвитку,
бажаючи сприяти розвитку широкого міжнародного співробітництва як в наукових, так і юридичних аспектах дослідження і використання космічного простору в мирних цілях,
вважаючи, що таке співробітництво сприятиме розвитку взаєморозуміння і зміцнення дружніх відносин між державами і народами,
посилаючись на свою резолюцію 110 (II) від 3 листопада 1947 року, яка засуджує пропаганду, що має на меті або здатну створити чи посилити загрозу миру, порушення миру або акти агресії, і вважаючи, що вказана вище резолюція стосується і космічного простору,
звертаючи увагу на свої резолюції 1721 (XVI) і 1802 (XVII) від 20 грудня 1961 року і від 14 грудня 1962 року, одноголосно прийняті державами-членами Організації Об'єднаних Націй,
урочисто проголошує, що досліджуючи і використовуючи космічний простір, держави повинні керуватися наступними принципами:
1. Дослідження і використання космічного простору здійснюється заради добробуту і в інтересах всього людства.
2. Космічний простір і небесні тіла відкриті для дослідження і використання всіма державами на основі рівності і згідно з міжнародним правом.
3. Космічний простір і небесні тіла не підлягають національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими засобами.
4. Діяльність держав щодо дослідження і використання космічного простору повинна здійснюватися згідно з міжнародним правом, включаючи Статут Організації Об'єднаних Націй, в інтересах підтримання міжнародного миру і безпеки і розвитку міжнародного співробітництва і взаєморозуміння.
5. Держави несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі незалежно від того, чи здійснюється вона урядовими органами чи неурядовими юридичними особами, і за забезпечення того, щоб національна діяльність відбувалася згідно з принципами цієї Декларації. Діяльність неурядових юридичних осіб у космічному просторі повинна здійснюватися з дозволу і при постійному спостереженні відповідної держави. У випадку діяльності в космічному просторі міжнародної організації відповідальність за виконання принципів цієї Декларації несуть разом з міжнародною організацією також і держави, які беруть в ній участь.
6. При дослідженні і використанні космічного простору держави повинні керуватися принципом співробітництва і взаємодопомоги і повинні здійснювати всю свою діяльність у космічному просторі з належним врахуванням відповідних інтересів інших держав. Якщо яка-небудь держава має підстави вважати, що діяльність у космосі або експеримент, заплановані цією державою і громадянами цієї держави, створять потенційно шкідливі перешкоди для діяльності інших держав у справі мирного дослідження і використання космічного простору, то вона повинна здійснити відповідні міжнародні консультації до того, як розпочати таку діяльність або експеримент. Держава, яка має підстави вважати, що діяльність в космосі або експеримент, заплановані іншою державою, створять потенційно шкідливі перешкоди для діяльності у справі мирного дослідження і використання космічного простору, може просити проведення консультацій стосовно такої діяльності або експерименту.
7. Держава, до реєстру якої занесено об'єкт, запущений в космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об'єктом і над будь-яким екіпажем, що знаходиться в ньому, під час їх перебування у космічному просторі. Права власності на космічні об'єкти, запущені в космічний простір, і на їх складові частини залишаються недоторканними під час їх перебування в космосі і після повернення на Землю. Такі об'єкти або їх складові частини, виявлені за межами держави, до реєстру якої вони занесені, мають бути повернуті цій державі, при цьому така держава в разі вимоги повинна подати до повернення розпізнавальні дані.
8. Кожна держава, яка здійснює чи організовує запуск предмета в космічний простір, а також кожна держава, з території або установок якої відбувається запуск предмета, несе міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну таким предметом або його складовими частинами на Землі, у повітряному просторі чи в космічному просторі іноземній державі, її фізичним і юридичним особам.
9. Держави розглядають космонавтів як посланців людства в космос і подають їм всебічну допомогу у випадку аварії, лиха або вимушеної посадки на території іноземної держави чи у відкритому морі. Космонавти, які здійснять таку вимушену посадку, мають бути в безпеці і негайно повернуті державі, до реєстру якої занесений їх космічний корабель.
Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 1963 року