Факультативний протокол
до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок
( Протокол ратифіковано Законом N 946-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.345 )
Статус Протоколу див.
Офіційний переклад
Держави-учасниці цього Протоколу,
враховуючи, що Статут Організації Об'єднаних Націй знову затвердив віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості й у рівноправність чоловіків і жінок,
враховуючи також, що Загальна декларація прав людини проголосила, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах і що кожна людина повинна мати всі права та всі свободи, проголошені Декларацією, без будь-якої різниці, у тому числі різниці щодо статі,
посилаючись на міжнародні пакти про права людини та інші міжнародно-правові документи з прав людини, які забороняють дискримінацію за ознакою статі,
посилаючись також на Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок ("Конвенцію"), в якій її Держави-учасниці засуджують дискримінацію щодо жінок у всіх її формах і погоджуються невідкладно всіма відповідними способами проводити політику ліквідації дискримінації щодо жінок,
підтверджуючи свою рішучість забезпечити повне і рівне надання жінкам усіх прав людини й основних свобод і вживати ефективних заходів щодо запобігання порушень цих прав і свобод,
домовились про таке:
Держава-учасниця цього Протоколу ("Держава-учасниця") визнає компетенцію Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок ("Комітету") приймати і розглядати повідомлення, що подаються відповідно до статті 2.
Повідомлення можуть направлятися особами або групами осіб, що підпадають під юрисдикцію Держави-учасниці, або від їхнього імені, які стверджують, що вони є жертвами порушення цією Державою-учасницею будь-якого з прав, викладених у Конвенції. Якщо повідомлення направляється від імені окремих осіб або груп осіб, це робиться з їхньої згоди, за винятком тих випадків, коли автор може обгрунтувати свої дії від їхнього імені без такої згоди.
Повідомлення подаються у письмовому вигляді та не повинні бути анонімними. Комітет не приймає повідомлення, якщо воно стосується Держави-учасниці Конвенції, що не є учасницею цього Протоколу.
1. Комітет не розглядає повідомлення, поки він не пересвідчиться в тому, що всі доступні внутрішні засоби правового захисту були вичерпані, за винятком випадків, коли застосування таких засобів захисту невиправдано затягується або навряд чи принесе позитивний результат.
2. Комітет оголошує повідомлення неприйнятним, якщо:
a) те саме питання вже було розглянуто Комітетом або розглядалося або розглядається відповідно до іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання;
b) воно несумісне з положеннями Конвенції;
c) воно явно безпідставне або недостатньо обгрунтоване;
d) воно являє собою зловживання правом на направлення такого повідомлення;
e) факти, що є предметом повідомлення, мали місце до того, як цей Протокол набув чинності для відповідної Держави-учасниці, якщо тільки ці факти не мали місце і після згаданої дати.
1. У будь-який момент після отримання повідомлення і до прийняття рішення щодо його суті Комітет може направити відповідній Державі-учасниці для невідкладного розгляду прохання про те, щоб ця Держава-учасниця вжила таких тимчасових заходів, які можуть виявитися необхідними для уникнення заподіяння можливої непоправної шкоди жертві або жертвам передбачуваного порушення.
2. Якщо Комітет здійснює своє дискреційне право відповідно до пункту 1 цієї статті, це не означає, що він прийняв рішення щодо прийнятності або по суті повідомлення.
1. За винятком тих випадків, коли Комітет вважає повідомлення неприйнятним без згадування відповідної Держави-учасниці, та за умови, що особа або особи згодні розкрити своє ім'я або імена цій Державі-учасниці, Комітет у конфіденційному порядку доводить будь-яке повідомлення, надіслане йому відповідно до цього Протоколу, до відома відповідної Держави-учасниці.
2. Держава-учасниця, що одержала повідомлення, подає протягом шести місяців Комітету письмові пояснення або заяви, що роз'яснюють це питання, і будь-які заходи, якщо такі мали місце, що могли бути вжиті цією Державою-учасницею.
1. Комітет розглядає отримані відповідно до цього Протоколу повідомлення, з урахуванням всієї інформації, наданої йому окремими особами або групами осіб або від їхнього імені і відповідною Державою-учасницею, якщо така інформація надана відповідним сторонам.
2. При розгляді повідомлень, передбачених цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.
3. Після вивчення повідомлення Комітет повідомляє свої висновки щодо повідомлення разом зі своїми рекомендаціями, якщо такі є, відповідним сторонам.
4. Держава-учасниця належним чином розглядає висновки Комітету разом із його рекомендаціями, якщо такі є, і подає Комітету протягом шести місяців письмову відповідь, у тому числі інформацію щодо будь-яких заходів, вжитих з урахуванням висновків і рекомендацій Комітету.
5. Комітет може запропонувати Державі-учасниці надати додаткову інформацію щодо будь-яких заходів, вжитих Державою-учасницею у відповідь на його висновки або рекомендації, якщо такі є, у тому числі, якщо Комітет вважає це за доцільне, у наступних доповідях Держави-учасниці, що подаються відповідно до статті 18 Конвенції.
1. Якщо Комітет отримує достовірну інформацію, що свідчить про серйозні або систематичні порушення Державою-учасницею прав, викладених у Конвенції, Комітет пропонує цій Державі-учасниці співробітничати у вивченні інформації і у цьому зв'язку подати зауваження щодо відповідної інформації.
2. Враховуючи будь-які зауваження, що можуть бути подані заінтересованою Державою-учасницею, а також будь-яку іншу достовірну інформацію, наявну в неї, Комітет може призначати одного або декількох своїх членів для проведення розслідування і термінового подання доповіді Комітету. У тих випадках, коли це виправдано, і за згодою Держави-учасниці розслідування може включати відвідання її території.
3. Після вивчення результатів такого розслідування Комітет повідомляє про ці результати відповідній Державі-учасниці разом із будь-якими зауваженнями і рекомендаціями.
4. Протягом шести місяців з моменту одержання результатів, зауважень і рекомендацій, направлених Комітетом, відповідна Держава-учасниця подає йому свої зауваження.
5. Таке розслідування проводиться конфіденційно, і на всіх етапах цієї роботи вживаються заходи щодо забезпечення співробітництва зі сторони цієї Держави-учасниці.
1. Комітет може запропонувати відповідній Державі-учасниці включити у свою доповідь, що подається відповідно до статті 18 Конвенції, докладну інформацію про будь-які заходи, вжиті у зв'язку з розслідуванням, проведеним відповідно до статті 8 цього Протоколу.
2. У разі необхідності, після завершення шестимісячного періоду, про який йдеться у статті 8.4, Комітет може запропонувати відповідній Державі-учасниці інформувати його про заходи, вжиті у зв'язку з таким розслідуванням.
1. Будь-яка Держава-учасниця може під час підписання або ратифікації цього Протоколу і приєднання до нього заявити про те, що вона не визнає компетенцію Комітету, передбачену в статтях 8 і 9.
2. Будь-яка Держава-учасниця, що зробила заяву відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який момент відмовитися від цієї заяви шляхом повідомлення Генерального секретаря.
Держава-учасниця вживає всіх належних заходів для забезпечення того, щоб особи, які знаходяться під її юрисдикцією, не піддавалися жорстокому поводженню або залякуванню внаслідок направлення до Комітету повідомлення відповідно до цього Протоколу.
Комітет включає до своєї щорічної доповіді, що передбачається статтею 21 Конвенції, короткий звіт про свою діяльність відповідно до цього Протоколу.
Кожна Держава-учасниця зобов'язується широко розповсюджувати і оприлюднювати Конвенцію і цей Протокол і сприяти одержанню доступу до інформації про висновки і рекомендації Комітету, зокрема з питань, що стосуються цієї Держави-учасниці.
Комітет розробляє свої власні правила процедури, що повинні бути дотримані при виконанні функцій, покладених на нього цим Протоколом.
1. Цей Протокол відкритий для підписання будь-якою державою, що підписала Конвенцію, ратифікувала її або приєдналася до неї.
2. Цей Протокол підлягає ратифікації будь-якою державою, що ратифікувала Конвенцію або приєдналася до неї. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.
3. Цей Протокол відкритий для приєднання будь-якої держави, що ратифікувала Конвенцію або приєдналася до неї.
4. Приєднання здійснюється шляхом депонування документа про приєднання у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.
1. Цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй десятої ратифікаційної грамоти або десятого документа про приєднання.
2. Для кожної держави, що ратифікує цей Протокол або приєднається до нього після набуття ним чинності, цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування її власної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
Застереження до цього Протоколу не допускаються.
1. Будь-яка Держава-учасниця може пропонувати зміни та доповнення до цього Протоколу і подавати їх Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Потім Генеральний секретар направляє будь-які запропоновані зміни та доповнення Державам-учасницям із проханням повідомити їй або йому, чи висловлюються вони за скликання конференції Держав-учасниць з метою розгляду цієї пропозиції і проведення по ній голосування. Якщо за скликання такої конференції висловиться не менше однієї третини Держав-учасниць, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка зміна та доповнення, прийняте більшістю Держав-учасниць, що присутні і беруть участь у голосуванні на цій конференції, подається Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на затвердження.
2. Зміни та доповнення набувають чинності після їхнього затвердження Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй і прийняття більшістю в дві третини голосів Держав-учасниць цього Протоколу відповідно до їхніх конституційних процедур.
3. Коли зміни та доповнення набувають чинності, вони стають обов'язковими для тих Держав-учасниць, що їх прийняли, а для інших Держав-учасниць залишаються обов'язковими положення цього Протоколу і будь-які попередні зміни та доповнення, прийняті ними.
1. Будь-яка Держава-учасниця може в будь-який час денонсувати цей Протокол шляхом письмового повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Денонсація набуває чинності через шість місяців з дня одержання цього повідомлення Генеральним секретарем.
2. Денонсація не завдає шкоди подальшому застосуванню положень цього Протоколу щодо будь-якого повідомлення, поданого відповідно до статті 2, або розслідування, розпочатого відповідно до статті 8, до дати набуття чинності денонсацією.
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всім державам:
a) про підписання, ратифікації і приєднання відповідно до цього Протоколу;
b) про дату набуття чинності цим Протоколом і будь-яких змін та доповнень відповідно до статті 18;
c) про будь-яку денонсацію відповідно до статті 19.
1. Цей Протокол, тексти якого англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання до архіву Організації Об'єднаних Націй.
2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй направляє завірені копії цього Протоколу всім державам, згаданим у статті 25 Конвенції.