Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (укр/рос)

Договірні держави, прагнучи захистити права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення,

погодилися про таке:

Охорона, що надається цією Конвенцією, не зачіпає і ніяким чином не впливає на захист авторських прав на твори літератури і мистецтва. Тому жодне з положень цієї Конвенції не може розглядатися як таке, що завдає шкоди цій охороні.

1. Для цілей цієї Конвенції національний режим охорони означає правовий режим, який встановлюється національним законодавством Договірної Держави, в якій запитується охорона:

(a) виконавців, які є її громадянами, щодо виконань, здійснених, переданих в ефір або вперше записаних на її території;

(b) виробників фонограм, які є її громадянами, щодо фонограм, вперше записаних або вперше опублікованих на її території;

(c) організацій мовлення, штаб-квартири яких розташовані на її території, щодо телерадіомовлення, здійснюваного за допомогою передавачів, розташованих на її території.

2. Національний режим охорони надається відповідно до вимог охорони та умов, що передбачають її обмеження, прямо передбачених цією Конвенцією.

Для цілей цієї Конвенції:

(a) під "виконавцями" маються на увазі актори, співаки, музиканти, танцюристи або інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, виконують або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва;

(b) під "фонограмою" мається на увазі будь-який виключно звуковий запис звучання виконання або інших звуків;

(c) під "виробником фонограм" мається на увазі фізична або юридична особа, яка першою здійснила звуковий запис звучання виконання або інших звуків;

(d) під "публікацією" мається на увазі надання публіці примірників фонограми в достатній кількості;

(e) під "відтворенням" мається на увазі виготовлення одного або кількох примірників запису;

(f) під "телерадіомовленням" мається на увазі передача бездротовими засобами звуків або зображень і звуків для приймання публікою;

(g) під "ретрансляцією" мається на увазі одночасна передача телерадіопродукції однієї організації мовлення іншою організацією мовлення.

Кожна Договірна Держава надає національний режим охорони виконавцям при дотриманні однієї з наступних умов:

(a) виконання має місце в іншій Договірній Державі;

(b) виконання включено до фонограми, що охороняється відповідно до Статті 5 цієї Конвенції;

(c) виконання, не будучи записаним на фонограму, поширюється шляхом телерадіомовлення, що охороняється відповідно до Статті 6 цієї Конвенції.

1. Кожна Договірна Держава надає виробникам фонограм національний режим охорони при дотриманні будь-якої з наступних умов:

(a) виробник фонограми є громадянином іншої Договірної Держави (критерій громадянства виробника);

(b) перший запис звуку здійснений в іншій Договірній Державі (критерій місця першого запису);

(c) фонограма вперше опублікована в іншій Договірній Державі (критерій місця публікації).

2. Якщо фонограма вперше опублікована в державі, яка не є учасницею цієї Конвенції, але якщо протягом тридцяти днів від дня її першої публікації вона також опублікована в Договірній Державі (одночасна публікація), вона вважається вперше опублікованою в Договірній Державі.

3. Будь-яка Договірна Держава може заявити, надіславши повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, що вона не буде застосовувати критерій місця публікації або, альтернативно, критерій місця першого запису. Таке повідомлення здійснюється одночасно з ратифікацією, прийняттям або приєднанням або в будь-який інший момент після здійснення цих актів; в останньому випадку таке повідомлення набуває чинності через шість місяців після його отримання.

1. Кожна Договірна Держава надає організації мовлення національний режим охорони при дотриманні будь-якої з наступних умов:

(a) штаб-квартира організації мовлення розташована в іншій Договірній Державі;

(b) телерадіопередача в ефір здійснюється за допомогою передавача, розташованого в іншій Договірній Державі.

2. Будь-яка Договірна Держава може заявити, надіславши повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, що вона буде здійснювати охорону телерадіопродукції тільки в тому випадку, якщо штаб-квартира організації мовлення розташована в іншій Договірній Державі і якщо передача здійснена за допомогою передавача, розташованого в тій же Договірній Державі. Таке повідомлення здійснюється одночасно з ратифікацією, прийняттям або приєднанням або в будь-який інший момент після здійснення цих актів; в останньому випадку таке повідомлення набуває чинності через шість місяців після дати його отримання.

1. Охорона, яка надається виконавцям відповідно до цієї Конвенції, включає можливість запобігати:

(a) здійсненню без їхньої згоди телерадіопередачі або публічного сповіщення їхнього виконання за винятком випадків, коли використовуване для телерадіопередачі або для публічного сповіщення виконання вже було передане в ефір або здійснюється з використанням запису;

(b) здійсненню без їхньої згоди запису виконання, яке не було предметом запису;

(c) відтворенню без їхньої згоди запису їхнього виконання:

(i) якщо первинний звуковий запис був здійснений без їхньої згоди;

(ii) якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку виконавці дали свою згоду;

(iii) якщо первинний звуковий запис здійснений відповідно до положень Статті 15, а відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, яка зазначена в цих положеннях.

2. (1) Якщо телерадіопередача здійснюється за згодою виконавців, то охорона відносно ретрансляції, здійснення запису з метою телерадіопередачі або відтворення такого запису з метою телерадіопередачі регулюється національним законодавством Договірної Держави, в якій така охорона запитується.

(2) Правила та умови, що регулюють використання організаціями мовлення записів, здійснених з метою телерадіопередачі, визначаються відповідно до національного законодавства Договірної Держави, в якій запитується охорона.

(3) Проте національне законодавство, згадане в підпунктах (1) і (2) цього пункту, не повинно позбавляти виконавців можливості регулювати на договірній основі їхні відносини з організаціями мовлення.

Якщо в одному і тому ж виконанні беруть участь кілька виконавців, кожна Договірна Держава може визначити у своєму національному законодавстві та підзаконних актах, яким чином будуть представлені виконавці у зв'язку із здійсненням своїх прав.

Шляхом прийняття національного законодавства і підзаконних актів будь-яка Договірна Держава може поширювати охорону, яка надається цією Конвенцією на митців, які не виконують твори літератури і мистецтва.

Виробники фонограм користуються правом дозволяти або забороняти пряме або опосередковане відтворення своїх фонограм.

У тих випадках, коли стосовно фонограм Договірна Держава відповідно до свого національного законодавства вимагає дотримання певних формальностей як умови для надання охорони прав виробників фонограм, або виконавців, або їх обох, вони повинні вважатися дотриманими, якщо всі наявні в продажу примірники опублікованої фонограми або їхні упаковки мають напис, що складається із знака (Р) із зазначенням року першої публікації, розташований таким чином, щоб чітко показати, що фонограма охороняється; якщо на примірниках або їхній упаковці не згадується виробник фонограми або володар ліцензії на це, виданої їх виробником (шляхом зазначення його прізвища, торговельної марки або іншого відповідного позначення), то напис повинен також включати прізвище володаря прав виробника фонограми; більше того, якщо на примірниках або їхній упаковці не зазначаються основні виконавці, то напис повинен також включати ім'я особи, яка володіє правами таких виконавців у країні, де здійснений запис.

Якщо фонограма, опублікована в комерційних цілях, або відтворення такої фонограми використовується безпосередньо для телерадіопередачі або для будь-якого публічного сповіщення, разова справедлива винагорода виплачується користувачем виконавцям або виробникам фонограм, або їм обом. За відсутності угоди між цими сторонами умови розподілу цієї винагороди можуть визначатися національним законодавством.

Організації мовлення користуються правом дозволяти або забороняти:

(a) ретрансляцію своїх телерадіопередач;

(b) запис своїх телерадіопередач;

(c) відтворення:

(i) записів своїх телерадіопередач, виготовлених без їхньої згоди;

(ii) записів своїх телерадіопередач, виготовлених відповідно до положень Статті 15, якщо відтворення було здійснено з іншими цілями ніж ті, які зазначені в цих положеннях;

(d) публічне сповіщення своїх телепередач, якщо воно здійснюється в місцях, доступних для публіки за вхідну плату; умови здійснення телерадіомовлення регулюються національним законодавством держави, в якій запитується охорона цього права.

Строк охорони, яка надається відповідно до цієї Конвенції, триває принаймні до кінця двадцятирічного періоду, датованого з кінця року, в якому:

(a) був здійснений запис фонограм і включених до них виконань;

(b) мали місце виконання, не включені до фонограм;

(c) мала місце передача в ефір.

1. Кожна Договірна Держава може у своєму національному законодавстві і своїх підзаконних актах передбачати виключення з гарантованої цією Конвенцією охорони щодо:

(a) використання в особистих цілях;

(b) використання коротких уривків з метою повідомлення про поточні події;

(c) короткочасного звукового запису, здійснюваного організацією мовлення на своєму власному обладнанні і для своїх власних передач;

(d) використання виключно в учбових або науково-дослідних цілях.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, будь-яка Договірна Держава може в своєму національному законодавстві і підзаконних актах передбачати такі ж обмеження охорони прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, які передбачені її національним законодавством і підзаконними актами щодо охорони авторського права на твори літератури і мистецтва. Однак видача примусових ліцензій може передбачатися лише в обсязі, що допускається положеннями цієї Конвенції.

1. Будь-яка держава, яка стала учасницею цієї Конвенції, бере на себе всі зобов'язання і користується всіма перевагами, що випливають з неї. Проте вона може в будь-який час шляхом повідомлення, надісланого Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, заявити, що вона:

(a) відносно Статті 12:

(i) не буде застосовувати положення цієї статті;

(ii) не буде застосовувати положення цієї статті щодо певних видів використання;

(iii) не буде застосовувати цю статтю щодо фонограм, виробник яких не є громадянином іншої Договірної Держави;

(iv) обмежить охорону, яка надається відповідно до цієї статті відносно фонограм, виробник яких є громадянином іншої Договірної Держави, в такому обсязі і на таких умовах, якими ця держава обмежує охорону, яка надається нею щодо фонограм, запис яких здійснений вперше громадянином держави, яка робить про це відповідну заяву; проте той факт, що Договірна Держава, громадянином якої є виробник фонограм, не надає охорону тій же особі або особам, що й держава, яка робить заяву, не розглядається як фактор, що впливає на рівень охорони;

(b) не буде застосовувати пункт (d) Статті 13; якщо Договірна Держава робить таку заяву, то інші Договірні Держави не зобов'язані надавати право, передбачене пунктом (d) Статті 1, організаціям мовлення, штаб-квартира яких розташовані в цій державі.

2. Якщо згадане в пункті 1 цієї Статті повідомлення робиться після дати здачі на зберігання акта про ратифікацію, прийняття або приєднання, то заява набуває чинності через шість місяців після її отримання.

Будь-яка держава, яка за станом на 26 жовтня 1961 року надає охорону виробникам фонограм виключно на основі критерію місця першого запису, може шляхом повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, зробленого під час ратифікації, прийняття або приєднання, заявити, що для цілей Статті 5 вона буде застосовувати тільки критерій місця першого запису, а для цілей пункту 1 (a) (iii) і (iv) Статті 16 - критерій місця першого запису замість критерію громадянства виробника.

Будь-яка держава, яка зробила повідомлення відповідно до пункту 3 Статті 5, пункту 2 Статті 6, пункту 1 Статті 16 або Статті 17, може обмежити його дію або відкликати його шляхом повідомлення Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй, зробленого пізніше.

Незважаючи на положення цієї Конвенції, Стаття 7 перестає застосовуватися, якщо виконавець дав згоду на включення свого виконання до звукового запису або запису звуків і зображень.

1. Ця Конвенція не обмежує права, набуті в будь-якій Договірній Державі до дати набуття цією Конвенцією чинності для такої держави.

2. Жодна Договірна Держава не зобов'язана застосовувати положення цієї Конвенції до виконань або телерадіопередач, що мали місце, а також до фонограм, перший запис яких був здійснений до дати набуття цією Конвенцією чинності для такої держави.

Охорона, яка надається цією Конвенцією, не обмежує будь-якої іншої охорони, яка надається виконавцям, виробникам фонограм або організаціям мовлення.

Договірні Держави зберігають право укладати між собою спеціальні угоди, якщо такі угоди передбачають надання виконавцям, виробникам фонограм або організаціям мовлення більш широких прав, ніж ті, що надаються цією Конвенцією, або містять положення, що не суперечать цій Конвенції.

Ця Конвенція здається на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Вона буде відкрита для підписання до 30 червня 1962 року будь-якою державою, запрошеною для участі в Дипломатичній конференції з міжнародної охорони прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, які є учасниками Всесвітньої конвенції про авторське право або членами Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів.

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації або прийняттю державами, що її підписали.

2. Ця Конвенція відкрита для приєднання будь-якої держави, запрошеної для участі в Конференції, згаданої в Статті 23, і будь-якої держави-члена Організації Об'єднаних Націй за умови, що в обох випадках така держава є учасницею Всесвітньої конвенції про авторське право або членом Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів.

3. Акти про ратифікацію, прийняття або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

1. Ця Конвенція набуває чинності через три місяці після дати здачі на зберігання шостого акта про ратифікацію, прийняття або приєднання.

2. Надалі ця Конвенція набуває чинності для кожної держави через три місяці після дати здачі нею на зберігання її акта про ратифікацію, прийняття або приєднання.

1. Кожна Договірна Держава зобов'язується вжити відповідно до своєї Конституції заходів, необхідних для забезпечення застосування цієї Конвенції.

2. Кожна держава на дату здачі на зберігання свого акта про ратифікацію, прийняття або приєднання повинна бути спроможною відповідно до свого національного законодавства виконувати положення цієї Конвенції.

1. Будь-яка держава може при ратифікації, прийнятті або приєднанні, або згодом заявити шляхом повідомлення, адресованого Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, про те, що дія цієї Конвенції поширюється на всі або будь-які з територій, за міжнародні відносини яких вона несе відповідальність, за умови, що дія Всесвітньої конвенції про авторське право або Міжнародної конвенції про охорону літературних і художніх творів поширюється на ці території. Це повідомлення набуває чинності через три місяці після дати його отримання.

2. Повідомлення, зазначені в пункті 3 Статті 5, пункті 2 Статті 6, пункті 2 Статті 16 і в Статтях 17 і 18, можуть бути поширені на всі або одну з територій, згаданих у пункті 1 цієї Статті.

1. Будь-яка Договірна Держава може денонсувати цю Конвенцію від свого імені або від імені однієї чи всіх територій, зазначених у Статті 27.

2. Денонсація здійснюється шляхом повідомлення Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй і набуває чинності через дванадцять місяців після дати отримання повідомлення.

3. Право на денонсацію не може бути здійснено Договірною Державою до закінчення п'яти років від дати набуття цією Конвенцією чинності для цієї держави.

4. Договірна Держава перестає бути учасницею цієї Конвенції з припиненням її участі у Всесвітній конвенції про авторське право або її членства в Міжнародному союзі з охорони літературних і художніх творів.

5. Ця Конвенція перестає застосовуватися до будь-якої зазначеної в Статті 27 території від часу припинення застосування до цієї території Всесвітньої конвенції про авторське право чи Міжнародної конвенції про охорону літературних і художніх творів.

1. Через п'ять років після набуття цією конвенцією чинності будь-яка Договірна Держава може шляхом повідомлення Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй запропонувати скликати конференцію для перегляду Конвенції. Генеральний Секретар повідомляє всі Договірні Держави про таку пропозицію. Якщо протягом шести місяців від дати повідомлення Генеральним Секретарем Організації Об'єднаних Націй не менше половини Договірних Держав повідомляє йому про свою згоду з цією пропозицією, Генеральний Секретар інформує про це Генерального директора Міжнародного бюро праці, Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Директора Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів, які скликають конференцію з перегляду цієї Конвенції у співробітництві з Міжурядовим комітетом, передбаченим Статтею 32.

2. Для прийняття будь-якої зміни цієї Конвенції вимагається більшість у дві третини голосів держав, які беруть участь у конференції з перегляду, за умови, що зазначена більшість становить дві третини держав, які на дату проведення конференції з перегляду є учасницями Конвенції.

3. У разі прийняття Конвенції, яка повністю або частково змінює цю Конвенцію, і якщо в переглянутій Конвенції не буде передбачено іншого:

(a) ця Конвенція перестає бути відкритою для ратифікації, прийняття або приєднання від дати набуття чинності переглянутою Конвенцією;

(b) ця Конвенція залишається чинною щодо відносин між/або з Договірними Державами, які не стали учасницями переглянутої Конвенції.

Будь-який спір між двома або більше Договірними Державами, що стосується тлумачення або застосування цієї Конвенції, якщо він не врегульований шляхом переговорів на вимогу будь-якої із сторін у спорі, передається на розгляд до Міжнародного Суду, якщо тільки сторони не домовляться про інший порядок його врегулювання.

Без шкоди для положень пункту 3 Статті 5, пункту 2 Статті 6, пункту 1 Статті 16 і Статті 17 жодні застереження до цієї Конвенції не допускаються.

1. Цією Конвенцією засновується Міжурядовий комітет, до обов'язків якого входить:

(a) вивчати питання, пов'язані із застосуванням і дією цієї Конвенції;

(b) збирати пропозиції та готувати документацію для можливого перегляду цієї Конвенції.

2. Комітет складається з представників Договірних Держав, обраних з належним врахуванням справедливого географічного представництва. Комітет складатиметься з шести членів, якщо Договірних Держав буде дванадцять або менше; з дев'яти членів, якщо Договірних Держав буде від тринадцяти до вісімнадцяти, і з дванадцяти членів, якщо Договірних Держав буде більше вісімнадцяти.

2. Комітет створюється після закінчення дванадцяти місяців від дня набуття Конвенцією чинності шляхом проведення виборів з числа Договірних Держав, кожна з яких має один голос, організовуваних Генеральним директором Міжнародного бюро праці, Генеральним директором Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Директором Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів відповідно до правил, попередньо схвалених більшістю Договірних Держав.

3. Комітет обирає голову і керівних осіб. Він приймає правила процедури, які визначають, зокрема, його майбутнє функціонування і порядок оновлення його складу таким чином, щоб забезпечити черговість членства в Комітеті всіх Договірних Держав.

4. Секретаріат Комітету складається зі співробітників Міжнародного бюро праці, Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів, призначуваних, відповідно, Генеральними директорами і Директором цих організацій.

5. Засідання Комітету, що скликаються кожного разу, коли більшість його членів вважає це за необхідне, проводяться почергово в штаб-квартирах Міжнародного бюро праці, Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів.

6. Витрати членів Комітету покладаються на їхні відповідні уряди.

1. Ця Конвенція укладена англійською, французькою та іспанською мовами, причому всі три тексти є рівно автентичними.

2. Офіційні тексти цієї Конвенції будуть складені також німецькою, італійською і португальською мовами.

1. Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає держави, запрошені на зазначену у Статті 23 конференцію, а також кожну державу-члена Організації Об'єднаних Націй, Генерального директора Міжнародного бюро праці, Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та Директора Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів:

(a) про здачу на зберігання актів про ратифікацію, прийняття або приєднання;

(b) про дату набуття чинності цією Конвенцією;

(c) про будь-які повідомлення, заяви або сповіщення, передбачені цією Конвенцією;

(d) про виникнення ситуацій, згаданих у пунктах 4 і 5 Статті 28.

2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє також Генеральному директору Міжнародного бюро праці, Генеральному директору Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Директору Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів про пропозиції, передані йому відповідно до Статті 29, а також про будь-які інші повідомлення, одержані від Договірних Держав щодо перегляду Конвенції.

На засвідчення чого нижчепідписані, належним чином уповноважені, підписали цю Конвенцію.

Вчинено в Римі, двадцять шостого дня жовтня 1961 року в одному примірнику англійською, французькою та іспанською мовами. Належним чином засвідчені дійсні копії будуть передані Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй усім державам, запрошеним на зазначену у Статті 23 конференцію, і кожній державі-члену Організації Об'єднаних Націй, а також Генеральному директору Міжнародної організації праці, Генеральному директору Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та Директору Бюро Міжнародного союзу з охорони літературних і художніх творів.