Угода про ввезення матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру

Договірні Держави,

вважаючи, що вільний обмін ідеями і знаннями і, в цілому, найширше розповсюдження різних форм самовираження, які використовуються цивілізаціями, є неодмінною умовою для інтелектуального прогресу і міжнародного взаєморозуміння і сприяють таким чином збереженню миру в усьому світі;

вважаючи, що ці обміни в основному здійснюються через книги, публікації і матеріали освітнього, наукового або культурного характеру;

вважаючи, що Статут Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури обумовлює співробітництво народів у всіх галузях інтелектуальної діяльності, зокрема, "обмін виданнями, творами мистецтва, лабораторним обладнанням і всілякою корисною документацією", а також передбачає, що Організація "сприяє зближенню і взаєморозумінню народів шляхом використання усіх засобів інформації" і "рекомендує з цією метою укладати міжнародні угоди, які вона вважатиме корисними для вільного розповсюдження ідей словесним та зображальним засобами";

визнають, що ефективним засобом досягнення цих цілей може стати міжнародна угода, яка сприятиме вільному обміну книгами, публікаціями і матеріалами освітнього, наукового або культурного характеру, і

погодились тому з принципами, що викладені нижче:

1. Договірні Держави зобов'язуються не стягувати мита або інших зборів при ввезенні або у зв'язку із ввезенням:

а) книг, публікацій і документів, перелічених у Додатку А до цієї Угоди;

b) матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру, перелічених у Додатках В, С, D і E до цієї Угоди, що видані в інших Договірних Державах і відповідають умовам, визначеним у цих Додатках.

2. Положення пункту 1 цієї статті не перешкоджають будь-якій Договірній Державі стягувати з матеріалів, що ввозяться:

a) внутрішнє мито чи інші будь-які внутрішні збори, що стягуються під час ввозу чи після нього, за умови, що вони не перевищують зборів, які застосовуються прямо чи побічно до подібних вітчизняних видань;

б) оподаткування чи збори, крім мита, що накладаються урядовими чи адміністративними органами при ввезенні або у зв'язку з ним, за умови, що вони не перевищують розміру орієнтовних витрат на надані послуги і не є засобом побічного захисту вітчизняних матеріалів чи оподаткуванням, що застосовується щодо імпорту загального характеру.

1. Договірні Держави зобов'язуються надавати необхідні ліцензії і/або іноземну валюту для ввезення нижченаведених матеріалів:

a) книг і публікацій, призначених для бібліотек, і добірок громадських установ, які займаються питаннями освіти, наукових досліджень або культури;

b) офіційних парламентських та адміністративних документів, опублікованих у країнах їхнього походження;

c) книг і публікацій Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ;

d) книг і публікацій, одержаних Організацією Об'єднаних Націй, з питань освіти, науки і культури, що безкоштовно розповсюджуються нею чи під її наглядом і не підлягають продажу;

e) публікацій, призначених для розвитку туризму за межами країни ввезення, що направляються і розповсюджуються безкоштовно;

f) матеріалів для сліпих:

(i) книг, публікацій і документів усіх видів з опуклим шрифтом для сліпих;

(ii) інших матеріалів, спеціально призначених для освіти, наукового і культурного розвитку сліпих, які ввозяться безпосередньо установами або організаціями, що займаються питаннями надання допомоги сліпим, і затверджені компетентними властями країни, що ввозить, з метою безмитного ввезення цих видів матеріалів.

2. Договірні Держави, які застосовують кількісні обмеження та заходи контролю над валютою, зобов'язуються надавати, наскільки це можливо, іноземну валюту і ліцензії, необхідні для ввезення інших матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру і, зокрема, матеріалів, перелічених у Додатках до цієї Угоди.

1. Договірні Держави зобов'язуються надавати всі можливі пільги для ввезення матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру, які ввозяться виключно з метою демонстрації на публічних виставках, дозволених компетентними властями країни ввезення, з їхнім наступним вивезенням. Ці пільги включають надання необхідних ліцензій і звільнення від мита, внутрішніх податків і зборів усіх видів, що стягуються при ввезенні, крім оплати і зборів, які відповідають орієнтовній вартості наданих послуг.

2. Жодне з положень цієї статті не перешкоджає властям країни ввезення вживати таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення вивезення зазначених матеріалів після закриття виставки.

1. Договірні Держави зобов'язуються по можливості:

a) продовжити свої спільні зусилля по всебічному сприянню вільному розповсюдженню матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру, а також скасуванню або скороченню будь-яких обмежень цього вільного розповсюдження, не перелічених у цій Угоді;

b) спростити адміністративну процедуру ввезення матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру;

c) сприяти швидкому і надійному проходженню через митницю матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру;

Жодне з положень цієї Угоди не обмежує права Договірних Держав вживати відповідно до їхнього законодавства, заходів по забороні чи обмеженню ввезення певних видів матеріалів, а також їх наступного розповсюдження, якщо такі заходи будуть безпосередньо пов'язані з питаннями національної безпеки, моралі і громадського порядку цієї держави.

Ця Угода не зачіпає і не змінює закони і регламентуючі акти будь-якої Договірної Держави чи будь-який з її міжнародних договорів, конвенцій, угод чи заяв, що стосуються захисту авторського права або промислової власності, включаючи патенти і торговельні марки.

З урахуванням положень будь-яких попередніх конвенцій, до яких Договірні Держави могли приєднатися з метою врегулювання спорів, Договірні Держави зобов'язуються вдаватися до переговорів або процедур примирення з метою врегулювання будь-яких спорів, щодо тлумачення або застосування цієї Угоди.

У разі спору між Договірними Державами стосовно того, чи мають матеріали, що ввозяться, освітній, науковий або культурний характер, заінтересовані сторони за взаємною згодою можуть звернутися до Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури для отримання консультативного висновку.

1. Ця Угода, англійський і французький тексти якої у рівній мірі автентичні, датована сьогоднішнім днем і відкрита для підписання усіма державами - членами Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, всіма державами-членами Організації Об'єднаних Націй і будь-якою державою-нечленом, якій може бути направлене запрошення Виконавчої ради Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

2. Ця Угода ратифікується державами, що її підписали, відповідно до їхньої конституційної процедури.

3. Грамоти про ратифікацію здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

Держави, перелічені в пункті 1 статті IX, можуть приєднатися до цієї Угоди починаючи з 22 листопада 1950 року. Приєднання набуває чинності з моменту передачі на зберігання офіційного акта Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

Ця Угода набуває чинності з моменту отримання Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй актів про ратифікацію чи про приєднання від 10 держав.

1. Держави-сторони цієї Угоди з моменту набуття нею чинності вживають усіх необхідних заходів для повного та ефективного її застосування протягом шести місяців після цієї дати.

2. Держави, які передадуть на зберігання свої акти про ратифікацію або про приєднання після набуття чинності цією Угодою вживають згаданих заходів протягом трьох місяців після акта передачі.

3. Протягом одного місяця після закінчення термінів, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, Договірні Держави-сторони цієї Угоди, направляють доповіді Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури про заходи, яких вони вжили з метою забезпечення застосування цієї Угоди.

4. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури направляє ці доповіді усім державам, що підписали цю Угоду, і Міжнародній організації торгівлі (попередньо її Тимчасовій комісії).

Будь-яка Договірна Держава може під час підписання або передачі на зберігання актів про ратифікацію або про приєднання, чи в будь-який час після цього оголосити шляхом заяви Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода поширюється на всі чи на деякі території, які ця держава представляє на міжнародній арені.

1. Після закінчення двох років після набуття чинності цією Угодою будь-яка Договірна Держава може від свого імені або від імені будь-якої території, яку вона представляє на міжнародній арені, денонсувати цю Угоду шляхом вручення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй повідомлення у письмовій формі.

2. Денонсація набуває чинності через один рік після одержання документа, який повідомляє про це.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає держави, перелічені в пункті 1 статті IX, Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, а також Міжнародну організацію торгівлі (попередньо її Тимчасову комісію) про передачу всіх документів про ратифікацію чи приєднання, згаданих у статтях IX і X, а також про повідомлення та денонсації, передбачені відповідно у статтях XIII та XIV.

На прохання однієї третини Договірних Держав Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури включає до порядку денного наступної сесії Генеральної конференції цієї Організації питання про скликання конференції для перегляду цієї Угоди.

Додатки А, B, C, D та E, а також Протокол до цієї Угоди є невід'ємною частиною цієї Угоди.

1. Згідно зі статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ця Угода реєструється Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй з моменту набуття нею чинності.

2. На підтвердження чого нижчепідписані, належним чином уповноважені, підписали цю Угоду від імені своїх урядів.

Вчинено у Лейк-Саксесі, Нью-Йорк, у день двадцять другого листопада тисяча дев'ятсот п'ятдесятого року в одному примірнику, котрий передається на зберігання до архіву Організації Об'єднаних Націй, а засвідчені дійсні копії його направляються всім державам, переліченим у пункті 1 статті IX, а також до Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та до Міжнародної організації торгівлі (попередньо до її Тимчасової комісії).

I. Друковані книги.

II. Газетні та періодичні видання.

III. Книги і документи, розмножені іншим способом, ніж друкований.

IV. Офіційні урядові, парламентські та адміністративні документи, опубліковані в країні їхнього походження.

V. Рекламні плакати з туризму та туристична література (брошури, довідники, розклади, буклети та подібні видання) з ілюстраціями або без них, включаючи видання, опубліковані приватними організаціями, які мають на меті розвиток туризму за межами країни ввезення.

VI. Видання, метою яких є стимулювання навчання за межами країни ввезення.

VII. Машинописні рукописи і документи.

VIII. Каталоги книг і публікацій, пропоновані для продажу видавництвами або книготорговцями, які знаходяться за межами країни ввезення.

IX. Каталоги фільмів, звукозаписів або інших аудіовізуальних посібників освітнього, наукового або культурного характеру, що видаються Організацією Об'єднаних Націй або від її імені будь-якою з її спеціалізованих установ.

X. Ноти в рукописній чи друкованій формі або відтворені іншим способом, ніж друкований.

XI. Географічні, гідрографічні чи астрономічні мапи.

XII. Архітектурні, промислові або інженерні плани й креслення та їхні копії, призначені для вивчення у наукових чи навчальних закладах, схвалених компетентними властями країни ввезення для отримання такого роду документів.

(Звільнення від мита, передбачене Додатком А, не застосовується щодо:

а) канцелярського приладдя;

b) книг, публікацій та документів (за винятком вищезгаданих каталогів, плакатів і туристичних видань), опублікованих приватними комерційними підприємствами або для них, головним чином з метою реклами;

c) газет і періодичних видань, в яких реклама займає більше ніж 70% обсягу;

d) усіх інших предметів (крім вищезгаданих каталогів), в яких реклама займає більше 25% обсягу. Стосовно плакатів і літератури з туризму такий відсотковий критерій застосовується лише до приватних комерційних матеріалів).

I. Картини та малюнки, включені копії, виконані цілковито від руки, за винятком предметів художнього характеру, що виготовлені промисловим способом.

II. Літографії, гравюри та естампи, відтворені з форм, дошок чи інших матеріалів ручного гравірування, підписані та пронумеровані художником.

III. Оригінальні художні твори ліплення чи скульптури, об'ємні, рельєфні чи поглибленого різьблення, за винятком масових репродукцій і кустарних виробів комерційного характеру.

IV. Частини колекцій і предметів мистецтва, призначені для громадських галерей, музеїв та інших громадських закладів, схвалених компетентними органами країни ввезення для безмитного отримання такого типу предметів, непризначених для продажу.

V. Колекції та частини колекцій у таких наукових галузях, як анатомія, зоологія, ботаніка, мінералогія, палеонтологія, археологія та етнографія, не призначені для продажу.

VI. Предмети старовини, тобто вік яких перевищує 100 років.

I. Кінофільми, діафільми, мікрофільми та діапозитиви освітнього, наукового чи культурного характеру, які ввозяться організаціями (включаючи, на розсуд країни, що ввозить, і органи радіомовлення), затверджені компетентними органами країни, яка ввозить, для безмитного ввезення такого роду предметів для їх виняткового використання цими організаціями або іншими громадськими чи приватними закладами або асоціаціями освітнього, наукового або культурного характеру, що також затверджені вищезгаданими органами.

II. Кінохроніка (звукова чи німа), що описує події, які становлять інтерес на момент ввезення, і що ввозиться з метою копіювання як у вигляді експонованих і проявлених негативів, так і у вигляді експонованих і проявлених позитивів, за умови, що безмитне ввезення обмежено двома копіями кожного сюжету. Цей режим поширюється тільки на кінохроніку, що ввозиться організаціями (включаючи, на розсуд країни, що ввозить, і органи радіомовлення), схваленими компетентними властями країни, що ввозить, для безмитного ввезення такого роду матеріалів.

III. Звукозаписи освітнього, наукового або культурного характеру для використання виключно в громадських чи приватних закладах освіти, науки або культури або товариствах (включаючи, на розсуд країни, що ввозить, органи радіомовлення), схвалених компетентними органами країни, що ввозить, для безмитного ввезення такого роду матеріалів.

IV. Кінофільми, діафільми, мікрофільми й звукозаписи освітнього, наукового або культурного характеру, що випускаються Організацією Об'єднаних Націй або будь-яким із її спеціалізованих закладів.

V. Моделі, макети і настінні таблиці для використання виключно з метою демонстрування і викладання в громадських або приватних закладах освіти, науки або культури, схвалених компетентними органами країни, що ввозить, для безмитного ввезення такого роду матеріалів.

Наукові прилади і обладнання, призначені виключно для учбових цілей або суто наукових досліджень, за умови:

а) що такі наукові прилади і обладнання, призначені для громадських або приватних наукових чи навчальних закладів, схвалених компетентними органами країни, що ввозить, для безмитного ввезення такого роду матеріалів, і використовуються під контролем таких закладів, які несуть за них відповідальність;

b) що прилади і обладнання аналогічної наукової цінності в цей час не виробляються країною ввезення.

1. Книги, публікації і документи всіх видів з опуклим шрифтом для сліпих.

2. Інші матеріали, спеціально призначені для освітнього, наукового або культурного розвитку сліпих, що ввозяться безпосередньо закладами, які об'єднують сліпих, чи організаціями піклування про сліпих, що схвалені компетентними органами країни, що ввозить, для безмитного ввезення такого роду матеріалів.

Договірні Держави,

з метою полегшення участі Сполучених Штатів Америки в Угоді про ввезення матеріалів освітнього, наукового та культурного характеру домовилися про наступне:

1. США матимуть право вибору між ратифікацією цієї Угоди згідно із статтею IX і приєднанням до неї згідно зі статтею X з включенням нижченаведеного застереження.

2. У разі, якщо США стануть учасником цієї Угоди із застереженням, передбаченим попереднім параграфом 1, положення цього застереження можуть бути використані урядом США стосовно будь-якої Договірної Держави-учасниці цієї Угоди або будь-якою Договірною Державою стосовно США за умови, що будь-які заходи, вжиті згідно з таким застереженням, будуть здійснюватися на недискримінаційній основі.

а) Якщо в результаті зобов'язань, що покладаються на Договірну Державу за цією Угодою, будь-який матеріал, який підпадає під цю Угоду, ввозиться на територію Договірної Держави, в такій відносно підвищеній кількості та за таких умов, що це може спричинити чи створити загрозу серйозних збитків для виробників подібної чи безпосередньо конкуруючої з ним продукції на території цієї держави, Договірна Держава, з урахуванням положень пункту 2 (див. вище) буде мати право стосовно такого товару і в обсязі, а також у такий час, як це буде вважатися за необхідне, відвернути або відшкодувати такий збиток, припинити - повністю або частково - будь-яке зобов'язання за цією Угодою стосовно такого товару.

b) Перш ніж будь-яка Договірна Держава розпочне дії згідно з положеннями параграфа а) (див. вище), вона сповістить у письмовій формі ЮНЕСКО настільки завчасно, наскільки це буде практично можливим, і надасть ЮНЕСКО та Договірним Державам-учасницям цієї Угоди можливість проконсультуватися з нею стосовно передбачуваної дії.

с) У критичних обставинах, за яких затримка може завдати важкопоправної шкоди, згідно з параграфом а) (див. вище), можуть бути вжиті тимчасові заходи без попередніх консультацій за умови, що ці консультації будуть проведені негайно після вжиття таких заходів.