• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій

Організація Обєднаних Націй | Конвенція, Інформація, Заходи, Міжнародний документ від 17.03.1992
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Інформація, Заходи, Міжнародний документ
  • Дата: 17.03.1992
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Організація Обєднаних Націй
  • Тип: Конвенція, Інформація, Заходи, Міжнародний документ
  • Дата: 17.03.1992
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Примітки:
-1Критерії згідно із Узгодженою на глобальному рівні системою класифікації небезпеки та маркування хімічної продукції ООН (СГС) (ST/SG/AC/10/30/Rev.4). При класифікації речовин або сумішей для цілей частини I цього додатка Сторонам слід використовувати нижченаведені критерії, якщо тільки в національному законодавстві не прийняті інші юридично обов'язкові критерії. Суміші розглядаються так само, як чисті речовини, за умови що вони залишаються в межах концентрацій, встановлених відповідно до їх властивостей згідно з СГС, якщо немає вказівки на їх процентний склад або іншої конкретної вказівки.
-2Згідно з критеріями, вказаними у главах 3.1.2 і 3.1.3 СГС.
-3Згідно з критеріями, вказаними у главах 3.1.2 і 3.1.3 СГС.
-4Речовини, що відносяться до класу 3 небезпеки гострої пероральної токсичності, включаються в позицію 2 по гострій токсичності речовини в тих випадках, коли не може бути проведена ні класифікація гострої токсичності при інгаляційному впливі, ні класифікація гострої токсичності при дермальному впливі, наприклад через нестачу переконливих даних про токсичність при такому впливі.
-5Речовини, які викликають значну токсичність у людей або щодо яких на підставі даних досліджень на піддослідних тваринах можна вважати, що вони потенційно можуть викликати значну токсичність у людей після одноразового впливу. Докладніші вказівки наведені на рис. 3.8.1 і в таблиці 3.8.1 частини 3 СГС.
-6Випробування вибухових властивостей речовин і сумішей є необхідним тільки в тих випадках, коли за підсумками процедури попередньої перевірки відповідно до частини 6 додатка 3 до Керівництва із випробовувань та критеріїв встановлено, що речовина або суміш потенційно володіє вибуховими властивостями.
-7Клас небезпеки "Вибухові" включає вибухові вироби. Якщо кількість вибухової речовини або суміші, що міститься у виробі, відома, то для цілей цієї Конвенції враховується ця кількість. Якщо кількість вибухової речовини або суміші, що міститься у виробі, невідома, то для цілей цієї Конвенції як вибухова розглядається весь виріб.
-8 Коли вибухові речовини підкласу 1.4 не упаковані або перепаковані, вони включаються в позицію 4 ("Вибухові"), якщо тільки небезпека не обумовлюється як така, що раніше віднесена до підкласу 1.4 відповідно до СГС.
-9Відповідно до критеріїв, наведених у главі 2.2.2 СГС.
-10Аерозолі класифікуються згідно з критеріями, наведеними в розділі 2.3 СГС і Керівництві з випробовувань та критеріїв, частина III, розділ 31, на які там робиться посилання.
-11Для використання цієї позиції потрібно документальне підтвердження того, що в дозаторі аерозолю не міститься ні займистого гасу класу 1 або 2, ні займистої рідини класу 1.
-12Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 2.4.2 СГС.
-13Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 2.6.2 СГС.
-14 Рідини з температурою спалаху більше 35° С для деяких цілей регулювання (наприклад, на транспорті) можуть розглядатися як незаймисті рідини в разі отримання негативних результатів при проведенні випробування L.2 на стійкість горіння, передбаченого в частині III розділу 32 Керівництва з випробовувань і критеріїв. Однак це положення втрачає свою силу в умовах підвищених параметрів, наприклад при підвищенні температури або тиску, і тоді дані рідини включаються в цю позицію.
-15Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 2.6.2 СГС.
-16Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 2.6.2 СГС.
-17Відповідно до критеріїв, наведених в розділах 2.8.2 і 2.15.2.2 СГС.
-18Відповідно до критеріїв, наведених в розділах 2.8.2 і 2.15.2.2 СГС.
-19Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 4.1.2 СГС.
-20Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 4.1.2 СГС.
-21Відповідно до критеріїв, наведених в розділі 2.12.2 СГС.
-22Нітрат амонію (10000): добрива, здатні до самопідтримуючого розкладання.
До цієї категорії належать складні/складові добрива на основі нітрату амонію (складні/складові добрива, що містять нітрат амонію разом з фосфатом та/або вуглекислим калієм), які здатні до самопідтримуючого розкладання згідно із випробуванням з використанням лотка (див. Керівництво з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 38.2) і в яких вміст азоту за рахунок присутності нітрату амонію становить:
a) від 15,75% до 24,5% за вагою (показники вмісту азоту в 15,75% і 24,5% за вагою як результату присутності нітрату амонію відповідають показникам вмісту останнього 45% і 70%), а також які або містять не більше 0,4% горючих/органічних матеріалів, або відповідають вимогам відповідного випробування на опірність детонації (наприклад, випробування з використанням 4-дюймової сталевої труби);
b) не більше 15,75% за вагою і необмежену кількість горючих матеріалів
-23Нітрат амонію (5000): сорти, призначені для використання в добривах.
Тут йдеться про прості добрива на основі нітрату амонію і складні/складові добрива на основі нітрату амонію, в яких вміст азоту за рахунок присутності нітрату амонію становить:
a) більше 24,5% за вагою, за винятком сумішей простих добрив на основі нітрату амонію з доломітом, вапном та/або карбонатом кальцію з чистотою не менше 90%;
b) більше 15,75% за вагою для сумішей нітрату та сульфату амонію;
c) >28% (показник вмісту азоту 28% за вагою як результат присутності у споживанні простого нітрату амонію відповідає показнику вмісту останнього 80%) за вагою для сумішей сировини на основі нітрату амонію з доломітом, вапном та/або карбонатом кальцію з чистотою не менше 90%;
і які відповідають вимогам відповідного випробування на опірність детонації (наприклад, випробування з використанням 4-дюймової сталевої труби).
-24Нітрат амонію (2500): технічний.
До цієї категорії належать:
a) нітрат амонію і суміші нітрату амонію, в яких вміст азоту за рахунок присутності нітрату амонію становить:
i) від 24,5% до 28% за вагою і в яких міститься не більше 0,4% горючих речовин;
ii) більш 28% за вагою і в яких міститься не більше 0,2% горючих речовин;
b) водні розчини нітрату амонію, в яких концентрація нітрату амонію становить понад 80% за вагою.
-25Нітрат амонію (50): "некондиційний" матеріал і добрива, що не відповідають вимогам відповідного випробування на опірність детонації (наприклад, випробування з використанням 4-дюймової сталевої труби).
До цієї категорії належать:
a) матеріали, вилучені в процесі виробництва, а також нітрат амонію і суміші нітрату амонію, прості добрива на основі нітрату амонію і складові/складні добрива на основі нітрату амонію, що зазначені в примітках 23 та 24, які повертаються або були повернуті кінцевим користувачем виробнику на тимчасове зберігання або на переробне підприємство для переробки, рециркуляції або обробки з метою безпечного використання, оскільки вони більше не відповідають специфікаціям, наведеним в примітках 23 та 24;
b) добрива, що зазначаються в примітці 22 a) і примітці 23, які не задовольняють вимогам відповідного випробування на опірність детонації (наприклад, випробування з використанням 4-дюймової сталевої труби).
-26Нітрат калію (10000): складові добрива на основі нітрату калію (у прілірованному/гранульованому вигляді), які володіють тими ж властивостями, що і чистий нітрат калію.
-27Нітрат калію (5000): складові добрива на основі нітрату калію (у кристалічному вигляді), які мають ті ж небезпечні властивості, що і чистий нітрат калію.
-28Збагачений біогаз: для цілей здійснення Конвенції збагачений біогаз може бути класифікований відповідно до позиції 14 в частині 2 додатка I в тих випадках, коли він був оброблений відповідно до застосовних стандартів для очищеного і збагаченого біогазу, що забезпечують якість, еквівалентну якості природного газу, в тому числі за змістом метану, і коли в ньому міститься максимум 1% кисню.
-29Поліхлордибензофурани і поліхлордибензодіоксини.
Кількості поліхлордибензофуранів і поліхлордибензодіоксинів розраховуються з використанням таких коефіцієнтів еквівалентної токсичності діоксину і діоксиноподібних з'єднань (КЕТ) для людей і ссавців, які були визначені Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) і переглянуті в 2005 році:
КЄТ ВООЗ 2005 року
Діоксини КЄТ Фурани КЄТ
2,3,7,8-ТХДД 1 2,3,7,8-ТХДФ 0,1
1,2,3,7,8-ПеХДД 1 2,3,4,7,8-ПеХДФ 0,3
1,2,3,4,7,8-ГеХДД 0,1 1,2,3,7,8-ПеХДФ 0,03
1,2,3,6,7,8-ГеХДД 0,1 1,2,3,4,7,8-ГеХДФ 0,1
1,2,3,7,8,9-ГеХДД 0,1 1,2,3,7,8,9-ГеХДФ 0,1
1,2,3,4,6,7,8-ГпХДД 0,01 2,3,4,6,7,8-ГеХДФ 0,1
ОХДД 0,0003 1,2,3,7,8,9-ГеХДФ 0,1
1,2,3,4,6,7,8-ГпХДФ 0,01
1,2,3,4,7,8,9-ГпХДФ 0,01
ОХДФ 0,0003
Скорочення: Ге = гекса, Гп = гепта, О = окта, Пе = пента, Т = тетра.
Джерело: Martin Van den Berg and others, "The 2005 World Health Organization Reevaluation of Human and Mammalian Toxic Equivalency Factors for Dioxins and Dioxins-like Compounds", Toxicological Sciences, vol. 93, No. 2 (October 2006), pp. 223-241.
-30За умови, що вказана суміш у випадку відсутності гіпохлориту натрію не буде класифікована, як гостротоксична речовина у водному середовищі, клас 1.
-31У тих випадках, коли небезпечна речовина підпадає під категорію горючих рідин або горючих газів, для цілей Конвенції використовуються найменші порогові значення.
Додаток II
Процедура комісії із запитів відповідно до статей 4 та 5
1. Сторона (ни), яка запитує (ють), повідомляє (ють) секретаріат про те, що вона або вони передає (ють) питання в комісію із запитів, яка утворюється відповідно до положень цього додатка. У повідомленні зазначається предмет запита. Секретаріат негайно сповіщає всі Сторони цієї Конвенції про таке повідомлення.
2. Комісія із запитів складається з трьох членів. Як Сторона, яка запитує, так і інша Сторона в процедурі розгляду запита призначають по одному науковому або технічному експерту, і двоє призначених таким чином експертів за взаємною згодою призначають третього експерта, який виконує функції голови комісії із запитів. Останній не може бути громадянином однієї зі сторін у процедурі розгляду запита, не може мати своє постійне місце проживання на території однієї з цих сторін, не може перебувати ні в одній з них на службі і не може в будь-якому іншому статусі мати відношення до цієї справи.
3. Якщо після закінчення двох місяців після призначення другого експерта голову комісії із запитів не призначено, то на прохання будь-якої зі сторін Виконавчий секретар Європейської економічної комісії призначає його протягом наступних двох місяців.
4. Якщо жодна зі сторін у процедурі розгляду запита не призначає експерта протягом одного місяця після отримання нею повідомлення Секретаріата, то інша сторона має право інформувати про це Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає голову комісії із запитів протягом наступних двох місяців. Після свого призначення голова комісії із запитів просить сторону, яка ще не призначила експерта, зробити це протягом одного місяця. Якщо вона не зробить цього протягом такого терміну, голова сповіщає Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає цього експерта протягом наступних двох місяців.
5. Комісія із запитів приймає свої власні правила процедури.
6. Комісія із запитів може вживати всіх необхідних заходів для виконання своїх функцій.
7. Сторони в процедурі розгляду запита сприяють роботі комісії із запитів, використовуючи, зокрема, всі наявні в їхньому розпорядженні засоби:
a) надають комісії із запитів всі відповідні документи, послуги та інформацію;
b) при необхідності надають комісії із запитів можливість викликати свідків або експертів і заслуховувати їх свідчення.
8. Сторони та експерти зберігають конфіденційність будь-якої інформації, отриманої ними в конфіденційному порядку під час роботи комісії із запитів.
9. Якщо одна зі сторін у процедурі розгляду запита не з’являється в комісію із запитів або не бере участі в розгляді своєї справи, то інша сторона може просити комісію із запитів продовжити розгляд та завершити свою роботу. Відсутність однієї із сторін або неспроможність однієї із сторін взяти участь у розгляді своєї справі не є перешкодою для продовження та завершення роботи комісії із запитів.
10. Якщо комісія із запитів не прийме іншого рішення, виходячи з конкретних обставин справи, то витрати комісії із запитів, включаючи винагороду її членів, покриваються порівну сторонами в процедурі розгляду запита. Комісія із запитів реєструє всі свої витрати та надає Сторонам остаточний звіт щодо цих витрат.
11. Будь-яка Сторона, яка має інтерес практичного характеру до предмета процедури розгляду запита і якої може стосуватися висновок у цій справі, може з відома комісії із запитів взяти участь у розгляді.
12. Рішення комісії із запитів по питаннях процедури приймаються більшістю голосів її членів. Остаточний висновок комісії із запитів відображає думку більшості її членів і включає будь-яку розбіжність думок.
13. Комісія із запитів виносить свій остаточний висновок протягом двох місяців після дати її утворення, якщо тільки вона не вважатиме за необхідне продовжити цей термін на період, що не перевищує двох місяців.
14. Остаточний висновок комісії із запитів ґрунтується на визнаних наукових принципах. Остаточний висновок надсилається комісією із запитів сторонам, які беруть участь у процедурі розгляду запита, і Секретаріату.
Додаток III
Процедури відповідно до статті 4
1. Сторона походження може витребувати проведення консультацій з іншою Стороною відповідно до пунктів 2-5 цього додатка для визначення того, чи є ця Сторона зачепленою Стороною.
2. Щодо запланованого або вже здійснюваного виду небезпечної діяльності Сторона походження з метою проведення належних і ефективних консультацій забезпечує повідомлення будь-якій Стороні, яка, на її думку, може стати зачепленою Стороною, причому робить це якомога раніше і не пізніше того терміну, коли вона проінформує своє власне населення про цей запланований вид діяльності, або який вже здійснюється. Стосовно небезпечних видів діяльності, які здійснюються, таке повідомлення надсилається не пізніше, ніж через два роки після набрання чинності цією Конвенцією для Сторони походження.
3. Це повідомлення має, серед іншого, містити наступне:
a) інформацію про небезпечну діяльність, у тому числі будь-яку наявну інформацію або повідомлення, як, наприклад, інформацію, передбачену відповідно до статті 6, про її можливий транскордонний вплив в разі промислової аварії;
b) вказівку на розумний термін, у якій необхідно дати відповідь згідно з пунктом 4 цього додатка, з урахуванням характеру діяльності; і може включати також інформацію, передбачену в пункті 6 цього додатка.
4. Сторони, які повідомляються протягом терміну, узгодженого в повідомленні, надають відповідь Стороні походження, підтверджуючи факт отримання повідомлення і вказуючи, чи мають вони намір отримати консультації.
5. Якщо сторона, яка була повідомлена, вказує, що вона не має наміру отримати консультації, або якщо вона не дасть відповіді в термін, узгоджений в повідомленні, то положення наступних пунктів цього додатка не застосовуються. У цьому випадку за Стороною походження зберігається право самій вирішувати, чи слід їй проводити оцінку і аналіз на основі її національного законодавства і практики.
6. Після отримання від Сторони, яка була повідомлена, відповіді із зазначенням бажання отримати консультації Сторона походження, якщо вона ще не зробила цього, надає Стороні, яка була повідомлена:
a) відповідну інформацію щодо термінів проведення аналізу із зазначенням термінів передачі зауважень;
b) відповідну інформацію про небезпечну діяльність та її транскордонний вплив у разі промислової аварії;
c) можливість брати участь в оцінці інформації або будь-якого повідомлення про можливий транскордонний вплив.
7. Зачеплена Сторона на прохання Сторони походження надає останній розумно доступну інформацію щодо потенційно зачепленого району в межах дії юрисдикції зачепленої Сторони, якщо така інформація необхідна для підготовки оцінки, аналізу і заходів. Ця інформація надається негайно та, коли це необхідно, через спільний орган, якщо такий існує.
8. Сторона походження при необхідності безпосередньо або через спільний орган, якщо такий існує, надає зачепленій Стороні документацію щодо аналізу та оцінки відповідно до опису, що міститься в пунктах 1 та 2 додатка V.
9. Заінтересовані Сторони інформують громадськість у районах, щодо яких існує реальна ймовірність піддатися впливу небезпечної діяльності, організовує поширення серед громадськості і направляє владі у відповідному районі документацію з аналізу та оцінки. Сторони забезпечують їм можливість висловлювати зауваження або заперечення щодо небезпечної діяльності і забезпечують доведення їхньої точки зору в розумні терміни до відома компетентного органу Сторони походження або безпосередньо, або, при необхідності, через Сторону походження.
10. Сторона походження після завершення підготовки документації з аналізу та оцінки без необґрунтованої затримки бере участь у консультаціях із зачепленою Стороною, що стосуються, зокрема, транскордонного впливу небезпечної діяльності в разі промислової аварії, а також заходів щодо зменшення або ліквідації її впливу. Такі консультації можуть стосуватися наступних питань:
a) можливих альтернатив даної небезпечної діяльності, включаючи альтернативу невжиття заходів, а також можливих заходів щодо пом'якшення транскордонного впливу за рахунок Сторони походження;
b) інших форм можливої взаємної допомоги з метою зменшення будь-якого транскордонного впливу;
c) будь-яких інших відповідних питань.
Заінтересовані Сторони узгодять на початковому етапі таких консультацій питання про їх тривалість у рамках прийнятних часових рамок. Будь-які такі консультації можуть проводитися в рамках відповідного спільного органу там, де такий існує.
11. Заінтересовані Сторони забезпечують належний облік результатів аналізу і оцінки, а також зауважень по них, отриманих відповідно до пункту 9 цього додатка, і результати консультацій, про які йдеться в пункті 10 цього додатка.
12. Сторона походження повідомляє Сторони, які зачеплені, про будь-яке рішення щодо даної діяльності із зазначенням причин та обґрунтувань.
13. У тому випадку, якщо будь-якій заінтересованій Стороні стає відома додаткова інформація про транскордонний вплив небезпечної діяльності, яка не була відома під час проведення консультацій щодо цієї діяльності, ця Сторона негайно інформує іншу заінтересовану сторону або Сторони. На прохання однієї із заінтересованих Сторін поновлюється проведення консультацій.
Додаток IV
Заходи щодо запобігання аваріям, вжиті відповідно до статті 6
Наступні заходи можуть здійснюватися залежно від національного законодавства та практики Сторонами, компетентними органами, операторами або спільними зусиллями.
1. Встановлення загальних або конкретних цілей в галузі безпеки.
2. Затвердження законодавчих положень або керівних принципів, що стосуються заходів безпеки і норм безпеки.
3. Визначення тих видів небезпечної діяльності, що вимагають вжиття спеціальних заходів із запобігання аваріям, які можуть включати систему ліцензування або санкціонування.
4. Оцінка аналізу ризику або досліджень з питань забезпечення безпеки під час проведення небезпечної діяльності та план дій щодо здійснення необхідних заходів.
5. Надання компетентним органам інформації, необхідної для оцінки ризику.
6. Застосування найбільш відповідної технології з метою упередження промислових аварій та захисту людей і навколишнього середовища.
7. Проведення з метою запобігання промисловим аваріям відповідного навчання і підготовки всіх осіб, що беруть участь в проведенні небезпечної діяльності на промислових майданчиках як у звичайних, так і в незвичайних умовах.
8. Введення в дію внутрішніх структур і методів управління з метою забезпечення ефективного дотримання та забезпечення норм безпеки.
9. Моніторинг та аналіз небезпечної діяльності та проведення інспекцій.
Додаток V
Аналіз та оцінка
1. Масштаби і глибина аналізу та оцінки небезпечної діяльності варіюються залежно від поставленої мети.
2. У наведеній нижче таблиці показано, для мети відповідних статей, коло питань, які слід розглядати при проведенні аналізу і оцінки:
Мета аналізу Питання, що підлягають розгляду
Планування на випадок надзвичайних ситуацій відповідно до статті 8 1) кількості та якості небезпечних речовин на промисловому об'єкті;
2) короткі описові сценарії репрезентативних моделей промислових аварій, які можуть статися в результаті небезпечної діяльності, включаючи вказівку ймовірності кожної з них;
3) для кожного сценарію:
a) приблизний обсяг викиду;
b) ступінь і серйозність наслідків як для людей, так і для навколишнього середовища, при сприятливих і несприятливих умовах, у тому числі розміри небезпечних зон, що виникають у результаті аварії;
c) період часу, в межах якого початкова подія може перерости в промислову аварію;
d) будь-які заходи, які можуть бути вжиті для зведення до мінімуму можливості ескалації аварії;
4) чисельність і розподіл населення в прилеглих районах, включаючи будь-які великі концентрації людей, які можуть опинитися в небезпечній зоні;
5) вік, мобільність і вразливість цього населення.
Прийняття рішень про розміщення відповідно до статті 7 На додаток до пунктів 1-5 вище:
6) серйозність шкоди для людей і навколишнього середовища залежно від характеру і обставин викиду;
7) відстань від місця проведення небезпечної діяльності, на якому існує реальна ймовірність шкідливого впливу на людей і навколишнє середовище в разі промислової аварії;
8) така ж інформація не тільки для ситуації в даний момент, але і для запланованого або прогнозованого розвитку майбутніх подій.
Інформація, яка надається громадськості відповідно до статті 9 На додаток до пунктів 1-4 вище:
9) Люди, які можуть постраждати в результаті промислової аварії.
Заходи щодо запобігання аваріям відповідно до статті 6 На додаток до пунктів 4-9 вище для заходів із запобігання аваріям потребуватимуться більш детальні варіанти описів і оцінок, що містяться у пунктах 1-3. Крім цих описів і оцінок слід також охопити такі питання:
10) умови зберігання і роботи з небезпечними матеріалами та їх кількість;
11) перелік сценаріїв для видів промислових аварій, що мають серйозні наслідки, з прикладами для всього діапазону масштабів аварій і з зазначенням можливості впливу здійснюваної поблизу діяльності;
12) для кожного сценарію - опис подій, які можуть призвести до промислової аварії, і етапів її можливої ескалації;
13) оцінка, принаймні в загальних рисах, ймовірності кожного з етапів з урахуванням заходів, передбачених у пункті 14;
14) опис запобіжних заходів з точки зору обладнання та процедур, призначених для зведення до мінімуму можливості кожного етапу;
15) оцінка можливих наслідків відхилення від нормальних експлуатаційних умов, а також відповідних заходів для безпечного припинення небезпечної діяльності або її частини в разі виникнення надзвичайної ситуації та необхідності підготовки персоналу з метою забезпечення якнайшвидшого виявлення можливих серйозних відхилень і вжиття відповідних заходів;
16) оцінка того етапу, на якому зміна, ремонт і технічне обслуговування установки, на якій проводиться небезпечна діяльність, може загрожувати здійсненню заходів з контролю, а також подальшим заходам з метою контролю.
Додаток VI
Ухвалення рішень про розміщення відповідно до статті 7
Наведений нижче текст ілюструє питання, які слід розглядати відповідно до статті 7.
1. Результати аналізу ризику та оцінки, включаючи оцінку фізичних характеристик району, в якому планується здійснювати небезпечну діяльність, згідно з додатком V.
2. Результати консультацій і участь громадськості.
3. Аналіз зростання або зменшення ризику, що несе будь-яка подія на території заінтересованої Сторони в зв'язку з небезпечною діяльністю, яка здійснюється на території Сторони походження.
4. Оцінка небезпеки для навколишнього середовища, у тому числі будь-який транскордонний вплив.
5. Оцінка нових видів небезпечної діяльності, які могли б бути джерелом ризику.
6. Розгляд питання про розміщення нових і про значну модифікацію видів небезпечної діяльності, які вже здійснюються на безпечній відстані від існуючих населених пунктів, а також про створення зон безпеки навколо об'єктів, на яких здійснюється небезпечна діяльність; у цих районах слід уважно вивчати такі заходи, які призводять до зростання чисельності населення, яке знаходиться під загрозою, або збільшують будь-яким іншим чином ступінь ризику.
Додаток VII
Заходи щодо забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій відповідно до статті 8
1. Слід здійснювати координацію всіх планів дій у надзвичайних ситуаціях як на промислових майданчиках, так і за їх межами, з метою вжиття комплексних і ефективних заходів з ліквідації наслідків аварії.
2. До планів дій в надзвичайних ситуаціях слід включати заходи, необхідні для локалізації надзвичайних ситуацій, а також для зведення до мінімуму їх транскордонного впливу. До них слід також включати заходи щодо оповіщення населення і, в разі необхідності, заходи з його евакуації, інші захисні або рятувальні заходи, а також опис медичних служб.
3. До планів дій в надзвичайних ситуаціях слід включати - для персоналу, що працює на промислових майданчиках, осіб, які можуть бути зачеплені надзвичайними ситуаціями, і для рятувальників - детальні технічні та організаційні процедури, що вимагаються для вжиття заходів у разі промислової аварії транскордонного впливу, і для запобігання і зведення до мінімуму впливу на людей і навколишнє середовище як на промисловому майданчику, так і за її межами.
4. У планах дій в надзвичайних ситуаціях на промислових майданчиках могли б, наприклад, охоплюватися такі питання:
a) розподіл організаційних функцій і відповідальності на промисловому майданчику щодо вжиття заходів у разі надзвичайної ситуації;
b) опис заходів, які слід вжити у разі промислової аварії або її неминучої загрози, з метою взяття на контроль обставин або запобігання виникненню такої події або ж докладну вказівку на те, де такий опис може бути знайдено;
c) опис наявного обладнання і ресурсів;
d) заходи щодо забезпечення якнайшвидшого оповіщення про промислові аварії державного органу, відповідального за дії з ліквідації в разі надзвичайних ситуацій за межами промислових майданчиків, у т.ч. тип інформації, яку слід включати в початкове оповіщення, а також заходи щодо забезпечення більш детальної інформації по мірі її надходження;
e) заходи з підготовки персоналу до виконання своїх обов'язків.
5. У планах дій в надзвичайних ситуаціях за межами промислових майданчиків могли б, наприклад, охоплюватися такі питання:
a) розподіл організаційних функцій і відповідальності за межами промислового майданчика щодо вжиття заходів у разі надзвичайної ситуації, в тому числі вказівку того, яким чином досягається відповідність з планами заходів для промислового майданчика;
b) методи та процедури для використання рятувальним та медичним персоналами;
c) методи швидкого визначення зачепленого району;
d) заходи щодо забезпечення якнайшвидшого оповіщення зачеплених або потенційно зачеплених Сторін про промислову аварію і щодо подальшого підтримання зв'язку;
e) виявлення ресурсів, необхідних для здійснення плану і заходів з координації;
f) заходи із забезпечення громадськості інформацією, включаючи, при необхідності, заходи щодо доповнення та повторного надання інформації, що передається громадськості відповідно до статті 9;
g) заходи щодо здійснення підготовки та проведення навчань.
6. Плани дій в надзвичайних ситуаціях могли б включати в себе заходи з оброблення, збирання, очищення, зберігання, вивезення та безпечного видалення небезпечних речовин і заражених матеріалів, а також відновлювальні заходи.
Додаток VIII
Інформація, що надається громадськості відповідно до статті 9
1. Назва компанії, адреса місця здійснення небезпечної діяльності та зазначення посади особи, яка надає інформацію.
2. Простий опис небезпечної діяльності, включаючи ризик.
3. Загальноприйняті або властиві даному класу речовин і сполук, що використовуються під час небезпечної діяльності, назви із зазначенням їх основних характеристик з точки зору виникаючої небезпеки або ж їх загальна класифікація за ступенем небезпеки.
4. Інформація загального характеру, яка отримується в результаті проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, в тому випадку, якщо така оцінка має місце і належить до даного питання.
5. Загальна інформація про характер промислової аварії, яка могла б статися під час здійснення небезпечної діяльності, включаючи її потенційний вплив на населення та навколишнє середовище.
6. Належна інформація про методи оповіщення та інформування постраждалого населення в разі промислової аварії.
7. Належна інформація про необхідні дії та поведінку постраждалого населення в разі промислової аварії.
8. Належна інформація про заходи, які вживаються під час небезпечної діяльності, включаючи зв'язок з аварійними службами, з метою боротьби з промисловими аваріями, зменшення їх серйозності та пом'якшення їх впливу.
9. Загальна інформація про план дій аварійних служб в надзвичайних ситуаціях за межами промислового майданчика, який складається з метою усунення будь-якого впливу, включаючи транскордонний вплив промислової аварії, за межами промислового майданчика.
10. Загальна інформація про спеціальні вимоги та умови, що регулюють небезпечну діяльність, згідно з відповідним національним нормативним та/або адміністративним положенням, включаючи системи видачі ліцензій або дозволів.
11. Детальні дані про джерела отримання додаткової відповідної інформації.
Додаток IX
Системи повідомлення про промислові аварії відповідно до статті 10
1. Системи повідомлення про промислові аварії повинні забезпечувати максимально швидку передачу даних і прогнозів відповідно до попередньо розроблених кодів з використанням сумісних систем передачі та обробки даних для оповіщення про надзвичайні ситуації та отримання відповідей і для вжиття заходів з метою зведення до мінімуму і обмеження масштабу транскордонного впливу з урахуванням різних потреб на різних рівнях.
2. Повідомлення про промислові аварії включає в себе наступні елементи:
a) вид і масштаби промислової аварії, пов'язані з нею небезпечні речовини (якщо відомі) і серйозність її можливого впливу;
b) час виникнення і точне місце аварії;
c) іншу наявну інформацію, яка необхідна для ефективної ліквідації наслідків промислової аварії.
3. Повідомлення про промислові аварії доповнюється через відповідні інтервали часу або в міру необхідності подальшою інформацією, яка стосується справи про розвиток ситуації стосовно транскордонного впливу.
4. Регулярно проводяться випробування і перевірки ефективності систем повідомлення про промислові аварії, включаючи регулярну підготовку відповідного персоналу. У разі необхідності такі випробування, перевірки та підготовка здійснюються на спільній основі.
Додаток X
Взаємна допомога, що надається відповідно до статті 12
1. Відповідальність за загальне керівництво, контроль, координацію і нагляд щодо надання допомоги несе Сторона, яка звернулася з проханням про допомогу. Персонал, який бере участь в операціях з надання допомоги, діє згідно з відповідними законами Сторони, яка звернулася з проханням. Відповідні органи Сторони, яка звернулася з проханням, співпрацюють з органом, який Сторона, яка надає допомогу, призначає, відповідно до статті 17, відповідальним за здійснення безпосереднього оперативного нагляду за персоналом та обладнанням, наданим Стороною, яка надає допомогу.
2. Сторона, яка звернулася з проханням, надає, в рамках своїх можливостей, наявні на місці спорудження і послуги для належної та ефективної організації використання допомоги і забезпечує захист персоналу, обладнання і матеріалів, ввезених з цією метою на її територію Стороною, яка надає допомогу, або від її імені.
3. Якщо заінтересовані Сторони не домовилися про інше, допомога надається за рахунок Сторони, яка звернулася з проханням. Сторона, що надає допомогу, може в будь-який час повністю або частково відмовитися від права на відшкодування своїх витрат.
4. Сторона, яка звернулася з проханням, вживає всіх можливих заходів, з тим щоб надати Стороні, яка надає допомогу, і особам, що діють від її імені, необхідні привілеї, імунітети чи сприяння для швидкого здійснення ними своїх функцій з надання допомоги. Сторона, яка звернулася з проханням, не зобов'язана застосовувати це положення до своїх власних громадян або осіб, які постійно проживають на її території, або надавати їм зазначені вище привілеї та імунітети.
5. Будь-яка зі Сторін вживає на прохання Сторони, яка звернулася з проханням, або Сторони, яка надає допомогу, заходи щодо полегшення транзиту через її територію персоналу, щодо якого є належним чином представлене повідомлення, а також обладнання та власності з метою надання допомоги, на території Сторони, яка звернулася з проханням, та з неї.
6. Сторона, яка звернулася з проханням, полегшує в'їзд на свою національну територію, перебування і виїзд персоналу, щодо якого є належним чином представлене повідомлення, а також обладнання та власності, що використовуються при наданні допомоги.
7. Що стосується дій, пов'язаних безпосередньо з наданням допомоги, Сторона, яка звернулася з проханням, у разі загибелі людей або отримання ними каліцтва, пошкодження або втрати власності або нанесення шкоди навколишньому середовищу на її території під час надання запитуваної допомоги не пред'являє звинувачень Стороні, яка надає допомогу, або особам, що діють від її імені, звільняє їх від матеріальної відповідальності і виплачує їм компенсацію в разі загибелі або каліцтва, а також в разі втрати або заподіяння шкоди обладнанню або іншої власності, які використовувалися при наданні допомоги. Сторона, яка звернулася з проханням, несе відповідальність за врегулювання претензій, що пред'являються третіми сторонами Стороні, яка надає допомогу, або особам, що діють від її імені.
8. Заінтересовані Сторони тісно співпрацюють з метою сприяння врегулюванню судових процедур і претензій, які можуть виникнути в результаті проведення операцій з надання допомоги.
9. Будь-яка Сторона може просити про надання допомоги щодо лікування або тимчасового переміщення на територію іншої Договірної Сторони осіб, зачеплених аварією.
10. Зачеплена Сторона або Сторона, яка звернулася з проханням, може в будь-який час після відповідних консультацій і шляхом повідомлення просити про припинення допомоги, отриманої або наданої відповідно до цієї Конвенції. Відразу ж після висловлення такого прохання заінтересовані Сторони проводять консультації між собою з метою вжиття заходів щодо належного припинення допомоги.
Додаток XI
Обмін інформацією відповідно до статті 15
Інформація повинна включати наступні елементи, які також можуть бути предметом багатостороннього та двостороннього співробітництва:
a) законодавчі та адміністративні заходи, політику, цілі та пріоритети щодо запобігання промисловим аваріям, забезпечення готовності до них і ліквідації їх наслідків, наукову діяльність і технічні заходи щодо зменшення ризику промислових аварій, що виникають під час небезпечної діяльності, включаючи пом'якшення транскордонного впливу;
b) заходи і плани дій в надзвичайних ситуаціях на відповідному рівні, що зачіпають інші Сторони;
c) програми моніторингу, планування, досліджень і розробок, включаючи їх здійснення і контроль за їх проведенням;
d) заходи, вжиті щодо запобігання промисловим аваріям, забезпечення готовності до них та ліквідацію їх наслідків;
e) досвід дій в разі промислових аварій та співробітництво у справі ліквідації наслідків промислових аварій, що мають транскордонний вплив;
f) запровадження та застосування найкращих наявних технологій для вдосконалення охорони довкілля та підвищення безпеки;
g) забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій та ліквідацію їх наслідків;
h) методи, що використовуються для прогнозування ризику, включаючи критерії для моніторингу та оцінки транскордонного впливу.
Додаток XII
Завдання, які стосуються надання взаємної допомоги, відповідно до пункту 4 статті 18
1. Збір та поширення інформації та даних:
a) Створення та експлуатація системи повідомлення про промислові аварії, в рамках якої може надаватися інформація про промислові аварії і про експертів з метою залучення останніх у максимально короткі терміни до діяльності з надання допомоги;
b) створення і експлуатація бази даних з метою отримання, обробки і поширення необхідної інформації про промислові аварії, включаючи інформацію про їх вплив, а також про заходи, які вживаються і про ефективність цих заходів;
c) складання і ведення переліку небезпечних речовин, що включає їх відповідні характеристики, а також інформацію про те, як слід поводитися з цими речовинами в разі виникнення промислової аварії;
d) складання і ведення реєстру експертів, які можуть надати консультативну та іншу допомогу стосовно вжиття заходів щодо запобігання промисловим аваріям, забезпечення готовності до них та ліквідацію їх наслідків, включаючи відновлювальні заходи;
e) ведення переліку видів небезпечної діяльності;
f) складання і ведення переліку небезпечних речовин, які охоплюються положеннями частини 1 додатка 1.
2. Наукові дослідження, підготовка фахівців і методології:
a) Розробка та надання моделей, складених на основі досвіду, накопиченого в зв'язку з промисловими аваріями, що відбулися, і сценаріїв застосування заходів щодо запобігання промисловим аваріям, забезпечення готовності до них і ліквідацію їх наслідків;
b) сприяння навчанню і підготовці фахівців, організація міжнародних симпозіумів та розширення співробітництва в галузі досліджень і розробок.
3. Технічна допомога:
a) Здійснення консультативних функцій, спрямованих на зміцнення спроможності вживати заходів щодо запобігання промисловим аваріям, забезпечення готовності до них та ліквідацію їх наслідків;
b) проведення на прохання будь-якої Сторони інспекцій небезпечної діяльності, яка здійснюється, а також надання допомоги в організації її національних інспекцій відповідно до вимог цієї Конвенції.
4. Допомога в разі надзвичайної ситуації: Надання на прохання будь-якої Сторони допомоги шляхом, зокрема, направлення на місце промислової аварії експертів з метою надання консультативної та іншої допомоги з ліквідації наслідків промислової аварії.
Додаток XIII
Арбітраж
1. Сторона-позивач або Сторони-позивачі повідомляють секретаріат про те, що Сторони домовилися передати спір на арбітражний розгляд відповідно до пункту 2 статті 21 цієї Конвенції. У повідомленні зазначається предмет арбітражного розгляду, включаючи, зокрема, статті даної Конвенції стосовно тлумачення або застосування яких виник спір. Секретаріат надсилає отриману інформацію всім Сторонам цієї Конвенції.
2. Арбітражний суд складається з трьох членів. Як Сторона-позивач або Сторони-позивачі, так і інша Сторона або інші Сторони, які беруть участь у спорі, призначають по одному арбітру, і двоє призначених таким чином арбітрів за взаємною згодою призначають третього арбітра, котрий виконує функцію голови арбітражного суду. Останній не може бути громадянином однієї зі сторін спору, не може мати своє звичайне місце проживання на території однієї з цих сторін, не може перебувати ні в однієї з них на службі і не може в будь-якому іншому статусі стосуватися цієї справи.
3. Якщо після закінчення двох місяців після призначення другого арбітра голова арбітражного суду не призначений, то на прохання будь-якої зі сторін у спорі Виконавчий секретар Європейської економічної комісії призначає його протягом наступних двох місяців.
4. Якщо жодна з конфліктуючих Сторін не призначить арбітра протягом двох місяців після отримання прохання, інша сторона має право інформувати про це Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає голову арбітражного суду протягом наступних двох місяців. Після свого призначення голова арбітражного суду просить Сторону, яка ще не призначила арбітра, зробити це протягом двох місяців. Якщо вона не зробить цього протягом встановленого терміну, голова сповіщає Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який призначає такого арбітра протягом наступних двох місяців.
5. Арбітражний суд виносить своє рішення згідно з міжнародним правом і відповідно до положень цієї Конвенції.
6. Будь-який арбітражний суд, заснований згідно з положеннями цього Додатка, розробляє свої власні правила процедури.
7. Рішення арбітражного суду як з процедурних питань, так і по суті справи приймаються більшістю голосів його членів.
8. Суд може вживати всіх необхідних заходів для встановлення фактів.
9. Конфліктуючі Сторони сприяють роботі арбітражного суду, зокрема, використовуючи всі наявні в їх розпорядженні засоби:
a) надають суду всі відповідні документи, умови та інформацію;
b) при необхідності надають суду можливість викликати свідків або експертів і заслуховувати їх свідчення.
10. Сторони й члени арбітражного суду дотримуються конфіденційності будь-якої інформації, отриманої ними конфіденційним шляхом під час арбітражного розгляду.
11. Арбітражний суд може на прохання однієї зі Сторін рекомендувати вжити тимчасові заходи захисту.
12. Якщо жодна з конфліктуючих Сторін не з'являється до арбітражного суду або не бере участі в розгляді своєї справи, інша сторона може попросити суд продовжити розгляд та прийняти своє остаточне рішення. Відсутність однієї зі сторін в суді або неспроможність однієї зі сторін брати участь у розгляді справи не є перешкодою для розгляду.
13. Арбітражний суд може розглядати та виносити рішення по зустрічних позовах, що з’являються безпосередньо з предмету справи.
14. Якщо арбітражний суд не винесе інше рішення, виходячи з конкретних обставин справи, судові витрати, включаючи оплату послуг членів суду, сторони справи несуть однаково. Суд веде облік усіх своїх витрат і надає остаточний звіт сторонам справи.
15. Будь-яка Сторона Конвенції, яка має заінтересованість юридичного характеру у предметі справи та на яку може вплинути рішення по цій справі, має право взяти участь у розгляді справи за згодою суду.
16. Арбітражний суд повинен винести своє рішення протягом п’яти місяців з дати початку розгляду справи, якщо він не буде вважати за потрібне продовжити строк розгляду на період, який не повинен перевищувати п’яти місяців.
17. Рішення арбітражного суду супроводжується поясненням причин. Це рішення є остаточним та обов'язковим для всіх сторін справи. Арбітражний суд направляє своє рішення сторонам справи та секретаріату. Секретаріат надає отриману інформацію всім Сторонам цієї Конвенції.
18. Будь-який спір, що може виникнути між сторонами щодо тлумачення або виконання рішення суду, може бути переданий будь-якою зі сторін до арбітражного суду, який виніс це рішення, або, якщо неможливо скористатися послугами останнього - до іншого суду, який буде створений таким же способом, що й перший.
Офіційний переклад
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Сторін до Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій, вчиненої в м. Хельсінкі 17 березня 1992 року, з поправками від 19 грудня 2015 року
Європейський Союз
Застереження:
27 квітня 2007 року Європейське Співтовариство повідомило Генерального секретаря про своє рішення відкликати застереження, прийняте після затвердження Конвенції (див. Організація Об’єднаних Націй, Серія договорів, том 2105, стор. 575) та замінити її таким застереженням:
"Держави-члени Європейського Співтовариства у своїх взаєминах застосовуватимуть Конвенцію відповідно до внутрішніх правил Співтовариства. Тому Співтовариство залишає за собою право щодо граничних величин, зазначених у Додатку I, Частині I, № 4, 5 та 6 до Конвенції, застосовувати граничні кількості 100 тонн для брому (дуже отруйна речовина), 5000 тонн для метанолу (отруйна речовина) та 2000 тонн для кисню (окислювальна речовина)".
Франція
Застереження:
Під час прийняття Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій, підписаної у Гельсінкі 18 березня 1992 р., Французька Республіка приєднується до застережень, висловлених Європейським Співтовариством під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, та стверджує, що вона буде застосовувати Конвенцію відповідно до своїх зобов’язань згідно з Директивою 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 4 липня 2012 року про контроль значних аварій, пов'язаних з небезпечними речовинами (Севезо III).
Нідерланди
Застереження:
"Королівство Нідерланди залишає за собою право щодо граничних величин, зазначених у Додатку I до Конвенції, застосовувати граничні величини, зазначені в Директиві 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 4 липня 2012 року про контроль значних аварій, пов'язаних з небезпечними речовинами (Севезо III)".