Конвенція про Міжнародну гідрографічну організацію

Держави - Сторони цієї Конвенції,

беручи до уваги те, що Міжнародне гідрографічне бюро було засновано в червні 1921 року для сприяння полегшенню та безпеці мореплавства в усьому світі шляхом покращення морських карт і документів;

беручи до уваги те, що Міжнародна гідрографічна організація є компетентною міжнародною організацією, яка згадується в Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права і яка координує в усьому світі встановлення стандартів з виробництва гідрографічних даних і надання гідрографічних послуг, а також сприяє нарощуванню потенціалу національних гідрографічних служб;

беручи до уваги те, що бачення Міжнародної гідрографічної організації полягає у функціонуванні як визнаного в усьому світі гідрографічного органу, який активно залучає всі прибережні та заінтересовані держави до покращення морської безпеки й ефективності та який забезпечує захист і раціональне використання морського середовища;

беручи до уваги те, що місією Міжнародної гідрографічної організації є створення глобального середовища, в якому держави надають адекватні й своєчасні гідрографічні дані, продукцію та послуги й забезпечують їхнє якомога ширше застосування, а також

бажаючи співробітничати в галузі гідрографії на міжурядовому рівні,

домовилися про таке:

Цією Угодою засновується Міжнародна гідрографічна організація (далі - Організація), штаб-квартира якої знаходиться в м. Монако.

Організація за своїм характером є консультативною й технічною. До цілей Організації належать:

a) сприяння використанню гідрографії для безпеки мореплавства та для всіх інших морських цілей, а також підвищення загальної обізнаності щодо важливості гідрографії;

b) покращення глобального покриття, наявності і якості гідрографічних даних, інформації, продукції та послуг і полегшення доступу до таких даних, інформації, продукції та послуг;

c) покращення загальних гідрографічних можливостей, потенціалу, навчання, науки й технологій;

d) установлення та сприяння вдосконаленню міжнародних стандартів гідрографічних даних, інформації, продукції, послуг і технологій, а також досягнення якомога більшої уніфікації у використанні цих стандартів;

e) надання авторитетних і своєчасних консультацій з усіх гідрографічних питань державам і міжнародним організаціям;

f) сприяння координації гідрографічної діяльності серед держав-членів, а також

g) розширення співробітництва в галузі гідрографічної діяльності між державами на регіональній основі.

Державами - членами Організації є Держави - Сторони цієї Конвенції.

Організація включає:

a) Асамблею:

b) Раду;

c) Фінансовий комітет;

d) Секретаріат;

e) будь-які допоміжні органи.

a) Асамблея є головним органом і має всі повноваження Організації, якщо Конвенцією не регламентовано інакше або якщо Асамблея не делегувала їх іншим органам.

b) Асамблея складається з усіх держав-членів.

c) Асамблея збирається на чергову сесію кожні три роки. Позачергові сесії Асамблеї можуть проводитися за запитом або держави-члена, або Ради, або Генерального секретаря за умови затвердження відповідного рішення більшістю держав-членів.

d) Більшість держав-членів становить кворум на сесіях Асамблеї.

e) Функціями Асамблеї є;

i) обрання свого Голови й заступника Голови;

ii) визначення свого регламенту, а також регламентів Ради, Фінансового комітету й будь-якого допоміжного органу Організації;

iii) обрання відповідно до Основних правил Генерального секретаря й директорів та визначення строків й умов їхнього перебування на посадах;

iv) створення допоміжних органів;

v) прийняття рішень із загальної політики, стратегії та робочої програми Opганізації;

vi) розгляд звітів, поданих до неї Радою;

vii) розгляд зауважень і рекомендацій, поданих до неї будь-якою державою-членом. Радою або Генеральним секретарем;

viii) прийняття рішень з будь-яких пропозицій, поданих до неї будь-якою державою-членом, Радою або Генеральним секретарем;

ix) аналіз витрат, затвердження рахунків та визначення фінансових процедур Організації;

x) затвердження трирічного бюджету Організації;

xi) прийняття рішень щодо експлуатаційного обслуговування;

xii) прийняття рішень з будь-яких інших питань, що входять до компетенції Організації, а також

xiii) передача повноважень Раді у випадках, коли це є доречним і необхідним.

a) У Раді місця займає чверть, але не менше тридцяти, держав-членів, перші дві третини яких займають місця на регіональній основі, а третина, що залишилася, - на основі гідрографічних інтересів, які визначаються Основними правилами.

b) Принципи формування складу Ради викладено в Основних правилах.

c) Члени Ради займають посади до кінця наступної чергової сесії Асамблеї.

d) Дві третини членів Ради становлять кворум.

e) Рада засідає принаймні один раз на рік.

f) Держави-члени, які не є членами Ради, можуть брати участь у засіданнях Ради, але не мають права голосувати.

g) Функціями Ради є:

i) обрання свого Голови й заступника Голови, кожний з яких займає посаду до кінця наступної чергової сесії Асамблеї;

ii) виконання таких обов’язків, які їй може делегувати Асамблея;

iii) координація діяльності Організації протягом міжсесійного періоду в рамках стратегії, робочої програми та фінансових процедур, стосовно яких Асамблея прийняла рішення;

iv) звітування Асамблеї про роботу Організації на кожній черговій сесії;

v) підготовка, за підтримки Генерального секретаря, пропозицій стосовно загальної стратегії та робочої програми, які підлягають затвердженню Асамблеєю;

vi) розгляд фінансових звітів і бюджетних кошторисів, підготовлених Генеральним секретарем, та подання їх до Асамблеї для затвердження з коментарями й рекомендаціями стосовно програмного розподілу бюджетних кошторисів;

vii) розгляд пропозицій, поданих до неї допоміжними органами, та передача їх:

• Асамблеї - з усіх питань, які потребують рішень Асамблеї;

• допоміжним органам знову, якщо це вважається необхідним, або

• державам-членам, для затвердження шляхом листування;

viii) внесення пропозицій Асамблеї про створення допоміжних органів, а також

ix) перегляд проектів угод між Організацією та іншими організаціями й подання їх до Асамблеї для затвердження.

a) Фінансовий комітет відкритий для всіх держав-членів. Кожна держава-член має один голос.

b) Фінансовий комітет зазвичай скликається одночасно з кожною черговою сесією Асамблеї та у відповідних випадках може скликатися на додаткові засідання.

c) До функцій Фінансового комітету належать перегляд фінансових звітів, бюджетних кошторисів та звітів з адміністративних питань, підготовлених Генеральним секретарем, та подання до Асамблеї своїх зауважень і рекомендацій стосовно них.

d) Фінансовий комітет обирає свого Голову й заступника Голови.

a) Секретаріат складається з Генерального секретаря, директорів і такого іншого персоналу, якого може потребувати Організація.

b) Генеральний секретар здійснює весь облік, необхідний для ефективного виконання роботи Організації, і готує, збирає та розповсюджує будь-яку документацію, яка може бути необхідною.

c) Генеральний секретар є головним адміністративним службовцем Організації.

d) Генеральний секретар:

i) готує й подає до Фінансового комітету й Ради фінансові звіти за кожний рік і бюджетні кошториси, розраховані на три роки, разом з відображеними окремо кошторисами на кожний рік, а також

ii) інформує держави-члени про діяльність Організації.

e) Генеральний секретар виконує інші обов’язки, які йому можуть бути доручені Конвенцією, Асамблеєю або Радою.

f) Під час виконання своїх обов’язків Генеральний секретар, директори та персонал не намагаються отримати жодних інструкцій та не отримують їх від будь-яких держав-членів або органів, що не входять до структури Організації. Вони утримуються від будь-яких дій, що є несумісними з їхніми посадами як міжнародних посадових осіб. Кожна держава-член, у свою чергу, зобов’язується поважати виключно міжнародний характер обов’язків Генерального секретаря, директорів та персоналу і не намагатися впливати на них під час виконання ними своїх обов’язків.

У випадках, коли рішення не можуть бути прийняті шляхом досягнення консенсусу, застосовуються такі положення:

a) За винятком випадків, коли в цій Конвенції передбачено інакше, кожна держава-член має один голос.

b) Під час обрання Генерального секретаря й директорів кожна держава-член має таку кількість голосів, яку визначено за шкалою, складеною на основі тоннажу її флоту.

c) За винятком випадків, коли в цій Конвенції передбачено інакше, рішення приймаються простою більшістю держав-членів, які присутні й голосують, а якщо набрано однакову кількість голосів "за" й "проти", рішення приймає Голова.

d) Рішення з питань, які стосуються політики або фінансів Організації, у тому числі поправок до Основних та Фінансових правил, приймаються більшістю у дві третини держав-членів, які присутні й голосують.

e) Що стосується пунктів "c" й "d" цієї статті й пункту "b" викладеної нижче статті XXI, то фраза "держав-членів, які присутні й голосуюсь" означає присутні держави-члени, які голосують "за" або "проти". Держави-члени, які утримуються від голосування, вважаються такими, що не голосують.

f) У разі подання державам-членам згідно з підпунктом "vii" пункту "g" статті VI рішення приймається більшістю держав-членів, які голосують, при цьому мінімальна кількість голосів "за" повинна складати принаймні одну третину всіх держав-членів.

Що стосується питань, які належать до її компетенції, то Організація може співробітничати з міжнародними організаціями, інтереси та діяльність яких пов’язані із цілями Організації.

Функції Організації детально викладено в Основних і Фінансових правилах, які додаються до цієї Конвенції, але не є її складовою частиною. У разі виникнення будь-яких розбіжностей між цією Конвенцією та Основними або Фінансовими правилами переважну силу матиме ця Конвенція.

Офіційними мовами Організації є англійська і французька.

Організація наділена правосуб’єктністю. На території кожної зі своїх держав-членів вона користується, за умови погодження з відповідною державою-членом, такими привілеями та імунітетами, які можуть бути необхідні для виконання Організацією своїх функцій і досягнення нею своїх цілей.

Кошти, необхідні для функціонування Організації, забезпечуються за рахунок:

a) щорічних членських внесків держав-членів відповідно до схеми, що ґрунтується на національному тоннажі їхніх флотів; а також

b) пожертвувань, дарувань, дотацій та інших джерел за умови затвердження Асамблеєю.

Будь-яка держава-член, яка має дворічну заборгованість за членськими внесками, позбавляється права на участь у будь-яких голосуваннях та всіх пільг, які надаються державам-членам Конвенцією і Правилами, доти, доки не будуть сплачені прострочені внески.

a) Уряд Його Світлості Князя Монако виконує функції депозитарію.

b) Цей оригінал Конвенції зберігається депозитарієм, який надсилає засвідчені копії цієї Конвенції всім державам, які підписали її або приєдналися до неї.

c) Депозитарій:

i) інформує Генерального секретаря та всі держави-члени про заяви стосовно приєднання, отримані ним від держав, про які йдеться в пункті "b" статті XX, а також

ii) інформує Генерального секретаря та всі держави, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про:

• кожне нове підписання або кожну нову здачу на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання разом з їхніми датами;

• дату набрання чинності цією Конвенцією чи будь-якою поправкою до неї, а також

• здачу на зберігання документа про денонсацію цієї Конвенції разом з датою одержання цього документа й датою набрання чинності денонсацією.

Як тільки будь-яка поправка до цієї Конвенції набирає чинності, вона опубліковується депозитарієм і реєструється в Секретаріаті Організації Об’єднаних Націй згідно зі статтею 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй .

Будь-який спір стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не вирішено шляхом проведення переговорів або за посередництвом Генерального секретаря Організації, на вимогу однієї зі сторін спору передається арбітру, який призначається Головою Міжнародного суду.

1. Ця Конвенція відкрита в м. Монако 3 травня 1967 року, а в подальшому - в Представництві Князівства Монако в м. Париж з 1 червня до 31 грудня 1967 року, для підписання будь-яким урядом, який бере участь у роботі Бюро 3 травня 1967 року.

2. Уряди, про які йдеться у викладеному вище пункті 1, можуть стати Сторонами цієї Конвенції:

a) шляхом підписання без застереження про ратифікацію або затвердження чи

b) шляхом підписання за умови ратифікації або затвердження та подальшої здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про затвердження.

3. Ратифікаційні грамоти або документи про затвердження здаються до Представництва Князівства Монако в м. Париж для зберігання в архіві Уряду Князівства Монако.

4. Уряд Князівства Монако інформує уряди, про які йдеться у викладеному вище пункті 1, та Голову Керівного комітету про кожне підписання та кожну здачу на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про затвердження.

1. Ця Конвенція набирає чинності через три місяці після дати, коли Сторонами стануть двадцять вісім урядів згідно з положеннями пункту 2 статті XVIII.

2. Уряд Князівства Монако повідомляє цю дату всім урядам, які підписали цю Конвенцію, та Голові Керівного комітету.

a) Ця Конвенція відкрита для приєднання будь-якої держави, яка є членом Організації Об’єднаних Націй. Конвенція набирає чинності для такої держави з дати здачі на зберігання документа про приєднання депозитарію, який інформує про це Генерального секретаря й усі держави-члени.

b) Держава, яка не є членом Організації Об’єднаних Націй, може приєднатися до цієї Конвенції лише після подання заяви депозитарію й затвердження цієї заяви двома третинами держав-членів. Конвенція набирає чинності для такої держави з дати здачі на зберігання документа про приєднання депозитарію, який інформує про це Генерального секретаря й усі держави-члени.

a) Будь-яка держава-член може пропонувати поправки до цієї Конвенції. Пропозиції про внесення поправок передаються Генеральному секретарю не пізніше, ніж за шість місяців до наступної сесії Асамблеї.

b) Пропозиції про внесення поправок розглядаються Асамблеєю, і рішення з таких пропозицій приймаються більшістю у дві третини держав-членів, які присутні й голосують. Після затвердження запропонованої поправки Асамблеєю Генеральний секретар Організації звертається до депозитарію з проханням подати її на розгляд усіх держав-членів.

c) Поправка набирає чинності для всіх держав-членів через три місяці після одержання депозитарієм від двох третин держав-членів повідомлень про згоду на її обов’язковість.

Після закінчення п’ятирічного періоду після набрання чинності цією Конвенцією вона може бути денонсована будь-якою Договірною Стороною шляхом сповіщення про це принаймні за один рік у повідомленні, адресованому депозитарію. Денонсація набирає чинності з 1 січня року, що настає після закінчення строку дії сповіщення, і спричиняє позбавлення відповідної держави всіх прав і пільг, зумовлюваних членством в Організації.

Після набрання чинності цією Конвенцією вона реєструється Урядом Князівства Монако в Секретаріаті Організації Об’єднаних Націй згідно зі статтею 102 Статуту ООН .

П р и м і т к а. Див. дод. A.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те вповноважені, підписали цю Конвенцію.

Учинено в м. Монако 3 травня 1967 року англійською та французькою мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними, в одному примірнику, який здається на зберігання в архіві Уряду Князівства Монако, що надішле засвідчені копії цього примірника всім урядам, які підписали цю Конвенцію та приєдналися до неї, а також Голові Керівного комітету.

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй цим документом посвідчує, що Уряд Князівства Монако зареєстрував у Секретаріаті відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй Конвенцію про Міжнародну гідрографічну організацію (з Основними правилами), підписану в м. Монако 3 травня 1967 року.

Реєстрація відбулася 22 вересня 1970 року за № 10764.

Учинено в м. Нью-Йорк 25 січня 1971 року.

1. Кожний договір і кожна міжнародна угода, які уклав будь-який член Організації Об’єднаних Націй після набрання чинності цим Статутом, повинні бути якомога скоріше зареєстровані в Секретаріаті й опубліковані ним.

2. Жодна сторона будь-якого договору чи будь-якої міжнародної угоди, які не були зареєстровані згідно з положенням пункту 1 цієї статті, не може посилатися на цей договір або цю угоду в жодному органі Організації Об’єднаних Націй.