Рекомендація Комісії 2000/789/ЄС "Яка встановлює принципи ліцензування управляючих складом згідно із Директивою Ради 92/12/ЄЕС у відношенні підакцизних товарів" від 29 листопада 2000 року

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, та, зокрема, другий пункт статті 211,

Оскільки:

(1) Директива Ради 92/12/ЄЕС від 25 лютого 1992 року щодо загального режиму для підакцизних товарів та зберігання, руху та моніторингу за такими товарами(1), з останніми змінами, внесеними Директивою 2000/47/ЄС(2), вимагає ліцензування державами-членами складів та управляючих складом, що займаються тютюновими виробами, спиртом, алкогольними напоями та нафтопродуктами.

(1) OB L 76, 23.3.1992, C. 1.

(2) OB L 197, 29.7.2000, C. 73.

(2) Звіт Групи Вищого Рівня щодо шахрайства у сферах тютюну та алкоголю, схваленого 24 квітня 1998 року Генеральними Директорами з питань митного регулювання та непрямого оподаткування, містить рекомендації щодо боротьби з шахрайством.

(3) Комісія, у своєму Повідомленні до Ради щодо зусиль по боротьбі з шахрайством у сфері акцизів, повністю підтримує проведений Групою Вищого Рівня аналіз причин проблем, та погоджується з рекомендаціями Групи(3).

(3) SEC(1998) 732 остаточна версія, 29.4.1998.

(4) Рада Екофін 19 травня 1998 року схвалила резюме звіту Групи Вищого Рівня та взяла на себе політичне зобов'язання щодо боротьби із шахрайством.

(5) Робота Групи показала, що держави-члени використовують різні критерії надання чи відкликання ліцензій управляючого складом.

(6) Відповідно до пункту (a) статті 13 Директиви 92/12/ЄЕС, органи національної влади повинні отримувати від ліцензованого управляючого складом гарантію покриття збитків, притаманних руху товарів всередині Співтовариства.

(7) Відповідно до пункту (a) статті 13 Директиви 92/12/ЄЕС, органи національної влади можуть вимагати від ліцензованого управляючого складом надати гарантію покриття збитків, притаманних виробництву, переробці та зберіганню товарів.

(8) Відповідно до другого підпункту пункту (a) статті 16(2) Директиви 92/12/ЄЕС, органи національної влади повинні отримати гарантію від зареєстрованого торговця.

(9) Держави-члени є вільними у визначенні механізму надання гарантій.

(10) Відповідно до статті 15a(1) Директиви 92/12/ЄЕС держави-члени повинні підтримувати електронну базу даних ліцензованих управляючих складом чи зареєстрованих торговців для цілей акцизу, а також щодо приміщень, ліцензованих як податкові склади.

(11) Група Вищого Рівня рекомендувала Комісії та державам-членам розглянути загальні принципи ліцензування складів та управляючих складом.

(12) На початку жовтня 1998 року у Люксембурзі було проведено семінар Fiscalis з метою розробки путівника щодо надання і відкликання ліцензій управляючих складом та контролю за товарами на складах.

(13) На зустрічі Комітету з акцизів відбулось обговорення, і держави-члени було запрошено до подання пропозицій стосовно змісту положень.

(14) З метою забезпечення більшого рівня уніфікації процедур щодо надання та відкликання ліцензій представники держав-членів у складі Комітету з акцизів одноголосно погодились із положеннями, передбаченими цією Рекомендацією,

ЦИМ РЕКОМЕНДУЄ:

1. Держави-члени запрошуються до застосування положень цієї Рекомендації при ліцензуванні фізичних чи юридичних осіб, які є управляючими складом:

(a) для виробництва, переробки, зберігання, отримування та відправлення підакцизних товарів в процесі ведення їх діяльності у режимі призупинення оподаткування;

(b) для отримання, зберігання та відправлення підакцизних товарів у режимі призупинення оподаткування.

2. Ця Рекомендація також має широко застосовуватись при ліцензуванні зареєстрованого торговця, тобто фізичної чи юридичної особи, яка не має статусу ліцензованого управляючого складом, для отримання підакцизних товарів з іншої держави-члена у режимі призупинення оподаткування під час ведення своєї діяльності.

1. Незважаючи на те, що держави-члени запрошуються до застосування суворих критеріїв при наданні ліцензії особам, визначеним статтею 1, має бути знайдено баланс між розвитком торгівлі та здійсненням ефективного контролю.

2. З метою прийняття обґрунтованого рішення та оцінки потенційного ризику від надання ліцензій для податкових надходжень, перед тим, як надати ліцензію, від заявника має бути отримано таку інформацію:

- ім'я та адреса заявника,

- вид діяльності,

- план приміщень та їх розташування, а також опис діяльності та обладнання,

- письмова заява разом із історією комерційної діяльності та інформацією про реєстрацію компанії,

- номер платника ПДВ,

- витяг реєстрації у комерційному реєстрі чи подібній базі даних, якщо така реєстрація вимагається у відповідній державі-члені,

- імена службовців компанії, їх посади та повноваження у компанії,

- особливості системи бухгалтерського обліку компанії, процедури внутрішнього контролю та методи проведення перевірок,

- детальну інформацію щодо фінансового стану компанії, історія сплати податків та дотримання інших податкових зобов'язань (мито, ПДВ, пряме оподаткування),

- рівень запасів, оцінка товарів, які має бути вироблено, які зберігатимуться чи будуть переміщені за певний період,

- детальну інформацію щодо минулих та діючих ліцензій щодо складів, які заявник отримав у іншій державі-члені.

Цю інформацію можна отримати за допомогою спеціальної заяви.

3. Держави-члени мають право вимагати від потенційних управляючих складом надання переліку держав-членів, до яких вони планують відправити підакцизні товари, щодо яких діє режим призупинення оподаткування. Цей перелік без будь-яких обмежень може бути передано державі-члену призначення товарів.

1. Для формування чіткого уявлення щодо наявності та структури приміщень та складу державою-членом може бути передбачено їх відвідування до надання ліцензії. Якщо це можливо держави-члени мають отримувати детальні плани потенційного складу для спрощення процедури проведення ревізії та перевірок, особливо у випадку, якщо приміщення є великими, та з метою визначення меж території, на якій діє режим призупинення оподаткування.

2. Важливим елементом будь-якої системи складів має бути здійснення адекватного контролю за запасами як уповноваженими особами, так і національними адміністраціями. Також важливо перевіряти походження підакцизних товарів та весь виробничий процес: від отримання сировини - до відправлення готових товарів. Це може передбачати кодування та маркування товарів.

1. Держави-члени запрошуються інформувати заявників - управляючих складом та зареєстрованих торговців - про національні вимоги щодо ведення бухгалтерії з метою забезпечення можливості чітко стежити за всіма отриманими, виробленими, переробленими, тими, що зберігаються, та відправленими товарами.

2. Заявників-управляючих складом має бути поінформовано про необхідність при веденні бухгалтерського обліку відображати всю інформацію, необхідну для належного функціонування та здійснення контролю за податковим складом. Залежно від положень законодавства держави-члена це, зокрема, включає:

- документацію щодо запасів сировини,

- виробничий реєстр,

- документацію щодо всіх товарів,

- документацію щодо отриманих та відправлених товарів.

3. Інформація, що міститься у бухгалтерських записах, має, зокрема, включати опис товарів, їх податкову категорію, посилання на супровідний адміністративний документ (AAD), як описано у Регламенті (ЄЕС) N 2719/92(4) (національний номер AAD, дата відправлення товару та зазначення дати, коли відправник отримав третю копію у якості підтвердження виконання зобов'язань).

(4) OB L 276, 19.9.1992, C. 1.

4. Компетентні органи повинні мати доступ до записів щодо запасів, звіту про прибутки та збитки, балансу та звітів про проведення перевірок.

5. Компетентні органи держав-членів повинні періодично здійснювати перевірку діяльності компанії.

Держави-члени запрошуються інформувати управляючих складом щодо їх обов'язків, які стосуються застосування національного законодавства щодо акцизів, і, зокрема щодо:

- обов'язку надання компетентним органам влади інформації, необхідної для забезпечення роботи системи раннього попередження щодо акцизів,

- обов'язку використання AAD у відношенні всіх коносаментів на перевезення всередині Співтовариства та експортних коносаментів та ретельно заповнювати цей документ до відправки товару,

- обов'язку використання національної системи кодування для AAD,

- обов'язку вказувати призначений для здійснення перевезення час, а деталі оптимального маршруту - на вимогу.

1. Сума гарантії має відповідати ризику, притаманному виду діяльності управляючого складом чи зареєстрованого торговця.

2. Сума гарантії підлягає регулярному перегляду для того, щоб вона відображала всі зміни у об'ємі торгівлі, діяльності управляючого складом чи ставках акцизних зборів, які застосовуються у державах-членах.

1. Скасування чи відкликання ліцензії має в принципі здійснюватись лише за наявності серйозних причин і після докладного аналізу компетентними органами держави-члена ситуації, що склалась у відношенні управляючого складом.

2. Ліцензію може бути скасовано чи відкликано, зокрема, у таких випадках:

- недотримання зобов'язань, за яких було видано ліцензію,

- недостатнє покриття необхідної гарантії,

- неодноразове порушення чинного законодавства,

- вчинення злочину,

- ухилення від сплати податків чи шахрайство.

1. Регулярне поповнення електронної бази даних (SEED: система обміну даними щодо акцизів), передбаченої статтею 15a(1) Директиви 92/12/ЄЕС, має включати внесення інформації щодо надання нових ліцензій чи внесення змін у наявні дані, такі, як розширення діяльності, зміна адреси чи відкликання ліцензії.

2. Інформацію щодо заявників, які вже мають торговельну історію у одній державі-члені, може бути розкрито за запитом іншої держави-члена, якщо це дозволено національним законодавством.

3. Держави-члени запрошуються вживати відповідних заходів з метою здійснення контролю за виробництвом, переробкою, зберіганням, отриманням та відправкою товару на складах, а також за переміщенням підакцизних товарів, щодо яких діє режим призупинення оподаткування. У випадку необхідності держави-члени можуть надавати одна одній допомогу у виконанні цих завдань у відповідності до положень про адміністративну співпрацю та взаємну допомогу.

Держави-члени запрошуються повідомити Комісії тексти основних законів, підзаконних актів та адміністративних положень, прийнятих на основі цієї Рекомендації, до 31 грудня 2001 року, а також повідомляти Комісію про всі наступні зміни.

Цю Рекомендацію адресовано державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 29 листопада 2000 року.