Угода про фінансування

Уряд України, який надалі іменується "Бенефіціар",

з одного боку, і

Європейське Співтовариство, яке надалі іменується "Співтовариство", представлене Комісією Європейських Співтовариств, яка надалі іменується "Комісія",

з іншого,

погодились про таке:

1.1. Співтовариство профінансує наступну Щорічну програму дій з ядерної безпеки 2007 року - Частина II (Інструмент з співробітництва з ядерної безпеки) (далі - Програма), яку описано в Описах заходів (Додаток II).

1.2. Реалізація Проекту здійснюватиметься згідно з положеннями Угоди про фінансування і додатків до неї: Загальні умови (Додаток I) і Опис заходів (Додаток II).

2.1. Загальна вартість Програми становить 20 800 000 євро, які будуть використані для впровадження наступних проектів:

- Управління безпекою на атомних статтях України "Завершення проекту по національному учбовому центру із технічного обслуговування та управління для персоналу НАЕК "Енергоатом" на Запорізькій АЕС;

- Секторальна допомога для розвитку стратегії довгострокового управління безпекою в Україні;

- Інституційне та технічне співробітництво з Державним комітетом ядерного регулювання України для розвитку його спроможностей на основі переданих європейських принципів та практик з безпеки;

- Додаткові дії по проекту Промислового комплексу для поводження з твердими радіоактивними відходами в Чорнобилі.

2.2. Співтовариство бере на себе зобов'язання щодо здійснення фінансування обсягом максимум 20 800 000 євро.

3.1. Внесок Бенефіціара у Проект становить нуль євро.

3.2. Оскільки внесок Бенефіціара у Проект не є фінансовим, докладно передбачені заходи викладено в Додатку II - "Опис заходів".

Термін виконання цієї Угоди про фінансування починається з дати набуття чинності Угодою про фінансування відповідно до Статті 4 Загальних умов і закінчується через 96 місяців після цієї дати. Цей період складається з основного етапу виконання, який становить 72 місяці, та завершального етапу, який становить 24 місяці.

Усі повідомлення, що стосуються виконання Угоди про фінансування, повинні бути оформлені в письмовому вигляді, мати чітке посилання на Програму і надсилатися на такі адреси:

а) Бенефіціара:

пан Богдан Данилишин

Міністр економіки України

Національний Координатор

допомоги ЄС в Україні

Кабінет Міністрів України

вул. М.Грушевського, 12/2

Київ, 01008

б) Комісії:

Mr. Marcus Cornaro

Director Commission of the European Communities

EuropeAid Co-operation Office

Rue de la Loi 200

B-1049 Brussels, Belgium

Fax: +3222967482

6.1. Документи, які є Додатками до Угоди і становлять її невід'ємну частину:

Додаток I: Загальні умови;

Додаток II: Опис заходів.

6.2. У разі виникнення протиріч між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов Угоди про фінансування переважну силу матимуть положення Особливих умов. У разі виникнення протиріч між положеннями Додатка I і Додатка II переважну силу матимуть положення Додатка I.

7.1. Загальні умови доповнюються такими положеннями:

7.1.1. Термін "Рамкова угода" у Статтях 9.3 і 10.2 Загальних умов розуміється як посилання на Загальні правила, що застосовуються до меморандумів про фінансування (набрали чинності 28 грудня 1994 року). Що стосується Статей 9 і 10 Загальних умов "Податкові та митні положення" та "Валютні заходи", то вони відповідають статтям 12 і 13 Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування.

7.1.2. Стаття 8 Загальних умов доповнюється статтями 9 і 10 Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування.

7.1.3. Стаття 11 Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування, застосовується в рамках цієї Угоди про фінансування.

7.2. Інші статті Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування, замінюються Загальними умовами в контексті цієї Угоди про фінансування.

7.3. Положення Статей 7.1 і 7.2 втрачають чинність після набуття чинності новою Рамковою угодою між Комісією і Бенефіціаром.

Угода про фінансування набуває чинності з дати її підписання останньою із сторін і не пізніше 31.12.2008.

Цю Угоду про фінансування складено англійською та українською мовами у двох примірниках, кожен з яких є оригінальним і має однакову силу.

1.1. Фінансовий внесок Співтовариства обмежується сумою, зазначеною в угоді про фінансування.

1.2. Надання коштів Співтовариства залежить від виконання Бенефіціаром обов'язків за Угодою про фінансування.

2.1. У разі перевитрачання коштів за окремими статтями бюджету програми про фінансування їхнє покриття забезпечується за рахунок перерозподілу загальних бюджетних коштів відповідно до Статті 17 Загальних умов.

2.2. У разі виникнення ризику перевитрачання загальної суми, визначеної в Угоді про фінансування, Комісія може або зменшити обсяги проекту/програми, або залучити власні ресурси Бенефіціара чи інші ресурси, що не належать Співтовариству.

2.3. Якщо обсяг проекту/програми не може бути зменшено або якщо перевитрачання не може бути покрите за рахунок власних ресурсів Бенефіціара чи інших ресурсів, Комісія може, як виняток, надати додаткові кошти, що належать Співтовариству. У разі прийняття Комісією такого рішення надлишкові витрати фінансуватимуться без шкоди для відповідних правил і процедур Співтовариства за рахунок додаткового фінансового внеску, суму якого визначатиме Комісія.

3.1. Проект/програму впроваджує Комісія, яка діє для та на користь Бенефіціара.

3.2. У країні Бенефіціара Комісію представляє Голова Представництва.

4.1. Термін виконання даної Угоди про фінансування охоплює два етапи:

- основний етап виконання, протягом якого здійснюються основні заходи. Цей етап починається з набуттям чинності Угодою про фінансування і закінчується не пізніше, ніж за 24 місяці до кінця терміну виконання;

- завершальний етап, протягом якого проводяться остаточні аудиторські перевірки і оцінки, а контракти, укладені для реалізації Угоди про фінансування, є технічно та фінансово закриті. Цей етап починається від дати закінчення основного етапу і завершується не пізніше 24 місяців після цієї дати.

4.2. Витрати, пов'язані з виконанням основних заходів, можуть оплачуватися Співтовариством, тільки якщо вони здійснювалися протягом основного етапу реалізації. Витрати, пов'язані з проведенням остаточних аудиторських перевірок і оцінок, а також завершальних заходів, можуть оплачуватися до закінчення завершального етапу.

4.3. Будь-який залишок від внеску Співтовариства автоматично скасовується через шість місяців після завершення терміну виконання.

4.4. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках може бути подано запит на подовження основного етапу виконання та, відповідно, терміну його виконання. Якщо запит на подовження походить від Бенефіціара, такий запит подається щонайменше за три місяці до дати завершення основного етапу і до зазначеної дати має бути схвалений Комісією.

4.5. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках, а також по закінченні основного етапу виконання може бути подано запит на подовження завершального етапу та, відповідно, терміну його виконання. Якщо запит на подовження походить від Бенефіціара, такий запит подається щонайменше за три місяці до дати закінчення завершального етапу і до зазначеної дати має бути схвалений Комісією.

Усі контракти, пов'язані з виконанням Угоди про фінансування, укладаються і виконуються відповідно до процедур і нормативних актів у сфері зовнішньої діяльності, які затверджуються та публікуються Комісією, і є чинними на момент ініціювання даної процедури.

6.1. Контракти, пов'язані з виконанням Угоди про фінансування, мають бути підписані обома Сторонами протягом трьох років з дати набуття чинності Угодою про фінансування, а саме протягом трьох років з дати підписання Угоди про фінансування останньою із Сторін. Цей кінцевий термін подовжуватися не може.

6.2. Вищезазначене положення не застосовується до контрактів на проведення аудиторських перевірок та оцінки, які можуть підписуватися пізніше, а також додатків до вже підписаних контрактів.

6.3. Після закінчення трьох років з дати набуття чинності Угодою про фінансування, будь-який залишок коштів, на який контрактів підписано не було, скасовується.

6.4. Положення, яке зазначене вище, не застосовується до будь-яких залишків коштів, передбачених для покриття непередбачуваних витрат.

6.5. Контракт, за яким протягом трьох років після підписання не було здійснено жодного платежу, автоматично скасовується, і його фінансування припиняється.

7.1. Участь у тендерах щодо укладання контрактів на виконання робіт, здійснення поставок та надання послуг, а також у поданні пропозицій має бути запропонована на рівній основі для усіх фізичних і юридичних осіб у країнах - членах Співтовариства та, відповідно до конкретних норм основних актів, що регулюють відносини у даній сфері співробітництва, для усіх фізичних і юридичних осіб у третіх країнах - бенефіціарах або будь-якій іншій країні, безпосередньо зазначеній у цих актах.

7.2. Відповідно до конкретних норм основних актів, що регулюють відносини у даній сфері співробітництва може бути прийняте рішення про надання дозволу брати участь у тендерах представникам третіх країн, які не зазначені у пункті 1 цієї статті.

7.3. Товари та матеріали, які фінансуються Комісією і є необхідними для реалізації контрактів на виконання робіт, здійснення поставок та надання послуг, а також процедури організації закупок та видачі підрядів, розпочаті одержувачами грантів з метою виконання дій, на які було виділено кошти, повинні походити з країн, які відповідають критеріям, викладеним у двох попередніх пунктах, якщо інше не передбачено основними актами.

8.1. У тих випадках, коли це виправдано характером контракту, фізичні та юридичні особи, запрошені до участі в тендерах на виконання робіт, здійснення поставок або надання послуг, мають тимчасове право на заснування та перебування на території країни - бенефіціара. Це право залишається у силі протягом одного місяця після укладання контракту.

8.2. Підрядники (включаючи одержувачів грантів) і фізичні особи, чиї послуги є потрібними для виконання контракту, а також члени їх родин на період виконання проекту/програми мають подібні права.

9.1. Якщо інше не передбачено Особливими умовами, податки, митні та інші збори (у тому числі, податок на додану вартість - ПДВ або еквівалентні податки) не включаються до фінансування, що забезпечується Співтовариством.

9.2. Держава бенефіціара застосовує до контрактів на закупівлю та грантів, що надаються Співтовариством, найбільш сприятливий податковий та митний режим, встановлений для держав або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має стосунки.

9.3. Якщо застосування Рамкової угоди чи обміну листами включає більш детальні положення щодо зазначеного, вони також повинні застосовуватися.

10.1. Держава Бенефіціара зобов'язується дозволити ввезення чи придбання іноземної валюти, необхідної для виконання проекту. Вона також зобов'язується недискримінаційно застосовувати свої національні нормативні положення щодо іноземної валюти до підрядників, які отримали право брати участь у виконанні проекту, зазначених у Статті 7 цих Загальних умов.

10.2. Якщо застосування Рамкової угоди чи обміну листами включає більш детальні положення щодо зазначеного, вони також повинні застосовуватися.

Якщо угода про фінансування включає фінансування дослідження, у такому випадку право власності на результати такого дослідження і право Бенефіціара та Комісії на використання даних, отриманих в результаті проведення такого дослідження, їх публікування чи розкриття третім сторонам має регулюватися контрактом на проведення такого дослідження, підписаним з метою виконання Угоди про фінансування.

12.1. Суми, що повертаються від помилково здійснених платежів, платежів за гарантіями попереднього фінансування чи гарантіями щодо виконання, здійснених на основі контрактів, які фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, повинні бути спрямовані на виконання проекту/програми.

12.2. Фінансові стягнення, що накладаються підрядним органом на кандидата чи учасника тендеру, котрий є виключеним в контексті контракту на поставку, гарантії щодо тендеру, а також гарантії щодо збитків, надані Комісії, мають бути сплачені до загального бюджету Європейського Співтовариства.

13.1. До кожного проекту/програми, що фінансується Співтовариством, застосовуються відповідні комунікаційні та інформаційні заходи. Такі заходи має бути визначено та затверджено Комісією.

13.2. Вказані комунікаційні та інформаційні заходи повинні відповідати встановленим та опублікованим Комісією правилам щодо прозорості проведення зовнішніх заходів, чинним на момент проведення таких заходів.

14.1. Бенефіціар повинен вжити відповідних заходів з метою запобігання незаконним діям і шахрайству, та, на запит Комісії, подавати позови щодо повернення помилково сплачених коштів. Бенефіціар повинен повідомляти Комісії про будь-які вжиті заходи.

14.2. "Незаконні дії" означає будь-яке порушення Угоди про фінансування, виконання контрактів чи порушення законодавства Співтовариства внаслідок дій чи бездіяльності економічного оператора, що завдає чи може завдати збитків загальному бюджету Співтовариства чи бюджетам, управління якими здійснюється Співтовариством, шляхом зниження чи втрати доходу з власних ресурсів, отриманих безпосередньо від імені Європейського Співтовариства, або шляхом виконання необґрунтованої статті витрат.

"Шахрайство" означає будь-які міжнародні дії чи бездіяльність стосовно:

- використання чи надання невірних, неточних чи неповних звітів або документів, яке призводить до незаконного привласнення чи неправомірного використання коштів загального бюджету Європейського Співтовариства чи бюджетів, управління якими здійснюється Співтовариством або від його імені;

- нерозкриття інформації щодо порушення конкретного зобов'язання, що має такі самі наслідки;

- використання вказаних коштів для інших цілей, аніж ті, для яких їх було надано.

Бенефіціар повинен негайно повідомити Комісію про будь-які факти, про які йому стало відомо, які викликають підозру щодо незаконних дій чи шахрайства.

14.3. Бенефіціар зобов'язується вживати усіх відповідних заходів щодо усунення будь-якої практики будь-якої активної чи пасивної корупції на будь-якому етапі процедури надання контрактів чи грантів або під час виконання відповідних контрактів. "Пасивна корупція" означає навмисну дію посадової особи, котра безпосередньо або через посередника вимагає або отримує будь-які переваги для себе чи для третьої сторони, або приймає обіцянку надання таких переваг, щодо здійснення дій чи утримання від здійснення дій згідно з її службовими обов'язками чи щодо виконання такою посадовою особою функцій, які порушують її службові обов'язки, що шкодить чи може зашкодити фінансовим інтересам Європейського Співтовариства. "Активна корупція" означає будь-яку навмисну дію особи, яка обіцяє чи надає, безпосередньо або через посередника будь-які переваги для посадової особи, як для неї особисто, так і для третьої сторони, щодо здійснення дій чи утримання від здійснення дій згідно з її службовими обов'язками чи щодо виконання такою посадовою особою функцій, які порушують її службові обов'язки, що шкодить чи може зашкодити фінансовим інтересам Європейського Співтовариства.

15.1. Бенефіціар погоджується з проведенням Комісією, OLAF та Європейським Судом Аудиторів документальних перевірок та перевірок на місцях щодо використання коштів Співтовариства за угодою про фінансування (включаючи процедури з надання контрактів та грантів) та проведення, в разі необхідності, повного аудиту на основі супровідних документів по рахунках та бухгалтерських документах і будь-яких інших документах, пов'язаних з фінансуванням проекту/програми протягом терміну дії Угоди та протягом семи років після дати здійснення останнього платежу.

15.2. Бенефіціар також погоджується з тим, що OLAF може проводити перевірки і звірки на місцях згідно з процедурами, викладеними у законодавстві Співтовариства щодо захисту фінансових інтересів Співтовариства від шахрайства та інших незаконних дій.

15.3. У зв'язку з цим Бенефіціар зобов'язується надавати доступ посадовим особам Комісії, OLAF та Європейського Суду Аудиторів та їхнім уповноваженим агентам до майданчиків та приміщень, на яких провадяться заходи, що фінансуються в рамках Угоди про фінансування, включаючи їхні комп'ютерні системи, а також до будь-яких документів та комп'ютерних даних стосовно технічного та фінансового управління здійсненням таких заходів, та вживати усіх необхідних заходів для сприяння їхній роботі. Доступ уповноваженим агентам Європейської Комісії, OLAF та Європейського Суду Аудиторів повинен надаватися на умовах суворої конфіденційності по відношенню до третіх сторін, без шкоди для їхніх зобов'язань, визначених суспільним правом. Доступ до документів та їх зберігання мають забезпечуватися у спосіб, що дозволяє легко провести їхню перевірку, при цьому Бенефіціар зобов'язаний буде повідомити Комісії, OLAF та Європейському Суду Аудиторів точне місце зберігання таких документів.

15.4. Перевірки та ревізії, описані вище, також застосовуються до підрядників та субпідрядників, які отримували фінансування з боку Співтовариства.

15.5. Бенефіціарові має повідомлятися про проведення агентами, призначеними Комісією, OLAF та Європейським Судом Аудиторів, місій на місцях.

16.1. Бенефіціар та Комісія повинні проводити консультації перед початком будь-якого обговорення стосовно подальшого виконання чи інтерпретації цієї Угоди про фінансування.

16.2. Такі консультації можуть призвести до внесення змін до Угоди про фінансування чи призупинення або припинення її дії.

17.1. Будь-які зміни до Особливих умов та Додатку II Угоди про фінансування повинні вноситися у письмовій формі у вигляді додатку.

17.2. Якщо запит щодо внесення змін походить від Бенефіціара, він повинен подати такий запит Комісії принаймні за три місяці до передбачуваної дати набуття чинності такими змінами, за винятком випадків, належним чином обґрунтованих Бенефіціаром та схвалених Комісією.

17.3. Конкретні випадки подовження основного етапу виконання чи завершального етапу регулюються пунктами 4.4 та 4.5 Статті 4 цих Загальних умов.

18.1. Дію Угоди про фінансування може бути призупинено в наступних випадках:

- Комісія може призупинити виконання Угоди про фінансування у випадку порушення Бенефіціаром зобов'язань за угодою про фінансування.

- Комісія може призупинити дію Угоди про фінансування у випадку порушення Бенефіціаром зобов'язань стосовно дотримання прав людини, демократичних принципів, верховенства права та у випадку виявлення серйозних випадків корупції.

- Дію Угоди про фінансування може бути призупинено у випадку дії форс-мажорних обставин, як зазначено нижче. "Форс-мажор" означає будь-яку непередбачену виняткову непідконтрольну сторонам ситуацію чи подію, яка унеможливлює виконання будь-якою з них своїх зобов'язань, яку не може бути віднесено до помилки чи недбалості з боку такої сторони (чи з боку підрядників, агентів або співробітників такої сторони) і яка, незважаючи на докладання усіх можливих зусиль для її подолання, є нездоланною. Дефекти обладнання чи матеріалів або затримки у їх поставці, трудові конфлікти, страйки чи фінансові труднощі не можуть вважатися форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися такою, що не виконала свої зобов'язання, якщо таке невиконання спричинене форс-мажорними обставинами. Сторона, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, повинна негайно повідомити про це іншій стороні, зазначивши характер, можливу тривалість і передбачувані наслідки цієї проблеми, та вжити усіх заходів з метою мінімізації можливої шкоди внаслідок дії таких обставин.

18.2. Жодне попереднє повідомлення про прийняття рішення щодо призупинення дії Угоди про фінансування подаватися не повинно.

18.3. Якщо оголошується про призупинення дії Угоди, то мають також зазначатися наслідки, які матиме таке призупинення дії Угоди про фінансування щодо виконання поточних контрактів та підписання контрактів, які має бути укладено.

19.1. Якщо питання, що призвели до призупинення дії Угоди про фінансування, не було розв'язано протягом щонайбільше чотиримісячного періоду, кожна зі сторін може припинити дію Угоди про фінансування з наданням відповідного повідомлення за два місяці до припинення її дії.

19.2. Якщо за угодою про фінансування протягом трьох років з моменту її підписання не було здійснено жодного платежу або не було підписано жодного контракту щодо її втілення протягом даного періоду, то дія такої Угоди про фінансування припиняється автоматично.

19.3. Якщо оголошується про припинення дії Угоди, то мають також зазначатися наслідки, які матиме таке припинення дії Угоди про фінансування щодо виконання поточних контрактів та підписання контрактів, які має бути укладено.

20.1. Будь-яки спори, які виникають щодо Угоди про фінансування і не можуть бути врегульовані протягом шестимісячного періоду шляхом проведення консультацій між сторонами, згідно зі Статтею 16 цих Загальних умов, може бути врегульовано шляхом арбітражного розгляду за запитом однієї зі сторін.

20.2. У такому випадку кожна зі сторін повинна призначити арбітра протягом 30 днів після подання запиту щодо арбітражного розгляду. Якщо одна зі сторін не здійснить такого призначення, то будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду (м. Гаага) для призначення ним другого арбітра. Два арбітри повинні у свою чергу протягом 30 днів призначити третього арбітра. Якщо вони не зроблять такого призначення, то кожна зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду для призначення ним третього арбітра.

20.3. Якщо арбітри не вирішать інакше, повинна застосовуватися процедура, викладена у "Диспозитивних нормах арбітражу за участю міжнародних організацій і країн" Постійної палати третейського суду. Рішення арбітрів має бути прийняте більшістю з них протягом тримісячного періоду.

20.4. Кожна сторона зобов'язана вжити заходів, необхідних для виконання рішення арбітрів.

Україна має 15 ядерних енергоблоків, що експлуатуються на 4 майданчиках, два блоки з ректорами ВВЕР 440 серії 213 та інші ВВЕР 1000 серії 320 (за виключенням двох більш ранніх моделей ВВЕР-1000: серії 302 та 338, відповідно). Ці атомні електростанції були введені в експлуатацію між 1980 та 2004 роками. Їх загальна встановлена потужність перевищує 13,800 МВт (по виробництву електроенергії). Це становить 25% від загальної електрогенеруючої потужності Україні.

Атомні станції експлуатуються Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"). Компанія підпорядкована Міністерству палива та енергетики України, яке формує ядерну енергетичну політику. Завдання НАЕК "Енергоатом" включають безпечну експлуатацію атомних станцій, реалізацію програм з підвищення безпеки, модернізацію існуючих та будівництво нових енергоблоків, створення національної інфраструктури для поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами, фізичний захист ядерних установок, виведення АЕС з експлуатації, тощо.

Беручи до уваги, що нові українські енергоблоки мали відповідати міжнародним стандартам, у 1995 році українська експлуатуюча організація Госкоматом, а після 1995 року - НАЕК "Енергоатом" у співпраці з групою управління проектом, до якої входили представники західних енергетичних установ, замовила розробку Програми для модернізації та підвищення безпеки 2 енергоблоку на Хмельницькій АЕС та 4 енергоблоку на Рівненській АЕС (надалі Х2Р4). Програма модернізації та підвищення безпеки Х2Р4 була розроблена Київським інститутом "Енергопроект" за сприяння фахівців Хмельницької АЕС, Рівненської АЕС та декількох наукових організацій. Для інших енергоблоків, які вже знаходилися в експлуатації, була розроблена "Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки АЕС". Оцінка Програми була виконана незалежними експертами під егідою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Результати оцінки були включені в серію видань МАГАТЕ з безпеки для реакторів типу ВВЕР та надруковані у період 1995-2000 роки (так звана "Зелена книга").

Ціль згаданих програм полягала у підвищенні рівня безпеки українських АЕС та приведення його у відповідність до діючих міжнародних стандартів. Зараз ці програми реалізуються НАЕК "Енергоатом" за рахунок власних фондів. Заходи з модернізації та підвищення безпеки, що здійснюються після введення в експлуатацію енергоблоків Х2Р4, фінансувалися НАЕК "Енергоатом" та за рахунок кредиту, наданого Євратомом/Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі (надалі Меморандум) між Європейським Союзом (ЄС) та Україною був підписаний 1 грудня 2005 року. Метою Меморандуму є забезпечення всеохоплюючого співробітництва в сфері енергетики, інтеграція ринків електроенергії та енергетичних систем України та ЄС. Для надання допомоги Україні, як торгівельному партнеру, на ринку електроенергії, відповідно до Меморандуму передбачається оцінити рівні безпеки українських АЕС та їх відповідність міжнародним стандартам з ядерної безпеки. Оцінка буде виконуватися в рамках проекту співробітництва між Європейською Комісією (ЄК) та МАГАТЕ.

Україна проголосила про наміри будувати атомні станції в майбутньому для заміщення старих АЕС та збільшення їх атомної генеруючої потужності до 20 ГВт до 2030 року.

Угода про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії між Європейським Співтовариством з атомної енергії (Євратом) та Україною, підписана в квітні 2005 року, визначає рамки для співпраці між Сторонами з мирного використання ядерної енергії. Угода охоплює, між іншим, ядерну безпеку, міжнародні передачі, торгівлю ядерними матеріалами та умови надання послуг ядерно-паливного циклу, а також запобігання незаконному обігу ядерних матеріалів.

Уряд України приділяє велику увагу підвищенню безпеки при експлуатації АЕС та реструктуризації ядерного сектору та промисловості в цілому. У перші роки незалежності України пріоритет надавався модернізації та заміні застарілого обладнання, важливого для ядерної безпеки, на всіх станціях. У останнє десятиріччя була виконана велика робота з оцінки безпеки АЕС. Сотні проектів з модернізації та підвищення безпеки на українських АЕС було реалізовано за рахунок міжнародної допомоги в рамках різних програм співробітництва, наприклад Тасіс, Міжнародна програма з ядерної безпеки США, МАГАТЕ, та в рамках двостороннього співробітництва з західними операторами атомних станцій.

Зараз НАЕК "Енергоатом" працює над розробкою довгострокового комплексного плану підвищення безпеки АЕС. Роботи з модернізації та підвищення безпеки на енергоблоках Х2Р4, що зараз експлуатуються, реалізуються за рахунок кредиту Євратому та ЄБРР. Рішення ЄБРР та Євратому щодо надання кредиту базувалося на оцінці, яка була проведена незалежними західними експертами компаній Riskaudit, EDF, Iberdola-Sogin та Framatom. Згадане рішення стало початковою точкою для більш ефективного та передбаченого процесу управління безпекою АЕС.

Економічною метою було збільшення прибутку експлуатуючої організації та внутрішні дії, посилюючі зусилля програми Співтовариства на модернізацію українських АЕС.

В майбутньому дії Співтовариства будуть сфокусовані на проектах управління безпекою та експлуатаційній безпеці. Вбачається, що в цій сфері український ядерний оператор потребує пріоритетної допомоги з боку Європейського Союзу. Нині покращення в управлінні та експлуатаційній безпеці представляють найвищий додатковий здобуток, який може бути отримано завдяки програмам допомоги з боку Європейської Комісії. Підтримка ядерного оператора в рамках Інструмента для Співробітництва з Ядерної Безпеки (ІСЯБ) буде сфокусована на цих аспектах, які є найбільш важливі для безпеки, та будуть передаватися на всі АЕС.

Політика, що застосовуватиметься для допомоги операторам в ядерному секторі буде корпоративно орієнтованою. Підхід програми Тасіс з ядерної безпеки, що застосовується для атомних станцій, полягає у запровадженні проектів на рівні АЕС, відкидаючи як політику дублювання, так і поширення результатів.

Частково загальна ціль Програми ІСЯБ полягатиме в розмежуванні відповідальностей за управління безпекою з організацією-бенефіціаром.

Одним з головних факторів для забезпечення успіху нової орієнтації в рамках ІСЯБ стане продовження допомоги на всіх майданчиках українських АЕС з боку ядерних операторів Європейського Союзу. Їх участь надасть також впевненості, що проекти, які зараз виконуються в рамках Тасіс, будуть успішно завершені.

Другим, не менш важливим фактором для забезпечення успіху, стане створення Запорізького навчального центру з технічного обслуговування та управління. З початком повномасштабної роботи Учбовий центр стане наріжним каменем для передачі удосконалень з культури безпеки працівникам НАЕК "Енергоатом" на довгострокову і сталу перспективу. Це буде досягнуто завдяки розвитку та отриманню учбових методологій з технічного обслуговування та управління АЕС, використовуючи найкращу світову практику.

Усі українські АЕС зараз мають користь від надання допомоги на майданчику з боку операторів Європейського Союзу. У стадії виконання знаходяться декілька великомасштабних промислових проектів. Тип допомоги на майданчику, як це було започатковано в рамках програми Тасіс, можливий лише через проекти Тасіс, або по кількох двосторонніх угодах про співробітництво між "Енергоатомом" та операторами Європейського Союзу.

Цей проект буде фінансуватися повністю Європейським Союзом та не буде перекриватися з іншими існуючими двосторонніми або багатосторонніми діями донорів. На більш пізніх етапах інші країни матимуть можливість допомагати Україні для того, щоб завершити фінансування учбового центру. Зокрема країни, що мають реактори ВВЕР-1000, можливо захочуть посилити свою участь в діяльності учбового центру.

3.1. Цілі

Загальною ціллю цього проекту є побудова показового центру в Україні для навчання обслуговуючого та управлінського персоналу НАЕК "Енергоатом", а також для забезпечення:

- Сталого та постійного покращення в діях з обслуговування по відношенню до АЕС та його обладнання

- Сталого і постійного покращення управлінських можливостей для нижчої та середньої управлінської ланки НАЕК "Енергоатом"

- Сталого покращення культури безпеки та покращення загальних можливостей управління безпекою для персоналу АЕС всіх рівнів.

Реалізація цього проекту стане внеском до:

- Покращення якості виконання технічного обслуговування

- Покращення в застосуванні принципу ALARA(1) для того, щоб скоротити період безпосереднього контакту або доз опромінення від станції та обладнання, які є джерелами іонізуючого випромінювання, для персоналу АЕС

(1) ALARA (As Low As Reasonably Achievable) - настільки мало, наскільки це розумно досяжно (примітка перекладача).

- Удосконалення сталого управління безпекою та практики культури безпеки шляхом покращення навчання для обслуговуючого та управлінського персоналу.

3.2. Очікувані результати та головні дії

Очікувані результати від цього проекту є:

- Завершення створення Національного учбового центру з технічного обслуговування, в рамках "Програми покращення учбової системи з технічного обслуговування на українських АЕС на 2004-2009 роки"

- Заснування учбового центру з управління НАЕК "Енергоатом" для нижчого і середнього рівня управління.

Конкретними очікуваними результатами в частині обслуговування у цьому проекті є:

- навчальні та методологічні матеріали для основних професій, спеціальні типи технічного обслуговування з усіма видами навчання;

- спеціальні навчальні матеріали для навчання викладачів;

- розвиток технічних специфікацій для конкретної технічної допомоги, що використовує для навчання з обслуговування;

- розвиток технічних умов для спеціальних навчальних лабораторій з обслуговування;

- розвиток комп'ютеризованої системи навчання, включаючи мультимедійний та заочний курси;

- надання спеціалізованої технічної допомоги навчальним лабораторіям;

- поставка предметно орієнтовних курсів для обслуговуючого персоналу в спеціальних навчальних лабораторіях;

- спеціальні учбові матеріали для навчання викладачів;

- заохочення щодо адаптації або розвитку нових або модернізованих засобів з обслуговування;

- визначення мінімальних кваліфікаційних стандартів для слухачів та викладачів на підставі всебічного тестування, подібного до інститутів Європейського Союзу.

Конкретними очікуваними результатами в частині управління у цьому проекті є:

- аналіз потреб в навчанні для нижчого і середнього рівня управління на АЕС;

- стала передача знань та кращої практики стосовно стратегічного управління в ядерному секторі та управлінні безпекою;

- розширений учбовий курс для нижчого і середнього рівня управління на АЕС, базуючись на аналізі компетентності;

- розширені учбові матеріали для навчання управлінню;

- забезпечення спеціальних навчань для інструкторів та фахівців, що залучені до навчання управлінню;

- поставка обладнання (включаючи програмне забезпечення) для спеціальних навчальних класів для навчання управлінню;

- середній та нижчий рівень управлінців, який буде тренуватися з наступних предметів, забезпечуватиметься набором навчальних матеріалів:

- Культура безпеки. Методи оцінок та вдосконалення;

- Процес і проект управління в технічному обслуговуванні;

- Управління якістю;

- Зміна управління;

- Організаційний розвиток;

- Лідерство та робота в команді;

- Інші предмети, як вони визначені початковими оглядовими результатами

- вивчення результатів пілотних проектів, що застосовувалися на одному з енергоблоків Запорізької АЕС, на предмет впровадження методології та підходів, розширення сфери застосування проекту;

- учбові матеріали та сертифікати для персоналу, що пройшов навчання;

- визначення мінімальних кваліфікаційних стандартів для слухачів та викладачів на підставі всебічного тестування, подібного до інститутів Європейського Союзу;

- заключний звіт по проекту.

Реалізація проекту буде предметом аудиту по ключовим показникам виконання (КПВ). Три категорії показників будуть використовуватися:

- КПВ для тендерних процедур;

- КПВ для наступного періоду в ході реалізації проекту;

- КПВ для виміру впливу навчальних курсів, проведених Учбовим центром.

3.3. Учасники

Всі українські АЕС та штаб-квартира "Енергоатом"; можливо розглядати також українського регулятора, Державний комітет ядерного регулювання, та інші країни, що мають реактори типу ВВЕР.

3.4. Ризики та припущення

Існує потреба встановити чітку координацію між всіма сторонами проекту, тобто контрактором, штаб-квартирою НАЕК "Енергоатом", Запорізькою АЕС, українським регулятором та можливими суб-контракторами для забезпечення нормальної і своєчасної реалізації проекту.

Структура майбутнього Центру (тренажери, макети в натуральний розмір, учбові установки) буде безпосередньо залежати від корисності обладнання для Центру та від завершення будівництва приміщення, що будується для цих цілей. Ризик асоціюється з потребою назбирати достатні місцеві ресурси для завершення будівництва та для поставки обладнання, що фінансуватиметься НАЕК "Енергоатом".

3.5. Супутні питання

По суті, діяльність має пряму користь для безпеки та впливає на захист довкілля через зменшення ризиків ядерних інцидентів або значущих аварій завдяки удосконаленому та послідовному навчанню персоналу методологіям сучасного технічного обслуговування та управління. Удосконалене управління на рівні оператора буде внеском в краще управління НАЕК "Енергоатом".

4.1. Метод реалізації

Централізоване управління.

Угода про фінансування буде підписана з країною-бенефіціаром.

4.2. Процедури закупок та присудження гранту

Усі контракти, що реалізують діяльність, мають бути присуджені та реалізовані у відповідності з процедурами і стандартними документами, затвердженими та оприлюдненими Комісією для здійснення зовнішніх операцій, що є чинними на час початку процедури із запиту.

4.3. Бюджет та календар

4.4. Моніторинг виконання

Проект буде предметом моніторингу, орієнтованого на результати.

4.5. Оцінка та аудит

Оцінка продуктивності буде робитися на підставі тримісячних звітів про виконані роботи.

4.6. Спілкування та відкритість

Відкритість дій буде забезпечена відповідно до добревизначених стандартів та правил: керівні принципи ЄС з відкритості щодо зовнішніх дій. Ці керівні принципи є частиною контрактних зобов'язань у відносинах партнери/Консультанти та мають, тим самим, виконуватися у такий же самий спосіб як будь-які інші елементи контракту.

Регулярно Консультант представляє Звіт про виконані роботи до Європейської Комісії, а також копії партнерам по проекту, до Делегації Європейської Комісії в країні-партнері, до Об'єднаного дослідницького центру та до групи моніторингу Європейської Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу конфіденційності даних.

Інші офіційні повідомлення, присвячені відкритості, включатимуть:

- прес-реліз про початок проекту;

- заключний прес-реліз, який має бути представлений разом із заключним звітом по проекту;

- заключна презентаційна нарада для представлення результатів проекту, яка організується Консультантом.

Інші дії для представлення результатів або збільшення відкритості діяльності Європейського Союзу можуть здійснюватися паралельно з цим проектом.

Україна має 15 ядерних енергоблоків, що експлуатуються на 4 майданчиках, два типу ВВЕР 440 МВт (по виробництву електроенергії) серії V213 та решту ВВЕР 1000 МВт типу V320, не рахуючи двох ранніх моделей (V203 та V338, відповідно). Ці енергоблоки, введені в експлуатацію між 1981 та 2004 роками, усі разом мають встановлену потужність понад 13,000 МВт (25% від встановленої потужності в Україні).

Атомні станції експлуатуються Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"). Компанія підпорядкована Міністерству палива та енергетики України, яке формує ядерну енергетичну політику. Завдання НАЕК "Енергоатом" включають модернізацію існуючих станцій (будівництво нових енергоблоків), створення національної інфраструктури для поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами, а також фізичний захист ядерних установок.

Виходячи з ідентифікації проектних недоліків ВВЕР реакторів, визначених МАГАТЕ та іншими в період з середини до кінця дев'яностих років, Україна за підтримки західних експертів розробила програми модернізації для всіх АЕС: "Програму модернізації" для енергоблоку Хмельницький 2 і енергоблоку Рівне 4 (Х2Р4) та "Пакет модернізації" (для АЕС інших ніж Х2Р4). Ці програми, спрямовані на підвищення ядерної безпеки до міжнародних визнаних стандартів, зараз знаходяться в процесі реалізації і фінансуються за рахунок кредитів Євратом/ЄБРР (Х2Р4) та тарифів на електроенергію.

Щоб зміцнити довіру громадськості та щоб Європейський Союз визнав Україну як торгівельного партнера на ринку електроенергії необхідно продемонструвати, що Україна відповідає міжнародним визнаним стандартам з ядерної безпеки та екологічним стандартам, гідними порівнянню з стандартами Європейського Союзу, Україна має також продемонструвати, що вона має належне місце для радіоактивних відходів та програми виведення з експлуатації, а також фонди для накопичення резервів для цих цілей.

Україна проголосила про наміри будувати атомні станції у майбутньому для заміщення старих АЕС та збільшення атомної генеруючої потужності до 20 ГВт до 2030 року.

Угода про співробітництво в сфері мирного використання ядерної енергії між Європейським атомним енергетичним співтовариством (Євратом) та Україною, підписана в квітні 2005 року, визначає рамки для співпраці між сторонами Угоди з мирного використання ядерної енергії. Угода охоплює, між іншим, ядерну безпеку, міжнародні передачі, торгівлю ядерними матеріалами, умови надання послуг ядерно-паливного циклу та запобігання незаконному переміщенню ядерних матеріалів.

Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Європейським Союзом (ЄС) та Україною був підписаний у Києві в грудні 2005 року. Меморандум передбачає, що оцінка безпеки українських АЕС буде проведена Спільною робочою групою, складеною з представників Європейської Комісії та провідних українських установ і організацій, а також західних експертів.

Уряд України прийняв рішення розпочати поглиблену реорганізацію ядерного сектору та промисловості. Поки, лише обмежені призначення виділялися для підвищення безпеки атомних станцій. Пріоритет все ще надається реагуючому втручанню по заміні небезпечного обладнання. План модернізації, що розпочався з угоди між ЄБРР та Комісією (Х2-Р4 ЄБРР-Євратом кредит), позначив початок більш превентивного та передбачуваного управління безпекою АЕС.

НАЕК "Енергоатом" працює разом над розвитком довгострокового інтегрованого Плану підвищення безпеки.

2.2. Засвоєні уроки

Економічною метою було збільшити прибуток оператора та скоротити потребу в програмі фінансової участі Співтовариства в програмах модернізації АЕС.

Тим самим, дії Співтовариства буде переорієнтовано на проекти управління безпекою та експлуатаційної безпеки. В цій сфері український ядерний оператор все ще розглядається як відстаючий від операторів Європейського Союзу. Нині, покращення в управлінні та експлуатаційній безпеці представляють найвищий додатковий здобуток, який може бути отриманий завдяки програмам допомоги з боку Європейської Комісії. Підтримка ядерного оператора в рамках Інструмента для Співробітництва з Ядерної Безпеки (ІСЯБ) буде сфокусована на цих аспектах, які є найбільш важливими для безпеки, та будуть передаватися на всі АЕС.