Резолюція Європейського Парламенту щодо відзначення Голодомору - штучного голоду в Україні 1932-1933 років

Європейський Парламент,

- беручи до уваги Угоду про створення Європейського Союзу;

- беручи до уваги Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод;

- беручи до уваги Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього;

- беручи до уваги Спільну Заяву, оприлюднену в ході 58-ї Пленарної Сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо 70-х роковин Голодомору в Україні, підтриману 63-ма державами, включаючи (на той час) 25 країн - членів Європейського Союзу;

- беручи до уваги Закон України "Про Голодомор в Україні 1932-33 років", прийнятий 28-го листопада 2006 року;

- беручи до уваги заяву Президента Європейського Парламенту від 21 листопада 2006 року, який започаткував відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні;

- беручи до уваги Заключне Рішення та Рекомендації десятого засідання Комітету з парламентської співпраці Україна - ЄС, ухвалені 27 лютого 2008 р.;

- беручи до уваги Правило 103(4) Правил процедури,

А. враховуючи те, що дотримання прав людини та основоположних свобод є основним принципом ЄС,

Б. враховуючи те, що Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього вважає злочином дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу; фізичне знищення членів групи; завдання серйозних фізичних чи ментальних ушкоджень членам такої групи; навмисне створення групі умов життя, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення; вживання заходів, спрямованих на перешкоджання народжуваності в межах групи; а також насильне переміщення дітей з однієї групи до іншої,

В. враховуючи те, що Голодомор 1932-1933 рр., який спричинив загибель мільйонів українців, був цинічно та жорстоко спланований сталінським режимом з метою насильницького запровадження Радянським Союзом політики колективізації сільського господарства проти волі сільського населення України,

Г. враховуючи те, що нагадування про злочини проти людства у європейській історії повинно запобігати вчиненню подібних злочинів у майбутньому,

Д. підкреслюючи, що європейська інтеграція ґрунтується на готовності визнати трагічну історію 20-го століття, а також що примирення з непростою історією не означає в будь-якому сенсі колективної провини, а навпаки, створює стабільний фундамент для розбудови спільного європейського майбутнього, основаного на загальних цінностях та спільному і незалежному майбутньому,

1. Робить таку заяву на адресу українського народу та зокрема тих, хто вижив під час Голодомору, сімей та родичів жертв:

а) визнає Голодомор (штучний голод 1932-33 років) жахливим злочином проти народу України та усього людства;

б) рішуче засуджує ці дії, спрямовані проти українського селянства, які характеризувалися масовим знищенням і порушенням прав та свобод людини;

в) висловлює співчуття українському народові, який постраждав від цієї трагедії, та вшановує тих, хто загинув внаслідок штучного голоду 1932-1933 років;

г) закликає країни, які виникли після розпаду Радянського Союзу, відкрити свої архіви для всебічного вивчення, з тим щоб повноцінно розкрити та дослідити причини та наслідки трагедії;

2. Доручає Президентові направити згадану резолюцію Раді, Комісії, Уряду та Парламенту України, Генеральному Секретареві ОБСЄ та Генеральному Секретареві Ради Європи.