Угода між Європейським Союзом і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз

Європейський Союз, з одного боку, та Україна, з іншого боку, які далі називаються Сторони, беручи до уваги, що:

1) Європейський Союз (ЄС) може приймати рішення про вжиття заходів у сфері врегулювання криз, у тому числі заходів з підтримання миру;

2) Європейська Рада в Севільї 21 та 22 червня 2002 року затвердила механізм консультацій та співробітництва між Європейським Союзом та Україною з урегулювання криз;

3) Європейський Союз прийматиме рішення, чи буде запропоновано третім державам узяти участь в операції ЄС із урегулювання кризи. Україна може прийняти пропозицію Європейського Союзу та запропонувати форму своєї участі в цій операції. У такому випадку Європейський Союз прийме рішення стосовно прийнятності запропонованої форми участі України;

4) загальні умови участі України в операціях ЄС із урегулювання криз цивільними та військовими засобами повинні бути визначені в цій Угоді, яка визначає загальну схему такої можливої участі в майбутньому, а не визначатися окремо для кожної відповідної операції. Додаткові імплементаційні угоди повинні укладатися для кожної окремої операції, як це передбачено статтею 13 цієї Угоди.

5) Угода не повинна впливати на самостійність Європейського Союзу в прийнятті рішень, і не повинна впливати на характер прийняття рішень Україною про участь в операції ЄС із урегулювання кризи, який ґрунтується на індивідуальному підході й національному законодавстві України;

6) Угода повинна стосуватися лише майбутніх операцій ЄС із урегулювання кризи й не повинна впливати на існуючі угоди, які регулюють участь України в уже розпочатій операції ЄС із урегулювання кризи,

домовилися про таке:

1. Після прийняття Європейським Союзом рішення запропонувати Україні взяти участь в операції ЄС із урегулювання кризи й за умови такої згоди Україна надає Європейському Союзу інформацію про форми своєї участі, які пропонуються.

2. Оцінка Європейським Союзом форми участі України здійснюється з проведенням консультацій з Україною.

3. Європейський Союз якомога скоріше надає Україні попередню інформацію про ймовірний фінансовий внесок до спільних витрат на операцію, щоб допомогти Україні в розробці її пропозиції.

4. Європейський Союз повідомляє Україні про результати оцінки листом, щоб забезпечити участь України згідно з положеннями цієї Угоди.

1. Україна приєднується до Спільної дії, якою Рада Європейського Союзу вирішує, що ЄС буде проводити операцію з урегулювання кризи, а також до будь-якої Спільної дії чи Рішення, якими Рада Європейського Союзу вирішує розширити операцію ЄС із урегулювання кризи, згідно з положеннями цієї Угоди та будь-якими домовленостями, необхідними для її реалізації.

2. Форми участі України в окремій операції ЄС із урегулювання кризи не впливають на автономію прийняття рішень Європейським Союзом.

1. Статус персоналу, відрядженого Україною для участі в операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, та (або) контингенту, відрядженого Україною для участі в операції ЄС із урегулювання кризи військовими засобами, визначається угодою про статус контингенту(місії), якщо вона є, укладеною між Європейським Союзом та державою (державами), на території якої (яких) проводиться операція.

2. Статус персоналу, відрядженого до штаб-квартири чи органів управління, розташованих поза межами держави (держав), в якій (яких) проводиться операція ЄС із урегулювання кризи, визначається домовленостями між відповідними штаб-квартирою й органами управління та Україною.

3. Не впливаючи на угоду про статус контингенту(місії), про які йдеться в пункті 1 цієї Статті, Україна здійснює юрисдикцію над своїм персоналом, який бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи.

4. Україна відповідає за задоволення будь-яких претензій, пов'язаних з участю в операції ЄС із урегулювання кризи, які надходять від її персоналу або стосуються його. Україна відповідає за вжиття будь-якого заходу, зокрема юридичного чи дисциплінарного характеру, стосовно будь-кого з її персоналу відповідно до своїх нормативно-правових актів.

5. Україна бере на себе зобов'язання зробити заяву стосовно відмови від претензій до будь-якої держави-учасниці операції ЄС із урегулювання кризи, в якій бере участь Україна, і зробити її під час підписання цієї Угоди. Зразок такої заяви додається до цієї Угоди.

6. Держави - члени Європейського Союзу беруть на себе зобов'язання зробити заяву стосовно відмови від претензій до будь-якої майбутньої участі України в операції ЄС із урегулювання кризи, і зробити її під час підписання цієї Угоди. Зразок такої заяви додається до цієї Угоди.

1. Україна вживає відповідних заходів для забезпечення захисту секретної інформації ЄС згідно з правилами безпеки Ради ЄС, які містяться в Рішенні Ради 2001/264/ЄС від 19 березня 2001 року (1), і відповідно до подальших інструкцій компетентних органів, у тому числі Командира операції ЄС із урегулювання кризи військовими засобами чи Керівника операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами.

2. У випадках, коли ЄС та Україна уклали угоду про заходи безпеки стосовно обміну секретною інформацією, положення такої угоди застосовуються так само й в умовах операції ЄС із урегулювання кризи.

1. Україна забезпечує виконання її персоналом, відрядженим для участі в операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, покладеного на нього завдання відповідно до:

- Спільної дії та подальших змін, як це зазначено в пункті 1 статті 2 цієї Угоди;

- Плану операції;

- заходів стосовно виконання Спільної дії.

2. Україна інформує в належні строки Керівника операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами та Генеральний Секретаріат Ради Європейського Союзу про будь-яку зміну форми своєї участі в операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами.

3. Персонал, який відряджається для участі в операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, проходить медичне обстеження, вакцинацію та отримує від компетентного органу України медичне підтвердження своєї придатності до виконання службових обов'язків. Персонал, який відряджається для участі в операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, пред'являє копію цього підтвердження.

1. Персонал, відряджений Україною, виконує службові обов'язки та поводить себе виключно в інтересах операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами.

2. Увесь персонал залишається повністю підпорядкованим своїм національним органам влади.

3. Національні органи влади передають оперативне управління Керівнику операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, який здійснює таке управління за допомогою ієрархічної системи командування та управління.

4. Керівник місії очолює операцію ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами та бере на себе щоденне керівництво операцією.

5. Україна має такі самі права та обов'язки в ході повсякденного керівництва операцією, як і держави - члени Європейського Союзу, що беруть участь в операції, згідно з юридичними документами, зазначеними в пункті 1 статті 2 цієї Угоди.

6. Керівник операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами відповідає за дисциплінарний контроль над персоналом операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами. У випадку необхідності дисциплінарні заходи вживаються відповідним національним органом влади.

7. Для представлення свого національного контингенту в операції Україна призначає національного представника контингенту (НПК). НПК доповідає Керівнику операції ЄС із врегулювання кризи цивільними засобами про національні питання й відповідає за повсякденну дисципліну контингенту.

8. Рішення закінчити операцію приймає Європейський Союз після консультацій з Україною, якщо Україна на день закінчення операції продовжує брати участь в операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами.

1. Україна бере на себе всі витрати, які пов'язані з її участю в операції і які сплачуються окремо від витрат, пов'язаних зі спільним фінансуванням, як це визначено в оперативному бюджеті місії. Це положення не впливає на статтю 8.

2. У разі смерті, поранення фізичних осіб або у випадку завдання шкоди фізичним чи юридичним особам держави (держав),в якій(яких) проводиться операція, Україна, коли встановлено її відповідальність, сплачує компенсацію відповідно до умов, передбачених в угоді про статус місії, якщо вона є, як зазначено в пункті 1 статті 3 цієї Угоди.

1. Україна здійснює внесок до фінансування оперативного бюджету операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами.

2. Фінансовий внесок України до оперативного бюджету є меншою за розміром однією з таких двох альтернатив:

a) тією часткою базисного розміру оперативного бюджету, яка є пропорційною співвідношенню між її валовим національним доходом і сумою валових національних доходів усіх держав, що здійснюють фінансові внески до оперативного бюджету операції; або

b) тією часткою базисного розміру оперативного бюджету, яка є пропорційною співвідношенню між чисельністю її персоналу, що бере участь в операції, і загальною чисельністю персоналу всіх держав- учасниць операції.

3. Незважаючи на пункти 1 та 2, Україна не здійснює жодного фінансового внеску для виплати добових персоналу держав - членів ЄС.

4. Незважаючи на пункт 1, Європейський Союз у принципі звільняє треті держави від здійснення фінансових внесків до конкретної операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, коли:

a) Європейський Союз вирішує, що форма участі третьої держави в операції є значною й вона є суттєвою для цієї операції; або

b) третя держава, що бере участь в операції, має такий дохід на душу населення, який не перевищує аналогічного доходу будь-якої держави - члена Європейського Союзу.

5. Керівник операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами та відповідні адміністративні служби України, які займаються питаннями внесків України до оперативного бюджету операції ЄС із урегулювання кризи цивільними засобами, укладуть угоду про практичні способи здійснення платежу. Ця угода, зокрема, уключатиме такі положення:

a) відповідну суму;

b) домовленості щодо сплати фінансового внеску;

c) процедуру аудиту.

1. Україна забезпечує виконання її контингеном і персоналом, який бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи військовими засобами, покладених на нього завдань відповідно до:

- Спільної дії та подальших змін, як це зазначено в пункті 1 статті 2 цієї Угоди;

- Плану операції;

- заходів щодо виконання Спільної дії.

2. Персонал, відряджений Україною, виконує службові обов'язки та поводить себе виключно в інтересах операції ЄС із урегулювання кризи військовими засобами.

3. Україна інформує в належні строки Командира операції ЄС про будь-яку зміну у формі своєї участі в операції.

1. Увесь контингент і персонал, які беруть участь в операції ЄС із урегулювання кризи військовими засобами, залишаються в повному підпорядкуванні своїм національним органам влади.

2. Національні органи влади передають оперативне й тактичне командування своїми силами й персоналом та (або) контроль над ними Командиру операції ЄС. Командир операції ЄС має право передавати свої повноваження.

3. Україна має такі самі права та обов'язки стосовно повсякденного керівництва операцією, як і держави - члени Європейського Союзу, що беруть участь в операції.

4. Командир операції ЄС має право в будь-який час, після консультацій з Україною, вимагати відкликання участі України.

5. Україна для представлення свого національного контингенту в операції ЄС із урегулювання кризи військовими засобами призначає вищого військового представника (ВВП). ВВП радиться з Командиром сил ЄС стосовно всіх питань, які впливають на операцію, і відповідає за повсякденну дисципліну контингенту.

1. Без впливу на статтю 12, Україна бере на себе всі витрати, які пов'язані з її участю в операції, якщо ці витрати не є предметом спільного фінансування, як це передбачено юридичними документами, зазначеними в пункті 1 статті 2 цієї Угоди, а також у рішенні Ради 2004/197/CFSP від 23 лютого 2004 року про створення механізму управління фінансуванням спільних витрат операцій ЄС, які мають військові чи оборонні аспекти (2).

2. У випадку смерті, поранення фізичних осіб або у випадку завдання шкоди фізичним чи юридичним особам держави (держав), в якій (яких) проводиться операція, Україна, коли встановлено її відповідальність, сплачує компенсацію відповідно до умов, передбачених в угоді про статус контингенту, якщо вона є , як зазначено в пункті 1 статті 3 цієї Угоди.

1. Україна здійснює фінансовий внесок до спільних витрат на операцію ЄС із урегулювання кризи військовими засобами, як це визначено рішенням Ради, зазначеним у статті 11.

2. Фінансовий внесок України до спільних витрат є меншою за розміром однією з таких двох альтернатив:

a) тією часткою базисного розміру спільних витрат, яка є пропорційною співвідношенню між її валовим національним доходом і сумою валових національних доходів усіх держав, що роблять внески до спільних витрат операції; або

b) тією часткою базисного розміру спільних витрат, яка є пропорційною співвідношенню між чисельністю її персоналу, що бере участь в операції, і загальною чисельністю персоналу всіх держав, що беруть участь в операції.

Під час проведення розрахунків згідно з підпунктом "b" пункту 2 у випадках, коли Україна відряджає свій персонал лише до штаб-квартири операції чи сил, використовуваним співвідношенням є співвідношення між її персоналом і загальною чисельністю персоналу штаб-квартири. В іншому випадку співвідношення повинно бути співвідношенням між усім персоналом, відрядженим Україною, і всім персоналом операції.

3. Незважаючи на пункт 1, Європейський Союз, у принципі, звільняє треті держави від здійснення фінансових внесків до спільних витрат на конкретну операцію ЄС із урегулювання кризи військовими засобами, коли:

a) Європейський Союз вирішує, що форма участі третьої держави в операції є значним внеском до майна та (або) можливостей, які є суттєвими для операції; або

b) третя держава, що бере участь в операції, має такий дохід на душу населення, який не перевищує аналогічного доходу будь-якої держави - члена Європейського Союзу.

4. Адміністратор, передбачений у рішенні Ради 2004/197/CFSP від 23 лютого 2004 року про створення механізму управління фінансуванням спільних витрат на операції ЄС, які мають військові чи оборонні аспекти, та відповідні адміністративні служби України укладуть угоду. Ця угода, зокрема, уключатиме такі положення про:

a) відповідну суму;

b) домовленості стосовно сплати фінансового внеску;

c) процедуру аудиту.

Без впливу на положення пункту 5 статті 8 та пункту 4 статті 12 Генеральний секретар Ради Європейського Союзу - Верховний представник з питань спільної зовнішньої політики та політики в галузі безпеки й відповідні органи влади України укладають будь-які необхідні технічні та адміністративні угоди для виконання положень цієї Угоди.

У разі невиконання однією зі Сторін зобов'язань, установлених у попередніх статтях, інша Сторона має право припинити дію цієї Угоди шляхом вручення за місяць відповідного повідомлення.

Спори стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди врегульовуються Сторонами за допомогою дипломатичних засобів.

1. Ця Угода набирає чинності першого дня першого місяця після того, як Сторони повідомлять одна одній про завершення виконання необхідних для цього внутрішніх процедур.

2. Ця Угода підлягає перегляду не пізніше 1 червня 2008 року а в подальшому - принаймні кожні три роки.

3. До цієї Угоди можуть бути внесені зміни на підставі взаємної письмової згоди Сторін.

4. Ця Угода може бути денонсована однією зі Сторін шляхом надіслання іншій Стороні письмового повідомлення про денонсацію. Угода припиняє дію через шість місяців після одержання повідомлення іншою Стороною.

Учинено в Люксембурзі 13 червня 2005 року англійською мовою в чотирьох примірниках.

Держави - члени ЄС, які реалізують Спільну дію ЄС стосовно операції ЄС із урегулювання кризи, в якій Україна бере участь, намагатимуться наскільки це дозволяють їхні внутрішні правові системи, відмовитися від будь-яких претензій до України стосовно поранення, смерті їхнього персоналу або стосовно шкоди, завданої будь-якому майну, яким вони володіють і яке використовує операція ЄС із урегулювання кризи, або стосовно втрати такого майна, якщо таке поранення, смерть, шкода або втрата:

- були спричинені персоналом України, який бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи, під час виконання службових обов'язків у зв'язку з операцією, за винятком випадків крайньої недбалості чи умисної халатності; або

- виникли внаслідок використання будь-якого майна, яким володіє Україна, якщо майно використовувалося у зв'язку з операцією, за винятком випадків крайньої недбалості чи умисної халатності персоналу України, який бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи і який використовував це майно.

Україна, яка реалізує Спільну дію ЄС стосовно операції ЄС із урегулювання кризи ситуації, намагатиметься настільки, наскільки це дозволяє її внутрішня правова система, відмовитися від будь-яких претензій до будь-якої іншої держави, яка бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи, стосовно поранення, смерті її персоналу або стосовно шкоди, завданої будь-якому майну, яким вона володіє і яке використовує операція ЄС із урегулювання кризи, або стосовно втрати такого майна , якщо таке поранення, смерть, шкода або втрата:

- були спричинені персоналом, який бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи, під час виконання службових обов'язків у зв'язку з операцією, за винятком випадків крайньої недбалості чи умисної халатності; або

- виникли внаслідок використання будь-якого майна, яким володіють держави, які беруть участь в операції ЄС із урегулювання кризи, якщо майно використовувалося у зв'язку з операцією, за винятком випадків крайньої недбалості чи умисної халатності персоналу, який бере участь в операції ЄС із урегулювання кризи і який використовував це майно.