Директива Ради 98/93/ЄС, що змінює Директиву 68/414/ЄЕС, що покладає зобовязання на держави-члени ЄЕС підтримувати мінімальні резерви сирої нафти та/або нафтопродуктів

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Враховуючи Договір, що засновує Європейське Співтовариство і, зокрема, статтю 103a(1) вищевказаного,

Враховуючи пропозицію Комісії (1),

Враховуючи думку Європейського Парламенту (2),

Враховуючи думку Економічного і Соціального Комітету (3),

(1) OJ C 160, 27.5.1998, p. 8.

(2) OJ C 359, 23.11.1998.

(3) Думка, виражена 10-11 вересня (ще не опубліковано в Офіційному Журналі).

(1) Беручи до уваги, що Рада прийняла Директиву 68/414/ЄЕС від 20 грудня 1968 року, що покладає зобов'язання на держави-члени Європейського Економічного Співтовариства підтримувати мінімальні резерви сирої нафти та/або нафтопродуктів (4);

(4) OJ L 308, 23.12.1968, p. 14. Директива змінена Директивою 72/425/ЄЕС (OJ L 291, 28.12.1972, p. 154).

(2) Беручи до уваги, що імпортовані сира нафта і нафтопродукти продовжують відігравати важливу роль в енергетичних постачаннях Співтовариства; беручи до уваги, що будь-які труднощі, навіть тимчасового характеру, що приводять до скорочення постачань цих продуктів або до значного підвищення їхньої вартості на міжнародних ринках, можуть стати причиною серйозних порушень в економічній діяльності Співтовариства; беручи до уваги, що Співтовариство повинне мати можливість компенсувати, або, принаймні, зменшити всі шкідливі наслідки таких випадків; беручи до уваги, що необхідно оновити Директиву 68/414/ЄЕС, адаптуючи її до реальності внутрішнього ринку Співтовариства та до еволюції нафтових ринків;

(3) Беручи до уваги, що в Директиві 73/238/ЄЕС (5) Рада прийняла рішення про те, що відповідні міри - включаючи використання нафтових запасів - повинні бути розпочаті у випадку виникнення труднощів з постачаннями сирої нафти і нафтопродуктів до Співтовариства; беручи до уваги, що держави-члени взяли на себе однакові зобов'язання у Договорі по "Міжнародній Енергетичній Програмі";

(5) OJ L 228, 16.8.1973, p. 1.

(4) Беручи до уваги, що зміцнення надійності нафтових постачань є важливим;

(5) Беручи до уваги, що необхідно, щоб організаційні заходи щодо нафтових запасів не задавали шкоди рівній роботі внутрішнього ринку;

(6) Беручи до уваги, що положення цієї директиви не впливають на повне застосування Договору, особливо положень, що стосуються внутрішнього ринку та конкуренції;

(7) Беручи до уваги, що відповідно до принципу додатковості та відповідно до принципу пропорційності, як обумовлено статтею 3b Договору, метою підтримки високого рівня надійності нафтопостачання у Співтоваристві за допомогою надійних і прозорих механізмів, заснованих на солідарності між державами-членами та, у той же час, діючи відповідно до правил внутрішнього ринку і конкуренції, може бути виконане більш адекватно на рівні Співтовариства; беручи до уваги, що ця Директива не виходить за межі того, що необхідно для досягнення цієї мети;

(8) Беручи до уваги необхідність того, що запаси повинні бути в розпорядженні держав-членів у випадку виникнення труднощів з постачаннями нафти; беручи до уваги, що держави-члени повинні мати повноваження та можливість контролювати використання запасів, щоб можна було швидко їх надати в розпорядження тих зон, що найбільше мають потребу в нафтових постачаннях;

(9) Беручи до уваги що організаційні заходи для підтримки запасів повинні забезпечити наявність запасів та їх доступність для споживача;

(10) Беручи до уваги правомірність того, що організаційні заходи для підтримки запасів є прозорими, гарантуючи справедливий та недискримінаційний розподіл витрат по зобов'язаннях для збереження запасу; беручи до уваги, що інформація, що відноситься до витрат на підтримку запасів нафти, може бути надана державами-членами зацікавленим сторонам;

(11) Беручи до уваги, що для організації підтримки запасів держави-члени можуть звернутися до системи, що базується на акціонерному органі або організації, яка володіє всіма або частиною запасів, з яких складаються їх акціонерні зобов'язання; беручи до уваги, що баланс, якщо він має місце, повинний підтримуватися нафтоперегінними підприємствами та іншими операторами ринку; беручи до уваги, що партнерство уряду і галузі має велике значення для ефективної та надійної роботи механізмів збереження запасу;

(12) Беручи до уваги, що внутрішнє виробництво саме по собі сприяє надійності постачання; беручи до уваги, що еволюція нафтового ринку може виправдати визначене часткове скасування зобов'язань щодо підтримки нафтового запасу для держав-членів з внутрішнім виробництвом нафти; беручи до уваги, що відповідно до принципу додатковості, держави-члени можуть звільнити підприємства від зобов'язання по підтримці запасів стосовно обсягу, що не перевищує кількість продуктів, що це підприємство виробляє із сирої нафти місцевого походження;

(13) Беручи до уваги, що доречно приймати підходи, що вже пройдені Співтовариством і державами-членами в рамках їхніх міжнародних зобов'язань і угод; беручи до уваги, що завдяки змінам у структурі споживання нафти, міжнародні авіаційні бункери стали важливим компонентом цього споживання;

(14) Беручи до уваги, що існує необхідність адаптації та спрощення механізму статистичної звітності Співтовариства, яка стосується нафтових запасів;

(15) Беручи до уваги, що запаси нафти можна тримати, у принципі, у будь-якому місці у Співтоваристві та, отже, доречно сприяти створенню сховищ за межами національної території; беручи до уваги необхідність того, що рішення по збереженню запасів за межами національної території приймає уряд зацікавленої держави-члена, відповідно до її потреб та з урахуванням надійності постачання; беручи до уваги, що у випадку, коли сховище запасів знаходиться в розпорядженні іншого підприємства або органа/організації, то необхідні більш детальні правила для гарантії їхньої наявності та доступу у випадку труднощів з постачанням нафти;

(16) Беручи до уваги, що для забезпечення рівної роботи внутрішніх ринків бажано підтримувати використання угод між державами-членами, що стосуються мінімальних резервів, для підтримки використання сховищ в інших державах-членах; беручи до уваги, що зацікавлені держави-члени самі приймають рішення про укладання подібних угод;

(17) Беручи до уваги, що доречним є посилення адміністративного нагляду над запасами та створення ефективного механізму контролю і перевірки запасів; беручи до уваги, що для введення такого контролю необхідний режим санкцій;

(18) Беручи до уваги, що Директива 72/425/ЄЕС збільшує базисний період, визначений першим параграфом статті 1 Директиви 68/414/ЄЕС з 65 до 90 днів і встановлює умови для виконання цього збільшення; беручи до уваги, що та Директива інтерпретується цією Директивою як морально застаріла; беручи до уваги, що, таким чином, Директива 72/425/ЄЕС повинна бути скасована;

(19) Беручи до уваги, що вимагається регулярно інформувати Раду по ситуації щодо надійності запасів у Співтоваристві,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

цим змінюється таким чином:

1. Стаття 1 заміняється нижче вказаним:

"Стаття 1

1. Держави-члени приймають ті закони, регламенти або адміністративні положення, які є придатними для постійного виконання в країнах Європейського Співтовариства, з дотриманням положень статті 7, своїх запасів нафтопродуктів на рівні, що відповідає, для кожної категорії нафтопродуктів, перелічених у статті 2, для принаймні 90 денного середнього щоденного внутрішнього споживання в попередньому календарному році, про що йдеться у статті 4.

2. Та частина внутрішнього споживання, що задовольняється за рахунок нафтопродуктів місцевого виробництва в зацікавлених державах-членах, може бути відрахована максимум до 25% від вищезгаданого споживання. Постачання у державах-членах результату цього відрахування повинне здійснюватися за рішенням зацікавленої держави-члена.";

2. Стаття 2 повинна бути вилучена;

3. існуюча стаття 3 стає статтею 2 і доповнюється наступним пунктом:

"Бункерні поставки для морехідних суден не повинні включатися в калькуляцію внутрішнього споживання.";

4. наступна стаття повинна бути включена:

"Стаття 3

1. Запаси, які зберігаються відповідно до положень статті 1, знаходяться цілком у розпорядженні держав-членів у випадку виникнення труднощів в одержанні нафтових поставок. Держави-члени повинні забезпечити собі законні повноваження для контролю використання запасів за таких умов.

В усіх інших випадках держави-члени повинні гарантувати наявність і доступність цих запасів; вони повинні заснувати механізми, що передбачають ідентифікацію, облік і контроль запасів.

2. Держави-члени повинні гарантувати, що їхні акціонерні механізми застосовуються в справедливих і недискримінаційних умовах. Витратна частина, яка пов'язана з утримуванням запасів, у відповідності зі статтею 1, повинна визначатися прозорими методами. У даному контексті держави-члени можуть використовувати домовленості для одержання відповідної інформації, що стосується витрат на збереження запасів, відповідно до статті 1, та надавати цю інформацію в розпорядження зацікавлених сторін.

3. Для виконання вимог пунктів 1 і 2 держави-члени можуть вирішити звернутися до акціонерного товариства або суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають за збереження всіх, або частини запасів. Дві або більше держави-члени можуть вирішити звернутися до системи спільного акціонерного товариства або суб'єкта підприємництва. У цьому випадку вони спільно несуть відповідальність по зобов'язаннях, що виходять з цієї Директиви.";

5. Стаття 4 повинна бути замінена наступним:

"Стаття 4

Держави-члени повинні подавати до Комісії статистичний звіт, що показує запаси, які існують на кінець кожного місяця, складений відповідно до статей 5 і 6, та який вказує кількість днів середнього споживання в попередньому календарному році, що представлений тими запасами. Це зведення повинне бути подане не пізніше, ніж на 25 день другого місяця після звітного.

Зобов'язання держави-члена по збереженню запасу повинне грунтуватися на внутрішнім споживанні протягом попереднього календарного року. На початку кожного календарного року держави-члени повинні повторно підрахувати свої зобов'язання по збереженню запасу не пізніше, ніж 31 березня кожного року та гарантувати, що вони готові виконувати свої нові зобов'язання якомога швидше та, у будь-якому випадку, не пізніше, ніж 31 липня кожного року.

У статистичному зведенні запаси реактивного палива, типу гас (керосин), повідомляють окремо під категорією II.";

6. Стаття 5 повинна бути замінена наступним:

"Стаття 5

Запаси, про які йдеться у статті 1, можуть утримуватися у формі сирої нафти та проміжних продуктів, так само як і у формі готових продуктів. У статистичному зведенні по запасах, передбаченим у статті 4, готові продукти повинні підраховуватися відповідно до їхнього реального тоннажу; сира нафта та проміжні продукти повинні підраховуватися:

- пропорційно кількості для кожної категорії продукту, отриманого під час попереднього календарного року від НПЗ зацікавленої країни, або

- на підставі виробничих програм НПЗ зацікавленої країни на поточний рік, або

- на підставі співвідношення між загальною кількістю зробленого протягом попереднього календарного року в країні, зацікавленої в продуктах, охоплених зобов'язанням з утримування запасу, та загальною кількістю сирої нафти, використаної протягом цього року; вищезгадане застосовується до не більш, ніж 40% загального зобов'язання для першої та другої категорій (бензин і газойль), та не більш, ніж до 50% для третьої категорії (нафтове паливо).

Змішані компоненти, якщо вони призначені для переробки в готові продукти, перераховані в статті 2, можуть бути замінені іншими продуктами, тими, у які вони повинні були бути перероблені.";

7. Стаття 6 повинна бути змінена такий чином:

(a) Пункт 1 повинний бути замінений наступним:

"1. При підрахунку рівня мінімального запасу, передбаченого статтею 1, у статистичне зведення варто включати тільки ті обсяги, що повинні зберігатися відповідно до положень статті 3(1).";

(b) Пункт 2 повинний бути замінений наступним:

"2. З метою виконання цієї Директиви, сховища можуть бути створені, при наявності договорів між урядами, у межах території держави-члена за рахунок підприємств, або товариств/суб'єктів підприємництва, заснованих в інший державі-члені. Рішення про те, що частина свого запасу зберігається за межами національної території, приймає уряд держави-члена.

У таких випадках держава-член, на території якої знаходяться сховища в рамках подібних договорів, не повинна противитися переміщенню цих резервів до інших держав-членів, за рахунок яких містяться ці запаси згідно з цими договорами; вона повинна інспектувати такі сховища запасів відповідно до процедур, визначених в договорі, але не повинна включати їх у свої статистичні зведення. Держави-члени, в інтересах яких зберігаються запаси, можуть включати їх у свої статистичні зведення. У цих випадках, разом зі статистичним зведенням, передбаченим статтею 4, кожна держава-член повинна відправити до Комісії звіт про запаси, що утримуються на її власній території для іншої держави-члена, а також про запаси, що зберігаються в інших державах-членах для її власної користі. В обох випадках місце розташування сховища та/або компанії, що зберігає запаси, обсяги і категорія збереженого продукту - або сирої нафти - повинні бути зазначені в звіті. Проекти угод, що згадуються в першому підпункті, повинні бути відправлені до Комісії, яка може надати свої коментарі урядам зацікавлених держав. Після укладання угод про це повідомляють Комісію, яка доводить їх до відома інших держав-членів.

Угоди повинні відповідати наступним умовам:

- вони повинні відноситися до сирої нафти і до всіх нафтопродуктів, охопленим цією Директивою,

- вони повинні встановлювати умови та механізми утримання запасів з метою надання гарантованого контролю та наявності цих запасів,

- вони повинні вказувати процедури перевірки та визначення передбачених запасів та, крім іншого, методи виконання і співробітництва при інспектуванні,

- як правило, вони повинні укладатися на необмежений період,

- вони повинні затверджувати, що якщо є положення про однобічне завершення, то останнє не повинно діяти у випадку виникнення кризи з постачаннями та що, у будь-якому випадку, Комісія повинна одержати попереднє повідомлення про це завершення.

Якщо запаси, створені відповідно до таких угод, не є власністю підприємств, або товариств/суб'єктів підприємництва, що несуть зобов'язання по збереженню запасу, але вони зберігаються в розпорядженні цього підприємства, товариства/суб'єкта підприємництва іншим підприємством, товариством/суб'єктом підприємництва, то повинні бути дотримані наступні умови:

- підприємство-власник або товариство/суб'єкт підприємництва повинні мати право, що випливає з контракту, на придбання цих запасів протягом усього періоду дії контракту; методологія ціноутворення такого придбання повинна бути погоджена між зацікавленими сторонами,

- мінімальний термін дії такого контракту повинний бути 90 днів,

- місце розташування сховища та/або компаній, що зберігають запаси на користь підприємства-бенефіціарія, або товариства/суб'єкта підприємництва, а також кількість та категорія продукту або сирої нафти, що зберігаються в цьому місці повинні бути зазначені,

- фактична наявність запасів для підприємства-бенефіціарія, або товариства/суб'єкта підприємництва, повинна бути гарантована увесь час протягом усього періоду дії контракту, підприємством або товариством/суб'єктом підприємництва, що зберігає запаси на користь підприємства-бенефіціарія, або товариства/суб'єкта підприємництва,

- підприємство або товариство/суб'єкт підприємництва, що зберігають запаси на користь підприємства-бенефіціарія або товариства/суб'єкта підприємництва повинне бути під юрисдикцією держави-члена, на території якої розташовані сховища остільки, оскільки це стосується законних повноважень цієї держави-члена контролювати і перевіряти існування запасів.";

(c) Пункт 3, другий підпункт повинні бути замінені наступним:

"У результаті, наступне повинно бути виключене зі статистичного зведення: ще не добута сира нафта місцевого походження; постачання, призначені для бункерів морехідних суден; постачання для прямого транзиту, крім тих запасів, що згадуються в пункті 2; постачання по трубопроводах, в автоцистернах та залізничних цистернах, у резервуари-сховища роздрібних торгових пунктів та зберігаються у дрібних споживачів. Обсяги, які утримуються збройними силами, а також ті, що зберігаються для них нафтовими компаніями, також повинні бути виключені зі статистичного зведення.";

8. наступна стаття повинна бути включена:

"Стаття 6a

Держави-члени повинні прийняти всі необхідні положення та вжити всіх необхідних заходів для забезпечення контролю і нагляду за резервами.

Вони повинні установити механізми перевірки запасів відповідно до положень даної Директиви."

9. наступна стаття повинна бути включена:

"Стаття 6b

Держави-члени повинні визначити покарання, що застосовуються до порушників національних положень, прийнятих відповідно до цієї Директиви, а також повинні вживати всі необхідні заходи, щоб забезпечити виконання цих положень. Покарання повинні бути ефективними, відповідними й переконливими."

Директива 72/425/ЄЕС повинна бути скасована з 31 грудня 1999 року.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, постанови та адміністративні положення, які необхідні для дотримання даної Директиви не пізніше 1 січня 2000 року. Вони повинні негайно інформувати про це Комісію.

2. При прийнятті цих заходів державами-членами, вони повинні посилатися на цю Директиву або робити таке посилання у випадку їхніх офіційних публікацій. Методи здійснення таких посилань встановлюються державами-членами.

Завдяки своїм специфічним характеристикам Грецька Республіка одержує не поновлюваний додатковий трирічний період для застосування зобов'язань за цією Директивою стосовно включення бункерних постачань для міжнародної авіації при підрахунках внутрішнього споживання.

Комісія повинна регулярно надавати Раді звіт по ситуації, що стосується запасів Співтовариства, включаючи, якщо необхідно, потреби в гармонізації, щоб забезпечити ефективний контроль та нагляд за резервами. Перший звіт подається до Ради протягом другого року, що наступає після дати, передбаченої в статті 3(l).

Дана Директива набирає чинності в день її публікації в Офіційному Журналі Європейського Співтовариства.

Дана Директива адресована державам-членам.

Здійснено в Брюсселі, 14 грудня 1998 року.