Директива Ради 87/54/ЄЕС "Стосовно правової охорони топографії напівпровідникових виробів"

РАДА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІВДРУЖНОСТІ,

З огляду на Угоду, укладену Європейською економічною співдружністю та, зокрема, на її Статтю 100,

Зважаючи на пропозицію Комісії (1),

Враховуючи думку Європейського Парламенту (2),

Беручи до уваги думку Комітету з економічних та соціальних питань (3),

Оскільки напівпровідникові вироби грають все важливішу роль в багатьох галузях промисловості, і напівпровідникова технологія може вважатися такою, що має основне значення для індустріального розвитку країн Співдружності;

Оскільки функції напівпровідникових виробів у великій мірі залежать від топографії напівпровідників, і оскільки розробка таких топографій потребує інвестування значної кількості людських, технічних та фінансових ресурсів, хоча топографія таких виробів може відтворюватися за рахунок коштів, необхідних для їх самостійної розробки;

Оскільки топографія напівпровідникових виробів в наш час не в повній мірі охороняється чинним законодавством в усіх державах-членах ЄЕС, і така охорона, там, де вона існує, має різні відмінні риси;

Оскільки деякі існуючі відмінності в правовій охороні напівпровідникових виробів, що обумовлені законодавствами держав-членів ЄЕС, мають безпосередній та негативний вплив на функціонування загального ринку стосовно напівпровідникових виробів, та ці відмінності можуть стати більш суттєвими при введенні нового законодавства щодо цього предмета в державах-членах ЄЕС;

Оскільки необхідно усунути існуючі відмінності, що мають такий вплив, а також зашкодити виникненню нових відмінностей, що мають негативний вплив на загальний ринок;

Оскільки, що стосується поширення охорони осіб за межами Співдружності, то держави-члени ЄЕС повинні мати право діяти від свого власного імені, якщо рішення Співдружності не було прийнято протягом обмеженого періоду часу;

Оскільки правова структура країн Співдружності стосовно охорони топографії напівпровідникових виробів може, в першому випадку, обмежуватися певними основними принципами, викладеними в положеннях, в яких зазначено, хто і що повинно охоронятися, виключні права, на які особи, які підлягають охороні, можуть покластися при наданні дозволу або накладенні заборони на певні дії, винятки з цих прав та строк охорони;

Оскільки в наш час можна розглянути інші питання з точки зору національного законодавства, зокрема, чи є реєстрація або збереження матеріалу необхідними як умова надання охорони, та, беручи до уваги виняток, зроблений ліцензіям з єдиної причини, що полягає в закінченні певного періоду часу, чи можуть видаватися примусові ліцензії на топографію, що охороняється, та за яких умов;

Оскільки охорона топографії напівпровідникових виробів, у відповідності з цією Директивою, не повинна зашкоджувати застосуванню таких самих видів охорони;

Оскільки подальші заходи стосовно правової охорони топографії напівпровідникових виробів в країнах Співдружності можуть підлягати розгляду на останній стадії, якщо це необхідно, тоді як застосування загальних основних принципів всіма державами-членами ЄЕС, у відповідності з положеннями цієї Директиви, представляють собою нагальну необхідність,

ЗАТВЕРДИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Визначення

1. Для цілей цієї Директиви:

(a) термін "напівпровідниковий виріб" повинен означати кінцеву або проміжну форму будь-якого виробу:

(i) який складається з основи, що містить шар напівпровідникового матеріалу; та

(ii) який має один або більше інших шарів провідникового, ізоляційного чи напівпровідникового матеріалу, які розміщені відповідно до попередньо визначеної тримірної структури; та

(iii) який призначений для виконання виключно електронної функції або електронної функції наряду з іншими функціями;

(b) "топографія" напівпровідникового виробу повинна означати ряд пов'язаних між собою елементів, будь-яким чином зафіксованих чи закодованих,

(i) які представляють собою тримірну структуру розміщення шарів, з яких складається напівпровідниковий виріб; та

(ii) в ряді яких кожний елемент має повністю або частково структуру поверхні напівпровідникового виробу на будь-якій стадії його виробництва;

(c) "використання з комерційною ціллю" означає продаж, оренду, лізинг або інший спосіб використання з комерційною ціллю, або пропозицію, зроблену з цією ціллю.

Проте, для цілей Статті 3(4), 4(1), 7(1), (3) і (4) "використання з комерційною ціллю" не повинно включати використання в умовах конфіденційності у такій мірі, що подальше використання топографії не може здійснюватися третіми сторонами, за винятком тих випадків, коли топографія використовується в умовах дотримання конфіденційності, яка вимагається заходами, ужитими у відповідності зі Статтею 223(1) (b) Угоди.

2. Рада, яка діє згідно з рішенням кваліфікованої більшості стосовно пропозиції Комісії, може змінювати параграф 1(a) (i) і (ii) з метою затвердження цих положень в світлі технічного прогресу.

1. Держави-члени ЄЕС повинні охороняти топографію напівпровідникових виробів шляхом затвердження законодавчих положень, які надають виключні права у відповідності з положеннями Директиви.

2. Топографія напівпровідникового виробу повинна охоронятися настільки, наскільки вона задовольняє умови, які заключаються в тому, що ця топографія має бути результатом інтелектуальної праці творця та не становити собою звичайну загальновідому річ в напівпровідниковій промисловості. Якщо технологія напівпровідникового виробу складається з елементів, що є загальновідомими в напівпровідниковій промисловості, вона повинна охоронятися тільки у мірі, до якої комбінація цих елементів, взята як єдине ціле, відповідає вищезазначеним умовам.

1. Згідно з параграфами 2-5, право на охорону повинно застосовуватися на користь осіб, які є авторами топографії напівпровідникових виробів.

2. Держави-члени ЄЕС можуть забезпечити, щоб,

(a) якщо топографія була створена автором в процесі роботи за наймом, право на охорону повинно застосовуватися на користь роботодавця автора до тих пір, поки строки найму не обумовлять інакше;

(b) якщо топографія була створена за контрактом, крім трудового контракту, право на охорону повинно застосовуватися на користь сторони контракту, за яким ця топографія була введена в експлуатацію, якщо контракт не передбачає ніщо інше.

3. (a) Що стосується осіб, на які робиться посилання в параграфі 1, право на охорону повинно застосовуватися на користь фізичних осіб, які є громадянами держави-члена ЄЕС або які постійно мешкають на території держави-члена ЄЕС,

(b) якщо держава-член ЄЕС розробила положення у відповідності з параграфом 2, право на охорону повинно застосовуватися на користь:

(i) фізичних осіб, які є громадянами держави-члена ЄЕС або які постійно мешкають на території держави-члена ЄЕС;

(ii) компаній або інших юридичних осіб, які мають реальне та діюче промислове чи комерційне підприємство на території держави-члена ЄЕС.

4. Якщо право на охорону не виникає у відповідності з іншими положеннями цієї Статті, воно повинно застосовуватися на користь осіб, зазначених в параграфі 3(b) (i) та (ii):

(a) які першими використали з комерційною метою в межах держави-члени ЄЕС топографію, яка ніде в світі до цього часу не використовувалася; та

(b) яким, у виключному порядку, було надане право на комерційне використання топографії в усіх країнах Співдружності особою, яка мала право розпоряджатися ним.

5. Право на охорону повинно також застосовуватися на користь правонаступників осіб, зазначених в параграфах 1-4.

6. Згідно з параграфом 7, держави-члени ЄЕС можуть вести переговори та укладати договори чи угоди з третіми сторонами та багатосторонні конвенції стосовно правової охорони топографії напівпровідникових виробів, беручи до уваги закон Європейської економічної співдружності та, зокрема, правила, що були встановлені цією Директивою.

7. Держави-члени ЄЕС можуть вступати в переговори з третіми сторонами з метою подовження строку права на охорону для осіб, які не мають ніякої користі від використання цього права на охорону, згідно з положеннями цієї Директиви. Держави-члени ЄЕС, які вступають в переговори, повинні проінформувати про це Комісію.

Якщо держава-член ЄЕС бажає подовжити строк охорони для осіб, які в протилежному випадку не отримають користі від охорони права, згідно з положеннями цієї Директиви, або якщо вона бажає укласти договір чи угоду стосовно подовження строку охорони з державою-членом ЄЕС, вона повинна повідомити про це Комісію. Комісія повинна проінформувати про це інші держави-члени ЄЕС. Держава-член ЄЕС повинна утримуватися від надання охорони або укладення договору чи угоди протягом одного місяця, починаючи від дати надання повідомлення Комісії. Проте, якщо протягом цього періоду Комісія повідомить державу-член ЄЕС про свій намір подати пропозицію Раді для всіх держав-членів ЄЕС щодо подовження строку охорони по відношенню до осіб або держави, якої це стосується та яка не є членом ЄЕС, держава-член ЄЕС повинна утримуватися від подовження строку охорони чи укладення договору чи угоди протягом двох місяців, починаючи від дати надання повідомлення державою-членом ЄЕС.

Якщо до кінця цього двохмісячного періоду Комісія подасть таку пропозицію до Ради, держава-член ЄЕС повинна утримуватися від подовження строку охорони чи укладення договору чи угоди протягом чотирьох місяців, починаючи від дати подання цієї пропозиції.

У разі ненадання Комісією повідомлення або пропозиції, або рішення Ради протягом вищезазначеного періоду часу, держава-член ЄЕС може подовжити строк охорони або укласти відповідний договір чи угоду.

Пропозиція Комісії стосовно подовження строку охорони, незалежно від того, чи вона була надана після отримання повідомленням від держави-члена ЄЕС, чи в інший час, у відповідності з попередніми параграфами, повинна затверджуватися Радою рішенням кваліфікованої більшості.

Рішення Ради, винесене на основі пропозиції Комісії, не повинно заважати державі-члену ЄЕС подовжувати строк охорони стосовно осіб, які були задіяні в подовженні строку охорони, договорі чи угоді, як це було повідомлено, крім тих, які отримують користь від охорони в усіх державах-членах ЄЕС, якщо ніщо інше не було вирішено Радою кваліфікованою більшістю голосів.

8. Пропозиції Комісії та рішення Ради, згідно з параграфом 7, повинні опубліковуватися для інформації в Офіційному Журналі країн Європейської Співдружності.

1. Держави-члени ЄЕС можуть поставити умову, щоб виключні права, що надаються у відповідності зі Статтею 2, не виникали або більше не застосовувалися по відношенню до топографії напівпровідникового виробу, якщо до органу державної влади не буде подана у належній формі заявка на реєстрацію протягом двох років від її першого використання у комерційних цілях. Крім цієї реєстрації, держави-члени ЄЕС можуть висунути вимогу, щоб орган державної влади зберіг матеріал, який визначає типографію чи надає приклад топографії або будь-якої її комбінації, а також інформацію стосовно дати першого комерційного використання топографії, якщо ця дата не передує даті заяви на реєстрацію.

2. Держави-члени ЄЕС повинні забезпечити, щоб матеріал, який зберігається у відповідності з параграфом 1, не доводився до загального відома, якщо він представляє собою комерційну таємницю. Це положення не повинно зашкоджувати розголошенню цього матеріалу згідно з наказом суду або іншого компетентного органу особам, задіяним в здійсненні судочинства стосовно дійсності чи порушення виключних прав, зазначених в Статті 2.

3. Держави-члени ЄЕС можуть висунути вимогу, щоб передача прав на топографії, що охороняються, реєструвалася.

4. У відповідності з параграфами 1 і 3, згідно з рішенням держав-членів ЄЕС, реєстрація та збереження топографії можуть представлятися до сплати винагород, які не перевищують адміністративні видатки.

5. Не повинно допускатися виникнення умов, що передбачають виконання додаткових формальностей для отримання або збереження права на охорону.

6. Держави-члени ЄЕС, які вимагають реєстрації, повинні забезпечити засоби правового захисту на користь особи, яка має право на охорону у відповідності з положеннями цієї Директиви, яка може довести, що інша особа застосувала або зареєструвала топографію без дозволу.

1. Виключні права, зазначені в Статті 2, повинні включати права на надання дозволу (санкціонування) або накладання заборони на будь-яку із таких дій:

(a) відтворення топографії настільки, наскільки вона охороняється за Статтею 2(2);

(b) використання з комерційною ціллю або імпортування з цією ціллю топографії чи напівпровідникового виробу, створеного шляхом використанням топографії.

2. Незважаючи на параграф 1, держава-член ЄЕС може, сама особисто, дозволити відтворення топографії для некомерційних цілей.

3. Виключні права, зазначені в параграфі 1(a), не повинні застосовуватися до відтворення з метою аналізу, оцінки чи вивчення концепцій, процесів, систем чи методів, реалізованих в цій топографії, або самої топографії.

4. Виключні права, зазначені в параграфі 1, не повинні поширюватися на будь-яку таку дію стосовно топографії, яка відповідає вимогам Статті 2(2) і створена на основі аналізу та оцінки іншої топографії, яка була здійснена у відповідності з параграфом 3.

5. Виключні права на надання права або накладення заборони на дії, визначені в параграфі 1(b), не повинні застосовуватися до будь-якої такої дії, здійсненої після пуску в продаж топографії чи напівпровідникового виробу в державах-членах ЄЕС особою, яка має право на санкціонування їх продажу, або з її згоди.

6. Не треба перешкоджати використанню напівпровідникового виробу з комерційною ціллю особою, яка придбала його і не знала чи не мала підстав повірити в те, що цей напівпровідниковий виріб охороняється виключним правом, наданим державою-членом ЄЕС у відповідності з цією Директивою.

Проте, щодо дій, здійснених після того, як ця особа дізналася чи отримали помірковані підстави, достатні, щоб повірити, що напівпровідниковий виріб охороняється таким чином, держави-члени ЄЕС повинні забезпечити, щоб, за вимогою власника прав, арбітражний суд міг наказати, у відповідності з положеннями чинного національного законодавства, сплатити відповідну винагороду.

7. Положення параграфа 6 повинні застосовуватися до правонаступників особи, зазначеної в першому реченні цього параграфа.

Держави-члени ЄЕС не повинні подавати виключні права, зазначені в Статті 2, на отримання ліцензій з єдиної причини, тобто коли певний період часу закінчується автоматично та відповідно до дії закону.

1. Держави-члени ЄЕС повинні обумовити, що виключні права, зазначені в Статті 2, повинні виникати,

(a) якщо реєстрація є умовою виникнення виключних прав, у відповідності зі Статтею 4 на ту з цих дат, яка наступить раніше:

(i) дату першого використання з комерційною ціллю будь-де в світі;

(ii) дату подачі в належній формі заявки на реєстрацію; або

(b) коли топографія використовується вперше з комерційною ціллю будь-де в світі;

(c) коли топографія вперше реєструється або кодується.

2. Якщо виключні права вступають в силу у відповідності з параграфом 1 (a) чи (b), держави-члени ЄЕС повинні на період, що передує виникненню цих прав, надати засоби правового захисту на користь особи, яка, у відповідності з положеннями цієї Директиви, має право на охорону та може довести, що інша особа оманним шляхом відтворила чи використала з комерційною ціллю, чи імпортувала з цією ціллю топографію. Цей параграф повинен бути доведений до загального відома, не завдаючи шкоди засобам правового захисту, з метою звернення до примусового виконання виключних прав, наданих згідно зі Статтею 2.

3. Виключні права повинні припинятися через 10 років після кінця календарного року, коли ця топографія була вперше використана з комерційною ціллю будь-де в світі, або, у випадку, коли її реєстрація представляє собою умову виникнення чи подовження застосування виключних прав, через 10 років, починаючи від тієї з дат, яка наступить раніше, тобто:

(a) з кінця календарного року, коли ця топографія була вперше використана з комерційною ціллю будь-де в світі;

(b) з кінця календарного року, коли була подана в належній формі заявка на реєстрацію.

4. Якщо топографія була вперше використана з комерційною ціллю будь-де в світі в межах періоду 15 років, починаючи від першої фіксації чи кодування її, будь-які діючі виключні права, згідно з параграфом 1, повинні припинятися, а нові виключні права не повинні виникати, доки протягом цього періоду не буде подана в належній формі заявка на реєстрацію в тих державах-членах ЄЕС, де реєстрація є умовою виникнення чи подовження застосування виключних прав.

Охорона, що надається топографії напівпровідникових виробів у відповідності зі Статтею 2, не повинна поширюватися на будь-яку концепцію, процес, систему, метод чи закодовану інформацію, втілену в цій топографії, крім самої топографії.

Якщо законодавство держав-членів ЄЕС обумовить, що напівпровідникові вироби, створені з використанням топографій, що охороняються, повинні мати позначення, то це позначення має мати вигляд заголовної літери "Т", тобто: Т, 'Т', <Т>, Т, Т* чи Т.

1. Положення цієї Директиви не повинні зашкоджувати юридичним положенням стосовно патентних прав та прав на корисні зразки.

2. Положення цієї Директиви не повинні зашкоджувати:

(a) правам, наданим державами-членами ЄЕС для виконання зобов'язань за міжнародними договорами, в тому числі положеннями, згідно з якими ці права поширюються на громадян або постійних мешканців держави-члена ЄЕС, якої це стосується;

(b) закону про авторське право в державах-членах ЄЕС, обмежуючи відтворення креслень чи іншої художньої реалізації топографій двомірним копіювання.

3. Положення цієї Директиви не повинні впливати на охорону, що надається національним законодавством топографіям напівпровідникових виробів, які були зафіксовані чи закодовані до вступу в силу національних положень, які надають законну силу цій Директиві, але не пізніше дати, зазначеної в Статті 11(1).

1. Держави-члени ЄЕС повинні до 7 листопада 1987 року ввести в дію закони, правила або адміністративні положення, які повинні відповідати цій Директиві.

2. Держави-члени ЄЕС повинні надати Комісії текст основних положень національного законодавства, які приймаються ними в сфері, що регулюється цією Директивою.

Ця Директива призначена для держав-членів ЄЕС.

Підготовлена в Брюсселі 16 грудня 1986 року.