Протокол про внесення поправок до Європейської соціальної хартії

Держави - члени Ради Європи, що підписали цей Протокол до Європейської соціальної хартії, яку було відкрито для підписання в Туріні 18 жовтня 1961 року (далі "Хартія"),

сповнені рішучості вжити заходів для підвищення ефективності Хартії, і зокрема для поліпшення функціонування її наглядового механізму,

вважаючи у зв'язку з цим за доцільне внести поправки до деяких положень Хартії,

погодились про таке:

Стаття 23 Хартії викладається у такій редакції:

"Стаття 23. Надання копій доповідей і коментарів

1. Надсилаючи Генеральному секретарю доповідь згідно зі статтями 21 і 22, кожна Договірна Сторона надає копію цієї доповіді тим своїм національним організаціям, що є членами міжнародних організацій роботодавців і профспілок, яким запропоновано відповідно до пункту 2 статті 27 бути представленими на засіданнях Урядового комітету. Ці організації надсилають Генеральному секретарю будь-які коментарі до доповідей Договірних Сторін. Генеральний секретар надає копію цих коментарів відповідним Договірним Сторонам, які можуть дати на них відповідь.

2. Генеральний секретар надсилає копію доповідей Договірних Сторін міжнародним неурядовим організаціям, які мають консультативний статус при Раді Європи і особливу компетенцію в питаннях, що регулюються цією Хартією.

3. Доповіді та коментарі, згадані в статтях 21, 22 і в цій статті, надаються для ознайомлення на відповідний запит".

Стаття 24 Хартії викладається у такій редакції:

"Стаття 24. Розгляд доповідей

1. Доповіді, надіслані Генеральному секретарю відповідно до статей 21 і 22, розглядаються Комітетом незалежних експертів, утвореним згідно зі статтею 25. Комітету подаються також на розгляд будь-які коментарі, надіслані Генеральному секретарю відповідно до пункту 1 статті 23. Після завершення свого розгляду Комітет незалежних експертів складає доповідь, яка містить його висновки.

2. Що стосується доповідей, згаданих у статті 21, то Комітет незалежних експертів з правової точки зору оцінює відповідність національних законодавств та практики зобов'язанням відповідних Договірних Сторін, що випливають із Хартії.

3. Комітет незалежних експертів може звертатися безпосередньо до Договірних Сторін із запитами про надання додаткових пояснень та інформації. У зв'язку з цим Комітет незалежних експертів може також, у разі необхідності, провести засідання з представниками Договірної Сторони або на свою власну ініціативу, або на прохання відповідної Договірної Сторони. Інформація про це надається організаціям, згаданим у пункті 1 статті 23.

4. Висновки Комітету незалежних експертів оприлюднюються і надсилаються Генеральним секретарем Урядовому комітету, Парламентській асамблеї і організаціям, згаданим у пункті 1 статті 23 і пункті 2 статті 27".

Стаття 25 Хартії викладається у такій редакції:

"Стаття 25. Комітет незалежних експертів

1. До складу Комітету незалежних експертів входить не менше дев'яти членів, що обираються Парламентською асамблеєю більшістю поданих голосів із списку висунутих Договірними Сторонами експертів, які відзначаються найвищою сумлінністю і мають визнаний авторитет у галузі національних і міжнародних соціальних питань. Точна кількість членів Комітету визначається Комітетом міністрів.

2. Члени Комітету обираються на шість років. Вони можуть бути переобрані тільки один раз.

3. Член Комітету незалежних експертів, обраний для заміщення члена, строк повноважень якого не минув, обіймає посаду протягом решти частини строку повноважень свого попередника.

4. Члени Комітету засідають в ньому в своїй особистій якості. Упродовж їхнього строку повноважень вони не можуть виконувати жодні функції, які є несумісними з вимогами незалежності, неупередженості та доступності, притаманними їхній посаді".

Стаття 27 Хартії викладається у такій редакції:

"Стаття 27. Урядовий комітет

1. Доповіді Договірних Сторін, коментарі та інформація, надіслані відповідно до пункту 1 статті 23 і пункту 3 статті 24, а також доповіді Комітету незалежних експертів подаються на розгляд Урядовому комітету.

2. До складу Комітету входить по одному представнику від кожної Договірної Сторони. Комітет пропонує не більше ніж двом міжнародним організаціям роботодавців і не більше ніж двом міжнародним організаціям профспілок, направити наглядачів на його засідання із правом дорадчого голосу. Крім того, він може консультуватися з представниками міжнародних неурядових організацій, які мають консультативний статус при Раді Європи і особливу компетенцію в питаннях, що регулюються цією Хартією.

3. Урядовий комітет готує рішення Комітету міністрів. Зокрема, в контексті доповідей Комітету незалежних експертів і Договірних Сторін, він визначає, наводячи причини свого вибору, з урахуванням соціальних, економічних та інших політичних міркувань, ситуації, які, на його думку, повинні бути предметом рекомендацій кожній відповідній Договірній Стороні згідно зі статтею 28 Хартії. Він подає Комітету міністрів доповідь, яка оприлюднюється.

4. На основі своїх висновків про виконання Соціальної хартії в цілому, Урядовий комітет може вносити до Комітету міністрів пропозиції щодо проведення досліджень з соціальних питань та щодо тих статей Хартії, які можуть бути переглянуті і доповнені".

Стаття 28 Хартії викладається у такій редакції:

"Стаття 28. Комітет міністрів

1. Комітет міністрів, грунтуючись на доповіді Урядового комітету, приймає більшістю у дві третини голосуючих, причому голосувати мають право тільки Договірні Сторони, резолюцію, що охоплює весь наглядовий цикл і містить індивідуальні рекомендації відповідним Договірним Сторонам.

2. Враховуючи пропозиції, внесені Урядовим комітетом відповідно до пункту 4 статті 27, Комітет міністрів приймає такі рішення, які він вважає необхідними".

Стаття 29 Хартії викладається у такій редакції:

"Стаття 29. Парламентська асамблея

Генеральний секретар Ради Європи надсилає Парламентській асамблеї для обговорення на періодичних пленарних засіданнях доповіді Комітету незалежних експертів і Урядового комітету, а також резолюції Комітету міністрів".

1. Цей Протокол відкрито для підписання державами - членами Ради Європи, які підписали Хартію і які можуть висловити свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу шляхом:

a) підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження; або

b) підписання з умовою ратифікації, прийняття чи затвердження з подальшою ратифікацією, прийняттям чи затвердженням.

2. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.

Цей Протокол набирає чинності на тридцятий день від дати, на яку всі Договірні Сторони Хартії висловили свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу згідно з положеннями статті 7.

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - члени Ради про:

a) будь-яке підписання;

b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або будь-якого документа про прийняття чи затвердження;

c) дату набрання чинності цим Протоколом згідно зі статтею 8;

d) будь-яку іншу дію, будь-яке повідомлення або сповіщення, які стосуються цього Протоколу.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені представники підписали цей Протокол.

Вчинено в Туріні двадцять першого дня жовтня місяця 1991 року, англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цього Протоколу кожній державі - члену Ради Європи.