• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Директива Ради 64/225/ЄЕС "Щодо скасування обмежень на свободу заснування діяльності і свободу надання послуг у сфері перестрахування і ретроцесії"

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) | Директива, Міжнародний документ від 25.02.1964 № 64/225/ЄЕС
Реквізити
  • Видавник: Європейське економічне співтовариство (ЄЕС)
  • Тип: Директива, Міжнародний документ
  • Дата: 25.02.1964
  • Номер: 64/225/ЄЕС
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейське економічне співтовариство (ЄЕС)
  • Тип: Директива, Міжнародний документ
  • Дата: 25.02.1964
  • Номер: 64/225/ЄЕС
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Директива Ради 64/225/ЄЕС
"Щодо скасування обмежень на свободу заснування діяльності і свободу надання послуг у сфері перестрахування і ретроцесії" від 25 лютого 1964 року
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВТОВАРИСТВА,
Беручи до уваги Договір, яким засновується Європейське Економічне Співтовариство і, зокрема, статті 54(2) і (3) і 63(2) Договору;
Беручи до уваги Загальну програму щодо скасування обмежень на свободу заснування1 і, зокрема, Розділ IV A програми;
Беручи до уваги Загальну програму щодо скасування обмежень на свободу надання послуг2 і, зокрема, Розділ V B програми;
Беручи до уваги пропозицію Комісії;
Беручи до уваги висновок Європейського парламенту3;
Беручи до уваги висновок Економічного соціального комітету4;
___________________
OJ No 2, 15.1.1962, p. 36/62.
OJ No 2, 15.1.1962, p. 32/62.
OJ No 33, 4.3.1963, p. 482/63.
OJ No 56, 4.4.1963, p. 882/64.
Враховуючи, що Загальні програми передбачають, що всі галузі перестрахування повинні без винятку бути лібералізовані до кінця 1963 р. щодо як права на заснування діяльності, так і надання послуг;
Враховуючи, що перестрахування здійснюється не тільки підприємствами, які спеціалізуються на страхуванні, але також так званими "змішаними" підприємствами, які мають справу як з прямим страхуванням, так і з перестрахуванням, і які, отже, підпадають під дію заходів, вжитих на імплементацію цієї Директиви стосовно тієї частини їхньої діяльності, яка стосується перестрахування і ретроцесії;
Враховуючи, що для цілей застосування заходів щодо права на заснування діяльності і свободи надання послуг, до компаній і фірм необхідно ставитися як до фізичних осіб, які є громадянами держав-членів, тільки згідно з умовами, викладеними в статті 58, і, якщо необхідно, за умови, що існує реальний і постійний зв'язок з економікою держави-члена; враховуючи, що, отже, від жодної компанії або фірми не можна вимагати, з метою скористатися такими заходами, виконувати будь-які додаткові умови, а саме: від жодної компанії або фірми не можна вимагати отримання будь-якого спеціального дозволу, який не вимагається від національної компанії або фірми, яка бажає здійснювати індивідуальну економічну діяльність; враховуючи, однак, що такий однаковий підхід не перешкоджає державам-членам вимагати, щоб компанія, яка має акціонерний капітал, діяла в їхніх країнах згідно з описом, під яким вона відома в законодавстві держави-члена, на території якої вона створена, і щоб вона визначала суму свого випущеного за підпискою акціонерного капіталу в діловій документації, які вона використовує в державі-члені за місцем здійснення діяльності;
ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Держави-члени скасовують щодо фізичних осіб і компаній або фірм, охоплених Розділом 1 Загальних програм щодо скасування обмежень на свободу заснування діяльності і свободу надання послуг, обмеження, зазначені в Розділі III цих Загальних програм, які стосуються права розпочинати і здійснювати види діяльності, визначені в статті 2 цієї Директиви.
Положення цієї Директиви застосовуються:
1. щодо видів діяльності осіб, які обслуговують своє власне підприємство в галузі співстрахування і ретроцесії, входячи до групи ex 630 в Додатку I до Загальної програми щодо скасування обмежень щодо свободи заснування діяльності;
2. в особливому випадку із фізичними особами, компаніями або фірмами, зазначеними в статті 1, які здійснюють як пряме страхування, так і ретроцесію, до тієї частини їхньої діяльності, яка стосується перестрахування і ретроцесії.
Стаття 1 застосовується, зокрема, щодо обмежень, які випливають з наступних положень:
(а) стосовно заснування діяльності:
- в Федеративній Республіці Німеччині:
(1) Закон про нагляд за страхуванням від 6 червня 1931 р., останнє речення статті 106 (2) і стаття 111(2), відповідно до яких Федеральному міністру з економічних питань надаються дискреційні повноваження встановлювати для іноземних громадян умови початку діяльності у сфері страхування і забороняти таким громадянам здійснювати такі види діяльності на території Федеральної Республіки;
(2) Професійний статут, пункт 12, і Закон від 30 січня 1937 р., стаття 292, згідно з якими від іноземних компаній і фірм вимагається отримання попереднього дозволу;
- в Королівстві Бельгія:
Королівський указ N 62 від 16 листопада 1939 р. і Міністерський указ від 17 грудня 1945 р., які вимагають володіння професійною карткою (carte professionelle);
- у Французькій Республіці:
(1) Закон від 12 листопада 1938 р. і Декрет від 2 лютого 1939 р., до яких внесено зміни Законом від 8 жовтня 1940 р., які вимагають володіння посвідченням комерсанта;
(2) Другий пункт статті 2 Закону від 15 лютого 1917 р. зі змінами і доповненнями, внесеними Законом від 30 жовтня 1935 р., який вимагає отримання спеціального дозволу;
- в Великому Герцогстві Люксембург:
Закон від 2 червня 1962, статті 19 і 21 (Меморандум A 31 від 19 червня 1962 р.).
(б) щодо свободи надання послуг:
- у Французькій Республіці:
Закон від 15 лютого 1917 р., внесено зміни Законом від 30 жовтня 1935 р., а саме:
(1) другий пункт статті 1, який уповноважує Міністра фінансів скласти список спеціальних підприємств або підприємств певної країни, з якими не може буде укладено жодного контракту щодо страхування або ретроцесії будь-якого ризику відносно будь-якої особи, власності або відповідальності;
(2) останній пункт статті 1, який забороняє прийняття ризиків перестрахування або ретроцесії, застрахованих підприємствами, зазначеними в пункті (б) (1) вище;
(3) перший пункт статті 2, який вимагає, щоб ім'я особи, зазначеної в цій статті, подавалося Міністру фінансів на затвердження;
- в Республіці Італії:
Другий пункт статті 73 об'єднаного тексту, схваленого Указом N 449 від 13 лютого 1959 р., який уповноважує Міністра промисловості і комерції забороняти передачу ризиків перестрахування і ретроцесії спеціальним іноземним підприємствам, які не заснували юридичне представництво на території Італії.
Держави-члени вживають заходів, необхідних для відповідності цій Директиві протягом шести місяців від дня її повідомлення і негайно інформують про це Комісію.
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 25 лютого 1964 р.
За Раду
Х. Файят
Президент
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.