Протокол N 13
до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари за всіх обставин
( Протокол ратифіковано Законом N 318-IV від 28.11.2002 )
Офіційний переклад (*)
_______________
(*) Офіційний переклад затверджено Міністерством закордонних справ України 27 січня 2006 року.
Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,
переконані, що право кожної людини на життя є основоположною цінністю в демократичному суспільстві і що скасування смертної кари становить суть від суті захисту цього права та цілковитого визнання гідності, притаманної всім людям;
бажаючи посилити захист права на життя, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підписаною в Римі 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція);
відзначаючи, що Протокол N 6 до Конвенції, який стосується скасування смертної кари, підписаний у Страсбурзі 28 квітня 1983 року, не виключає смертної кари за діяння, вчинені під час війни або невідворотної загрози війни;
сповнені рішучості зробити останній крок до скасування смертної кари за всіх обставин,
домовилися про таке:
Скасування смертної кари
Смертна кара скасовується. Нікого не може бути засуджено до такого покарання або страчено.
Заборона відступу від зобов'язань
Заборона застережень
Жодних застережень стосовно положень цього Протоколу не допускається на підставі статті 57 Конвенції.
Територіальне застосування
1. Будь-яка держава при підписанні або депонуванні своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття чи схвалення може зазначити територію чи території, до яких застосовуватиметься цей Протокол.
2. Будь-яка держава може будь-коли після цього надіслати на ім'я Генерального секретаря Ради Європи заяву про поширення дії цього Протоколу на будь-яку іншу територію, зазначену в цій заяві. Стосовно такої території Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає зі спливом тримісячного строку після дати отримання такої заяви Генеральним секретарем.
3. Будь-яка заява, зроблена на підставі двох попередніх пунктів, може бути відкликана або змінена стосовно будь-якої території, зазначеної в цій заяві, у повідомленні на ім'я Генерального секретаря Ради Європи. Відкликання або зміна набирає чинності в перший день місяця, що настає зі спливом тримісячного строку після дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.
Зв'язок із Конвенцією
Держави - учасниці розглядають положення статей 1 - 4 цього Протоколу як додаткові статті Конвенції, і всі положення Конвенції застосовуються відповідно.
Підписання і ратифікація
Цей Протокол відкритий для підписання державами - членами Ради Європи, які підписали Конвенцію. Він ратифікується, приймається чи схвалюється. Держава - член Ради Європи не може ратифікувати, прийняти або схвалити цей Протокол, якщо вона раніше або одночасно не ратифікувала Конвенцію. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи схвалення депонуються у Генерального секретаря Ради Європи.
Набрання чинності
1. Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає зі спливом тримісячного строку від дати, коли десять держав - членів Ради Європи висловили свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу згідно з положеннями статті 6.
2. Для будь-якої держави - члена, яка висловить свою згоду на обов'язковість для неї цього Протоколу після набрання ним чинності, Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає зі спливом тримісячного строку від дати депонування ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи схвалення.
Функції депозитарію
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє всі держави - члени Ради Європи:
a) про будь-яке підписання;
b) про депонування будь-якої ратифікаційної грамоти чи будь-якого документа про прийняття або схвалення;
c) про будь-яку дату набрання чинності цим Протоколом згідно зі статтями 4 і 7;
d) про будь-яку іншу дію, повідомлення чи сповіщення, що стосуються цього Протоколу.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те уповноважені представники, підписали цей Протокол.
Учинено у Вільнюсі 3 травня 2002 року англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цього Протоколу кожній державі - члену Ради Європи.