Директива N 508 (1995)
Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про дотримання державами-членами Ради Європи своїх зобов'язань"
( Текст прийнятий Асамблеєю 26 квітня 1995 року)
1. Парламентська Асамблея Ради Європи у Приказі N 488 (1993) вказала своєму Комітетові з політичних справ та Комітетові з юридичних справ і прав людини про необхідність "пильно контролювати за дотриманням зобов'язань, які взяли на себе владні структури нових держав-членів Ради Європи та звітуватися Бюро кожні півроку, доки усі взяті зобов'язання не будуть виконані."
2. У Директиві N 485 (1993) Асамблея наказала своєму Комітетові з правових питань та прав людини "доповідати у випадках, коли виникають проблеми щодо порушення прав людини у державах-членах Ради Європи і дотримання державами вироків Європейського Суду з прав людини".
3. У Резолюції 1031 (1994) Асамблея зауважує, "що всі держави-члени Ради Європи мають поважати свої зобов'язання за Статутом, Європейською Конвенцією з прав людини та усіма іншими конвенціями, сторонами яких вони є. На додаток до цих зобов'язань, влади певних держав, які стали членами організації від часу прийняття у травні 1989 року Резолюції 917 (1989) щодо статусу "спеціально запрошеного" до Парламентської Асамблеї, беруть зобов'язання стосовно основних принципів Ради Європи протягом розгляду Парламентською Асамблеєю їхніх запитів на членство.
4. Асамблея зазначає у тій самій резолюції, що "постійне невиконання прийнятих на себе зобов'язань буде мати наслідки. Для цього Асамблея може використати відповідні положення Статуту Ради Європи та свої власні процедурні правила.
5. Беручи до уваги заяву про дотримання зобов'язань взятих державами-членами Ради Європи, прийняту Комітетом Міністрів 10 листопада 1994 року, Асамблея шукає шляхів зміцнення своєї власної процедури моніторингу, створеної у 1993 році.
6. Виходячи з цього Асамблея надала інструкцію своєму Комітету з правових питань і прав людини (для доповіді) та своєму Комітету з політичних питань (для висновку) продовжувати роботу з моніторингу дотримання зобов'язань в усіх державах-членах Ради Європи. Комітет з відносин з європейськими державами, які не є членами Ради Європи має також представити висновок стосовно держав-членів, які раніше мали статус "спеціально запрошених". Для того, щоб розпочати процедуру Комітет з правових питань та прав людини має прийняти таке рішення, у відповідності із звичайною процедурою комітету.
7. Держави-члени Ради Європи мають дотримуватися Рекомендації 1201 (1993); кандидати на членство при вступі до організації мають зобов'язатися робити теж саме.
8. Комітети мають працювати у тісному співробітництві. Вони повинні доповідати безпосередньо Асамблеї. Їхні доповіді мають стосуватися кожна окремої країни та включати проект резолюції з чіткими пропозиціями щодо покращення ситуації в даній країні.
9. Асамблея може санкціонувати постійну неспроможність дотримуватися зобов'язань та відсутність співробітництва в процесі моніторингу через нератифікацію вірчих грамот національної парламентської делегації на початку своєї наступної чергової сесії, у відповідності з Правилом 6 з Правил процедури.
10. У випадку, якщо держава продовжує не дотримуватися своїх зобов'язань, Асамблея може направити рекомендацію Комітетові Міністрів із проханням вжити відповідних заходів, які передбачені Статтею 8 Статуту Ради Європи.
11. Ця директива замінює Директиву N 488 (1993) та Резолюцію 1031 (1994).