(3) Інші заходи для захисту свідків визначаються в Правилах процедури і доказування. Спеціальний трибунал вживає належних заходів для забезпечення безпечного переміщення свідків за межами держави перебування.
(4) Відділ із питань потерпілих і свідків може давати поради Прокурору та Палатам щодо відповідних заходів захисту, заходів безпеки, консультування та допомоги.
Стаття 22 - Представництво потерпілих у ході проваджень.
Якщо Спеціальний трибунал визначає групи потерпілих як такі, що особливо постраждали від дій, які становлять склад злочину, зазначеного в обвинувальному акті, Спеціальний трибунал дозволяє їм бути колективно представленими юридичним радником, при цьому забезпечуючи дотримання прав обвинуваченого, справедливий та неупереджений судовий розгляд та ефективне ведення провадження.
Підрозділ 2 - Розслідування, кримінальне переслідування та досудове провадження
Стаття 23 - Розслідування та підготовка обвинувального акту.
(1) Генеральний прокурор України передає Прокурору Спеціального трибуналу кримінальні провадження, інформацію або докази, які стосуються злочину, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу, звертаючись із запитом до Прокурора Спеціального трибуналу провести розслідування щодо того чи слід висунути обвинувачення одній або кільком конкретним особам у вчиненні такого злочину, незалежно від процесуального статусу відповідної особи у провадженні в Україні.
(2) На підставі такого звернення Прокурор Спеціального трибуналу оцінює інформацію, отриману або набуту з будь-якого джерела, та вирішує, чи є достатні підстави для проведення розслідування злочину, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу. Прокурор може будь-коли переглянути рішення щодо проведення розслідування на основі нових фактів або інформації. Якщо Прокурор вирішує не продовжувати розслідування, він або вона складає обґрунтоване рішення про архівування та повідомляє про це Україні.
(3) Після проведення розслідування відповідно до статті 24 цього Статуту та визначення наявності достатніх доказів, які дають підстави вважати, що злочин, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу, був скоєний або в процесі скоєння, Прокурор готує обвинувальний акт, що містить стислий виклад фактів та злочину, у якому обвинуваченому висунуто обвинувачення згідно з цим Статутом. Прокурор надсилає обвинувальний акт Президенту Спеціального трибуналу для затвердження суддею досудового провадження разом із супровідними матеріалами.
(4) Функціональний імунітет не застосовується Спеціальним трибуналом.
(5) Якщо обвинувальний акт стосується глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ, суддя досудового провадження не затверджує обвинувальний акт і наказує зупинити провадження, доки ця особа більше не обійматиме цю посаду або доки Спеціальному трибуналу не буде подано відповідну відмову. Під час зупинення провадження суддя досудового провадження не може вживати інших заходів щодо обвинувального акта.
Стаття 24 - Обов'язки та повноваження Прокурора щодо розслідування.
(1) Прокурор:
(a) для встановлення істини розширює розслідування на охоплення всіх фактів і доказів, які стосуються оцінки наявності кримінальної відповідальності відповідно до цього Статуту, і при цьому однаковою мірою розслідує обставини, що свідчать як про винуватість, так і про невинуватість;
(b) вживає належних заходів для забезпечення ефективного розслідування і кримінального переслідування за злочини, що підпадають під юрисдикцію Спеціального трибуналу, враховуючи при цьому інтереси та особисті обставини потерпілих і свідків, у тому числі вік, гендерний фактор і стан здоров'я, а також враховує характер злочину; та
(c) повною мірою поважає права осіб, що випливають із цього Статуту.
(2) Прокурор може проводити розслідування на території держави відповідно до положень Розділу IV цього Статуту щодо міжнародного співробітництва та взаємної правової допомоги.
(3) Прокурор може:
(a) збирати та вивчати докази;
(b) вимагати явки осіб, стосовно яких проводиться розслідування, та свідків і допитувати їх особисто або через відеозв'язок;
(c) звертатися з проханням про співробітництво до будь-якої держави або міжнародного органу, організації чи механізму згідно з їхніми відповідними повноваженнями чи мандатами;
(d) укладати такі домовленості чи угоди, що не суперечать цьому Статуту, які можуть бути необхідними для сприяння співробітництву з боку будь-якої держави або міжнародної, міжурядової чи неурядової організації;
(e) давати згоду не розголошувати на жодному етапі провадження документи або інформацію, які Прокурор отримує на умовах конфіденційності та виключно з метою створення нових доказів, крім випадків, коли особа, що надала таку інформацію дає згоду на таке розголошення;
(f) вживати необхідних заходів або вимагати вжиття необхідних заходів для забезпечення конфіденційності інформації, захисту будь-якої особи або збереження доказів;
(g) надавати відповідну інформацію та докази щодо потенційних інших кримінальних правопорушень згідно з національним законодавством відповідним державним органам, якщо це відповідає застосовному праву та інтересам правосуддя; та
(h) оприлюднювати офіційний документ, що містить обвинувачення та суттєві факти.
(4) Під час проведення розслідування щодо осіб, які займають посади глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ протягом терміну їх повноважень, або доки Спеціальному трибуналу не було надано відповідну відмову, заходи, передбачені пунктом 3 цієї статті, можуть застосовуватись лише в тій мірі, в якій вони не становлять заходів обмеження.
Стаття 25 - Перевірка обвинувального акта, ордера на арешт та до судове провадження.
(1) Після отримання обвинувального акта від Прокурора для перевірки, Президент Спеціального трибуналу призначає одного суддю зі списку для розгляду обвинувального акта Суддею досудового провадження.
(2) Суддя досудового провадження перевіряє обвинувальний акт, який містить обвинувачення проти обвинуваченого. Якщо він переконаний у наявності достатніх доказів, які дають достатні підстави вважати, що особа скоїла злочин, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу, Суддя досудового провадження підтверджує обвинувальний акт або, якщо обвинувальний акт висунуто проти глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ, зупиняє провадження відповідно до пункту 5 статті 23 цього Статуту. Якщо Суддя досудового провадження не переконаний у цьому, обвинувальний акт або висунуті в ньому обвинувачення відхиляються.
(3) Після затвердження обвинувального акта Суддя досудового провадження може, на запит Прокурора, видавати накази та ордери на арешт, тримання під вартою, передачу або трансфер осіб Спеціальному трибуналу.
(4) Після передачі особи Спеціальному трибуналу або після добровільної чи за викликом явки особи до Спеціального трибуналу, Суддя досудового провадження повинен(на) переконатися, що особу було належним чином поінформовано про злочини, у скоєнні яких він або вона обвинувачується, та про його або її права згідно з цим Статутом, включаючи право подати клопотання про тимчасове звільнення до судового розгляду. Після цього Президент Спеціального трибуналу передає справу до Судової палати, до складу якої не може бути включений Суддя досудового провадження.
Підрозділ 3 - Судовий розгляд
Стаття 26 - Функції та повноваження Судової палати.
(1) Судова палата забезпечує справедливий та швидкий судовий розгляд з повним дотриманням прав обвинуваченого та належною увагою до захисту свідків.
(2) Після призначення справи до судового розгляду відповідно до пункту 4 статті 25 цього Статуту Судова палата:
(a) консультується зі сторонами та ухвалює такі процедури, які є необхідними для сприяння справедливому і швидкому проведенню провадження;
(b) визначає мову або мови, які будуть використовуватися під час судового розгляду; і
(c) з дотриманням будь-яких інших відповідних положень цього Статуту, і, зокрема підпункту e пункту 3 статті 24 цього Статуту, передбачає розкриття, достатньо заздалегідь до початку судового розгляду, документів або інформації, які до цього не були розкриті, для надання належної підготовки до судового розгляду.
(3) Судова палата також відповідає за вирішення будь-яких попередніх клопотань, включаючи оскарження обвинувального акта та юрисдикції, а також за постановлення будь-яких необхідних наказів або рішень для забезпечення належної та оперативної підготовки справи до судового розгляду.
(4) Судова палата може, якщо це необхідно для ефективного і справедливого виконання нею своїх функцій, передавати попередні питання Судді досудового провадження.
(5) Після повідомлення сторін, Судова палата може, за потреби, об'єднати або розділити обвинувачення проти кількох обвинувачених.
(6) Під час виконання своїх функцій до початку судового розгляду або під час судового розгляду, Судова палата, у разі необхідності, може:
(a) вимагати явки свідків і дачі ними показань, а також пред'явлення документів та інших доказів, звертаючись, якщо це необхідно, за допомогою до держав, як це передбачено в цьому Статуті, та будь-якими відповідними угодами чи домовленостями про співробітництво;
(b) забезпечувати захист конфіденційної інформації;
(c) давати розпорядження про надання додаткових доказів до тих доказів, які були зібрані до судового розгляду або пред’явлені сторонами під час судового розгляду;
(d) забезпечувати захист обвинуваченого та свідків; та
(e) ухвалювати рішення з будь-яких інших питань, що стосуються справи.
(7) Судова палата, inter alia, має право за клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи:
(a) ухвалювати рішення про допустимість або належність доказів; і
(b) вживати всіх необхідних заходів для підтримання порядку під час слухання, включаючи наказ про видалення, тримання під вартою або аналогічне обмеження щодо особи, яка не дотримується вимог.
(8) Судова палата забезпечує складання повного протоколу судового розгляду, який точно відображає перебіг провадження, ведення і зберігання якого покладається на Секретаря.
Стаття 27 - Початок та ведення судового провадження.
(1) Судова палата зачитує обвинувальний акт обвинуваченому, переконується в дотриманні прав обвинуваченого та підтверджує, що обвинувачений розуміє характер обвинувачень. Вона надає йому чи їй можливість визнати вину відповідно до статті 29 цього Статуту або не визнати себе винуватим.
(2) Якщо Судова палата не вирішить інакше в інтересах правосуддя, допит свідків починається з питань, поставлених головуючим суддею, а потім питання ставлять інші члени Судової палати, Прокурор та захисник.
(3) Під час судового розгляду головуючий суддя може давати вказівки щодо ведення провадження, зокрема, для забезпечення його справедливого та неупередженого проведення. З урахуванням будь-яких вказівок головуючого судді сторони можуть подавати докази відповідно до положень цього Статуту та Правил процедури і доказування.
(4) Слухання є відкритими, якщо тільки Судова палата не вирішить, що провадження відбуватиметься у закритому режимі відповідно до цього Статуту та Правил процедури і доказування.
Стаття 28 - Провадження за відсутності обвинуваченого.
(1) Якщо після затвердження обвинувального акта згідно з пунктом 2 статті 25 цього Статуту, обвинувачений не з'являється до Спеціального трибуналу, Спеціальний трибунал може проводити провадження за його або її відсутності:
(a) коли він або вона однозначно відмовилися від свого права бути присутнім; або
(b) якщо було вжито всіх розумних заходів для забезпечення його або її явки перед Спеціальним трибуналом та для інформування особи про обвинувачення та наслідки його або її неявки до Спеціального трибуналу;
і цього вимагають інтереси правосуддя.
(2) Якщо слухання відбуваються за відсутності обвинуваченого. Спеціальний трибунал забезпечує, щоб:
(a) обвинувачений був належним чином повідомлений, або йому було вручено, або іншим чином повідомлено шляхом публікації в засобах масової інформації, або повідомлення до його або її держави проживання або громадянства про:
(i) обвинувальний акт;
(ii) дату, час і місце проведення слухання; та
(iii) наслідки його або її неявки до Спеціального трибуналу; та
(b) обвинувачений призначив захисника на його або її розсуд, оплата праці якого здійснюється або обвинуваченим, або, якщо буде доведено, що обвинувачений виявиться неспроможним здійснити оплату, за рахунок Спеціального трибуналу; щоразу, коли обвинувачений відмовляється або не призначає захисника, такий захисник призначається Відділом захисту з метою забезпечення повного представництва інтересів та прав обвинуваченого.
(3) У разі засудження за відсутності обвинуваченого, засуджена особа має право на повторний розгляд справи за його або її явки перед Спеціальним трибуналом або наступним механізмом, крім випадків, коли він або вона:
(a) письмово відмовилися від його чи її права на повторний розгляд справи; або
(b) погоджується з вироком.
Стаття 29 - Провадження у разі визнання вини.
(1) Якщо обвинувачений визнає свою вину, Судова палата визначає:
(a) чи усвідомлює обвинувачений характер і наслідки визнання себе винним;
(b) чи зроблене це визнання обвинуваченим добровільно після достатніх консультацій із його або її захисником; та
(c) чи підтверджується визнання вини фактами справи, викладеними:
(i) в обвинуваченнях, пред’явлених Прокурором та визнаних обвинуваченим;
(ii) у будь-яких матеріалах, представлених Прокурором, які підкріплюють обвинувачення і які приймає обвинувачений; та
(iii) у будь-яких інших доказах, зокрема показаннях свідків, представлених Прокурором або обвинуваченим.
(2) Якщо Судова палата переконається, що умови, зазначені в пункті 1 цієї статті, дотримані, вона розглядає визнання вини разом з будь-якими додатковими доказами, які були надані, як таке, що встановлює всі істотно важливі факти, необхідні для доведення вчинення злочину, стосовно якого зроблено визнання, і вона може визначити обвинуваченого винним у скоєнні цього злочину.
(3) Якщо Судова палата не переконається в тому, що умови, зазначені в пункті 1 цієї статті, дотримані, вона виходить з того, що визнання вини не мало місця, і в цьому випадку вона дає розпорядження продовжувати судовий розгляд відповідно до звичайних процедур розгляду справи, передбачених цим Статутом, і може передати цю справу іншій Судовій палаті.
(4) Якщо Судова палата вважає, що в інтересах правосуддя, зокрема в інтересах потерпілих, є необхідним більш повний виклад фактів справи, Судова палата може:
(a) звернутися до Прокурора з проханням представити додаткові докази, у тому числі показання свідків; або
(b) дати розпорядження продовжити судовий розгляд відповідно до звичайних процедур розгляду справи, передбачених цим Статутом, і в цьому випадку вона виходить з того, що визнання вини не мало місця, і може передати цю справу іншій Судовій палаті.
(5) Будь-яке обговорення між Прокурором і захисником питання про зміну обвинувачень, визнання вини або покарання, шо має бути призначено, не є обов’язковим для Спеціального трибуналу.
Стаття 30 - Докази.
(1) Перед тим, як перейти до дачі показань, кожний свідок відповідно до Правил процедури і доказування бере на себе зобов’язання давати правдиві показання.
(2) Показання даються свідком у судовому засіданні особисто. Для цілей, викладених у статті 21 цього Статуту, або для забезпечення ефективності та економії коштів, Спеціальний трибунал також може дозволити надання viva voce (усних) або записаних за допомогою відео- або аудіотехніки показань свідка, а також надання документів або письмових протоколів відповідно до цього Статуту та Правил процедури і доказування. Ці заходи не повинні завдавати шкоди правам обвинуваченого або бути несумісними з ними.
(3) Сторони можуть подавати докази, що стосуються справи. Спеціальний трибунал має повноваження вимагати подання всіх доказів, які він вважає необхідними для встановлення істини.
(4) Спеціальний трибунал може відповідно до Правил процедури і доказування ухвалити рішення про належність або допустимість будь-яких доказів, враховуючи при цьому, inter alia, їхню силу, а також будь-яку шкоду, яку такі докази можуть завдати проведенню справедливого судового розгляду або справедливій оцінці показань свідка.
(5) Спеціальний трибунал поважає привілеї конфіденційності та нерозголошення, передбачені в цьому Статуті та Правилах процедури і доказування, та дотримується їх.
(6) Спеціальний трибунал не вимагає доведення загальновідомих фактів, але може визнати їх доведеними.
(7) Докази, отримані в результаті порушення положень цього Статуту або міжнародно визнаних прав людини, не є допустимими, якщо:
(a) порушення породжує серйозні сумніви щодо обґрунтованості доказів; або
(b) допущення доказів було б несумісним з об’єктивним провадженням і завдавало б йому серйозної шкоди.
(8) Спеціальний трибунал забезпечує захист персональної інформації, як це передбачено Правилами процедури і доказування.
Стаття 31 - Особливі правила щодо доказів, зібраних до створення Спеціального трибуналу або що зберігаються державами чи іншими суб'єктами.
(1) Докази, зібрані до створення Спеціального трибуналу компетентними органами України або будь-якими іншими національними органами, включаючи органи держав, що беруть участь у Міжнародному центрі з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA) відповідно до його мандату, викладеного в угоді про створення Спільної слідчої групи, можуть бути отримані Прокурором відповідно до Розділу IV.
(2) Якщо компетентні органи держав, крім України, володіють відповідною інформацією або доказами щодо справ, що підлягають розгляду Спеціальним трибуналом, Спеціальний трибунал може звертатися з проханням про співробітництво до цих держав та запитувати передачу відповідної інформації та доказів відповідно до Розділу IV.
(3) Якщо міжнародні організації або суб'єкти володіють відповідною інформацією, документами або доказами щодо справ, що підлягають розгляду Спеціальним трибуналом, Спеціальний трибунал може звертатися з проханням про співробітництво до цих міжнародних організацій або суб'єктів та запитувати передачу відповідної інформації, документів та доказів відповідно до Розділу IV. Цей пункт також застосовується до передачі доказів від Євроюсту, зокрема щодо інформації та доказів, що зберігаються в Базі даних доказів основних міжнародних злочинів відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1727 Європейського Парламенту та Ради від 14 листопада 2018 року про Агенцію Європейського Союзу з питань співробітництва у сфері кримінального правосуддя (Євроюст), який замінює і скасовує Рішення Ради (ЄС) 2002/187/JHA.
(4) Вирішуючи питання про належність або допустимість доказів, зібраних державою або будь-яким іншим суб'єктом, Палати приймають рішення відповідно до цього Статуту та Правил процедури і доказування. Вага, яка надається будь-яким таким доказам, визначається Палатами.
Стаття 32 - Правопорушення проти відправлення правосуддя.
(1) Спеціальний трибунал має юрисдикцію щодо таких правопорушень проти відправлення правосуддя, вчинених умисно, будь-якими засобами, включаючи електронні засоби:
(a) дача неправдивих показань після взяття зобов’язання давати правдиві показання;
(b) надання завідомо неправдивих або сфальсифікованих доказів;
(c) здійснення протиправного впливу на свідка, втручання або перешкоджання присутності свідка чи дачі ним показань, помста за дачу ним показань чи знищення доказів, їх фальсифікація або перешкоджання їх збиранню;
(d) перешкоджання, залякування або корупційний вплив на посадову особу Спеціального трибуналу з метою примусу або переконання посадової особи не виконувати або неналежним чином виконували свої обов'язки;
(e) помста посадовій особі Спеціального трибуналу за те, що ця або інша посадова особа виконувала свої обов’язки;
(f) вимагання або одержання хабаря у статусі посадової особи Спеціального трибуналу у зв'язку зі своїми офіційними обов'язками;
(g) серйозне перешкоджання провадженню Спеціального трибуналу.
(2) Принципи і процедури, що регулюють здійснення Спеціальним трибуналом юрисдикції щодо правопорушень за цією статтею, повинні бути тими самими, що викладені в Правилах процедури і доказування. Умови надання міжнародного співробітництва Спеціальному трибуналу щодо його проваджень за цією статтею регулюються внутрішнім законодавством запитуваної держави.
Стаття 33 - Захист інформації, що стосується національної безпеки.
(1) Будь-який орган Спеціального трибуналу повідомляє державі, коли він має намір розкрити інформацію або документи цієї держави, які ця держава класифікувала як такі, що стосуються її інтересів з питань національної безпеки.
(2) Якщо державі стає відомо про те, що надана нею інформація або документи розкриваються або, ймовірно, будуть розкриті на будь-якій стадії провадження, і, на її думку, таке розкриття зашкодить інтересам її національної безпеки, ця держава має право втрутитися з метою запобігання розкриттю інформації.
(3) Якщо, на думку держави, розкриття інформації завдало б шкоди інтересам її національної безпеки, ця держава у взаємодії з Прокурором, захисником або Палатами, залежно від обставин, вживає всіх розумних заходів для вирішення цього питання шляхом співробітництва.
(4) Вищезазначене не шкодить праву держави відмовити у виконанні запиту про розкриття інформації, що стосується національної безпеки, якщо вона вважає, що виконання запиту, ймовірно, зашкодить її суверенітету, безпеці, публічному порядку або іншим істотним інтересам.
(5) Принципи та процедури, що регулюють застосування цієї статті, є тими, що передбачені в Правилах процедури і доказування.
Стаття 34 - Інформація або документи третіх сторін.
(1) Спеціальний трибунал може вимагати під держави надати документ або інформацію, що знаходяться в її віданні, розпорядженні або під її контролем, які були розкриті їй на умовах конфіденційності іншою державою, або міжурядовою чи міжнародною організацією.
(2) Якщо запитувана держава повідомляє Спеціальному трибуналу, що джерело походження документа або інформації не дає згоди на розкриття Спеціальному трибуналу, Спеціальний трибунал намагається вирішити питання розкриття безпосередньо з джерелом походження, якщо це доцільно.
(3) Принципи та процедури, що регулюють застосування цієї статті, є тими, що передбачені в Правилах процедури і доказування.
Стаття 35 - Вимоги до рішень.
(1) Всі судді Судової палати повинні бути присутніми на кожній стадії судового розгляду та протягом їх обговорень. Президент Спеціального трибуналу може призначати одного чи більше запасних суддів, які будуть присутніми на кожній стадії судового розгляду та заміщатимуть члена Судової палати, якщо цей член не зможе продовжувати брати участь.
(2) Рішення Судової палати ґрунтується на основі оцінки нею доказів і всього провадження у справі. Рішення не повинно виходити за межі фактів і обставин, викладених в обвинуваченнях, чи в будь-яких поправках до обвинувачень. Судова палата може обґрунтовувати своє рішення тільки на доказах, наданих їй і розглянутих нею у ході судового розгляду.
(3) Судді повинні намагатися досягти одностайності у своєму рішенні, за відсутності якої рішення ухвалюється більшістю суддів.
(4) Обговорення Судової палати зберігаються в таємниці.
(5) Рішення ухвалюється в письмовому вигляді й містить повний і мотивований виклад встановлених Судовою палатою фактів стосовно доказів і висновків. Судова палата ухвалює єдине рішення. За відсутності одностайності, рішення Судової палати повинно містити думку більшості й меншості. Рішення або його резюме оголошується на відкритому судовому засіданні.
(6) Письмове рішення за цією статтею має бути проголошене протягом десяти місяців з дати закінчення заключних заяв, якщо тільки особливі обставини не виправдовують проголошення протягом п’ятнадцяти місяців.
Підрозділ 4 - Покарання
Стаття 36 - Покарання за злочин агресії.
(1) Судова палата може накладати такі покарання за злочин агресії:
(a) позбавлення волі на певний строк, обчислюваний у кількості років, що не перевищує максимально тридцять років, або
(b) довічне позбавлення волі в тих випадках, коли це виправдано особливо тяжким характером злочину та індивідуальними обставинами засудженої особи,
(2) На додаток до позбавлення волі Судова палата може призначити:
(a) штраф відповідно до критеріїв, передбачених у Правилах процедури і доказування;
(b) конфіскацію знарядь вчинення злочину, доходів, майна та активів, отриманих прямо чи опосередковано від злочину агресії, без шкоди для прав bona fide третіх сторін.
Стаття 37 - Передача коштів, зібраних за рахунок штрафів або заходів конфіскації.
Спеціальний трибунал постановляє передати кошти, зібрані за рахунок штрафів або заходів конфіскації, міжнародному механізму, надаючи пріоритет компенсаційному механізму, створеному відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року для відшкодування збитків, втрат або шкоди, що виникли внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України.
Стаття 38 - Покарання за правопорушення проти здійснення правосуддя та санкції за неналежну поведінку.
(1) У разі засудження за правопорушення проти здійснення правосуддя відповідно до статті 32 цього Статуту, Спеціальний трибунал може призначити покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років або штрафу відповідно до Правил процедури і доказування чи обох одночасно.
(2) Спеціальний трибунал може покарати осіб, присутніх в Спеціальному трибуналі, за неналежну поведінку, у тому числі за зрив його провадження або умисну відмову виконувати його розпорядження, шляхом адміністративних заходів, за винятком позбавлення волі, таких, як тимчасове або постійне видалення із зали Спеціального трибуналу, штраф або інші подібні заходи, передбачені в Правилах процедури і доказування.
(3) Процедури, що регулюють застосування заходів, зазначених у пункті 2 цієї статті, встановлюються в Правилах процедури і доказування.
Стаття 39 - Визначення покарання.
(1) Під час призначення покарання Судова палата відповідно до Правил процедури і доказування, бере до уваги такі фактори, як тяжкість злочину або правопорушення та індивідуальні обставини засудженої особи, включаючи будь-які пом'якшувальні або обтяжуючі обставини, а також міжнародне право прав людини.
(2) Під час визначення термінів позбавлення волі за злочин агресії, передбачених цим Статутом, Судова палата, за необхідності, звертається до міжнародної практики щодо покарань у виді позбавлення волі.
(3) Під час призначення покарання у виді позбавлення волі, Судова палата відраховує час, якщо такий є, попереднього тримання під вартою.
Підрозділ 5 - Оскарження
Стаття 40 - Оскарження рішення про виправдання чи засудження або про призначення покарання.
(1) Рішення про виправдання чи засудження може бути оскаржене відповідно до Правил процедури і доказування Прокурором або засудженою особою на будь-якій з таких підстав:
(a) процесуальна помилка;
(b) помилка у факті;
(c) помилка у праві; або
(d) будь-яка інша підстава, що впливає на справедливість провадження чи рішення або довіру до них.
(2) Покарання може бути оскаржене відповідно до Правил процедури і доказування Прокурором або засудженою особою на підставі неспівмірності призначеного покарання вчиненому злочину.
Стаття 41 - Оскарження інших рішень.
(1) Прокурор або особа, засуджена Спеціальним трибуналом, відповідно до Правил процедури і доказування, може оскаржити будь-яке з таких рішень:
(a) рішення стосовно юрисдикції;
(b) рішення, що дозволяє або забороняє звільнення особи, стосовно якої здійснюється розслідування або кримінальне переслідування;
(c) рішення, що стосується питання, яке істотно впливало б на справедливе і швидке здійснення провадження або на результат судового розгляду та у зв’язку з яким негайне ухвалення Апеляційною палатою рішення може, на думку Судді досудового провадження або Судової палати, істотно сприяти провадженню;
(d) інші рішення, які згідно з Правилами процедури і доказування підлягають оскарженню.
(2) Оскарження відповідно до пункту 1 цієї статті як таке не призводить до призупинення розгляду, якщо тільки Апеляційна палата не винесе постанови про це на прохання, подане відповідно до Правил процедури і доказування.
Стаття 42 - Провадження в порядку оскарження.
(1) Апеляційна палата має всі повноваження Судової палати.
(2) Якщо Апеляційна палата дійшла висновку, що провадження, яке оскаржується, було несправедливим настільки, що це ставить під сумнів довіру до рішення чи вироку, або що на рішення чи вирок, які оскаржуються, істотно вплинули помилки у факті або праві чи процесуальна помилка, вона може:
(a) скасувати або змінити рішення чи вирок; або
(b) розпорядитися про проведення нового судового розгляду іншою судовою палатою.
Для цих цілей Апеляційна палата може повернути питання щодо фактів до Судової палати, яка розглядала справу в першій інстанції, з метою його з’ясування і подальшого подання Апеляційній палаті відповідного висновку або вона може сама витребувати докази для з’ясування питання. Якщо рішення чи вирок оскаржуються тільки засудженою особою або Прокурором від імені такої особи, то таке рішення чи вирок не можуть бути змінені так, щоб погіршити становище цієї особи.
(3) Апеляційна палата може змінити призначене Судовою палатою покарання, якщо вважає його неспівмірним вчиненому злочину.
(4) Рішення Апеляційної палати ухвалюється більшістю голосів суддів і оголошується у відкритому судовому засіданні. У рішенні зазначаються підстави, на яких воно ґрунтується. За відсутності одностайності, у ньому викладаються думки більшості й меншості, однак суддя може висловити окрему або відмінну думку щодо питання права.
(5) Апеляційна палата може прийняти рішення за відсутності особи, яку було виправдано або яку було засуджено.
Стаття 43 - Перегляд обвинувального вироку або покарання.
(1) Засуджена особа, або, у разі її смерті, дружина чи чоловік, діти, батьки чи будь-яка особа, яка була жива на момент її смерті, якій були дані чіткі письмові вказівки такою особою із цією метою, або Прокурор від імені такої особи, можуть подати клопотання до Апеляційної палати про перегляд остаточного обвинувального вироку чи покарання на таких підставах:
(a) було виявлено нові докази, які:
(i) були відсутні на час судового розгляду, і відповідальність за таку відсутність не може бути цілком або частково покладена на сторону, що звернулася з клопотанням; і
(ii) є достатньо важливими, що якби вони були доведені в ході судового розгляду, то це, ймовірно, призвело б до ухвалення іншого вироку;
(b) було виявлено нові факти, які свідчать про те, що вирішальний доказ, який було взято до уваги в ході судового розгляду та від якого залежить обвинувальний вирок, був неправдивим, сфабрикованим або сфальсифікованим; або
(c) один суддя або декілька суддів, які брали участь в ухваленні обвинувального вироку або у затвердженні обвинувачень, під час розгляду цієї справи вчинили серйозний проступок або грубе порушення своїх обов’язків, достатньо тяжкі для того, щоб слугувати підставою для усунення цього судді або цих суддів з посади.
(2) Апеляційна палата відхиляє клопотання, якщо вважає його необґрунтованим. Якщо вона визначає, що клопотання є обґрунтованим, то вона може, в разі необхідності:
(a) знову скликати Судову палату, яка розглядала справу в першій інстанції;
(b) сформувати нову Судову палату; або
(c) зберегти за собою юрисдикцію щодо цих питань;
для того, щоб, заслухавши сторони в порядку, встановленому в Правилах процедури і доказування, вирішити, чи підлягає рішення перегляду.
Стаття 44 - Компенсація заарештованій особі.
(1) Кожен, хто став жертвою незаконного арешту або тримання під вартою від імені Спеціального трибуналу, має право на компенсацію, що підлягає примусовому стягненню.
(2) Принципи та процедури, які регулюють застосування цієї статті, визначаються у Правилах процедури і доказування.
Стаття 45 - Звільнення затриманих осіб.
Особи, які утримуються в місцях тримання під вартою Спеціального трибуналу в державі перебування, не підлягають звільненню на території цієї держави. Натомість такі особи мають бути переміщені та звільнені в державі їхнього громадянства, у державі, де вони спочатку трималися під вартою, або, якщо вони не мають права на проживання в останній, у державі, де вони постійно або законно проживають, або в іншій державі, яка погодиться їх прийняти.
РОЗДІЛ IV - МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ВЗАЄМНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
Стаття 46 - Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом.
(1) Спеціальний трибунал здійснює співробітництво з Міжнародним кримінальним судом у всіх питаннях, що становлять взаємний інтерес. Спеціальний трибунал може укладати угоди або практичні домовленості з Міжнародним кримінальним судом з метою забезпечення ефективного здійснення кожним із них своєї юрисдикції.
(2) Жодне положення цього Статуту не скасовує чинні зобов’язання держав-учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду щодо повного співробітництва з Міжнародним кримінальним судом у його розслідуванні та кримінальному переслідуванні злочинів, шо підпадають під його юрисдикцію. У разі, коли особа, щодо якої видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом, утримується в місцях тримання під вартою Міжнародного кримінального суду, Спеціальний трибунал надає пріоритет провадженню в Міжнародному кримінальному суді.
Стаття 47 - Співробітництво з Організацією Об’єднаних Націй, міжнародними організаціями та іншими відповідними міжнародними органами.
(1) Спеціальний трибунал може звертатися до Організації Об’єднаних Націй із проханням надати інформацію або документи, у тому числі відповідно до чинних угод і домовленостей між Радою Європи та Організацією Об’єднаних Націй. Спеціальний трибунал може звертатися до будь-якої іншої міжнародної організації або відповідного міжнародного органу із проханням надати інформацію або документи.
(2) Спеціальний трибунал може також звертатися до інших форм співробітництва та допомоги, що можуть бути погоджені з Організацією Об’єднаних Націй, Євроюстом або іншими відповідними організаціями чи органами, які відповідають його компетенції або мандату.
(3) Спеціальний трибунал може укладати домовленості або угоди з цими міжнародними організаціями або органами для досягнення цілей, визначених у пунктах 1 і 2 цієї статті.
Стаття 48 - Співробітництво та взаємна правова допомога.
(1) Компетентні судові органи України відповідно до положень Угоди та цього Статуту забезпечують повне співробітництво з усіма органами Спеціального трибуналу. Вони сприяють доступу Прокурора та захисників до місць, осіб і відповідних документів, необхідних для проведення розслідування. Компетентні судові органи України повинні відповідно до Угоди та цього Статуту виконувати без невиправданих затримок будь-який запит щодо надання допомоги з боку будь-якого органу Спеціального трибуналу, зокрема, але не виключно щодо:
(a) арешту, передачі, трансферу або тримання осіб під вартою;
(b) виконання запитів про взаємну правову допомогу з метою отримання доказів або передачі предметів, які підлягають долученню до доказової бази, а також записів або документів;
(c) вручення процесуальних документів.
(2) Крім того, Спеціальний трибунал може направляти запити на підставі будь-яких двосторонніх або багатосторонніх договорів про взаємну правову допомогу, укладених Україною, або просити Україну зробити це від його імені, якщо це дозволено національним законодавством запитуваної держави, зокрема, відповідно до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (ETS № 30), її додаткового протоколу (ETS № 99), другого додаткового протоколу (ETS № 182), а також Любляно-Гаазької конвенції про міжнародне співробітництво в розслідуванні та притягненні до відповідальності за злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та інші міжнародні злочини.
(3) Спеціальний трибунал може звертатися за допомогою та співробітництвом до держав-членів і асоційованих членів Керівного комітету, якщо така допомога необхідна для розслідування та кримінального переслідування осіб за злочин агресії проти України.
(4) Спеціальний трибунал може укладати угоди або домовленості про співпрацю з членами та асоційованими членами Керівного комітету щодо злочину агресії проти України. Такі угоди або домовленості щодо співробітництва можуть, за необхідності та доцільності, охоплювати такі питання:
(a) арешт; передача, трансфер або тримання під вартою осіб;
(b) ідентифікація і встановлення місця перебування осіб чи предметів;
(c) отримання доказів, у тому числі показань під присягою, і збирання доказів, включаючи думки експертів та висновки експертизи, необхідні для Спеціального трибуналу;
(d) допит підозрюваних або обвинувачених осіб;
(e) вручення документів, у тому числі судових документів;
(f) сприяння добровільній явці осіб як свідків або експертів перед Спеціальним трибуналом;
(g) тимчасовий трансфер осіб, які перебувають під вартою, для дачі показань або з іншою мстою;
(h) проведення огляду місць або об’єктів, включаючи ексгумацію та огляд поховань;
(i) проведення обшуків і накладення арешту;
(j) надання записів і документів, у тому числі офіційних записів і документів;
(k) захист свідків та збереження доказів;
(l) виявлення, відслідковування і заморожування або арешт доходів, майна та активів, а також знарядь злочинів з метою подальшої конфіскації без шкоди для прав bona fide третіх сторін;
(m) реалізація програм захисту свідків, включаючи, але не обмежуючись, положенням про надання допомоги у переміщенні та охороні свідків, та забезпеченням їх фізичного, психологічного та емоційного благополуччя; і
(n) надання будь-яких інших видів допомоги, не заборонених законодавством запитуваної держави, з метою сприяння здійсненню розслідування і кримінального переслідування за злочини, що підпадають під юрисдикцію Спеціального трибуналу.
(5) Спеціальний трибунал може запросити будь-яку третю державу надати допомогу в межах цього розділу на підставі угоди або домовленості з такою державою, ad hoc домовленості або іншої належної підстави. Такі угоди або домовленості можуть, за необхідності та доцільності, охоплювати питання, перелічені в пункті 4 цієї статті.
(6) Спеціальний трибунал може, після отримання прохання, здійснювати співробітництво та надавати допомогу членам та асоційованим членам Керівного комітету, шо здійснюють розслідування або судовий розгляд стосовно діяння, яке становить злочин, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу, чи становить тяжкий злочин відповідно до національного законодавства запитуючої держави.
РОЗДІЛ V - ВИКОНАННЯ
Стаття 49 - Виконання покарань.
(1) Покарання у виді позбавлення волі виконується в державі, яка уклала з цією метою угоду зі Спеціальним трибуналом.
(2) Якщо кілька держав уклали такі угоди, Президент Спеціального трибуналу визначає відповідальну державу в кожному конкретному випадку, беручи до уваги необхідність забезпечення справедливого розподілу навантаження, та після консультацій з усіма зацікавленими державами щодо їх готовності й здатності виконати все покарання відповідно до рішення Спеціального трибуналу.
(3) Якщо жодна держава не уклала відповідну угоду, покарання може виконуватися в Україні. За жодних обставин покарання у вигляді позбавлення волі не може виконуватися в державі перебування.
Стаття 50 - Зменшення строку покарання.
(1) Держава виконання вироку не може звільнити особу до закінчення строку покарання, призначеного Спеціальним трибуналом.
(2) Спеціальний трибунал має право ухвалювати рішення про зменшення строку покарання або зміну порядку його відбування та виносить постанову із цього питання, заслухавши особу.
(3) Порядок застосування заходів, передбачених пунктом 2 цієї статті, визначається Правилами процедури і доказування.
РОЗДІЛ VI - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 51 - Правила і положення Ради Європи.
Адміністративні та фінансові правила і положення Ради Європи застосовуються до Спеціального трибуналу. Комітет міністрів за поданням Керівного комітету може схвалити відступи від чинних правил і положень Ради Європи, якщо це необхідно для ефективного здійснення функцій Спеціального трибуналу.
Стаття 52 - Щорічний звіт і аудит.
(1) Президент Спеціального трибуналу готує щорічний звіт про діяльність Спеціального трибуналу для затвердження Керівним комітетом. Цей публічний звіт повинен, зокрема, містити інформацію про триваючі та завершені розслідування, кримінальні переслідування та ухвалені рішення.
(2) Секретар Спеціального трибуналу сприяє Генеральному секретарю у підготовці щорічного бюджету витрат Спеціального трибуналу для затвердження Керівним комітетом.
(3) Генеральний секретар складає річну фінансову звітність Спеціального трибуналу відповідно до Фінансових правил Ради Європи (далі - Фінансові правила). Записи, книги та облікові документи Спеціального трибуналу, включаючи його річну фінансову звітність, підлягають щорічному аудиту незалежним аудитором відповідно до положень Фінансових правил.
Стаття 53 - Ефективність і економічна доцільність.
(1) Для створення Спеціального трибуналу застосовується поетапний підхід, який включає таке:
(a) на першому етапі Спеціальний трибунал створюється без здійснення юрисдикції. Впродовж цього етапу:
(i) ключовий адміністративний та допоміжний персонал Спеціального трибуналу, зокрема Секретар та необхідний основний штат, приступають до виконання своїх обов’язків, як це необхідно; і
(ii) суддів призначають до списку з метою обрання Президента Спеціального трибуналу та ухвалення Правил процедури і доказування.
(b) на другому етапі, після набрання чинності угодою з державою перебування, Спеціальний трибунал переходить до формування повної судової структури. Судді, Прокурор і заступники Прокурора вступають на посади у дату, що буде визначена відповідно до цього Статуту та Правил процедури і доказування. До моменту визначення такої дати суддів може бути скликано ad hoc для вирішення організаційних питань або, за необхідності, виконання їхніх обов’язків.
(2) Щойно повна судова структура Спеціального трибуналу буде створена, Президент Спеціального трибуналу повідомляє Сторонам Угоди, що Спеціальний трибунал утворено відповідно до цього Статуту. З цього моменту Спеціальний трибунал починає здійснювати свою юрисдикцію.
(3) Спеціальний трибунал ухвалює рішення, спрямовані на забезпечення того, щоб його діяльність і провадження здійснювались з урахуванням ефективності та економічної доцільності. Це включає таке:
(a) Спеціальний трибунал здійснює всі заходи щодо взаємної правової допомоги та співробітництва, які можуть бути необхідними для ефективного здійснення функцій Спеціального трибуналу щодо отримання та використання результатів розслідувань, проведених судовими органами інших держав стосовно злочинів, що є предметом цього Статуту; і
(b) Офіс Прокурора та Секретаріат вживають відповідних заходів для забезпечення скоординованого переходу від розслідувань та збору доказів, здійснюваних регіональними та міжнародними механізмами.
Стаття 54 - Розпуск Спеціального трибуналу після виконання ним свого мандата та створення залишкового механізму.
(1) Коли Президент Спеціального трибуналу підтверджує, що:
(a) усі розслідування, досудові провадження, судові процеси та апеляції, розпочаті перед Спеціальним трибуналом, завершені, і всі можливі права на апеляцію у таких провадженнях вичерпані (за винятком проваджень, призупинених відповідно до пункту 5 статті 23 цього Статуту); і
(b) у випадках, коли розшукувана особа все ще перебуває на свободі, Прокурор і Секретар вжили всіх розумних заходів для встановлення її місцезнаходження та забезпечення арешту, і провадження, передбачені пунктами 1 і 2 статті 28 цього Статуту, завершені;
Президент Спеціального трибуналу повідомляє Керівному комітету про виконання мандата Спеціального трибуналу, після чого Керівний комітет може рекомендувати Сторонам, відповідно до пункту 3 статті 13 Розширеної часткової угоди, розпустити Спеціальний трибунал та створити залишковий механізм.
(2) Протягом розумного строку після надання рекомендації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, та з урахуванням плану переходу, затвердженого Керівним комітетом відповідно до пункту 4 статті 13 Розширеної часткової угоди, Сторони створюють залишковий механізм, наділений необхідними кадровими та фінансовими ресурсами для виконання усіх залишкових функцій обвинувачення, залишкових судових функцій, включаючи повторні судові розгляди відповідно до пункту 3 статті 28 цього Статуту, а також для вирішення питань, що стосуються:
(a) захисту свідків;
(b) нагляду за виконанням вироків; і
(c) розгляду клопотань про дострокове, тимчасове або остаточне звільнення.
(3) Рішення Сторін про розпуск Спеціального трибуналу набирає чинності через сто вісімдесят днів з моменту початку діяльності залишкового механізму. Протягом цього перехідного періоду Спеціальний трибунал здійснює співробітництво зі Сторонами Угоди та Керівним комітетом з метою впорядкованого завершення своєї діяльності та ліквідації зобов'язань, передбачених усіма відповідними угодами.
