Конвенція про пенсії морякам N 71

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно пенсій морякам, що є частиною другого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять восьмого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1946 року про пенсії морякам:

У цій Конвенції термін "моряк" означає будь-яку особу, зайняту на борту чи зайняту обслуговуванням морського судна, іншого, ніж військовий корабель, зареєстрованого на території, де ця Конвенція є чинною.

1. Кожний член Міжнародної організації праці, щодо якого ця Конвенція є чинною, відповідно до національного законодавства встановлює чи забезпечує встановлення системи виплат пенсій морякам, які йдуть у відставку після служби в морі.

2. Ці правила можуть передбачати такі винятки, які член Організації може вважати потрібними, щодо:

a) осіб, зайнятих на борту чи на обслуговуванні:

i) суден, що належать державним органам влади, якщо ці судна не використовуються в торгівлі;

ii) суден, не зайнятих перевезенням вантажів і пасажирів з комерційною метою;

iii) риболовних суден;

iv) суден, зайнятих тюленячим промислом;

v) суден, тоннажністю менш ніж 200 брутто-реєстрових тонн;

vi) дерев'яних суден примітивної будови таких, як плоскодонки і джонки:

vii) суден, зареєстрованих в Індії, на термін, що не перевищує п'яти років від дня реєстрації документів про ратифікацію цієї Конвенції Індією, - каботажних торговельних суден тоннажністю не менш ніж 300 брутто-реєстрових тонн;

b) членів родини судновласника;

c) лоцмана, який не належить до складу екіпажу;

d) осіб, які перебувають на борту на службі не в судновласника, а в іншого роботодавця, за винятком офіцерів-радистів чи радистів і осіб, зайнятих загальним обслуговуванням;

e) осіб, зайнятих у порту, котрі звичайно не зайняті в морі;

f) службовців державних органів влади, котрі мають право на соціальне забезпечення, у цілому принаймні рівноцінне тому, яке передбачено цією Конвенцією;

g) осіб, які не отримують винагороду за свої послуги, чи осіб, які отримують тільки номінальний оклад чи номінальну заробітну плату, або осіб, які отримують винагороду лише у вигляді частини прибутку;

h) осіб, які працюють лише на свій власний рахунок;

i) осіб, які зайняті на борту чи на обслуговуванні китобійних суден, на плавучих заводах чи на транспортних суднах, або зайняті іншим чином на китобійному промислі чи інших таких промислах відповідно до умов, які передбачаються положеннями окремої колективної угоди щодо китобійного промислу чи аналогічної угоди, яку уклала організація моряків, і яка визначає ставки заробітної плати, робочий час та інші умови праці;

j) осіб, які не проживають на території цього члена Організації;

k) осіб, які не є громадянами цього члена Організації.

1. Ця система відповідає одній з таких умов:

a) пенсія, яка передбачається за цією системою:

i) виплачується морякам, які прослужили встановлений період у морі, після досягнення ними 55 чи 60 років, як це може бути встановлено цією системою; і

ii) разом з іншою пенсією по соціальному забезпеченню, яка виплачується пенсіонерові одночасно, не може бути нижчою ніж сума, обчислена з розрахунку за кожний рік служби в морі 1,5 відсотка тієї винагороди, на підставі якої за неї сплачувались протягом певного року внески, якщо системою передбачено пенсію в 55 років, і 2 відсотки такої винагороди, якщо система передбачає пенсію в 60 років; або

b) система передбачає пенсії, для фінансування яких разом із фінансуванням будь-якої іншої пенсії по соціальному забезпеченню, що виплачується пенсіонерові одночасно, і будь-якої допомоги по соціальному забезпеченню, що виплачується утриманцю (як вони визначені національним законодавством) померлих пенсіонерів, вимагаються надходження зі всіх джерел, які становлять не менше ніж десять відсотків загальної винагороди, на підставі якої сплачуються внески, встановлені системою.

2. Моряки загалом роблять внески не більш ніж на половину суми пенсій, що виплачується відповідно до цієї системи.

1. Система передбачає неодмінне положення для збереження набутих прав для осіб, які більш не підпадають під дію цієї системи, або для виплати таким особам допомоги, яка є поверненням внесків, записаних на їхній рахунок.

2. Система передбачає право звернення до суду щодо будь-якого спору, який виник у зв'язку з використанням цієї системи.

3. Система може передбачати повну або часткову втрату чи відстрочку права на пенсій у разі, якщо заінтересована особа здійснила підробки.

4. Судновласники і моряки, які покривають витрати на пенсії, що сплачуються на підставі цієї системи, мають право на участь через своїх представників в управлінні цією системою.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через шість місяців після того, як буде зареєстровано документи про ратифікацію від п'ятьох із таких країн: Австралія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Греція, Данія, Індія, Ірландія, Італія, Канада, Китай, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Чилі, Швеція та Югославія, беручи три країни, кожна з яких має торговельний флот тоннажністю не менш ніж один мільйон брутто-реєстрових тонн. Це положення внесено з тим, щоб полегшити і прискорити ратифікацію Конвенції членами Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через шість місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду від дня, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і протягом року після згаданого у попередньому параграфі десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після кожного десятирічного періоду відповідно до встановленого цією статтею порядку.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Надсилаючи повідомлення членам Організації про реєстрацію останнього документа про ратифікацію, потрібного для того, щоб Конвенція набула чинності, Генеральний директор звертає увагу членів Організації на дату, коли Конвенція набула чинності.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції та вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової конвенції, яка переглядає цю Конвенцію, спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 7, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою і змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 10 жовтня 1962 року.