• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Конвенція про захист від нещасних випадків працівників, зайнятих на навантаженні та розвантаженні суден N 28

Міжнародна організація праці | Конвенція, Міжнародний документ від 21.06.1929 № 28
Реквізити
  • Видавник: Міжнародна організація праці
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 21.06.1929
  • Номер: 28
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міжнародна організація праці
  • Тип: Конвенція, Міжнародний документ
  • Дата: 21.06.1929
  • Номер: 28
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Конвенція
про захист від нещасних випадків працівників, зайнятих на навантаженні та розвантаженні суден N 28
( Конвенція переглянута Конвенцією від 27.04.1932 )
Дата підписання: 21.06.29 р.
Дата набуття чинності: 01.04.32 р.
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася 30 травня 1929 року на свою 12-у сесію,
постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо захисту від нещасних випадків працівників, зайнятих на навантаженні та розвантаженні суден, що є другим пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції, ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча дев'ятсот двадцять дев'ятого року нижченаведену конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1929 року про захист докерів від нещасних випадків* і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:
В цілях цієї Конвенції:
1. Термін "операції" означає і охоплює всю роботу або якусь частину роботи, що виконується на суші чи на борту судна, по навантаженню або розвантаженню будь-якого судна, призначеного для морського чи внутрішнього судноплавства, за винятком військових кораблів, у будь-якому морському чи внутрішньому порту, гавані, будь-якому доці, на молу, причалі або в якомусь іншому такому місці, де виконується дана робота.
2. Термін "працівник" означає будь-яку особу, зайняту на зазначених операціях.
1. Усі звичайні підходи, які проходять через док, мол, причал чи інше таке місце, якими працівники повинні користуватись, щоб дістатися до робочого місця, де виконуються операції, або щоб повернутися звідти, а також усі робочі місця на суші утримуються в такому стані, який забезпечує безпеку для працівників, котрі користуються ними.
2. Зокрема:
1) всі згадані місця роботи на суші і всі небезпечні частини згаданих підходів, що ведуть до них від найближчої дороги загального користування, забезпечуються ефективним і безпечним освітленням;
2) мол і причали звільняються від вантажів, щоб забезпечити вільний прохід до засобів доступу на судно, передбачених у статті 3;
3) якщо прохід залишено вздовж краю причалу чи молу, він повинен мати ширину мінімум 90 см (3 фути) і бути вільним від будь-яких перешкод, за винятком постійних споруд, діючих установок та механізмів;
4) в міру можливості - з урахуванням вантажообігу і роботи:
а) всі небезпечні частини згаданих підходів і місць роботи (наприклад, небезпечні отвори, наріжні частини і краї) забезпечуються відповідною огорожею заввишки мінімум 75 см (2 фути 6 дюймів);
b) небезпечні проходи через мости, кесони і ворота доків обладнують з кожного боку огорожею заввишки мінімум 75 см (2 фути 6 дюймів), подовженою з кожного краю на достатню відстань, яка може не перевищувати 4,5 м (5 ярдів).
1) Якщо судно стоїть біля причалу чи біля борту іншого судна для виконання операцій, працівникам надають засоби доступу для безпечного проходу на судно і назад, за винятком випадків, коли обставини дають їм можливість виконати дані операції без спеціальних пристроїв, не наражаючись на даремний ризик.
2) До цих засобів доступу входять такі:
a) де це доцільно - зовнішній трап, сходні чи аналогічний пристрій;
b) в інших випадках - трап.
3) Пристрої, передбачені в підпункті "a" пункту 2 цієї статті, мають бути завширшки мінімум 55 см (22 дюйми); їх міцно закріплюють, щоб не допустити зсуву; нахил їх не повинен бути надто великий, а використовувані для їхнього спорудження матеріали мають бути доброякісні і в доброму стані; з обох боків їх по всій довжині роблять надійну огорожу заввишки мінімум 82 см (2 фути 9 дюймів) або, якщо йдеться про зовнішній трап, надійну огорожу такої самої висоти з одного боку за умови, що другий бік належно захищений бортом судна.
Однак усі такі пристрої, використовувані на момент ратифікації цієї Конвенції, можуть використовуватись надалі:
a) якщо вони обладнані з обох боків огорожею заввишки мінімум 80 см (2 фути 8 дюймів), поки їх не перероблять;
b) якщо вони обладнані з обох боків огорожею заввишки мінімум 75 см (2 фути 6 дюймів) протягом одного року від дня ратифікації цієї Конвенції.
4) Трапи, передбачені в підпункті "b" пункту 2 цієї статті, мають бути достатньо довгі та міцні і належно закріплені.
5) a) Компетентні органи влади можуть допускати винятки щодо положень цієї статті, коли вони визнають, що передбачені в цій статті пристрої не потрібні для безпеки працівників.
b) Положення цієї статті не поширюються на вантажні підмостки і вантажні площадки біля трапів, якщо їх використовують тільки для операцій.
6) Працівники не можуть користуватись - і забороняється примушувати їх користуватися - іншими засобами доступу, крім зазначених або дозволених цією статтею.
У разі, коли працівники повинні у зв'язку з операціями діставатися до судна або повертатися з нього по воді, передбачаються відповідні заходи для безпечності перевезення їх, зокрема умови, яким повинні відповідати використовувані для цього перевезення судна.
1) Якщо працівники мають виконувати операції в трюмах, глибина яких від рівня палуби до дна трюму перевищує 1,5 м (5 футів), їм надаються безпечні засоби доступу з палуби на дно трюму.
2) До цих засобів доступу звичайно входить трап, який вважається безпечним лише за таких умов:
a) якщо за перекладками трапа залишено достатній простір, який не повинен бути менший ніж 11,5 см (4,5 дюйма) для трапа на перегородці чи в головному люку вантажного трюму, або коли перекладки достатньо широкі, щоб була міцна опора для рук і ніг;
b) якщо трап не заглиблено під палубу більше, ніж це практично потрібно для того, щоб не займати простору люку;
c) якщо його подовжено в тому ж напрямку пристроями, які дають міцну опору для ніг та рук і містяться на комінгсах люків (наприклад, кнехти або кільця);
d) якщо згадані вище пристрої виступають принаймні на 11,5 см (4,5 дюйма) при ширині не менше ніж 25 см (10 дюймів);
e) якщо за наявності окремих трапів між нижніми палубами ці трапи розташовуються по можливості в тому самому напрямку, що й трап, який іде з верхньої палуби.
Однак, якщо через конструкцію судна не можна практично вимагати встановлення трапа, компетентні органи влади мають право дозволяти інші засоби доступу за умови, що ці засоби доступу відповідають вимогам, передбаченим для трапів у цій статті, в тій мірі, в якій їх можна застосувати.
3) Біля комінгсів люків залишають достатній прохід до засобів доступу.
4) Вертикальні тунелі обладнуються з двох боків належними опорами для рук і ніг.
5) Якщо треба застосувати трап у трюмі безпалубного судна, підрядчик операції зобов'язаний надати такий трап. Трап повинен мати в своїй верхній частині скоби для прикріплення його до комінгсів або інші пристрої, які дають можливість міцно закріпити його.
6) Працівники не можуть користуватись - і забороняється примушувати їх користуватися - іншими засобами доступу, крім тих, що встановлені або дозволені в цій статті.
7) Для суден, існуючих на день ратифікації цієї Конвенції, робляться винятки відносно дотримання розмірів, встановлених положеннями підпунктів "a" і "d" пункту 2 і положеннями пункту 4 цієї статті, протягом періоду, який не перевищує чотирьох років, рахуючи від дня цієї ратифікації.
Коли працівники перебувають на борту судна для виконання операцій, жоден люк вантажного трюму, глибина якого, вимірювана від рівня палуби до дна трюму, перевищує 1,5 м (5 футів) і до якого працівники мають доступ, не лишається відкритим і без огорожі; кожний такий люк, не захищений комінгсами на висоту принаймні 75 см (2 фути 6 дюймів), або обставляють надійною огорожею заввишки 90 см (3 фути), якщо це не заважає операціям біля даного люку, або щільно закривають.
Аналогічних заходів вживають, коли це потрібно, для обгородження всіх інших отворів у палубі, які можуть становити небезпеку для працівників.
Однак вимоги цієї статті не будуть застосовуватися у разі здійснення достатнього належного нагляду.
1. Коли на судні мають виконуватись операції, засоби доступу на це судно, а також усі місця на борту, де працівники працюють або куди їх можуть направити під час роботи, ефективно освітлюються.
2. Використовувані засоби освітлення мають бути такі, щоб не загрожувати безпеці працівників і не заважати рухові інших суден.
Для забезпечення безпеки працівників, коли знімають і ставлять кришки люків, а також бімсів, які їх покривають:
1) кришки люків і їхні покриття та бімси утримуються в доброму стані;
2) кришки люків обладнуються належними рукоятками, що відповідають їхньому розмірові та вазі;
3) бімси для закривання люків обладнуються належними пристроями, які дають працівникам можливість відкривати і закривати люки, не піднімаючись на ці бімси для встановлення даних пристроїв;
4) усі кришки люків та бімси, якщо вони не взаємозамінні, позначаються чіткою поміткою із зазначенням палуби та люку, до яких вони належать, а також їхнього місця на останніх;
5) кришки люків не використовуються для влаштування вантажних підмостків чи для якоїсь іншої мети, внаслідок чого вони могли б бути пошкоджені.
1. Передбачаються відповідні заходи, щоб підіймальні механізми чи пристрої, стаціонарні або пересувні, використовувались для операцій на суші чи на борту судна тільки в тому разі, коли вони відповідають вимогам безпеки під час роботи.
2. Зокрема:
1) до початку експлуатації зазначені механізми, пристрої, які встановлені на борту і вважаються за національним законодавством належними до цих механізмів, а також ланцюги і троси, використовувані при їхній роботі, належно перевіряються та випробовуються, а максимальне безпечне навантаження їх засвідчується компетентною особою відповідно до приписаних умов;
2) після початку експлуатації будь-який підіймальний механізм, що використовується на суші чи на борту, і будь-які встановлені на борту пристрої, котрі за національним законодавством вважаються належними до цих механізмів, підлягають ретельній перевірці та огляду на таких умовах:
a) ретельно перевіряють кожні чотири роки і оглядають один раз на рік вантажні стріли, шпори стріл, щоглові бугелі й бугелі стріл, кільця, шкентелі і будь-які інші закріплені механізми, демонтаж яких становить особливу трудність;
b) ретельно перевіряють один раз на рік будь-які підіймальні установки (такі як підіймальні крани, лебідки), блоки, скоби й будь-які інші допоміжні пристрої, не охоплені підпунктом "a".
Всі рухомі частини (наприклад, ланцюги, троси, кільця, гаки) оглядають щоразу перед їхнім використанням, якщо їх не оглядали протягом попередніх трьох місяців.
Ланцюги не дозволяється вкорочувати вузлами; вживають запобіжних заходів, щоб не допустити пошкодження їх від тертя об гострі краї.
Коуші або сплетення металевих тросів повинні мати принаймні три витки з цілого пасма троса і два витки з половини дротяних ниток, вирізаних з кожного пасма. Однак це правило не повинно заважати використанню іншого виду сплетення, ефективність якого така ж очевидна, як і ефективність сплетення, передбаченого цим положенням;
3) ланцюги та інші такі пристрої, визначені національним законодавством (наприклад, гаки, кільця, скоби, вертлюги), якщо вони не проходили іншої достатньої обробки, яку може приписувати національне законодавство, прогартовуються на нижченаведених умовах під наглядом компетентної особи:
a) згадані ланцюги і пристрої, що містяться на борту судна:
i) ланцюги завтовшки півдюйма (12,5 мм) і менше та пристрої загального призначення - принаймні один раз кожні півроку;
ii) всі інші ланцюги і пристрої загального призначення (серед них ланцюги шкентелів, але за винятком бридельних ланцюгів вантажних стріл або щогл) - принаймні один раз на рік.
Однак для таких пристроїв, що застосовуються тільки на ручних кранах та інших ручних підіймальних установках, термін, передбачений у підпункті "i", встановлюється тривалістю один рік замість шести місяців, а термін, передбачений у підпункті "ii", встановлюється тривалістю два роки замість одного.
Так само, якщо, беручи до уваги розміри, структуру або рідке використання всіх вищезгаданих пристроїв, за винятком ланцюгів, а також матеріали, з яких їх зроблено, компетентні органи влади вважають, що дотримання правил цього пункту стосовно прогартування не є конче потрібним для безпеки працівників, ці органи влади можуть шляхом письмового посвідчення (яке вони можуть на свій розсуд анулювати) виключити ці пристрої зі сфери застосування зазначених правил, з урахуванням умов, які може бути встановлено у згаданому посвідченні;
b) згадані ланцюги і пристрої, які не знаходяться на борту: передбачаються заходи для забезпечення прогартування цих ланцюгів і пристроїв;
c) згадані ланцюги і пристрої, незалежно від того, знаходяться вони на борту чи ні, у разі подовження їх, переробки чи ремонту із застосуванням зварювання знову підлягають перевірці та оглядові;
4) на суші чи на борту, залежно від обставин, зберігаються належним чином завірені протоколи, котрі свідчать про безпечний стан механізмів і пристроїв, про які йде мова; ці протоколи вказують максимально дозволене навантаження, а також дату і результат випробувань та перевірок, передбачених у пунктах 1 і 2 цієї статті, і прогартувань чи інших обробок, передбачених у пункті 3.
Ці протоколи подає особа, відповідальна за їхнє зберігання, на вимогу будь-якої особи, уповноваженої для цієї мети;
5) на всіх кранах, вантажних стрілах і вантажопідіймальних ланцюгах, а також на всіх таких підіймальних механізмах, що використовуються на борту, як це встановлено національним законодавством, чітко робиться і зберігається позначка, що вказує безпечне робоче навантаження. Безпечне робоче навантаження, вказане на вантажопідіймальних ланцюгах, чітко позначають цифрами або літерами на самих ланцюгах або ж на платівці чи кільці, зроблених з міцного матеріалу і міцно прикріплених до цих ланцюгів;
6) усі мотори, зубчасті колеса, ланцюгові та фрикційні приводні установки, приводні вали, електропроводка під напругою і парові трубопроводи (якщо тільки не доведено, що завдяки своєму розташуванню чи конструкції вони такі само безпечні для працівників, котрі ними користуються, як коли б вони були надійно огороджені) обгороджуються належним чином, наскільки це здійсненно, без шкоди для безпеки судна;
7) крани і лебідки забезпечуються ефективними засобами для запобігання небезпеці випадкового падіння вантажу, коли його підіймають чи опускають;
8) вживають відповідних заходів, щоб відпрацьована пара, а також по можливості робоча пара від будь-якої лебідки чи крана не заважала видимості в будь-якому місці роботи, де працює якийсь працівник.
Тільки достатньо компетентних і надійних осіб може бути допущено до керування підіймальними або транспортними механізмами з механічним чи якимось іншим, двигуном, а також до подання сигналів машиністам цих установок або ж до нагляду за горденем, який запускають у рух барабанами чи бабками лебідок.
1) Підіймальну установку забороняється лишати з підвішеним вантажем без ефективного контролю з боку компетентної особи за дією цієї установки в той час, коли підвішено вантаж.
2) Передбачаються відповідні заходи, які забезпечують у тому разі, коли це потрібно для безпеки працівників, щоб було найнято спеціальну особу для подання сигналів.
3) Передбачаються відповідні заходи для того, щоб не допустити застосування небезпечних методів роботи під час складування чи розбирання, навантаження або розвантаження вантажу чи зберігання його.
4) Перед використанням люку всі його бімси прибираються, за винятком випадків, коли розмір люку достатній, щоб запобігти небезпеці для працівників від вантажу, якщо він удариться об бімси. Коли бімси не прибираються, вони мають бути надійно закріплені, щоб запобігти зсуненню їх.
5) Вживають усіх запобіжних заходів для того, щоб працівники могли легко покинути трюми чи міжпалубний простір, коли вони навантажують або розвантажують вугілля чи інші сипкі вантажі.
6) Жодні операції не можуть виконуватись на площадці, якщо вона не має міцної і стійкої конструкції та належної опори і якщо вона міцно не закріплена, коли це потрібно.
Для перевезення вантажу між судном та берегом забороняється використовувати тачку, якщо нахил площадки становить небезпеку.
Площадки у відповідних випадках покриваються відповідним матеріалом, щоб працівники не могли послизнутися.
7) Якщо робочий простір у трюмі обмежено площею отвору люку, забороняється прикріплювати гаки до перев'язі або інших кріплень пак бавовни, вовни, корка, джутових мішків та інших таких товарів (або ж прикріплювати захвати до бочок), крім випадків, коли це робиться з метою розбирання опущеного вантажу і складання його для підвішування.
8) Жоден підіймальний механізм не можна навантажувати понад безпечне робоче навантаження, крім виняткових випадків, окремо дозволених роботодавцем або його відповідальним представником, стосовно яких ведеться запис.
9) Крани, що використовуються на суші і мають змінну потужність (наприклад, підіймання і опускання стріли змінює вантажність залежно від величини кута), обладнуються автоматичним покажчиком або таблицею, що показують безпечне робоче навантаження, яке відповідає різним нахилам стріли.
Національне законодавство передбачає запобіжні заходи, які вважаються необхідними для належного забезпечення охорони працівників, враховуючи обставини кожного окремого випадку, коли вони змушені працювати з матеріалами чи поблизу матеріалів, які становлять небезпеку для їхнього життя чи здоров'я, з огляду на рід чи стан цих матеріалів у даний час, або ж коли працівники змушені працювати в місцях, де такі матеріали раніше зберігалися.
1. У доках, на молах, причалах та інших таких місцях, які часто використовуються для операцій, мають бути в наявності засоби для надання першої допомоги, передбачувані національним законодавством з урахуванням місцевих умов, щоб можна було швидко забезпечити надання першої допомоги і при серйозних нещасних випадках швидко доставити потерпілого до найближчої лікарні. В місцях роботи постійно зберігається у стані готовності достатній запас засобів для надання першої допомоги в легко доступних місцях для негайного використання в робочий час. Ці засоби перебувають у розпорядженні однієї чи кількох відповідальних осіб, серед яких одна чи кілька осіб, здатних надати першу допомогу і готових негайно надати таку допомогу в робочий час.
2. У доках, на молах, причалах та в інших таких місцях, згаданих вище, вживають також належних заходів для рятування працівників, які упали в воду.
Жодна особа не має права прибирати і переміщувати огорожі, сходні, механізми, трапи, рятувальні засоби чи пристрої, джерела світла, написи, площадки чи будь-які інші предмети, передбачені положеннями цієї Конвенції, за винятком випадків, коли особа належним чином уповноважена на це, або в разі крайньої потреби; у разі переміщення таких предметів їх знову ставлять на своє місце, коли мине час, на який їх треба було прибрати.
1. Кожний член Організації може передбачити відносно положень цієї Конвенції повні або часткові винятки, що стосуються будь-якого доку, молу, причалу чи іншого такого місця, на якому операції здійснюються лише час від часу або перевезення вантажів має обмежений обсяг і здійснюється невеликими суднами, або стосуються деяких спеціальних суден, чи деяких спеціальних категорій суден, чи суден, тоннаж яких менший від установленого, так само, як у випадках, коли через кліматичні умови не можна практично вимагати дотримання положень цієї Конвенції.
2. Міжнародне бюро праці повідомляють про положення, на підставі яких передбачаються загальні або часткові винятки, згадані вище.
За винятком випадків, коли в цій Конвенції передбачено інше, її положення щодо конструкції чи постійного обладнання судна застосовуються до суден, будівництво яких було почато після дня ратифікації цієї Конвенції, і застосовуються до всіх інших суден по закінченні чотирьох років, починаючи з цього дня. Проте до закінчення цього терміну зазначені положення застосовуються до цих інших суден остільки, оскільки це буде доцільно і практично здійсненно.
Щоб забезпечити ефективне застосування всіх правил, встановлених для захисту працівників від нещасних випадків,
1) зазначені правила чітко визначають осіб або органи, які зобов'язані нести відповідальність за дотримання цих правил;
2) вживають заходів для створення дійової системи інспекції та санкцій за порушення цих правил;
3) тексти або короткий виклад цих правил вивішуються на видних місцях у доках, на стінах, причалах та інших таких місцях, які часто використовуються для операцій.
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.
2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.
Як тільки буде зареєстровано документи про ратифікацію двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці оповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також оповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, які він одержав згодом від інших членів Організації.
1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може по закінченні десятирічного періоду від часу, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.
2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року по закінченні згаданого в попередньому пункті десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю п'ять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію по закінченні кожного п'ятирічного періоду в порядку, встановленому цією статтею.
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її цілковитий або частковий перегляд.
1. У тому разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що цілком або частково переглядає цю Конвенцію, ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглядної конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 21, денонсацію цієї Конвенції без будь-яких застережень щодо терміну, за умови, що нова, переглядна конвенція набула чинності.
2. Починаючи від дати набуття чинності новою, переглядною конвенцією, цю Конвенцію буде закрито для ратифікації її членами Організації.
3. Ця Конвенція у всякому разі лишається чинною за формою та змістом стосовно тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглядної конвенції.
Французький та англійський тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
---------
* Конвенція переглядалася в 1932 році Конвенцією 32. Після набуття чинності цією Конвенцією Конвенцію 28 для ратифікації закрито.
"Міжнародне законодавство
про охорону праці",
Конвенції та рекомендації МОП,
Київ, 1997 р.