Конвенція про приміщення для екіпажу на борту риболовних суден N 126 (укр/рос)

Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 1 червня 1966 року на свою п'ятдесяту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо приміщень для екіпажу на борту риболовних суден, що є частиною шостого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1966 року про приміщення для рибалок на борту суден:

1. Ця Конвенція застосовується до всіх державних і приватних кораблів і суден будь-якого типу, обладнаних механічним двигуном, зайнятих морською риболовлею в солоних водах і зареєстрованих на території, щодо якої ця Конвенція є чинною.

2. Національне законодавство визначає, у яких випадках кораблі та судна вважаються морехідними для цілей цієї Конвенції.

3. Ця Конвенція не застосовується до кораблів та суден менших ніж 75 тонн. Проте Конвенція застосовується до кораблів і суден від 25 до 75 тонн, якщо компетентний орган влади визначить після консультації з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, що це доцільно і практично можливо.

4. Компетентний орган влади може після консультацій з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, використовувати довжину замість тоннажу як параметр для цілей цієї Конвенції; в цьому випадку Конвенція не застосовується до суден довжиною менше ніж 24,5 м (80 футів). Проте Конвенція буде застосовуватись до суден довжиною від 13,5 до 24,5 м (від 45 до 80 футів), якщо компетентний орган влади визначить після консультацій з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, що це доцільно й можливо.

5. Ця Конвенція також не застосовується:

a) до суден, які звичайно займаються рибною ловлею із спортивною метою або для відпочинку;

b) до суден, які рухаються в основному під парусом, але мають додаткові двигуни;

c) до суден, зайнятих китобійним або подібними промислами;

d) до суден, які здійснюють науково-дослідну роботу та охорону рибних ресурсів.

6. Такі положення цієї Конвенції не застосовуються до суден, які звичайно знаходяться далеко від своїх портів протягом періодів часу, які не перевищують 36 годин, і на борту яких команда не живе постійно, коли судно знаходиться в порту:

a) стаття 9, параграф 4;

b) стаття 10;

c) стаття 11;

d) стаття 12;

e) стаття 13, параграф 1;

f) стаття 14;

g) стаття 16.

Проте на таких суднах буде забезпечене належне санітарно-побутове обладнання, умови та засоби для приготування й уживання їжі, а також приміщення для відпочинку.

7. Положення розділу III цієї Конвенції можуть бути змінені стосовно будь-якого судна, якщо компетентний орган влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, переконається в тому, що запропоновані зміни дають переваги, що роблять загальні умови не менш сприятливими, ніж ті, які були б результатом повного застосування положень Конвенції; подробиці всіх таких змін доводяться членом Організації до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці, який сповіщає про це членів Міжнародної організації праці.

В цілях цієї Конвенції:

a) термін "риболовне судно" або "судно" означає корабель або судно, до якого застосовується Конвенція;

b) термін "тонни" означає брутто-реєстрові тонни;

c) термін "довжина" означає довжину, яка вимірюється від передньої частини форштевня на рівні бака до заднього краю верхівки ахтерштевня або до передньої частини баллера руля там, де немає ахтерштевня;

d) термін "офіцер" означає особу, за винятком капітана, яка вважається офіцером згідно з національним законодавством або, за відсутності відповідного законодавства, згідно з колективним договором або звичаєм;

e) термін "рядовий матрос" означає члена екіпажу, крім офіцерів;

f) термін "приміщення для екіпажу" включає каюти, надані екіпажу, їдальні, санітарно-технічні вузли;

g) термін "передбачений" означає передбачений національним законодавством або компетентним органом влади;

h) термін "встановлений" означає встановлений компетентним органом влади;

i) термін "перереєстрований" означає перереєстрований у разі одночасної зміни території реєстрації і володіння судном.

1. Кожний член Організації, щодо якого ця Конвенція набула чинності, зобов'язується зберігати чинність законодавства, яке забезпечує застосування положень розділів II, III, IV цієї Конвенції.

2. Це законодавство:

a) вимагає, щоб компетентний орган влади доводив до відома усіх зацікавлених осіб зміст цього законодавства;

b) визначає осіб, відповідальних за дотримання цього законодавства;

c) передбачає систему інспекції, здатну забезпечити дійсне втілення в життя цього законодавства;

d) передбачає належні санкції за всілякого роду порушення цього законодавства;

e) вимагає, щоб компетентний орган влади періодично консультувався з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, щодо вироблення правил і, якщо це можливо, співробітничав з цими сторонами в питаннях застосування цього законодавства.

До початку будівництва риболовного судна і до значної зміни або реконструкції приміщень на судні, що існує, компетентному органу влади подаються на затвердження детальні плани та інформація про приміщення для екіпажу.

В кожному випадку, коли:

a) риболовне судно реєструється або перереєстровується;

b) приміщення для екіпажу судна піддається значним змінам або реконструкції або

c) компетентному органу влади в наказній формі і досить завчасно, щоб попередити будь-яку затримку судна, яка визнана організацією рибалок, що представляє весь або частину екіпажу, або визначеною кількістю чи визначеною частиною членів екіпажу судна подана скарга про те, що приміщення для екіпажу не відповідають умовам цієї Конвенції, компетентний орган влади здійснює огляд судна, щоб упевнитися в тому, що приміщення для екіпажу відповідають вимогам законодавства.

2. Може здійснюватися періодичне інспектування за розсудом компетентного органу влади.

1. Розміщення та конструкція приміщень для екіпажу, доступ до них та їх розташування щодо інших приміщень повинні бути такими, щоб вони забезпечували достатню безпеку, захист від негоди й від проникнення морської води, а також ізоляцію від спеки чи холоду, від зайвого шуму або випарувань з інших місць.

2. У разі потреби повинні бути забезпечені запасні виходи з усіх приміщень для екіпажу.

3. Усе повинно бути зроблене так, щоб виключити пряме сполучення кают з приміщеннями, призначеними для зберігання риби та рибної муки, з машинним відділенням чи з камбузами, ліхтарним приміщенням, складом фарб або складами запасів для машинного відділення й палуби та іншими приміщеннями, де складуються матеріали, із сушильнями, загальними умивальнями та убиральнями. Частини перегородок, які відокремлюють такі місця від кают, і зовнішні перегородки будуються міцними із сталі або іншого встановленого матеріалу та є водо- та газонепроникними.

4. Зовнішні стінки кают та їдалень ізолюються належним чином. Усі машинні кожухи і всі перегородки, що відгороджують камбузи та інші місця, де виділяється теплота, ізолюються належним чином там, де можливим є проникнення спекоти до прилеглих приміщень або проходів. Слід також звертати увагу на забезпечення захисту від тепла, що йде від паропроводів чи від службових труб із гарячою водою.

5. Внутрішні перегородки будуються із встановленого матеріалу, що перешкоджає заведенню в ньому паразитів.

6. Каюти, їдальні, приміщення для відпочинку та проходи в тій частині, де розташовані приміщення для екіпажу, ізолюються таким чином, щоб не допускати конденсації чи перегрівання.

7. Парові магістралі й труби відпрацьованої пари лебідок і аналогічних механізмів не можуть, де це технічно здійсненно, проходити через приміщення для екіпажу або через проходи, що ведуть до приміщень для екіпажу; там, де парові магістралі та труби відпрацьованої пари проходять через такі приміщення чи проходи, вони ізолюються відповідним чином і вміщуються в кожухи.

8. Внутрішні панелі або облицювання робляться з такого матеріалу, поверхню якого легко утримувати в чистоті. Шпунтова або пазова обшивка чи будь-яка інша форма конструкції, яка сприяє заведенню в ній паразитів, не повинна використовуватися.

9. Компетентні органи влади вирішують, наскільки будуть враховуватися вимоги протипожежних заходів і заходів проти поширення пожежі у разі будування приміщень для екіпажу.

10. Поверхня стін і стель у каютах та їдальнях робиться такою, щоб її можна було легко утримувати в чистоті, і, якщо вона фарбується, фарба повинна бути світлого кольору; вапняна побілка не застосовується.

11. У міру необхідності облицювання стін обновлюється чи відновлюється.

12. Підлоги в усіх приміщеннях для екіпажу повинні мати відповідну конструкцію, виготовлятися із встановленого матеріалу і мати поверхню, яка є непроникною для вологи і легко утримується в чистоті.

13. Відкриті палуби, що розташовані над приміщеннями для екіпажу, мають дерев'яні покриття або іншу рівноцінну ізоляцію.

14. Там, де підлоги зроблені з мастик і цементу різного складу, місця з'єднань із стінами закруглюються, щоб запобігти утворенню тріщин та щілин.

15. Забезпечуються достатні стоки для води.

16. Вживають усіх практичних заходів для захисту приміщень для екіпажу від проникнення до них мух та інших комах.

1. Каюти та їдальні належним чином вентилюються.

2. Системи вентиляції контролюються таким чином, щоб підтримувати задовільний стан повітря і забезпечувати достатню його циркуляцію за будь-яких погодних і кліматичних умов.

3. Судна, що регулярно використовуються для плавання в тропіках та інших районах з аналогічними кліматичними умовами, якщо цього вимагають такі умови, обладнуються як механічними засобами вентиляції, так і електричними вентиляторами, проте слід вибирати один із цих засобів в тих місцях, де він забезпечує належну вентиляцію.

4. Судна, що використовуються в інших місцях, обладнуються або механічними засобами вентиляції, або електричними вентиляторами. Компетентні органи влади можуть зробити виняток щодо цієї вимоги для суден, які звичайно використовуються в холодних водах північної або південної півкулі.

5. Енергія для роботи вентиляційного обладнання, передбаченого в параграфах 3 і 4, коли це можна здійснити і цього вимагають умови, забезпечується протягом усього часу перебування або роботи команди на борту судна.

1. Забезпечується належна система опалення приміщень для екіпажу відповідно до кліматичних умов.

2. Система опалення там, де це практично можливо, діє протягом всього часу перебування або роботи команди на борту судна, якщо цього вимагають існуючі умови.

3. Опалення відкритим вогнищем забороняється.

4. Система опалення забезпечує підтримання задовільного рівня температури в приміщеннях для екіпажу за нормальних погодних та кліматичних умов, на які розраховане плавання; норми температурного режиму визначаються компетентними органами влади.

5. Радіатори та інші опалювальні прилади розташовуються і в разі необхідності ізолюються таким чином, щоб уникнути ризику пожежі або небезпеки чи незручностей для осіб, які займають приміщення.

1. Всі приміщення для екіпажу освітлюються належним чином. Мінімальна норма природного освітлення в житлових приміщеннях повинна бути такою, щоб людина з нормальним зором могла читати в ясний день звичайну газету в будь-якій частині приміщення, доступній для вільного переміщення. Якщо неможливо забезпечити достатнє природне освітлення, то забезпечується штучне освітлення відповідно до вищенаведеної мінімальної норми.

2. Наскільки це практично можливо, на всіх суднах у приміщеннях для екіпажу встановлюється електричне освітлення. Якщо немає двох незалежних джерел електрики для освітлення, забезпечується додаткове освітлення за допомогою ламп належної конструкції або аварійних освітлювальних приладів.

3. Штучне освітлення встановлюється таким чином, щоб створити максимальні зручності для осіб, які займають приміщення.

4. На додаток до нормального освітлення каюти у головах кожного ліжка забезпечується належне освітлення для читання.

5. Крім того, протягом ночі в каютах забезпечується постійне синє світло.

1. Каюти розташовуються в середній або кормовій частині судна; в особливих випадках компетентний орган влади може, якщо розміри, тип або призначення судна роблять будь-яке інше розташування неможливим або недоцільним, дати дозвіл на розташування кают у носовій частині судна, але в будь-якому випадку не перед аварійною перегородкою.

2. Площа каюти, що припадає на одну особу, крім площі, зайнятої ліжками та шафами, складає не менше ніж:

a) на суднах у 25 тонн або більше,

але не менше ніж 50 тонн ...... 0,5 кв. м (5,4 кв. футів)

b) на суднах у 50 тонн або більше,

але менше ніж 100 тонн ........ 0,75 кв. м (8,1 кв. футів)

c) на суднах у 100 тонн або більше,

але менше ніж 250 тонн ........ 0,9 кв. м (9,7 кв. футів)

d) на суднах у 250 тонн і більше . 1,0 кв. м (10,8 кв. футів)

3. Якщо компетентний орган влади вирішить, як це передбачено у параграфі 4 статті 1 цієї Конвенції, що довжина виступає параметром для цілей цієї Конвенції, то площа каюти, яка припадає на одну особу, крім площі, зайнятої ліжками та шафами, складає не менше ніж:

a) на суднах довжиною в 13,7 м (45 футів)

або більше, але менше ніж

19,8 м (65 футів) ............. 0,5 кв. м (5,4 кв. футів)

b) на суднах довжиною в 19,8 м (65 футів)

або більше, але менше ніж

26,8 м (88 футів) ............. 0,75 кв. м (8,1 кв. футів)

c) на суднах довжиною в 26,8 м (88 футів)

або більше, але менше ніж

35,1 м (115 футів) ............ 0,9 кв. м (9,7 кв. футів)

d) на суднах довжиною в 35,1 м (115 футів)

і більше ...................... 1 кв. м (10,8 кв. футів)

4. Вільна висота кают не робиться, коли це можливо, менше ніж 190 см (6 футів 3 дюйми).

5. Забезпечується достатня кількість кают для того, щоб кожна служба мала окрему або окремі каюти; проте для невеликих суден компетентні органи влади можуть робити виняток із цієї вимоги.

6. Кількість осіб у каютах не перевищує таких максимальних норм:

a) офіцери: по можливості по одному на каюту, у будь-якому разі не більше ніж по двоє;

b) рядові члени команди: по можливості дві чи три особи, у будь-якому разі не більше;

i) на суднах у 250 тонн і більше - чотирьох осіб;

ii) на суднах менше ніж 250 тонн - шести осіб.

7. Якщо компетентний орган влади вирішить, як це передбачено в параграфі 4 статті 1 цієї Конвенції, що довжина виступає параметром для цілей цієї Конвенції, то число рядових членів команди, що розміщуються одній каюті, не може перевищувати:

a) на суднах довжиною 35,1 м (115 футів) і більше - чотирьох осіб;

b) на суднах довжиною до 35,1 м (115 футів) - шести осіб.

8. Компетентний орган влади може робити винятки щодо вимог, передбачених у параграфах 6 та 7 цієї статті, в особливих випадках, коли тип або призначення судна робить ці вимоги нерозумними і практично нездійсненними.

9. Максимальна кількість осіб, які розміщуються в кожній каюті, позначається чітким шрифтом і фарбою, що не змивається, в такому місці каюти, де це може бути добре видно.

10. Кожному членові команди надається індивідуальне ліжко.

11. Ліжка не можуть розміщуватися одне щодо іншого так, щоб на одне ліжко можна було потрапити тільки через інше.

12. Ліжка розміщуються не більше ніж у два поверхи; коли ліжка розміщені впродовж борту судна, то над ліжком під ілюмінатором не дозволяється розміщувати ще одне ліжко.

13. Коли ліжка розташовані одне понад одним, нижнє ліжко розміщується на висоті не менше ніж 30 см (12 дюймів) від підлоги; верхнє ліжко розмішується на висоті, що складає приблизно половину відстані між днищем нижнього ліжка і нижнім краєм верхніх палубних бімсів.

14. Мінімальні внутрішні розміри ліжка по можливості є такими: 190 см на 68 см (6 футів 3 дюйми на 2 фути 3 дюйми).

15. Каркас і поздовжній борт ліжка, якщо такі є, виготовляються із встановленого твердого й гладкого матеріалу, який не піддається корозії і не сприяє розведенню в ньому паразитів.

16. Якщо для виготовлення ліжок використовуються трубчасті рамки, то труби повністю запаюються і не мають отворів, в яких могли б оселитися паразити.

17. Кожне ліжко постачається пружинним матрацем із встановленого матеріалу або пружинною сіткою і матрацем із встановленого матеріалу. Матраци не набиваються ні соломою, ні іншими матеріалами, які сприяють заведенню в них паразитів.

18. Коли ліжка розташовані одне понад одним, під пружинною сіткою верхнього ліжка вміщується непроникне для пилу днище з дерева, брезенту або іншого прийнятного матеріалу.

19. Каюти плануються й обладнуються таким чином, щоб забезпечувати належні зручності для осіб, які їх займають, і полегшити їхнє утримання в порядку та чистоті.

20. До комплекту меблів належать шафа для одягу для кожної особи, яка займає каюту. Шафа обладнується накладкою для підвісного замка і стержнем для вішалок верхнього одягу. Компетентний орган влади слідкує за тим, щоб шафа була настільки просторою, наскільки це практично можливо.

21. У кожній каюті вміщуються стіл або письмовий стіл, який може бути закріпленим, відкидним або висувним, а також необхідні зручні сидіння.

22. Меблі виготовляються з гладкого й твердого матеріалу, який не піддається деформації та корозії і не сприяє заведенню паразитів.

23. Меблі повинні також включати висувний ящик або інший, призначений для такої самої мети простір для кожної особи, котра займає каюту, який не повинен бути менше ніж 0,056 куб. м (2 куб. фути).

24. Ілюмінатори кают завішуються занавісками.

25. Каюти постачаються дзеркалами, шафочкою для туалетних приналежностей, книжковою полицею і достатньою кількістю крючків для верхнього одягу.

26. Спальні місця для членів команди по можливості розподіляються таким чином, щоб вахти були розділені і щоб жодна особа, яка працює тільки вдень, не розміщувалася в каюті з тими членами екіпажу, які несуть вахту.

1. На всіх суднах з командою більше ніж 10 осіб забезпечуються приміщення для їдалень, відокремлені від спальних місць. Там, де це можливо, приміщення для їдальні забезпечується також на суднах з меншою кількістю екіпажу. Якщо, одначе, це практично неможливо, приміщення для їдальні може бути об'єднане із спальними каютами.

2. На суднах, що займаються рибною ловлею у відкритому морі і мають більше ніж 20 осіб екіпажу, можуть бути передбачені окремі їдальні для капітана і офіцерів.

3. Розміри та обладнання кожного приміщення для їдальні повинні бути достатніми для того, щоб обслуговувати ту кількість осіб, яка там може перебувати одночасно.

4. Їдальні укомплектовуються столами, сидіннями встановленого зразка, достатніми для обслуговування такої кількості осіб, яка може там перебувати одночасно.

5. Їдальні розташовуються якнайближче до камбузу.

6. Якщо їдальні не мають поруч комор, вони повинні бути обладнані відповідними шафами для кухонного знаряддя й необхідними засобами для миття посуду.

7. Поверхня столів і сидінь виготовляється з матеріалу, який не піддається дії вологи, не має тріщин і легко утримується в чистоті.

8. Там, де це практично можливо, приміщення для їдалень плануються, умебльовуються й обладнуються таким чином, щоб створити умови для відпочинку.

1. Всі судна обладнуються належним санітарним устаткуванням, включаючи умивальники, ванни та (або) душі.

2. Санітарне устаткування для всіх членів команди, які не займають кают з окремими санітарними вузлами, надається, коли це практично можливо, на кожну службу в такій кількості:

a) одна ванна та (або) душ на кожних вісім осіб або менше;

b) одна убиральня на кожних вісім осіб або менше;

c) один умивальник на кожних шість осіб або менше.

Проте, якщо кількість осіб в службі перевищує кратне ціле вказаної кількості на кількість, що складає менше ніж його половина, цей надлишок може не братися до уваги для цілей цього параграфа.

3. В загальних умивальнях забезпечуються холодна та гаряча прісна вода або засоби для підігріву води. Компетентні органи влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, можуть встановити мінімальну кількість прісної води, яка повинна забезпечуватись кожній особі на день.

4. Умивальники та ванни виготовляються достатніх розмірів із встановленого матеріалу з гладкою поверхнею, яка не піддається тріщинам, розшаруванню або корозії.

5. Всі убиральні обладнуються зовнішньою вентиляцією, незалежною від будь-яких інших приміщень.

6. Санітарне обладнання, що встановлюється в убиральнях, повинно бути встановленого зразка та мати сильний струмінь змивної води з незалежним управлінням, що є в будь-який час.

7. Каналізаційні та сточні труби мають достатні розміри і таку конструкцію, яка зменшує до мінімуму небезпеку забиття і робить легкою їхню очистку. Вони не повинні проходити через резервуари з прісною або питною водою; вони також не повинні проходити, якщо це практично можливо, під стелями приміщень для їдалень або спальних кают.

8. Приміщення для санітарних пристроїв, призначені для використання більш ніж однією особою, відповідають таким вимогам:

a) підлоги робляться із встановленого міцного матеріалу, який легко очищується і є непроникним для вологи, а також мають належний стік;

b) стіни кают будуються із сталі або іншого встановленого матеріалу водонепроникними щонайменше на висоту в 23 см (9 дюймів) від рівня палуби;

c) приміщення належним чином освітлюються, опалюються і вентилюються;

d) убиральні розташовуються зручно щодо кают, але окремо від них та від умивалень, без прямого доступу з кают або з проходу між каютами та убиральнями, до якого немає іншого доступу; ця вимога не застосовується, якщо убиральня розташована в приміщенні між двома каютами, де мешкають загалом не більше ніж чотири особи;

e) якщо в одному приміщенні є більше ніж одна кабіна, то вони відповідним чином відгороджуються, щоб забезпечити індивідуальне їх використання.

9. Забезпечуються засоби для прання та сушіння білизни й одягу відповідно до кількості членів команди та звичайної тривалості плавання.

10. До обладнання для прання білизни належать пристосовані для цього раковини, які можуть бути встановлені в умивальнях з достатньою подачею холодної та гарячої прісної води або із засобами підогріву води, якщо облаштування окремих приміщень для пралень практично не виправдано.

11. Можливості для сушіння білизни надаються у відсіку, відокремленому від кабін та їдалень, який достатньо вентилюється, опалюється і обладнаний мотузками та іншими пристосуваннями для розвішування білизни.

1. Там, де це можливо, виділяється окреме ліжко для хворих або ранених членів команди. На суднах в 500 тонн і більше обладнується судновий лазарет. Якщо компетентний орган влади вирішить, як це передбачено в параграфі 4 статті 1 цієї Конвенції, що довжина виступає параметром для цілей цієї Конвенції, лазарет влаштовується на суднах довжиною в 45, 7 м (150 футів) або більше.

2. На кожному судні, яке не має лікаря, знаходиться належна суднова аптечка із зрозумілими інструкціями щодо її застосування. При цьому компетентний орган влади враховує Рекомендацію 1958 року щодо суднових аптечок і Рекомендацію 1958 року щодо медичних консультацій у морі.

Поза каютами, але зручно розташоване щодо них, надається приміщення для розвішування непромокальних плащів, яке належним чином вентилюється і є достатнім за розмірами.

Приміщення для екіпажу утримуються в чистоті і в умовах, придатних для нормального життя, і в них не зберігається майно або матеріали, що не є особистою власністю осіб, які займають ці приміщення.

1. На борту судна встановлюється належне обладнання для приготування їжі і там, де це практично можливо, воно встновлюється в окремому камбузі.

2. Камбуз має достатні розміри, добре освітлюється і вентилюється.

3. Камбуз обладнується кухонними приладдями, необхідною кількістю шаф і поличок, раковин і стелажів для посуду з неіржавіючого матеріалу з достатнім стоком. Питна вода подається на камбуз по трубам; коли вода подається під тиском, система повинна мати захисне пристосування, яке попереджує зворотне витікання. У тих випадках, коли на камбуз не подається гаряча вода, встановлюють пристрій для нагріву води.

4. На камбузах повинні бути необхідні засоби для приготування гарячих напоїв для членів команди в будь-який час.

5. Повинно бути виділено належних розмірів приміщення для зберігання запасів. Вказане приміщення має бути таким, щоб його можна було утримувати сухим, прохолодним і добре провітрювати з метою запобігання псуванню запасів. У необхідних випадках встановлюються холодильники або обладнується інше складське приміщення з низькою температурою.

6. Там, де для приготування їжі використовується бутановий або пропановий газ, газові контейнери повинні зберігатися на відкритій палубі.

1. За умови дотримання положень параграфів 2, 3 і 4 цієї статті ця Конвенція застосовується до суден, будівництво яких почалося після настання чинності Конвенції на території реєстрації судна.

2. Щодо судна, будівництво якого повністю завершено до дня настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації судна і яке не відповідає викладеним в розділі III цієї Конвенції нормам, компетентні органи влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, з метою приведення цього судна у відповідність до вимог Конвенції можуть вимагати таких змін, які вони вважатимуть можливими, враховуючи практичні питання, що виникатимуть; такі зміни повинні здійснюватися в момент:

a) перереєстрації судна;

b) проведення значних конструктивних змін або капітальних ремонтів суден як здійснення довгострокових планів, а не внаслідок аварії або непередбаченого випадку.

3. Щодо судна, що перебуває в процесі будівництва та (або) перебудови на день настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації, компетентні органи влади після консультацій з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, з метою приведення цього судна у відповідність до вимог Конвенції можуть вимагати таких змін, які вони вважатимуть можливими, враховуючи практичні питання, що виникатимуть; ці зміни вважаються такими, що остаточно відповідають положенням цієї Конвенції, аж до моменту перереєстрації судна.

4. Щодо судна, крім згаданого в параграфах 2 і 3 цієї статті, або судна, щодо якого в процесі будівництва застосовувались положення цієї Конвенції і яке перереєстровується на будь-якій території після настання чинності цієї Конвенції на цій території, компетентні органи влади після консультацій з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, з метою приведення цього судна у відповідність до вимог Конвенції можуть вимагати таких змін, які вони вважатимуть можливими, враховуючи практичні питання, що виникатимуть; ці зміни вважаються такими, що остаточно відповідають положенням цієї Конвенції, аж до моменту нової перереєстрації судна.

Жодне з положень цієї Конвенції не порушує дії будь-якого закону, постанови, звичая або угоди між власниками риболовних суден і рибалками, що забезпечують сприятливіші умови, ніж це передбачено цією Конвенцією.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані в Міжнародному бюро праці.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним згідно з положеннями попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про повний чи частковий її перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенція не передбачає іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 21, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою конвенцією, ця Конвенція закрита для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в будь-якому випадку чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.