Статут Міжнародної організації з міграції

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПОСИЛАЮЧИСЬ НА

Резолюцію, прийняту 5 грудня 1951 року на конференції з питань міграції в Брюсселі,

ВИЗНАЮЧИ,

що надання міграційних послуг на міжнародному рівні часто вимагається для забезпечення впорядкованих міграційних потоків у всьому світі та для сприяння при найбільш сприятливих умовах облаштуванню та інтеграції мігрантів в економічну та соціальну структури країни, яка їх приймає;

що аналогічні міграційні послуги можуть бути також необхідними при тимчасовій міграції, зворотній міграції і внутрішньо-регіональній міграції;

що міжнародна міграція також включає міграцію біженців, переміщених осіб та інших осіб, змушених покинути свою батьківщину, які потребують міжнародних міграційних послуг;

що існує необхідність у розширенні співробітництва Держав і міжнародних організацій з метою сприяння еміграції осіб, які бажають мігрувати до країн, де вони можуть добитися самостійності шляхом своєї трудової діяльності і жити із своїми сім'ями з гідністю та самоповагою;

що міграція може сприяти створенню нових економічних можливостей в державах, що приймають, і що існує взаємозв'язок між міграцією та економічними, соціальними і культурними умовами в країнах, які розвиваються;

що при здійсненні співробітництва та інших міжнародних заходах у сфері міграції слід враховувати інтереси країн, що розвиваються;

що існує необхідність у сприянні співробітництву Держав, урядових і неурядових міжнародних організацій для проведення досліджень і консультацій з питань міграції не тільки стосовно процесу міграції, але також конкретного становища і потреб мігранта, як індивідуальної людської істоти;

що рух мігрантів має, наскільки це можливо, здійснюватися за допомогою звичайних транспортних послуг, але в певних випадках потрібні додаткові або інші засоби;

що повинна існувати тісна співпраця і координація між Державами, урядовими і неурядовими міжнародними організаціями з питань міграції та біженців;

що існує необхідність у міжнародному фінансуванні діяльності, пов'язаної з міжнародною міграцією;

ЦИМ ЗАСНОВУЮТЬ

МІЖНАРОДНУ ОРГАНІЗАЦІЮ З МІГРАЦІЇ, далі - "Організація", та

ПРИЙМАЮТЬ ЦЕЙ СТАТУТ.

1. Цілі та функції Організації полягають у наступному:

a) здійснювати заходи по організованому пересуванню мігрантів, для яких існуючі умови є невідповідними або які у протилежному випадку не змогли б пересуватися без спеціальної допомоги до тих країн, які надають можливості для впорядкованої міграції;

b) займатися організованим пересуванням біженців, переміщених осіб та інших осіб, які потребують міжнародних міграційних послуг, стосовно яких можуть бути досягнуті домовленості між Організацією та відповідними Державами, включаючи Держави, які зобов'язуються їх прийняти;

c) забезпечувати, на прохання та за згодою відповідних Держав, міграційні послуги, такі як набір, відбір, підготовка до міграції, мовна підготовка, координаційна діяльність, медичне обстеження, розміщення, заходи, що сприяють прийому та інтеграції, консультативні послуги з питань міграції та інша допомога, яка відповідає цілям Організації;

d) забезпечувати аналогічні послуги на прохання Держав чи у співробітництві з іншими зацікавленими міжнародними організаціями для добровільної зворотної міграції, включаючи добровільну репатріацію;

e) забезпечити форум для Держав, а також міжнародних та інших організацій для обміну думками і досвідом та розширення співробітництва і координації зусиль у сфері міжнародної міграції, включаючи дослідження таких проблем з метою вироблення практичних рішень.

2. При виконанні своїх функцій Організація тісно співробітничає з міжнародними урядовими і неурядовими організаціями, які займаються проблемами міграції, біженців та людських ресурсів з тим, щоб, зокрема, сприяти координації міжнародної діяльності у цих галузях. Таке співробітництво здійснюється при взаємній повазі компетенцій відповідних організацій.

3. Організація визнає той факт, що контроль за критеріями приймання та числом іммігрантів, що приймаються, відноситься до внутрішньої юрисдикції Держав, і під час виконання своїх функцій дотримується законів, правил і політики відповідних Держав.

Членами організації є:

a) Держави, які будучи членами Організації, прийняли цей Статут згідно із статтею 34, чи до яких застосовуються положення статті 35;

b) Інші Держави, які проявляють інтерес до принципу вільного пересування осіб, і які зобов'язуються робити фінансові внески, принаймні на адміністративні потреби Організації, розмір яких буде узгоджено між Радою і відповідною Державою, за умови прийняття рішення Радою більшістю в дві третини голосів і у разі визнання такою Державою цього Статуту.

Будь-яка Держава-член може направити повідомлення про вихід з Організації, яке вступає в силу в кінці фінансового року. Таке повідомлення повинно бути складено у письмовій формі і представлене Генеральному директору Організації щонайменше за чотири місяці до закінчення фінансового року. Фінансові зобов'язання перед Організацією Держави-члена, яка направила повідомлення про вихід, включають весь фінансовий рік, протягом якого направлено повідомлення.

1. Якщо Держава-член не виконує свої фінансові зобов'язання перед Організацією за два фінансових роки підряд, Рада більшістю в дві третини голосів може призупинити право голосу і всі або частину послуг, на які така Держава-член має право. Рада має право відновити таке право голосу і послуги простою більшістю голосів.

2. Рада більшістю в дві третини голосів може призупинити членство будь-якої Держави-члена, якщо вона постійно порушує принципи цього Статуту. Рада має право відновити таке членство простою більшістю голосів.

Органами організації є:

a) Рада;

b) Виконавчий комітет;

c) Адміністрація.

Функціями Ради, на додаток до згаданих в інших положеннях цього Статуту, є:

a) визначення політики Організації;

b) розгляд доповідей, затвердження і керівництво діяльністю Виконавчого комітету;

c) розгляд доповідей, затвердження і керівництво діяльністю Генерального директора;

d) розгляд та затвердження програми, бюджету, витрат і рахунків Організації;

e) здійснення будь-якої іншої доречної діяльності з метою сприяння цілям Організації.

1. Рада складається із представників Держав-членів.

2. Кожна Держава-член має одного представника і таких заступників та радників, яких вона вважає необхідними.

3. В Раді кожна Держава-член має один голос.

Рада може дозволити Державам, які не є членами, і міжнародним урядовим та неурядовим організаціям, які займаються питаннями міграції, біженців або людських ресурсів, на їх запит, бути присутніми у якості спостерігачів на її засіданнях за умов, які можуть бути передбачені у її регламенті. Такі спостерігачі не мають права голосу.

1. Рада щорічно проводить чергову сесію.

2. Рада проводить спеціальну сесію на запит:

a) однієї третини її членів;

b) Виконавчого комітету;

c) Генерального директора чи Голови Ради у разі термінових обставин.

3. На початку кожної чергової сесії Рада вибирає Голову та інших посадових осіб строком на один рік.

Рада може створювати такі підкомітети, які можуть бути потрібними для належного виконання Радою своїх функцій.

Рада приймає свій власний регламент.

Функції Виконавчого комітету полягають у наступному:

a) розглядати і проводити перегляд політики, програм та діяльності Організації, щорічних доповідей Генерального директора та будь-яких спеціальних доповідей;

b) розглядати будь-які фінансові або бюджетні питання, які належать до компетенції Ради;

c) розглядати будь-які питання, спеціально передані йому Радою, включаючи перегляд бюджету, та здійснювати такі дії, які можуть бути необхідними у зв'язку з цим;

d) надавати поради Генеральному директору з будь-яких питань, які він може передати до нього;

e) приймати в період між сесіями Ради будь-які термінові рішення з питань, які входять до компетенції Ради, з наступним представленням цих рішень на затвердження Раді під час наступної сесії;

f) надавати поради або пропозиції Раді чи Генеральному директору за власною ініціативою;

g) направляти доповіді та/або рекомендації до Ради з питань, які розглядаються.

1. Виконавчий комітет складається з представників дев'яти Держав-членів. Це число може бути збільшене на підставі рішення Ради, прийнятого більшістю в дві третини голосів, за умови, що воно не перевищує однієї третини всіх членів Організації.

2. Ці Держави-члени обираються Радою на два роки і мають право на переобрання.

3. Кожний член Виконавчого комітету має одного представника і таких заступників та радників, яких він вважає за необхідне мати.

4. Кожний член Виконавчого комітету має один голос.

1. Виконавчий комітет проводить засідання щонайменше один раз на рік. У разі необхідності, він проводить засідання для здійснення своїх функцій на прохання:

a) його Голови;

b) Ради;

c) Генерального директора після консультацій з Головою Ради;

d) більшості його членів.

2. Виконавчий комітет обирає Голову і заступника Голови з числа своїх членів строком на один рік.

Виконавчий комітет може, за умови ухвалення Радою, створювати такі підкомітети, які можуть вимагатися для належного виконання його функцій.

Виконавчий комітет приймає свій власний регламент.

Адміністрація включає до свого складу Генерального директора, Заступника генерального директора і такий штат співробітників, який визначено Радою.

1. Генеральний директор і Заступник генерального директора обираються більшістю в дві третини голосів Ради і можуть бути переобрані. Строк їх перебування на посаді, як правило, складає п'ять років, але у виняткових випадках строк може бути зменшено, якщо Рада більшістю в дві третини голосів прийме таке рішення. Вони працюють за контрактами, які затверджує Рада і підписує від імені Організації Голова Ради.

2. Генеральний директор звітується Раді і Виконавчому комітету. Генеральний директор виконує адміністративні і виконавчі функції Організації відповідно до цього Статуту, політики і рішень Ради і Виконавчого комітету та правил і положень, встановлених ними. Генеральний директор формулює пропозиції щодо відповідних дій Ради.

Генеральний директор призначає співробітників Адміністрації згідно з правилами для персоналу, прийнятими Радою.

1. При виконанні своїх обов'язків Генеральний директор, Заступник генерального директора і персонал не повинні запитувати чи отримувати вказівки від будь-якої Держави чи органа влади, сторонньої для Організації. Вони повинні утримуватись від будь-яких дій, які можуть негативно відобразитись на їхньому статусі міжнародних посадових осіб.

2. Кожна Держава-член зобов'язується поважати виключно міжнародний характер обов'язків Генерального директора, Заступника генерального директора і персоналу та не намагатися здійснювати на них вплив при виконанні ними своїх обов'язків.

3. Працездатність, компетентність та сумлінність є необхідними умовами при відборі та прийомі на роботу персоналу, який, за виключенням особливих обставин, набирається із громадян Держав-членів Організації з урахуванням принципу справедливого географічного розподілу.

Генеральний директор бере участь особисто, чи через Заступника генерального директора або іншу призначену посадову особу, у всіх сесіях Ради, Виконавчого комітету і будь-якого підкомітету. Генеральний директор або призначений представник може брати участь в обговореннях, але не має права голосу.

На черговій сесії Ради, яка скликається в кінці кожного фінансового року, Генеральний директор через Виконавчий комітет представляє Раді доповідь про роботу Організації, яка містить повний звіт про її діяльність протягом року.

1. Штаб-квартира Організації знаходиться у Женеві. Рада більшістю в дві третини голосів може змінити її місцезнаходження.

2. Засідання Ради та Виконавчого комітету проводяться в Женеві, якщо дві третини відповідно членів Ради або Виконавчого комітету не домовляться провести засідання в іншому місці.

Генеральний директор через Виконавчий комітет представляє Раді річний бюджет, включаючи адміністративні та оперативні потреби та очікувані ресурси Організації, а також такі додаткові кошториси витрат, які можуть знадобитися, та річні або спеціальні фінансові звіти Організації.

1. Потреби Організації фінансуються:

a) адміністративна частина бюджету - за рахунок внесків Держав-членів у вигляді коштів, які належить внести своєчасно на початку відповідного фінансового року;

b) оперативна частина бюджету - за рахунок внесків у вигляді коштів, послуг чи у натуральному вигляді Держав-членів, інших Держав, міжнародних урядових чи неурядових організацій, інших юридичних чи фізичних осіб, які сплачуються у найкоротші строки та повністю до закінчення відповідного фінансового року.

2. Держави-члени роблять внесок до адміністративної частини бюджету Організації за шкалою, узгодженою між Радою і відповідною Державою-членом.

3. Внески до оперативних витрат Організації є добровільними, і будь-який вкладник до оперативної частини бюджету може встановити Організації умови, які відповідають цілям та функціям Організації, при яких внески можуть використовуватись.

4. a) Всі адміністративні витрати штаб-квартири і всі інші адміністративні витрати, за винятком тих, які здійснюються згідно з функціями, викладеними у пункті 1 (c) і (d) статті 1, відносяться до адміністративної частини бюджету;

b) Всі оперативні витрати, а також адміністративні витрати, які здійснюються згідно з функціями, викладеними в пункті 1 (c) і (d) статті 1, відносяться до оперативної частини бюджету.

5. Рада забезпечує, щоб управління здійснювалось ефективно і економно.

Організація наділена повною правосуб'єктністю. Вона наділена такою правосуб'єктністю, яка може бути необхідною для здійснення її функцій і досягнення її цілей, і, зокрема, здатністю згідно з законодавством Держави:

a) укладати контракти;

b) набувати і розпоряджатися нерухомим та рухомим майном;

c) отримувати та витрачати приватні та державні кошти;

d) переслідувати у судовому порядку.

1. Організація користується такими привілеями та імунітетами, які необхідні для здійснення її функцій і досягнення її цілей.

2. Представники Держав-членів, Генеральний директор, Заступник генерального директора і персонал Адміністрації також користуються такими привілеями і імунітетами, які необхідні для незалежного здійснення їх функцій відносно Організації.

3. Ці привілеї та імунітети визначаються в угодах між Організацією і відповідними Державами або шляхом інших заходів, які здійснюються цими Державами.

1. За винятком тих випадків, коли цей Статут чи правила, встановлені Радою чи Виконавчим комітетом, чітко передбачають інше, всі рішення Ради, Виконавчого комітету і підкомітетів приймаються простою більшістю голосів.

2. Більшості голосів, передбачені цим Статутом чи правилами, встановленими Радою чи Виконавчим комітетом, відносяться до членів, які присутні та голосують.

3. Голосування є дійсним, якщо присутня більшість членів Ради, Виконавчого комітету чи відповідного підкомітету.

1. Тексти запропонованих змін до цього Статуту направляються Генеральним директором Урядам Держав-членів щонайменше за три місяці до їхнього розгляду Радою.

2. Зміни набувають чинності після прийняття двома третинами членів Ради і затвердження двома третинами Держав-членів у відповідності до їх конституційних положень, однак, за тієї умови, що зміни, які стосуються нових зобов'язань членів, набувають чинності стосовно конкретного члена, тільки якщо цей член визнає такі зміни.

Будь-який спір, щодо тлумачення чи застосування цього Статуту, який не врегульовано шляхом переговорів чи на підставі рішення, прийнятого більшістю в дві третини голосів Ради, передається до Міжнародного суду відповідно до Статуту цього Суду, якщо відповідні Держави-члени не погоджуються на інше врегулювання у межах розумного періоду часу.

За умови схвалення двома третинами голосів членів Ради, Організація може взяти на себе від іншої міжнародної організації чи закладу, цілі та діяльність яких відповідають цілям Організації, такі види діяльності, ресурси і зобов'язання, які можуть визначатися міжнародною угодою чи взаємоприйнятними домовленостями, досягнутими між компетентними органами відповідних організацій.

Рада більшістю в три чверті голосів її членів може прийняти рішення про розпуск Організації.

Цей Статут набуває чинності для тих Урядів-членів Міжурядового комітету з європейської міграції, які прийняли його відповідно до їх конституційних положень, у день першого засідання цього Комітету після того, як:

a) щонайменше дві третини членів Комітету,

b) ряд членів, внески яких складають щонайменше 75% адміністративної частини бюджету,

повідомили Директора про своє визнання цього Статуту.

Ті Уряди-члени Міжурядового комітету європейської міграції, які на дату набуття чинності цієї Конституції не повідомили Директора про своє визнання цього Статуту, можуть залишатися членами Комітету протягом одного року після цієї дати, якщо вони сплатять внески на адміністративні потреби Комітету відповідно до пункту 2 статті 25, і на протязі цього періоду вони зберігають право визнати цей Статут.

Англійський, французький та іспанський тексти цього Статуту вважаються однаково автентичними.