Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів ( N 500 )

c) Слова "фрахт оплачується", або "фрахт повинен бути оплачений", або слова подібного значення, якщо вони мають місце на транспортному документі, не повинні вважатися доказом оплати фрахту.

d) Банки прийматимуть транспортні документи, що засвідчують штампом чи іншим чином додаткові до фрахту витрати, такі як витрати або збитки, що виникають у зв'язку з навантаженням, розвантаженням або іншими подібними операціями, якщо тільки умови акредитива спеціально не забороняють таке засвідчення.

a) Страхові документи повинні бути, за зовнішніми ознаками, видані і підписані страховою компанією або поручителем (андеррайтер) чи їхніми агентами.

b) Якщо страхові документи вказують, що вони були видані більш ніж в одному оригіналі, всі оригінали повинні бути представлені, якщо інше не вказано в акредитиві.

c) Каверноти (документ покриття страховки), видані брокерами, не будуть прийматися, якщо інше спеціально не обумовлено акредитивом.

d) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові сертифікати або декларації з відкритими покриттями, попередньо підписаними страховими компаніями або поручителями чи їхніми агентами. Якщо акредитив спеціально вимагає для страхових сертифікатів або декларацій відкритого покриття, банки прийматимуть страхові поліси.

e) Якщо інше не передбачено в акредитиві або якщо із зовнішніх ознак не випливає, що страхування набуває сили не пізніше дати навантаження на борт чи відправлення, або дати прийняття до перевезення товару, банки не прийматимуть страховий документ, датований пізніше, ніж дата навантаження на борт чи відправки, або дата прийняття товарів до перевезення, як це вказано в транспортному документі.

f) (I) Якщо інше не передбачено в акредитиві, страховий документ повинен бути виражений у тій-таки валюті, що й акредитив.

(II) Якщо інше не передбачено в акредитиві, мінімальною сумою, на яку повинно бути здійснено страхування відповідно до страхового документа, є ціна товару CIF (ціна, страхування і фрахт до "вказаного порту призначення"), або CIP (фрахт і страхування, оплачені до "вказаного місця призначення"), вартість товару, залежно від випадку, плюс 10%, але тільки тоді, коли за зовнішніми ознаками документів можна визначити CIF чи CIP вартість. В інших випадках банки прийматимуть, як такий мінімум, суму в 110% від суми платежу, акцепта або негоціації за акредитивом, або 110% від всієї суми комерційного рахунку, залежно від того, яка з них більша.

a) Акредитиви повинні вказувати потрібні види страхування, і, якщо необхідно покрити, - додаткові ризики. Неточні терміни, такі як "звичайні ризики" чи "ризики покупця", не повинні вживатися; якщо вони будуть вжиті, банки прийматимуть страхові документи представленому вигляді, але без відповідальності за ризики, не покриті страхуванням.

b) За відсутності спеціальних вказівок в акредитиві банки прийматимуть страхові документи у представленому вигляді, без відповідальності за ризики, не покриті страхуванням.

c) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові документи із застереженням, що страхування передбачає франшизу або що страхове покриття здійснюється незалежно від процента.

Коли акредитив передбачає "страхування проти всіх видів ризиків", банки прийматимуть страхові документи, що мають помітку "всі ризики" або таку засторогу - без відповідальності за будь-які ризики, не покриті страхуванням, незалежно від того, чи є до цієї помітки чи застороги заголовок "усі ризики" чи немає, навіть якщо в ній вказується, що певні ризики виключаються.

a) Якщо інше не передбачено в акредитиві, комерційні рахунки:

(I) повинні, за зовнішніми ознаками, бути видані бенефіціаром, означеним в акредитиві (за винятком передбаченого статтею 48)

та

(II) повинні бути виписані на ім'я заявника (за винятком передбаченого в п.h статті 48)

та

(III) не повинні бути підписані.

b) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки можуть повертати комерційні рахунки, виписані на суму, що перевищує суму, обумовлену в акредитиві. Разом з тим, якщо банк, уповноважений платити, видати зобов'язання про платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати по акредитиву, приймає такі комерційні рахунки, то це його рішення буде обов'язковим для всіх сторін за умови, що цей банк не здійснив платіж, не взяв зобов'язання платити з розстрочкою, не акцептував тратти або не негоціював на суму, що перевищує суму акредитива.

c) Опис товарів у комерційних рахунках повинен відповідати описові в акредитиві. В усіх інших документах товар може бути описаний у загальній формі, яка не суперечить описові товару в акредитиві.

Якщо акредитив потребує засвідчення або посвідчування ваги при перевезенні іншим транспортом, ніж морський, банки прийматимуть транспортні документи зі штемпелем чи заявою про вагу на транспортному документі, зробленому, судячи за зовнішніми ознаками, перевізником чи його агентом, якщо в акредитиві немає спеціального застереження, що вага повинна бути засвідчена або посвідчувана окремим документом.

a) Слова "приблизно", "близько", "біля" чи подібні вирази, вживані щодо суми акредитива або кількості, або ціни за одиницю товару, вказаних в акредитиві, повинні тлумачитися як такі, що допускають різницю в межах 10% більше або 10% менше, ніж сума або кількість, або ціна за одиницю товару, яких вони стосуються.

b) Якщо акредитив спеціально не вказує, що кількість товару не повинна збільшуватися або зменшуватися, допускається відхилення на 5% більше, або на 5% менше, завжди за умови, що сума вимог не буде перевищувати суму акредитива. Таке відхилення не допускається, якщо в акредитиві кількість вказується у певному числі пакувальних одиниць або в штуках.

c) Якщо тільки акредитив, що забороняє відвантаження частинами, не передбачає інше або якщо, відповідно до п.b статті 39, допускається відхилення на 5% менше потрібної суми, але за умови, що якщо акредитив передбачає кількість товару, така кількість товару повинна бути відвантажена повністю, і якщо акредитив передбачає ціну за одиницю товару, така ціна не змінилась. Це положення не застосовується, якщо вирази, передбачені п.a статті 39, використовуються в акредитиві.

a) Часткове використання акредитива та/або часткове відвантаження дозволяються, якщо в акредитиві не передбачено інше.

b) Транспортні документи, які за зовнішніми ознаками вказують, що відвантаження здійснене на один вид транспорту і для одного перевезення, за умови, що вони вказують кінцевий пункт призначення, не будуть вважатися як документи, що відносяться до часткового навантаження, - навіть якщо транспортні документи вказують різні дати відвантаження та/або різні порти вантаження, місця прийняття до навантаження чи відправлення.

c) Відвантаження, зроблені поштою або листоношею, не будуть вважатися частковими, якщо поштові квитанції або сертифікати про відвантаження поштою або квитанції (записки) про відправлення за зовнішніми ознаками проштамповані, підписані чи іншим чином посвідчені в місці звідки акредитив передбачає відправлення товару, і датовані одним числом.

Якщо акредитивом передбачається використання та/або відвантаження частинами у встановлені строки і якась частина не використана та/або не відвантажена протягом строку, встановленого для цієї частини, то акредитив не може бути використаний ні для цієї частини, ані для наступних, якщо інше не обумовлено в акредитиві.

a) Усі акредитиви повинні передбачати дату закінчення строків і місце представлення документів для платежу, акцепта або, за винятком вільної негоціації акредитива, місця представлення документів для негоціації. Передбачена дата для платежу, акцепта або негоціації буде вважатися датою закінчення строку для представлення документів.

b) Крім випадків, передбачених в п.a статті 44, документи повинні бути представлені в або перед датою закінчення строку акредитива.

c) Якщо банк-емітент вказує, що акредитив підлягає використанню "протягом одного місяця", "протягом шести місяців" або подібне, але не вказує дату, від якої обчислюється цей строк, то дата виставлення акредитива банком-емітентом буде вважатися датою, починаючи з якої цей строк буде обчислюватися. Банки повинні рекомендувати не вказувати дату закінчення строку таким чином.

a) Крім передбаченої дати закінчення строку для представлення документів, кожний акредитив, по якому необхідне представлення транспортних документів, повинен також передбачати певний відрізок часу після дати навантаження товару, протягом якого документи повинні бути представлені відповідно до строків і умов акредитива. Якщо такий період часу не передбачений, банки не прийматимуть представлені документи пізніше, як через 21 день після дати навантаження. У будь-якому разі документи повинні бути представлені не пізніше дати закінчення строку представлення документів по акредитиву.

b) У тих випадках, коли можна застосувати п.b статті 40, датою відвантаження товару буде вважатися найостанніша дата відвантаження на одному з представлених документів.

a) Якщо дата закінчення строку акредитива та/або останній день строку для пред'явлення документів, передбачених акредитивом чи застосовуваного у зв'язку із статтею 43, припадає на день, в який банк, куди повинні бути представлені документи, закритий з причин інших, ніж вказані в статті 17, передбачувана дата закінчення строку та/або останній день строку представлення документів після відвантаження товару, залежно від випадку, будуть продовжені до першого наступного дня, коли цей банк буде відкритий.

b) Останній день відвантаження не продовжується у зв'язку з продовженням дати закінчення строку та/або строку для подання документів після відвантаження відповідно до п.a статті 44. Якщо в акредитиві або змінах до нього така остання дата відвантаження не передбачена, банки не прийматимуть транспортні документи, що візують дату відвантаження більш пізню, ніж дата закінчення строку, передбачена в акредитиві чи у змінах до нього.

c) Банк, якому зроблено подання на наступний робочий день, повинен підтвердити, що документи були представлені в час продовження дати закінчення строку відповідно до п.a статті 44, Уніфікованих правил і звичаїв для документальних акредитивів, редакція 1993 року, публікація МТП N 500.

Банки не зобов'язані приймати представлені документи в неробочий час.

a) Якщо інше не передбачено акредитивом, вираз "відвантаження", використовуваний для визначення першої та/або останньої дати відвантаження, треба розуміти як такий, що містить у собі такі вирази, як "навантаження на борт", "відправлення", "прийняття до перевезення", "дата поштової квитанції", "дата збору" та подібні, і у випадку, коли акредитив вимагає змішаний транспортний документ - вираз "прийняття до навантаження".

b) Такі вирази як "терміново", "негайно", "якомога швидше" і подібні не повинні застосовуватись. Якщо вони будуть застосовані, банки не будуть керуватися ними (звертати на них увагу).

c) Якщо вживається вираз "на...(дата) чи близько" або подібний вираз, банки будуть тлумачити їх як обумовлення того, що відвантаження повинно бути здійснено протягом 5 днів до або 5 днів після вказаної дати, включаючи обидва останні дні.

a) Слова "до", "від" і подібні, що вживаються в акредитиві для означення якоїсь дати чи строку навантаження, будуть розумітися як такі, що включають вказану дату.

b) Слово "після" буде розумітися як таке, що виключає вказану дату.

c) Терміни: "перша половина", "друга половина" місяця повинні будуть відповідно означати з 1-го по 15-те і з 16-го по останній день місяця всі дати включно.

d) Терміни: "початок", "середина" або "кінець" місяця повинні будуть відповідно означати - з 1-го по 10-те, з 11-го по 20-те, з 21-го по останній день місяця - всі дати включно.

a) Трансферабельним (переказним) акредитивом є акредитив, по якому бенефіціар (перший бенефіціар) може просити банк, уповноважений платити, видати зобов'язання про платіж з розстрочкою, акцептувати або негоціювати (трансферабельний банк), або у разі вільної негоціації акредитива, банк спеціально уповноважений в акредитиві як трансферабельний банк, - щоб акредитивом могли користуватися повністю або частково один чи кілька інших бенефіціарів (другі бенефіціари).

b) Акредитив може бути переказаний тільки якщо він прямо означений банком-емітентом як "Трансферабельний (переказаний)". Такі терміни, як "ділений", "роздрібний", "передаваний", "переуступний", не означають трансферабельності акредитива. Якщо такі терміни вживаються, на них не слід зважати.

c) Трансферабельний банк не зобов'язаний виконувати такий переказ інакше як у межах і порядком, на які він прямо дав свою згоду.

d) Доручаючи банку переказати акредитив на користь другого(их) бенефіціара(ів), перший бенефіціар повинен обов'язково сповіщати трансферабельний банк, дозволено йому чи ні повідомляти про зміни другого бенефіціара.

e) Якщо акредитив переказано більш ніж одному другому бенефіціару, відмова в акцепті змін одним чи кількома іншими бенефіціарами не означає, що акцепт(и) іншого другого(их) бенефіціара(ів) недійсний, акредитив буде відповідно змінений. Акредитив залишається не зміненим щодо другого бенефіціара, що відмовився в акцепті змін.

f) Вартість послуги трансферабельного банку по переказу акредитива, яка включає комісійні, гонорари, ціни або видатки, оплачується першим бенефіціаром, якщо інше не обумовлено. Якщо трансферабельний банк погоджується перевести акредитив, то це не повинно його зобов'язувати здійснювати переведення до оплати таких послуг.

g) Якщо інше не вказано в акредитиві, трансферабельний акредитив може бути переказаний лише один раз. Отже, акредитив не може бути переказаний на прохання другого бенефіціара на якогось третього бенефіціара. Для цілей цієї статті не заборонений зворотний переказ першому бенефіціару.

Частини трансферабельного акредитива (що не перевищують в загальній вартості суму акредитива) можуть переказуватися окремо за умови, що часткові відвантаження/використання акредитиву не заборонені, і сукупність таких переказів буде розглядатись як складова тільки одного переказу акредитива.

h) Акредитив може бути переказаний тільки в строки і відповідно до умов, вказаних в оригіналі акредитива, за винятком:

- суми акредитива;

- певної ціни за одиницю товару, вказаної в ньому;

- дати закінчення строку дії;

- останньої дати для представлення документів відповідно до статті 43;

- строку відвантаження,

будь-яке чи всі положення можуть бути зменшені або анульовані.

Процент для страхового покриття може бути збільшений таким чином, щоб забезпечити суму покриття, обумовлену в оригіналі акредитива або даними Правилами.

Крім того, найменування першого бенефіціара може заміняти найменування заявника акредитива, але якщо в оригіналі акредитива є спеціальна вимога, щоб найменування заявника акредитива було вказано в усіх документах, крім комерційного рахунку, така вимога має бути виконана.

i) Перший бенефіціар має право замінити своїми комерційними рахунками (і траттами) рахунки і тратти другого(их) бенефіціару(ів) на суми, що не перевищують обумовлену в оригіналі акредитива і за (первісними) цінами за одиницю товару, передбаченими акредитивом, і після такої зміни рахунків/тратт перший бенефіціар може одержати різницю по акредитиву між його рахунками і рахунками другого бенефіціара.

Коли акредитив переказаний і перший бенефіціар повинен представити свої рахунки (і тратти) в обмін на рахунки (і тратти) другого бенефіціара, але не зробив цього на першу вимогу, трансферабельний банк має право передати банку-емітенту документи, одержані по трансферабельному акредитиву, що включають комерційні рахунки (і тратти) другого бенефіціара без подальшої відповідальності перед першим бенефіціаром.

j) Перший бенефіціар може просити, щоб платіж або негоціація на користь другого бенефіціара здійснювались у тому місці, куди акредитив був переказаний, до і включаючи дати закінчення строку акредитива, якщо оригінал акредитива безпосередньо вказує, що платіж або негоціація по ньому повинні здійснюватись тільки в місці, передбаченому акредитивом. Проте це не означає ущемлення прав першого бенефіціара згодом замінити рахунок (і тратти) другого бенефіціара своїм рахунком (і траттами) і зажадати належної йому різниці.

Той факт, що акредитив не обумовлює можливості переведення, не повинен ущемлювати право бенефіціара на переуступку виручки, на яку він має або може мати право згідно з положеннями застосовуваного права. Ця стаття стосується тільки переуступки виручки, а не переуступки права бути стороною по акредитиву.