54. Фригана
| 5410 | Західносередземноморська фригана на вершинах прибережних скель (AstragaloPlantaginetum subulatae) |
| 5420 | Фригани з Sarcopoterium spinosum |
| 5430 | Ендемічні фриганові угруповання Euphorbio-Verbascion |
6. ПРИРОДНІ ТА НАПІВПРИРОДНІ ТРАВ’ЯНІ УГРУПОВАННЯ
61. Природні трав’яні угруповання
| 6110 | *Наскельні карбонатні або базофільні трав’яні угруповання Alysso-Sedion albi |
| 6120 | *Трав’яні угруповання на сухих карбонатних пісках |
| 6130 | Каламінарські трав’яні угруповання з Violetalia calaminariae |
| 6140 | Піренейські трав’яні угруповання з Festuca eskia на силікатному субстраті |
| 6150 | Альпійські та бореальні луки на силікатному субстраті |
| 6160 | Іберійські гірські угруповання з Festuca indigesta |
| 6170 | Альпійські та субальпійські луки на вапняках |
| 6180 | Макаронезійські мезофільні луки |
| 6190 | Наскельні паннонські угруповання (Stipo-Festucetalia pallentis) |
62. Напівприродні сухі трав’яні угруповання та чагарникові зарості
| 6210 | Напівприродні лучні степи, остепнені луки й чагарникові зарості на вапнякових субстратах (Festuco-Brometalia) (*ділянки, важливі для орхідних) |
| 6220 | *Несправжні степи з травами та однорічними рослинами класу Thero-Brachypodietea |
| 6230 | *Багатовидові луки з Nardus на силікатних субстратах гірських територій (та передгірних зон континентальної Європи) |
| 6240 | *Субпаннонські лучні степи та остепнені луки |
| 6250 | *Паннонські лучні степи та остепнені луки на лесах |
| 6260 | *Паннонські піщані степи |
| 6270 | *Феноскандійські низовинні сухі - мезофітні багатовидові луки |
| 6280 | *Північні альвари та докембрійські вапнякові пласкі скелі |
| 62A0 | Східні субсередземноморські сухі луки (Scorzoneratalia villosae) |
| 62B0 | *Серпентинофільні трав’яні угруповання Кіпру |
| 62C0 | *Понтично-сарматські степи |
| 62D0 | Мезійські гірські трав’яні угруповання |
63. Жорстколистяні ліси, у яких здійснюють випасання худоби (дегези)
| 6310 | Дегези з вічнозеленими Quercus spp. |
64. Напівприродні високотравні вологі луки
| 6410 | Луки з Molinia на вапнякових, торф’яних або глинисто-мулових ґрунтах (Molinion caeruleae) |
| 6420 | Середземноморські високотравні вологі луки Molinio-Holoschoenion |
| 6430 | Гідрофільні прибережні високотравні угруповання рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів |
| 6440 | Алювіальні луки річкових долин із Cnidion dubii |
| 6450 | Північні бореальні алювіальні луки |
| 6460 | Трав’яні угруповання гірських торф’яників Троодосу |
65. Мезофільні трав’яні угруповання
| 6510 | Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis) |
| 6520 | Гірські викошувані луки |
| 6530 | *Феноскандійські лісові луки |
| 6540 | Субсередземноморські луки з Molinio-Hordeion secalini |
7. ВЕРХОВІ БОЛОТА, ЗАБОЛОЧЕНІ ТЕРИТОРІЇ ТА НИЗИННІ БОЛОТА
71. Сфагнові кислі болота
| 7110 | *Активні верхові болота |
| 7120 | Деградовані верхові болота, ще здатні до природного відновлення |
| 7130 | Покривні болота (*якщо болото активне) |
| 7140 | Перехідні трясовини та сплавини |
| 7150 | Депресії торф’яного субстрату із Rhynchosporion |
| 7160 | Феноскандійські мінеральні джерела та джерельні й приструмкові трав’яні болота |
72. Карбонатні низинні болота
| 7210 | *Карбонатні низинні болота з Cladium mariscus та видами Caricion davallianae |
| 7220 | *Жорстководні джерела із туфовими утвореннями (Cratoneurion) |
| 7230 | Лужні низинні болота |
| 7240 | *Альпійські піонерні формації Caricion bicoloris-atrofuscae |
73. Бореальні заболочені території
| 7310 | *Заболочені території типу аапа (aapa) |
| 7320 | *Заболочені території типу палса (palsa) |
8. СКЕЛЯСТІ ОСЕЛИЩА ТА ПЕЧЕРИ
81. Осипища
| 8110 | Силікатні осипища від монтанного до нівального поясів (Androsacetalia alpinae та Galeopsietalia ladani) |
| 8120 | Вапнякові сланцеві осипища від монтанного до альпійського поясів (Thlaspietea rotundifolii) |
| 8130 | Західносередземноморські та термофільні осипища |
| 8140 | Східносередземноморські осипища |
| 8150 | Середньоєвропейські силікатні осипища на височинах |
| 8160 | *Середньоєвропейські карбонатні осипища передгірного та монтанного поясів |
82. Скелясті схили з хазмофітною рослинністю
| 8210 | Карбонатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю |
| 8220 | Силікатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю |
| 8230 | Силікатні скелі з піонерною рослинністю Sedo-Scleranthion або Sedo albiVeronicion dillenii |
| 8240 | *Вапнякові каррові відслонення |
83. Інші скелясті оселища
| 8310 | Печери, закриті для відвідування |
| 8320 | Лавові поля та природні порожнини й кратери |
| 8330 | Цілком або частково затоплені морські печери |
| 8340 | Постійні льодовики |
9. ЛІСИ
(Напів-) природна деревна рослинність з місцевих видів, які формують ліси з високими деревами та типовим підліском, яка відповідає таким критеріям: угруповання рідкісні або залишкові, та/або є притулком для видів, що становлять інтерес для Співтовариства
90. Ліси бореальної частини Європи
| 9010 | *Західна тайга |
| 9020 | *Феноскандійські гемібореальні природні старовікові широколистяні листопадні ліси (Quercus, Tilia, Acer, Fraxinus або Ulmus), багаті на епіфіти |
| 9030 | *Природні ліси первинних сукцесійних стадій на оголених узбережжях |
| 9040 | Північні субальпійські/субарктичні ліси з Betula pubescens ssp. czerepanovii |
| 9050 | Феноскандійські ліси з Picea abies і багатим трав’яним покривом |
| 9060 | Хвойні ліси на флювіогляціальних ескерах або пов’язані з ними |
| 9070 | Феноскандійські заліснені пасовища |
| 9080 | *Феноскандійські заболочені листяні ліси |
91. Ліси помірної зони Європи
| 9110 | Букові ліси Luzulo-Fagetum |
| 9120 | Атлантичні ацидофільні букові ліси з Ilex та іноді також з Taxus у підліску (Quercion robori-petraeae або Ilici-Fagenion) |
| 9130 | Букові ліси Asperulo-Fagetum |
| 9140 | Середньоєвропейські субальпійські букові ліси з Acer і Rumex arifolius |
| 9150 | Середньоєвропейські букові ліси Cephalanthero-Fagion на вапняках |
| 9160 | Субатлантичні та середньоєвропейські дубові або дубово-грабові ліси Carpinion betuli |
| 9170 | Дубово-грабові ліси Galio-Carpinetum |
| 9180 | *Ліси Tilio-Acerion на схилах, осипищах та в ущелинах |
| 9190 | Старовікові ацидофільні дубові ліси з Quercus robur на піщаних рівнинах |
| 91A0 | Старовікові скельнодубові ліси з Ilex та Blechnum на Британських островах |
| 91B0 | Термофільні ліси з Fraxinus angustifolia |
| 91C0 | *Каледонські ліси |
| 91D0 | *Заболочені ліси |
| 91E0 | Алювіальні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) |
| 91F0 | Прибережні мішані ліси з Quercus robur, Ulmus laevis та Ulmus minor, Fraxinus excelsior або Fraxinus angustifolia вздовж великих рік (Ulmenion minoris) |
| 91G0 | *Паннонські ліси з Quercus petraea та Carpinus betulus |
| 91H0 | *Паннонські ліси з Quercus pubescens |
| 91I0 | *Євро-сибірські степові (байрачні) ліси Quercus spp. |
| 91J0 | *Ліси Taxus baccata на Британських островах |
| 91K0 | Ілірійські ліси з Fagus sylvatica (Aremonio-Fagion) |
| 91L0 | Ілірійські дубово-грабові ліси (Erythronio-Сarpinion) |
| 91M0 | Паннонсько-балканські ліси з австрійського та скельного дуба |
| 91N0 | *Паннонські чагарники на континентальних піщаних дюнах (Junipero-Populetum albae) |
| 91P0 | Ялицеві ліси (Abietetum polonicum) |
| 91Q0 | Західнокарпатські кальцефільні ліси з Pinus sylvestris |
| 91R0 | Динарські соснові ліси на доломітах (Genisto januensis-Pinetum) |
| 91S0 | *Західно-понтичні букові ліси |
| 91T0 | Центральноєвропейські соснові (Pinus sylvestris) ліси лишайникові |
| 91U0 | Cарматські степові соснові ліси |
| 91V0 | Дакійські букові ліси (Symphyto-Fagion) |
| 91W0 | Мезійські букові ліси |
| 91X0 | *Букові ліси Добруджі |
| 91Y0 | Дакійські дубово-грабові ліси |
| 91Z0 | Meзійські ліси з липи сріблястої |
| 91AA | *Cхідні дубові ліси з дуба білого |
| 91BA | Meзійські ліси з ялиці звичайної |
| 91CA | Родопські й бaлкaнські ліси з Pinus sylvestris |
92. Середземноморські листяні ліси
| 9210 | *Апеннінські букові ліси з Taxus та Ilex |
| 9220 | *Апеннінські букові ліси з Abies alba та букові ліси з Abies nebrodensis |
| 9230 | Галіційсько-португальські дубові ліси з Quercus robur та Quercus pyrenaica |
| 9240 | Іберійські ліси з Quercus faginea та Quercus canariensis |
| 9250 | Ліси з Quercus trojana |
| 9260 | Ліси з Castanea sativa |
| 9270 | Грецькі букові ліси з Abies borisii-regis |
| 9280 | Ліси з Quercus frainetto |
| 9290 | Ліси з Cupressus (Acero-Cupression) |
| 92A0 | Галерейні ліси з Salix alba та Populus alba |
| 92B0 | Середземноморські прибережні формації уздовж тимчасових водотоків з Rhododendron ponticum, Salix та іншими |
| 92C0 | Ліси з Platanus orientalis та Liquidambar orientalis (Platanion orientalis) |
| 92D0 | Південні прибережні річкові галереї та зарості (Nerio-Tamaricetea та Securinegion tinctoriae) |
93. Середземноморські жорстколистяні ліси
| 9310 | Егейські ліси з Quercus brachyphylla |
| 9320 | Ліси з Olea та Ceratonia |
| 9330 | Ліси з Quercus suber |
| 9340 | Ліси з Quercus ilex та Quercus rotundifolia |
| 9350 | Ліси з Quercus macrolepis |
| 9360 | *Макаронезійські лаврові ліси (Laurus, Ocotea) |
| 9370 | *Пальмові гаї з Phoenix |
| 9380 | Ліси з Ilex aquifolium |
| 9390 | *Чагарники та низькоросла лісова рослинність з Quercus alnifolia |
| 93A0 | Лісисті території з Quercus infectoria (Anagyro foetidae-Quercetum infectoriae) |
94. Гірські хвойні ліси помірної зони
| 9410 | Ацидофільні ліси з Picea від монтанного до альпійського поясів (VaccinioPiceetea) |
| 9420 | Альпійські ліси з Larix decidua та/або Pinus cembra |
| 9430 | Субальпійські та гірські ліси з Pinus uncinata (*якщо розташовані на гіпсах або вапняках) |
95. Середземноморські та макаронезійські гірські хвойні ліси
| 9510 | *Південноапенінські ліси з Abies alba |
| 9520 | Ліси з Abies pinsapo |
| 9530 | *(Суб-) середземноморські соснові ліси з ендемічними видами чорних сосен |
| 9540 | Середземноморські соснові ліси з ендемічними мезогейськими соснами |
| 9550 | Канарські ендемічні соснові ліси |
| 9560 | *Ендемічні (середземноморські) ліси з Juniperus spp. |
| 9570 | *Ліси з Tetraclinis articulata |
| 9580 | *Середземноморські ліси з Taxus baccata |
| 9590 | *Ліси з Cedrus brevifolia (Cedrosetum brevifoliae) |
| 95A0 | Високогірні середземноморські соснові ліси |
ДОДАТОК II
ВИДИ ТВАРИН ТА РОСЛИН, ЯКІ СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, ДЛЯ ОХОРОНИ ЯКИХ НЕОБХІДНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ
Тлумачення
(a) Додаток II доповнює додаток I задля створення узгодженої мережі спеціальних природоохоронних територій.
(b) Види, перелік яких подано в цьому додатку, подаються:
- за назвою виду або підвиду, або
- сукупністю усіх видів, що належать до вищого таксону або визначеної частини такого таксону.
Скорочення "spp.", подане після назви родини або роду, позначає усі види, що належать до такої родини або роду.
(c) Символи
Астериск (*) перед назвою виду позначає пріоритетний вид.
Більшість видів, перелік яких подано в цьому додатку, також перелічено в додатку IV. Якщо вид подано в цьому додатку, але не подано в додатку IV або V, після його назви подається символ (o); Якщо вид, який подано в цьому додатку, також подано в додатку V, але не подано в додатку IV, після його назви подається символ (V).
ДОДАТОК III
КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ДІЛЯНОК, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ІДЕНТИФІКОВАНІ ЯК ДІЛЯНКИ, ЩО МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА ТА ВИЗНАЧЕНІ ЯК СПЕЦІАЛЬНІ ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ
ЕТАП 1: Оцінювання на національному рівні відносного значення ділянок для кожного типу природних оселищ, наведеного в додатку I, та кожного виду, наведеного в додатку II (включно з пріоритетними типами природних оселищ та пріоритетними видами)
A. Критерії оцінювання ділянки для певного типу природного оселища з переліку, поданого в додатку І
(a) Ступінь репрезентативності типу природного оселища на ділянці.
(b) Відношення площі ділянки, яку займає тип природного оселища до загальної площі, яку займає такий тип природного оселища у межах національної території.
(c) Ступінь збереження структури та функцій відповідного типу природного оселища та можливості відновлення.
(d) Глобальне оцінювання значення ділянки для охорони відповідного типу природного оселища.
B. Критерії оцінювання ділянки для певного виду з переліку, поданого в додатку II
(a) Відношення чисельності та щільності популяції виду, присутньої на ділянці, до популяцій, присутніх у межах національної території.
(b) Ступінь збереження характеристик природного оселища, яке є важливим для такого виду, та можливості відновлення.
(c) Ступінь відокремлення популяції, присутньої на ділянці, відносно природного ареалу виду.
(d) Глобальне оцінювання значення ділянки для охорони відповідного виду.
C. Спираючись на такі критерії, держави-члени здійснюватимуть класифікацію ділянок, які вони пропонують включити до національного переліку ділянок, що можуть бути визначені як ділянки, які мають значення для Співтовариства, відповідно до їхнього відносного значення для охорони кожного типу природного оселища, наведеного в додатку I, або для кожного виду, наведеного в додатку II.
D. До такого переліку входитимуть ділянки, на яких представлені пріоритетні типи природних оселищ та пріоритетні види, обрані державами-членами на підставі критеріїв, зазначених у пунктах А та В, наведених вище.
ЕТАП 2: Оцінювання значення для Співтовариства ділянок, включених до національних переліків
1. Усі ділянки, визначені державами-членами на етапі 1, на яких представлені пріоритетні типи природних оселищ та/або види, вважатимуться ділянками, що мають значення для Співтовариства.
2. Оцінювання значення для Співтовариства інших ділянок, включених до переліків держав-членів, тобто їх внеску у збереження або відновлення сприятливого природоохоронного стану природного оселища з переліку, поданого в додатку I, або виду з переліку, поданого в додатку II, та/або в узгодженість мережі Natura 2000, відбуватиметься з урахуванням таких критеріїв:
(a) відносне значення ділянки на національному рівні;
(b) географічне розташування ділянки відносно шляхів міграції видів, перелік яких подано в додатку II, та належність такої ділянки до цілісної екосистеми, розташованої по обидва боки одного або більш ніж одного внутрішнього кордону Співтовариства;
(c) загальна площа ділянки;
(d) кількість типів природних оселищ із додатка I та видів із додатка II, представлених на ділянці;
(e) глобальне екологічне значення ділянки для відповідних біогеографічних регіонів та/або для усієї території, зазначеної в статті 2, стосовно як характерних або унікальних аспектів її характеристик, так і способу їх поєднання.
ДОДАТОК IV
ВИДИ ТВАРИН ТА РОСЛИН, ЯКІ СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ СУВОРОЇ ОХОРОНИ
ДОДАТОК V
ВИДИ ТВАРИН І РОСЛИН, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, ВИЛУЧЕННЯ ЯКИХ ІЗ ДИКОЇ ПРИРОДИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЯКИХ МОЖЕ ПОТРЕБУВАТИ ЗАХОДІВ З УПРАВЛІННЯ
ДОДАТОК VI
ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВІДЛОВУ І ВБИВСТВА ТА ВИДИ ТРАНСПОРТУ
(a) Невибіркові засоби
ССАВЦІ
- Використання сліпих або скалічених тварин як живих принад
- Магнітофони
- Електричні та електронні пристрої для вбивства або оглушення
- Штучні джерела світла
- Дзеркала та інші засоби засліплення
- Пристрої для освітлювання цілей
- Прицільні пристрої для нічного полювання, оснащені електронним збільшувачем зображення чи перетворювачем зображення
- Вибухові речовини
- Сітки, які за своїм принципом або за умовами використання є невибірковими
- Пастки, які за своїм принципом або за умовами використання є невибірковими
- Арбалети
- Наживки з отрутою чи знеболювальною речовиною
- Викурювання за допомогою диму чи газу
- Напівавтоматична чи автоматична зброя з магазином, розрахованим на більш ніж два набої
РИБИ
- Отрута
- Вибухові речовини
(b) Види транспорту
- Повітряні судна
- Рухомі моторні транспортні засоби
__________
(-1) Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про встановлення процедур для здійснення виконавчих повноважень, наданих Комісії (OB L 184, 17.07.1999, с. 23).
(-2)
(+) Тлумачний посібник із визначення типів оселищ Європейського Союзу, версія EUR 15/2, ухвалений комітетом із питань оселищ 4 жовтня 1999 року та Зміни та доповнення до "Тлумачного посібника із визначення типів оселищ Європейського Союзу" на підставі розширення ЄС (Hab. 01/11b-rev. 1), ухвалені Комітетом із питань оселищ 24 квітня 2002 року після письмових консультацій із Європейською Комісією та Генеральним директоратом з питань довкілля;