02017R1128 - EN - 30.06.2017 - 000.001-1
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex
РЕГЛАМЕНТ (ЄС) 2017/1128 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 14 червня 2017 року
щодо транскордонної переносимості послуг онлайн-контенту на внутрішньому ринку
(Дія Директиви поширюється на ЄЕЗ)
(ОВ L 168, 30.6.2017, С. 1)
Виправлено:
Виправлення, ОВ L 198, 28.7.2017, С. 42 (2017/1128)
РЕГЛАМЕНТ (ЄС) 2017/1128 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 14 червня 2017 року
щодо транскордонної переносимості послуг онлайн-контенту на внутрішньому ринку
(Дія Директиви поширюється на ЄЕЗ)
Стаття 1. Предмет і сфера застосування
1. Цей Регламент запроваджує загальний підхід Союзу до транскордонної переносимості послуг онлайн-контенту, гарантуючи, що абоненти портативних послуг онлайн-контенту, які законно надаються в державі-члені їхнього проживання, можуть отримати доступ і використовувати ці послуги, якщо вони тимчасово перебувають у державі-члені, відмінній від держави-члена їхнього проживання.
2. Дія цього Регламенту не поширюється на сферу оподаткування.
Стаття 2. Визначення
Для цілей цього Регламенту використовуються такі визначення:
(1) "абонент" означає будь-якого споживача, який відповідно до договору про надання послуг онлайн-контенту, укладеного з їх надавачем, незалежно від того, чи оплачується вона в грошовій формі, має право доступу до такої послуги та її використання в державі-члені проживання;
(2) "споживач" означає будь-яку фізичну особу, яка відповідно до договору, що регулюється положеннями цього Регламенту, діє поза сферою своєї комерційної, господарської, ремісничої або професійної діяльності;
(3) "держава-член проживання" означає державу-член, визначену на основі статті 5, в якій розташовано фактичне та постійне місце проживання абонента;
(4) "тимчасове перебування в державі-члені" означає присутність протягом обмеженого періоду в державі-члені, відмінній від держави-члена проживання;
(5) "послуга онлайн-контенту" означає послугу в значенні статей 56 і 57 ДФЄС, яку надавач надає абонентам на законних підставах в їхній державі-члені проживання за узгодженими умовами і в режимі онлайн, яка є портативною і є:
(i) аудіовізуальною медіа послугою, як визначено в пункті (a) статті 1 Директиви 2010/13/ЄС; або
(ii) послугою, основною ознакою якої є надання доступу до і використання творів, інших охоронюваних об’єктів авторського права або трансляцій організаціями мовлення, що надаються в режимі онлайн або на вимогу;
(6) "портативний" означає функцію служби онлайн-контенту, за допомогою якої абоненти можуть фактично отримувати доступ до послуги онлайн-контенту та використовувати її в країні-члені свого проживання, не обмежуючись певним місцем.
Стаття 3. Зобов’язання щодо забезпечення транскордонної переносимості послуг онлайн-контенту
1. Надавач послуги онлайн-контенту за грошову оплату повинен дозволити абоненту, який тимчасово перебуває в державі-члені, отримати доступ і використовувати послугу онлайн-контенту таким же чином, як і в державі-члені проживання, зокрема шляхом надання доступу до того самого вмісту на тих самих типах і кількості пристроїв, для тієї ж кількості користувачів і з тим самим обсягом функціональності.
2. Надавач послуги не повинен стягувати з абонента жодної додаткової плати за доступ до послуги онлайн-контенту і за її використання відповідно до пункту 1.
3. Зобов’язання, установлене в пункті 1, не поширюється будь-які вимоги до якості, що застосовуються до надання послуги онлайн-контенту, яким повинен відповідати надавач послуг при наданні цієї послуги в державі-члені проживання, якщо інше прямо не встановлено договором між надавачем послуг і абонентом.
Надавач послуг не повинен вживати будь-яких заходів для зниження якості надання послуги онлайн-контенту, коли він надає її відповідно до пункту 1.
4. Надавач послуг на підставі наявної в нього інформації надає абоненту дані щодо якості наданої відповідно до пункту 1 послуги онлайн-контенту. Це інформування абонента відбувається до надання послуги онлайн-контенту згідно з пунктом 1 з використанням оптимальних і пропорційних засобів.
Стаття 4. Місце надання, доступу та використання послуг онлайн-контенту
Надання послуги онлайн-контенту відповідно до цього Регламенту абоненту, який тимчасово перебуває в державі-члені, а також доступ до цієї послуги та її використання абонентом вважаються такими, що здійснюються виключно в державі-члені проживання абонента.
Стаття 5. Перевірка країни-члена проживання
1. Під час укладення та поновлення договору про надання послуги онлайн-контенту за грошову оплату надавач послуг має перевірити державу-член проживання абонента за допомогою щонайбільше двох із наведених нижче засобів перевірки, а також гарантувати, що використані заходи є обґрунтованими, пропорційними та ефективними:
(a) посвідчення особи, електронний засіб ідентифікації, зокрема той, що підпадає під схеми електронної ідентифікації, нотифіковані відповідно до Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради (-1), або інший дійсний документ, що посвідчує особу, із зазначенням держави-члена проживання абонента;
__________
-1Регламент (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року про послуги електронної ідентифікації та довірчі послуги для електронних операцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС (ОВ L 257, 28.08.2014 С. 73).
(b) платіжні реквізити, як-от банківський рахунок або номер кредитної чи дебетової картки абонента;
(c) місце встановлення приймача, декодера або аналогічного пристрою, який використовується для постачання послуг абоненту;
(d) оплата абонентом ліцензійного збору за інші послуги, що надаються у державі-члені, як-от послуги суспільного мовлення;
(e) договір на надання послуг Інтернету чи телефонних послуг або інший аналогічний договір, що підтверджує зв’язок абонента з державою-членом;
(f) реєстрація у місцевому списку виборців, якщо така інформація є загальнодоступною;
(g) сплата місцевих податків, якщо відповідна інформація є загальнодоступною;
(h) рахунки абонента за комунальні послуги, що підтверджують зв’язок абонента з державою-членом;
(i) адреса виставлення рахунків або поштова адреса абонента;
(j) заява абонента, що підтверджує його адресу в державі-члені;
(k) перевірка адреси Інтернет-протоколу (IP-адреси) для визначення держави-члена, в якій абонент отримує доступ до послуги онлайн-контенту.
Засоби перевірки, перелічені в пунктах від (i) до (k) використовуються лише разом з одним із засобів перевірки, зазначених у пунктах від (a) до (h), крім випадків, коли поштова адреса згідно з пунктом (i) міститься в загальнодоступному офіційному реєстрі.
2. Якщо надавач послуг має обґрунтовані сумніви щодо держави-члена проживання абонента протягом терміну дії договору про надання послуг онлайн-контенту, він може повторити перевірку держави-члена проживання абонента відповідно до пункту 1. Однак у такому випадку засіб, зазначений у пункті (k), може використовуватися як єдиний засіб перевірки. Дані, отримані за допомогою засобу перевірки (k), збираються лише в двійковому форматі.
3. Надавач послуг має право вимагати від абонента надати інформацію, необхідну для визначення держави-члена проживання абонента відповідно до пунктів 1 і 2. Якщо абонент не надає таку інформацію, і тому надавач послуг не може перевірити, яка держава-член є державою проживання абонента, надавач послуг не повинен, на основі цього Регламенту, дозволяти абоненту отримати доступ або використовувати послугу онлайн-контенту, коли абонент тимчасово перебуває в державі-члені.
4. Володільці авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту можуть дозволити доступ до контенту, його надання і використання згідно з цим Регламентом без перевірки держави-члена проживання. У цих випадках для визначення держави-члена проживання абонента достатньо договору між надавачем послуг і абонентом щодо надання послуги онлайн-контенту.
Володільці авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту мають право відкликати дозвіл, наданий відповідно до першого абзацу, за умови, що вони завчасно повідомлять про це надавача послуг.
5. Договір між надавачем послуг і володільцями авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у зв’язку з послугами онлайн-контенту не обмежує права цих володільців відкликати згоду, зазначену в пункті 4.
Стаття 6. Транскордонне перенесення послуг онлайн-контенту, що надаються без грошової оплати
1. Надавачі послуги онлайн-контенту, що постачається без грошової оплати, може прийняти рішення надати своїм абонентам, які тимчасово перебувають у державі-члені, доступ до послуг онлайн-контенту та використовувати їх, за умови проведення надавачем послуг перевірки держави-члена проживання абонента згідно з цим Регламентом.
2. Перед постачанням послуги її надавач інформує своїх абонентів, відповідних власників авторського права та суміжних прав, відповідних власників будь-яких інших прав на вміст у зв’язку з послугами онлайн-контенту про своє рішення надавати цю послугу відповідно до пункту 1. Інформація має надаватися з використанням відповідних і пропорційних засобів.
3. Цей Регламент застосовується до надавачів, які постачають послугу онлайн-контенту відповідно до пункту 1.
Стаття 7. Умови договору
1. Усі договірні положення, як-от між надавачем послуг онлайн-контенту та володільцями авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту, а також між надавачами та їх абонентами, що суперечать положенням цього Регламенту, зокрема забороняють транскордонну мобільність або обмежують таку мобільність певними часовими рамками, не мають позовної сили.
2. Цей Регламент застосовується незалежно від законодавства, що поширюється на договори, укладені між надавачами послуг онлайн-контенту та володільцями авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту, або до договорів, укладених між такими надавачами послуг і їхніми абонентами.
Стаття 8. Захист персональних даних
1. Обробка персональних даних у межах, передбачених цим Регламентом, зокрема, з метою перевірки держави-члена проживання абонента відповідно до статті 5, здійснюється відповідно до Директив 95/46/ЄС та 2002/58/ЄС. Зокрема, застосування засобів перевірки відповідно до статті 5 і будь-яка обробка персональних даних відповідно до цього Регламенту обмежується необхідним і пропорційним для досягнення мети.
2. Дані, зібрані відповідно до статті 5, мають використовуватися виключно для перевірки держави-члена проживання абонента. Ці дані не можна повідомляти, передавати, спільно використовувати, ліцензувати або будь-яким іншим способом розкривати володільцям авторського права або суміжних прав або власникам інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту, або іншим третім особам.
3. Дані, зібрані відповідно до статті 5 не можуть зберігатися надавачем послуг онлайн-контенту довше, ніж це потрібно для перевірки держави-члена проживання абонента згідно зі статтею 5(1) або (2). Після завершення кожної перевірки дані негайно та безповоротно знищуються.
Стаття 9. Застосування до існуючих договорів і набутих прав
1. Дія цього Регламенту також поширюється на договори, які були укладені, а також права, набуті до дати його застосування, якщо вони стосуються надання і використання послуг онлайн-контенту і доступу до них відповідно до статей 3 і 6 після цієї дати.
2. До 2 червня 2018 року надавач послуги онлайн-контенту, що постачається за грошову оплату, має перевірити, відповідно до цього Регламенту, державу-члена проживання тих абонентів, які уклали договори про надання послуги онлайн-контенту до цієї дати.
Протягом двох місяців після першого постачання надавачем послуги онлайн-контенту без грошової оплати відповідно до статті 6, надавач послуги має перевірити, відповідно до цього Регламенту, державу-члена проживання тих абонентів, які уклали договори про надання послуги онлайн-контенту до цієї дати.
Стаття 10. Перегляд
До 2 квітня 2021 року та за потреби після цього Комісія повинна оцінити застосування цього Регламенту з огляду на правовий, технологічний і економічний розвиток і подати звіт про це Європейському Парламенту та Раді.
Звіт, згаданий у першому абзаці, має містити, серед іншого, оцінку застосування засобів перевірки держави-члена проживання, зазначених у статті 5, з огляду на новітні технології, галузеві стандарти та практику, а також, у разі потреби, міркування щодо потреби в перегляді. У звіті особлива увага приділяється впливу цього Регламенту на малі й середні підприємства та захисту персональних даних. У відповідних випадках до звіту Комісії додається законодавча пропозиція.
Стаття 11. Прикінцеві положення
1. Цей регламент набуває чинності на двадцятий день після дня його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
2. Він застосовується з 1 квітня 2018 року.
Цей Регламент є обов’язковим до виконання в повному обсязі та безпосередньо застосовується в усіх державах-членах.
