Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви 2011/61/ЄС

Компетентні органи повинні надавати допомогу компетентним органам інших держав-членів. Зокрема, вони повинні обмінюватися інформацією та співпрацювати в рамках будь-якого розслідування або діяльності з нагляду.

Компетентні органи можуть також співпрацювати з компетентними органами інших держав-членів з питань сприяння стягненню штрафів.

Для полегшення і прискорення співпраці, зокрема обміну інформацією, держави-члени повинні призначити єдиний компетентний орган у якості контактного пункту для цілей цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 600/2014. Держави-члени повинні надати Комісії, ESMA та іншим державам-членам найменування органів, призначених для прийому запитів про обмін інформацією або співпрацю відповідно до цього параграфа. ESMA повинен опублікувати та оновлювати перелік таких органів на своєму вебсайті.

2. Якщо з урахуванням ситуації на фондових ринках у державі-члені ведення діяльності операційна діяльність торговельного майданчика, який встановив механізми в державі-члені ведення діяльності, стала мати істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у такій державі-члені ведення діяльності, компетентні органи рідної держави-члена та держави-члена ведення діяльності торговельного майданчика повинні встановити пропорційні механізми співпраці.

3. Держави-члени повинні вживати необхідних адміністративних та організаційних заходів для полегшення надання допомоги, передбаченої в параграфі 1.

Компетентні органи можуть використовувати свої повноваження з метою співпраці навіть у випадках, коли розслідувана поведінка не є порушенням будь-якого чинного підзаконного нормативно-правового акта у відповідній державі-члені.

4. Якщо компетентний орган має обґрунтовані підстави вважати, що на території іншої держави-члена здійснюються або були здійснені дії суб’єктів, що не перебувають під його наглядом, які суперечать положенням цієї Директиви або Регламенту (ЄС) № 600/2014, він повинен повідомити про це компетентний орган іншої держави-члена та ESMA у якомога конкретнішій формі. Повідомлений компетентний орган повинен вжити належних заходів. Він повинен поінформувати компетентний орган, що повідомляє, і ESMA про результати заходів та, наскільки це можливо, про значні проміжні результати. Цей параграф не обмежує компетенцію компетентного органу, що повідомляє.

5. Без обмеження параграфів 1 і 4, компетентні органи повинні повідомляти ESMA та іншим компетентним органам інформацію про:

(a) будь-які вимоги щодо зменшення розміру позиції або експозиції відповідно до пункту (o) статті 69(2);

(b) будь-які обмеження здатності осіб здійснювати операції з товарними деривативами відповідно до пункту (p) статті 69(2).

Повідомлення повинне містити, у відповідних випадках, інформацію про запит або вимогу відповідно до пункту (j) статті 69(2), у тому числі про особу чи осіб, яким вони адресовані, і їх причини, а також про сферу дії обмежень, впроваджених відповідно до пункту (p) статті 69(2), включно з даними про відповідну особу, застосовні фінансові інструменти, будь-які ліміти на розмір позицій, які може тримати особа в будь-який момент часу, будь-які звільнення, надані такій особі відповідно до статті 57, а також підстави для таких звільнень.

Повідомлення повинні бути надані не пізніше ніж за 24 години до набрання чинності відповідними діями або заходами. У виняткових випадках компетентний орган може надати повідомлення менше ніж за 24 години до набрання чинності заходом, якщо неможливо надати повідомлення за 24 години.

Компетентний орган держави-члена, який отримує повідомлення відповідно до цього параграфа, може вжити заходів відповідно до пункту (o) або (p) статті 69(2), якщо він переконаний, що такий захід є необхідним для досягнення мети іншого компетентного органу. Компетентний орган також повинен надавати повідомлення відповідно до цього параграфа, якщо він пропонує вжити заходів.

Якщо захід відповідно до пунктів (a) чи (b) першого підпараграфа цього параграфа стосується оптових енергетичних продуктів, компетентний орган також повинен повідомити Агентство з питань співпраці регуляторних органів у сфері енергетики (ACER), створене відповідно до Регламенту (ЄС) № 713/2009.

6. Що стосується квот на викиди, компетентні органи повинні співпрацювати з публічними органами, які компетентні здійснювати нагляд за спотовими й аукціонними ринками, а також з компетентними органами, адміністраторами реєстрів та іншими публічними органами, які відповідають за здійснення нагляду за дотриманням Директиви 2003/87/ЄС, щоб забезпечити їм можливість отримання консолідованого огляду ринків квот на викиди.

7. Що стосується деривативів на сільськогосподарську продукцію, компетентні органи повинні звітувати перед і співпрацювати з публічними органами, які компетентні здійснювати нагляд, адміністрування та регулювання фізичних сільськогосподарських ринків згідно з Регламентом (ЄС) № 1308/2013.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 89, щоб встановити критерії, згідно з якими операційна діяльність торгового майданчика в державі-члені ведення діяльності може вважатися такою, що має істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у такій державі-члені ведення діяльності.

9. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для механізмів співпраці, зазначених у параграфі 2.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Компетентний орган однієї держави-члена може подати запит про співпрацю з компетентним органом іншої держави-члена під час здійснення діяльності з нагляду або для проведення виїзної перевірки або розслідування. У випадку інвестиційних фірм, які є віддаленими членами або учасниками регульованого ринку, компетентний орган регульованого ринку може вирішити звернутися до них прямо, у разі чого він повинен повідомити про це компетентний орган держави-члена розташування головного офісу віддаленого члена або учасника, відповідно.

Якщо компетентний орган отримує запит щодо проведення виїзної перевірки або розслідування, він повинен у межах своєї компетенції:

(a) самостійно провести відповідні перевірки або розслідування;

(b) дозволити органу, який подав запит, провести відповідну перевірку або розслідування;

(c) дозволити аудиторам або експертам провести відповідну перевірку або розслідування.

2. З метою об’єднання практик нагляду ESMA може брати участь у діяльності колегій органів нагляду, у тому числі у виїзних перевірках або розслідуваннях, які проводяться двома або більше компетентними органами відповідно до статті 21 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити інформацію, якою повинні обмінюватися компетентні органи в рамках співпраці під час здійснення діяльності з нагляду та проведення виїзних перевірок і розслідувань.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

4. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для співпраці компетентних органів під час здійснення діяльності з нагляду та проведення виїзних перевірок і розслідувань.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Компетентні органи держав-членів, призначені в якості контактних пунктів для цілей цієї Директиви або Регламенту (ЄС) № 600/2014 згідно зі статтею 79(1) цієї Директиви, повинні невідкладно надавати один одному інформацію, яка вимагається для цілей виконання обов’язків компетентних органів, призначених відповідно до статті 67(1) цієї Директиви, що їх визначено у положеннях, ухвалених згідно із цією Директивою або Регламентом (ЄС) № 600/2014.

Компетентні органи, які обмінюються інформацією з іншими компетентними органами відповідно до цієї Директиви або Регламенту (ЄС) № 600/2014, можуть вказувати в момент комунікації, що відповідну інформацію не можна розголошувати без їхньої явної згоди, у разі чого такою інформацією можна обмінюватися виключно для цілей, на які такі органи дали свою згоду.

2. Компетентний орган, призначений у якості контактного пункту відповідно до статті 79(1), може передавати інформацію, отриману відповідно до параграфа 1 цієї статті та відповідно до статей 77 і 88, органам, зазначеним у статті 67(1). Вони не повинні передавати її іншим органам або фізичним чи юридичним особам без явної згоди компетентних органів, які розкрили таку інформацію, і виключно для цілей, на які такі органи дали свою згоду, за винятком належним чином обґрунтованих обставин. В останньому випадку контактний пункт повинен невідкладно повідомити контактний пункт, що надіслав інформацію.

3. Органи, як зазначено у статті 71, а також інші органи або фізичні чи юридичні особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з параграфом 1 цієї статті або згідно зі статтями 77 і 88, можуть використовувати її тільки в ході виконання своїх обов’язків, зокрема:

(a) для перевірки дотримання умов, які регулюють здійснення діяльності інвестиційних фірм, і сприяння моніторингу здійснення такої діяльності на неконсолідованій або консолідованій основі, особливо стосовно вимог щодо достатності капіталу, встановлених у Директиві 2013/36/ЄС, адміністративних процедур і процедур бухгалтерського обліку, механізмів внутрішнього контролю;

(b) для моніторингу належного функціонування торговельних майданчиків;

(c) для застосування санкцій;

(d) у ході оскарження рішень компетентних органів в адміністративному порядку;

(e) у судових провадженнях, ініційованих відповідно до статті 74;

(f) у ході застосування позасудового механізму врегулювання скарг інвесторів, передбаченого у статті 75.

4. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури обміну інформацією.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

5. Ні ця стаття, ні стаття 76 або 88 не перешкоджає компетентному органу передавати до ESMA, Європейської ради із системних ризиків, центральних банків, ЄСЦБ і ЄЦБ, що виступають у якості органів кредитно-грошового регулювання, і, у відповідних випадках, до інших органів публічної влади, відповідальних за оверсайт платіжних систем і систем розрахунків, конфіденційну інформацію, призначену для виконання їхніх завдань. Аналогічно таким органам не перешкоджають повідомляти компетентним органам інформацію, яка може їм знадобитися для цілей виконання їхніх функцій, передбачених у цій Директиві або в Регламенті (ЄС) № 600/2014.

1. Компетентні органи можуть передавати на розгляд ESMA ситуації, коли запит, пов’язаний з одним із пунктів нижче, був відхилений або за таким запитом не здійснювалися жодні дії протягом розумного строку:

(a) здійснення діяльності з нагляду, проведення виїзної перевірки або розслідування, як передбачено у статті 80; або

(b) обмін інформацією, як передбачено у статті 81.

2. У ситуаціях, зазначених у параграфі 1, ESMA може діяти відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, без обмеження можливостей відмовитися здійснювати дії за запитом про надання інформації, як передбачено у статті 83 цієї Директиви, а також можливості ESMA діяти згідно зі статтею 17 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Компетентний орган може відмовитися здійснювати дії за запитом про співпрацю у рамках проведення розслідування, виїзної перевірки або здійснення діяльності з нагляду, як передбачено у статті 84, або обміну інформацією, як передбачено к статті 81, тільки якщо:

(a) щодо тих самих дій та тих самих осіб вже ініційоване судове провадження в органах держави-члена, до якої було подано запит;

(b) щодо тих самих дій та тих самих осіб вже ухвалене остаточне судове рішення у державі-члені, до якої було подано запит.

У разі такої відмови компетентний орган повинен повідомити про це компетентний орган, що подав запит, і ESMA, надавши якомога детальнішу інформацію.

1. З компетентними органами інших відповідних держав-членів повинні бути проведені консультації до надання авторизації інвестиційній фірмі, яка відповідає одному з таких критеріїв:

(a) є дочірньою компанією інвестиційної фірми, оператора ринку або кредитної установи, авторизованих в іншій державі-члені;

(b) є дочірньою компанією материнської компанії інвестиційної фірми або кредитної установи, авторизованої в іншій державі-члені;

(c) контролюється тими самими фізичними або юридичними особами, які контролюють інвестиційну фірму або кредитну установу, авторизовану в іншій державі-члені.

2. З компетентними органами держави-члена, що відповідає за нагляд за кредитними установами або страховими компаніями, повинні бути проведені консультації до надання авторизації інвестиційній фірмі, або оператору ринку, що відповідає одному з таких критеріїв:

(a) є дочірньою компанією кредитної установи або страхової компанії, авторизованої в Союзі;

(b) є дочірньою компанією материнської компанії кредитної установи або страхової компанії, авторизованої в Союзі;

(c) контролюється тією самою фізичною або юридичною особою, що контролює кредитну установу або страхову компанію, авторизовану в Союзі.

3. Відповідні компетентні органи, зазначені у параграфах 1 і 2, повинні, зокрема, проводити консультації один з одним під час оцінювання придатності акціонерів або учасників, а також репутації та досвіду осіб, які фактично керують діяльністю компанії, що бере участь в управлінні іншим суб’єктом, що входить до тієї самої групи. Вони повинні обмінюватися будь-якою інформацією стосовно придатності акціонерів або учасників, а також репутації і досвіду осіб, які фактично керують діяльністю, що має значення для інших відповідних компетентних органів при наданні авторизації, а також при здійсненні регулярного оцінювання дотримання умов роботи.

4. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для консультацій з іншими компетентними органами до надання авторизації.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Держави-члени ведення діяльності повинні забезпечити, щоб компетентний орган міг, для статистичних цілей, вимагати від усіх інвестиційних фірм, що мають філії на їхній території, періодично звітувати перед ним про діяльність таких філій.

2. У ході виконання своїх обов’язків згідно із цією Директивою держави-члени ведення діяльності повинні забезпечити, щоб компетентний орган міг вимагати від філій інвестиційних фірм надання інформації, необхідної для моніторингу їх відповідності стандартам, встановленим державою-членом ведення діяльності, які застосовуються до них у випадках, передбачених у статті 35(8). Такі вимоги не повинні бути суворішими, ніж вимоги, які та сама держава-член ведення діяльності встановлює для заснованих у ній фірм для цілей моніторингу їх відповідності тим самим стандартам.

1. Якщо компетентний орган держави-члена ведення діяльності має чіткі та явні підстави вважати, що інвестиційна фірма, яка діє на її території відповідно до принципу свободи надання послуг, порушує обов’язки, які випливають із положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, або що інвестиційна фірма, яка має філію на її території, порушує обов’язки, які випливають із положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, які не надають повноважень компетентному органу держави-члена ведення діяльності, він повинен повідомити про такі факти компетентний орган держави-члена розташування головного офісу.

Якщо, незважаючи на заходи, вжиті компетентним органом держави-члена розташування головного офісу, або внаслідок того, що такі заходи виявилися недостатніми, інвестиційна фірма продовжує діяти у спосіб, що явно завдає шкоди інтересам інвесторів держави-члена ведення діяльності або належному функціонуванню ринків, застосовуються такі положення:

(a) після повідомлення компетентного органу держави-члена розташування головного офісу компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинен вжити всіх належних заходів, які є необхідними для захисту інвесторів і належного функціонування ринків і які повинні передбачати можливість попередження ініціювання інвестиційними фірмами, які порушують вимоги, подальших операцій на їхній території. Комісію та ESMA необхідно інформувати про такі заходи без невиправданої затримки; та

(b) компетентний орган держави-члена ведення діяльності може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

2. Якщо компетентні органи держави-члена ведення діяльності встановлюють, що інвестиційна фірма, яка має філію на її території, порушує правові або регуляторні положення, ухвалені в такій державі-члені відповідно до положень цієї Директиви, які надають повноваження компетентним органам держави-члена ведення діяльності, такі органи повинні вимагати від інвестиційної фірми припинити таку незаконну ситуацію.

Якщо відповідна інвестиційна фірма не вживає необхідних заходів, компетентні органи держави-члена ведення діяльності повинні вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що відповідна інвестиційна фірма припинила таку незаконну ситуацію. Характер таких заходів повинен бути доведений до відома компетентних органів держави-члена розташування головного офісу.

Якщо, незважаючи на заходи, вжиті державою-членом ведення діяльності, інвестиційна фірма продовжує порушувати правові або регуляторні положення, зазначені в першому підпараграфі, які є чинними в державі-члені ведення діяльності, компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинен, після повідомлення про це компетентного органу держави-члена розташування головного офісу, вжити всіх належних заходів, які є необхідними для захисту інвесторів і належного функціонування ринків. Комісію та ESMA необхідно інформувати про такі заходи без невиправданої затримки.

Крім того, компетентний орган держави-члена ведення діяльності може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

3. Якщо компетентний орган держави-члена ведення діяльності регульованого ринку, БТМ чи ОТМ має чіткі та явні підстави вважати, що такий регульований ринок, БТМ чи ОТМ порушує обов’язки, які випливають із положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, він повинен повідомити про такі факти компетентний орган рідної держави-члена регульованого ринку, БТМ чи ОТМ.

Якщо, незважаючи на заходи, вжиті рідною державою-членом, або внаслідок того, що такі заходи виявилися недостатніми, такий регульований ринок, БТМ чи ОТМ продовжує діяти у спосіб, що явно завдає шкоди інтересам інвесторів держави-члена ведення діяльності або належному функціонуванню ринків, компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинен, після повідомлення про це компетентного органу рідної держави-члена, вжити всіх належних заходів, які є необхідними для захисту інвесторів і належного функціонування ринків і які повинні передбачати можливість недопущення надання таким регульованим ринком, БТМ чи ОТМ своїх механізмів віддаленим членам або учасникам, заснованим у державі-члені ведення діяльності. Комісію та ESMA необхідно інформувати про такі заходи без невиправданої затримки.

Крім того, компетентний орган держави-члена ведення діяльності може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

4. Будь-який захід, ухвалений відповідно до параграфів 1, 2 або 3, що передбачає санкції або обмеження діяльності інвестиційної фірми або регульованого ринку, повинен бути належним чином обґрунтований і повідомлений відповідній інвестиційній фірмі або регульованому ринку.

1. Компетентні органи повинні співпрацювати з ESMA для цілей цієї Директиви згідно з Регламентом (ЄС) № 1095/2010.

2. Компетентні органи повинні, без невиправданої затримки, надавати ESMA всю інформацію, необхідну для виконання його обов’язків згідно із цієї Директивою та Регламентом (ЄС) № 600/2014 і згідно зі статтями 35 та 36 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Держави-члени та, згідно зі статтею 33 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, ESMA, можуть укладати угоди про співпрацю, у яких передбачений обмін інформацією з компетентними органами третіх країн, тільки якщо на розкриту інформацію поширюються гарантії збереження професійної таємниці, які є принаймні еквівалентними гарантіям, що вимагаються згідно зі статтею 76. Відповідний обмін інформацією повинен бути призначений для виконання завдань таких компетентних органів.

Передачу персональних даних від держави-члена третій країні необхідно здійснювати згідно з главою IV Директиви 95/46/ЄС.

Передачу персональних даних від ESMA третій країні необхідно здійснювати згідно зі статтею 9 Регламенту (ЄС) № 45/2001.

Держави-члени та ESMA також можуть укладати угоди про співпрацю, у яких передбачений обмін інформацією з органами третіх країн і фізичними або юридичними особами, які відповідають за виконання однієї або більше таких функцій:

(a) нагляд за кредитними установами, іншими фінансовими установами, страховими компаніями та нагляд за фінансовими ринками;

(b) ліквідація та банкрутство інвестиційних фірм, а також інші подібні процедури;

(c) проведення обов’язкових аудитів звітності інвестиційних фірм та інших фінансових установ, кредитних установ і страхових компаній при виконанні їхніх наглядових функцій або, у випадку суб’єктів, які здійснюють управління схемами компенсації, при виконанні їхніх функцій;

(d) нагляд за органами, які займаються ліквідацією та банкрутством інвестиційних фірм, а також іншими подібними процедурами;

(e) нагляд за особами, які відповідають за проведення обов’язкових аудитів звітності страхових компаній, кредитних установ, інвестиційних фірм та інших фінансових установ;

(f) нагляд за особами, які працюють на ринках квот на викиди, з метою забезпечення консолідованого огляду фінансових і спотових ринків;

(g) нагляд за особами, які працюють на ринках деривативів на сільськогосподарську продукцію, з метою забезпечення консолідованого огляду фінансових і спотових ринків.

Угоди про співпрацю, зазначені у третьому підпараграфі, можуть бути укладені, тільки якщо на розкриту інформацію поширюються гарантії збереження професійної таємниці, які є принаймні еквівалентними гарантіям, що вимагаються згідно зі статтею 76. Відповідний обмін інформацією повинен бути призначений для виконання завдань таких органів, фізичних або юридичних осіб. Якщо в угоді про співпрацю передбачена передача персональних даних державою-членом, вона повинна відповідати главі IV Директиви 95/46/ЄС і Регламенту (ЄС) № 45/2001 у випадку, коли в передачі бере участь ESMA.

2. Якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не може бути розкрита без явної згоди компетентних органів, які її передали, та, у відповідних випадках, виключно для цілей, для яких такі органи надали свою згоду. Це саме положення застосовується до інформації, наданої компетентними органами третіх країн.

1. Комісії надані повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Делеговані повноваження, зазначені у статті 2(3), другому підпараграфі статті 4(1)(2), статті 4(2), статті 13(1), статті 16(12), статті 23(4), статті 24(13), статті 25(8), статті 27(9), статті 28(3), статті 30(5), статті 31(4), статті 32(4), статті 33(8), статті 52(4), статті 54(4), статті 58(6), статті 64(7), статті 65(7) та статті 79(8), надано Комісії на невизначений період часу починаючи з 02 липня 2014 року.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 2(3), другому підпараграфі статті 4(1)(2), статті 4(2), статті 13(1), статті 16(12), статті 23(4), статті 24(13), статті 25(8), статті 27(9), статті 28(3), статті 30(5), статті 31(4), статті 32(4), статті 33(8), статті 52(4), статті 54(4), статті 58(6), статті 64(7), статті 65(7) та статті 79(8), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, визначені в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після публікації такого рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, визначену в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких уже введених у дію делегованих актів.

4. Після ухвалення делегованого акта Комісія повинна одночасно повідомити про це Європейський Парламент і Раду.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 2(3), другим підпараграфом статті 4(1)(2), статтею 4(2), статтею 13(1), статтею 16(12), статтею 23(4), статтею 24(13), статтею 25(8), статтею 27(9), статтею 28(3), статтею 30(5), статтею 31(4), статтею 32(4), статтею 33(8), статтею 52(4), статтею 54(4), статтею 58(6), статтею 64(7), статтею 65(7) та статтею 79(8), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає Європейський комітет із цінних паперів, створений на підставі Рішення Комісії 2001/528/ЄС (- 10). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 11).

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

1. До 03 березня 2020 року Комісія повинна, після консультацій з ESMA, подати до Європейського Парламенту та Ради звіт про:

(a) функціонування ОТМ, включно зі специфічним використанням ними торгівлі зі зведенням принципалів, з урахуванням досвіду здійснення нагляду, набутого компетентними органами, кількості ОТМ, авторизованих у Союзі, і їхньої ринкової частки та, зокрема, з визначенням того, чи необхідне будь-яке коригування означення ОТМ і чи асортимент фінансових інструментів, охоплених категорією ОТМ, залишається належним;

(b) функціонування режиму ринків зростання МСП з урахуванням кількості БТМ, зареєстрованих як ринки зростання МСП, кількості присутніх на них емітентів і відповідних обсягів торгівлі.

Зокрема, у звіті має бути оцінено, чи порогове значення в пункті (a) статті 33(3) залишається належним мінімумом для досягнення цілей ринків зростання МСП, як визначено в цій Директиві;

(c) вплив вимог щодо алгоритмічної торгівлі, включно з високочастотною алгоритмічною торгівлею;

(d) досвід використання механізму заборони деяких продуктів або практик з урахуванням кількості спрацювань таких механізмів і їх результатів;

(e) застосування адміністративних і кримінальних санкцій та, зокрема, необхідність подальшої гармонізації адміністративних санкцій, визначених за порушення вимог, визначених у цій Директиві та в Регламенті (ЄС) № 600/2014;

(f) вплив застосування лімітів на розмір позицій та управління позиціями на ліквідність, зловживання на ринку, належне ціноутворення та умови розрахунків на ринках товарних деривативів;

(g) зміни цін для формування набору даних регульованих ринків, БТМ, ОТМ і затверджених механізмів публікації з метою забезпечення прозорості до торгів та після них;

(h) вплив вимоги щодо розкриття будь-якої плати, комісій та негрошових винагород у зв’язку з наданням інвестиційної або додаткової послуги клієнту згідно зі статтею 24(9), у тому числі її вплив на належне функціонування внутрішнього ринку на основі транскордонних інвестиційних порад.

2. Комісія повинна, після консультацій з ESMA, подавати до Європейського Парламенту та Ради звіти про функціонування консолідованої стрічки новин, створеної відповідно до розділу V. Звіт стосовно статті 65(1) повинен бути поданий до 03 вересня 2019 року. Звіт стосовно статті 65(2) повинен бути поданий до 03 вересня 2021 року.

У звітах, зазначених у першому підпараграфі, має бути оцінене функціонування консолідованої стрічки новин згідно з такими критеріями:

(a) доступність і своєчасність інформації після торгів у консолідованому форматі з охопленням усіх операцій, незалежно від того, чи вони здійснювалися на торгових майданчиках;

(b) доступність і своєчасність повної та часткової інформації після торгів високої якості у форматах, які є лекодоступними та придатними для використання учасниками ринку, на розумній комерційній основі.

Якщо Комісія вважає, що надавачі зведених даних не надали інформацію у спосіб, що відповідає критеріям, визначеним у другому підпараграфі, Комісія повинна додати до свого звіту запит до ESMA про ініціювання переговорної процедури для призначення, за результатами процесу публічних закупівель під керівництвом ESMA, комерційного суб’єкта, що керуватиме роботою консолідованої стрічки новин. ESMA повинен ініціювати процедуру після отримання запиту від Комісії на умовах, визначених у запиті Комісії, та згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 966/2012 (- 12).

3. У разі ініціювання процедури, описаної в параграфі 2, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 89 для внесення змін до статей 59-65 та секції D додатка I до цієї Директиви і пункту (19) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 600/2014 шляхом визначення заходів, щоб:

(a) передбачити строк дії контракту з комерційним суб’єктом, що керує роботою консолідованої стрічки новин, а також процес і умови продовження строку дії контракту та ініціювання нових публічних закупівель;

(b) передбачити, що комерційний суб’єкт, який керує роботою консолідованої стрічки новин, повинен здійснювати цю діяльність на виключній основі і що жоден інший суб’єкт не повинен бути авторизований як надавач зведених даних згідно зі статтею 59;

(c) надати повноваження ESMA забезпечувати дотримання умов тендеру комерційним суб’єктом, який керує роботою консолідованої стрічки новин і який був призначений за результатами публічних закупівель;

(d) забезпечити, щоб інформація після торгів, надана комерційним суб’єктом, що керує роботою консолідованої стрічки новин, була високої якості, у форматах, які є лекодоступними та придатними для використання учасниками ринку, і в консолідованому форматі з охопленням всього ринку;

(e) забезпечити, щоб інформацію після торгів надавали на розумній комерційній основі, на консолідованій і неконсолідованій основі та щоб вона відповідала потребам користувачів такої інформації на території Союзу;

(f) забезпечити надання за розумною ціною торговельними майданчиками та затвердженими механізмами публікації даних про торговельні операції комерційному суб’єкту, який керує роботою консолідованої стрічки новин і який був призначений за результатами публічних закупівель, проведених ESMA;

(g) визначити заходи, які застосовуються в разі недотримання умов тендеру комерційним суб’єктом, який керує роботою консолідованої стрічки новин і який був призначений за результатами публічних закупівель;

(h) визначити умови, на яких надавачі зведених даних, авторизовані згідно зі статтею 59, можуть продовжувати керувати роботою консолідованої стрічки новин, якщо повноваження, передбачене у пункті (b) цього параграфа, не використовується або якщо за результатами публічних закупівель не був призначений жодний суб’єкт, доки не буде завершена процедура публічних закупівель і призначений комерційний суб’єкт для керування роботою консолідованої стрічки новин.

4. До 01 січня 2019 року Комісія повинна підготувати звіт, після консультацій з ESMA і ACER, з оцінкою потенційного впливу на ціни на енергоресурси та на функціонування енергетичного ринку, а також доцільності і вигід у розрізі зниження ризику контрагента, системного ризику і прямих витрат, пов’язаних зі встановленням для енергетичних деривативних контрактів за секцією С6 обов’язку щодо клірингу, визначеного у статті 4 Регламенту (ЄС) № 648/2012, методів пом’якшення ризиків, визначених у статті 11(3) зазначеного Регламенту, та їх врахуванням при розрахунку порогового значення для клірингу відповідно до статті 10 зазначеного Регламенту.

Якщо, на думку Комісії, недоцільно та некорисно враховувати такі контракти, вона повинна подати, у відповідних випадках, законодавчу пропозицію до Європейського Парламенту та Ради. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 89 цієї Директиви для продовження 42-місячного періоду, зазначеного у статті 95(1) цієї Директиви, один раз на два роки і ще раз - на один рік.

До Директиви 2011/61/ЄС внести такі зміни:

(1) у пункті (r) статті 4(1) додати пункт такого змісту:

"(vii) держава-член, інша ніж держава-член розташування головного офісу, у якій управитель АІФ з ЄС надає послуги, зазначені у статті 6(4);";

(2) до статті 33 внести такі зміни:

(a) назву викласти у такій редакції:

"Умови управління АІФ з ЄС, заснованими в інших державах-членах, та надання послуг в інших державах-членах";

(b) параграфи 1 і 2 викласти у такій редакції:

"1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб авторизований управитель АІФ з ЄС міг прямо або шляхом заснування філії:

(a) управляти АІФ з ЄС, заснованими в іншій державі-члені, за умови, що управитель альтернативного інвестиційного фонду авторизований на управління таким типом АІФ;

(b) надавати в іншій державі-члені послуги, зазначені у статті 6(4), на надання яких він був авторизований.

2. управитель АІФ, який має намір здійснювати діяльність та надавати послуги, зазначені в параграфі 1, у перший раз повинен повідомити компетентним органам держави-члена розташування головного офісу таку інформацію:

(a) інформацію про державу-члена, у якій він має намір прямо управляти АІФ або заснувати філію та/або надавати послуги, зазначені у статті 6(4);

(b) програму діяльності, у якій зазначені, зокрема, послуги, які він має намір надавати, та/або у якій визначені АІФ, якими він має намір управляти.".

1. Держави-члени повинні ухвалити та опублікувати до 03 липня 2017 року, закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання вимог цієї Директиви. Вони повинні невідкладно надіслати Комісії текст таких положень.

Держави-члени застосовують такі інструменти з 03 січня 2018 року, за винятком положень, що транспонують статтю 65(2), які застосовуються з 03 вересня 2019 року.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено. Вони також повинні містити твердження про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на директиви, скасовані цією Директивою, повинні тлумачитись як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, а також яким чином вказане твердження має бути сформульовано.

2. Держави-члени застосовують інструменти, зазначені у статті 92, з 03 липня 2015 року.

3. Держави-члени передають Комісії та ESMA текст основних положень національного права, ухвалених ними у сфері регулювання цієї Директиви.

Директиву 2004/39/ЄС, зі змінами, внесеними актами, переліченими в частині A додатка III до цієї Директиви, з 03 січня 2018 року скасовано, без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевих термінів транспозиції до національного права директив, визначених у частині B додатка III до цієї Директиви.

Покликання на Директиву 2004/39/ЄС або на Директиву 93/22/ЄЕС необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву або на Регламент (ЄС) № 600/2014 та читати згідно з кореляційною таблицею, визначеною в додатку IV до цієї Директиви.

Покликання та терміни, означені в Директиві 2004/39/ЄС або Директиві 93/22/ЄЕС чи у їх статтях, необхідно тлумачити як покликання на еквівалентний термін, означений у цій Директиві або її статті.

1. До 03 січня 2021 року:

(a) обов’язок щодо клірингу, визначений у статті 4 Регламенту (ЄС) № 648/2012, і методи пом’якшення ризиків, визначені у статті 11(3) зазначеного Регламенту, не застосовуються до енергетичних деривативних контрактів за секцією C6, укладених нефінансовими контрагентами, які відповідають умовам у статті 10(1) Регламенту (ЄС) № 648/2012, або нефінансовими контрагентами, які повинні бути авторизовані вперше як інвестиційні фірми, починаючи з 03 січня 2018 року та

(b) такі енергетичні деривативні контракти за секцією C6 не повинні вважатися позабіржовими деривативними контрактами для цілей визначення порогового значення для клірингу, визначеного у статті 10 Регламенту (ЄС) № 648/2012.

На енергетичні деривативні контракти за секцією C6, які підпадають під дію перехідного режиму, визначеного в першому підпараграфі, поширюються всі інші вимоги, встановлені в Регламенті (ЄС) № 648/2012.

2. Звільнення, зазначене в параграфі 1, надає відповідний компетентний орган. Компетентний орган повинен повідомити ESMA про енергетичні деривативні контракти за секцією C6, яким було надане звільнення згідно з параграфом 1, і ESMA повинен опублікувати на своєму вебсайті перелік енергетичних деривативних контрактів за секцією C6.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після дня її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

(1) Прийом і передача розпоряджень щодо одного або більше фінансових інструментів;

(2) Виконання розпоряджень від імені клієнтів;

(3) Здійснення операцій за власний рахунок;

(4) Управління портфелем;

(5) Надання інвестиційних порад;

(6) Андеррайтинг фінансових інструментів та/або розміщення фінансових інструментів на підставі твердого зобов’язання;

(7) Розміщення фінансових інструментів без твердого зобов’язання;

(8) Управління БТМ;

(9) Управління ОТМ.

(1) Зберігання і адміністрування фінансових інструментів за рахунок клієнтів, у тому числі депозитарне зберігання та пов’язані послуги, як-от управління коштами/забезпеченням, за винятком надання та ведення рахунків у цінних паперах на найвищому рівні (далі - послуга із центрального ведення рахунків), як зазначено в пункті (2) секції A додатка до Регламенту (ЄС) № 909/2014;

(2) Надання кредитів або позик інвестору, щоб надати йому можливість здійснити операцію з одним або більше фінансових інструментів, у випадках, коли фірма, яка надає кредит або позику, бере участь в операції;

(3) Надання порад суб’єктам господарювання щодо структури капіталу, промислової стратегії та пов’язаних питань, а також порад і послуг, пов’язаних зі злиттям і придбанням суб’єктів господарювання;

(4) Послуги зі здійснення валютних операцій, якщо вони пов’язані з наданням інвестиційних послуг;

(5) Інвестиційне дослідження та фінансовий аналіз або інші форми загальних рекомендацій, що стосуються операцій з фінансовими інструментами;

(6) Послуги, пов’язані з андеррайтингом;

(7) Інвестиційні послуги та інвестиційна діяльність, а також додаткові послуги того самого типу, що включений до розділу A чи B додатка 1, пов’язані з інструментами, які є базисними для деривативів, зазначених у пунктах (5), (6), (7) і (10) секції C, якщо вони пов’язані з наданням інвестиційних або додаткових послуг.

(1) Обігові цінні папери;

(2) Інструменти грошового ринку;

(3) Паї в компаніях колективного інвестування;

(4) Опціони, ф’ючерси, свопи, контракти на майбутню відсоткову ставку та будь-які інші деривативні контракти щодо цінних паперів, валюти, відсоткових ставок або доходів, квот на викиди або інших деривативних інструментів, фінансових індексів або фінансових показників, які можуть бути виконані у вигляді фізичного постачення або грошових розрахунків;

(5) Опціони, ф’ючерси, свопи, форварди та будь-які інші деривативні контракти, що стосуються товарів, які повинні або можуть бути виконані у вигляді грошових розрахунків за вибором однієї зі сторін з іншої причини, ніж дефолт або інша подія, що припиняє зобов’язання;

(6) Опціони, ф’ючерси, свопи та будь-які інші деривативні контракти, що стосуються товарів, які можуть бути виконані у вигляді фізичного постачення, за умови, що ними торгують на регульованому ринку, БТМ чи ОТМ, за винятком оптових енергетичних продуктів, якими торгують на ОТМ і які повинні бути виконані у вигляді фізичного постачення;

(7) Опціони, ф’ючерси, свопи, форварди та будь-які інші деривативні контракти, що стосуються товарів, які можуть бути виконані у вигляді фізичного постачення, не були згадані в пункті 6 цієї секції, не призначені для комерційних цілей і мають характеристики інших деривативних фінансових інструментів;

(8) Деривативні інструменти для передачі кредитного ризику;

(9) Фінансові контракти на різницю цін;

(10) Опціони, ф’ючерси, свопи, контракти на майбутню відсоткову ставку та будь-які інші деривативні контракти, що стосуються кліматичних параметрів, ставок фрахту, показників інфляції або інших офіційних економічних статистичних даних, які повинні або можуть бути виконані у вигляді грошових розрахунків за вибором однієї зі сторін з іншої причини, ніж дефолт або інша подія, що припиняє зобов’язання, а також будь-які інші деривативні контракти, що стосуються активів, прав, обов’язків, індексів і показників, які раніше не згадувалися у цій секції і які мають характеристики інших деривативних фінансових інструментів, з урахуванням того, чи, між іншим, ними торгують на регульованому ринку, ОТМ або БТМ;

(11) Квоти на викиди, що складаються з будь-яких одиниць, які визнані для ціле відповідності вимогам Директиви 2003/87/ЄС (схема торгівлі квотами на викиди).

(1) Управління затвердженим механізмом публікації;

(2) Управління надавачем зведених даних;

(3) Управління затвердженим механізмом звітування.

Професійний клієнт - це клієнт, який володіє досвідом, уміннями та експертними знаннями для ухвалення власних інвестиційних рішень та належного оцінювання взятих на себе ризиків. Щоб вважатися професійним клієнтом, клієнт повинен відповідати таким критеріям:

Указані нижче суб’єкти вважаються професійними клієнтами для всіх інвестиційних послуг і видів інвестиційної діяльності, а також фінансових інструментів для цілей цієї Директиви:

(1) Суб’єкти, які для здійснення діяльності на фінансових ринках підлягають авторизації або регулюванню. Наведений нижче перелік повинен вважатися таким, що включає всіх авторизованих суб’єктів, які здійснюють діяльність, характерну для перерахованих суб’єктів: суб’єкти, авторизовані державою-членом згідно з директивою, суб’єкти, які авторизовані або є об’єктом регулювання державою-членом без покликання на директиву, і суб’єкти, які авторизовані або є об’єктом регулювання третьою країною:

(a) Кредитні установи;

(b) Інвестиційні фірми;

(c) Інші фінансові установи, які авторизовані або є об’єктом регулювання;

(d) Страхові компанії;

(e) Схеми колективного інвестування та управлінські компанії таких схем;

(f) Пенсійні фонди та управлінські компанії таких фондів;

(g) Дилери товарів і товарних деривативів;

(h) Брокери, що здійснюють операції за власний рахунок;

(i) Інші інституційні інвестори;

(2) Великі суб’єкти господарювання, які відповідають двом із таких вимог щодо розміру на рівні компанії:

- загальний баланс: 20000000 євро

- чистий оборот: 40000000 євро

- власні кошти: 2000000 євро

(3) Національні та регіональні уряди, у тому числі публічні органи, які здійснюють управління публічним боргом на національному або регіональному рівні, центральні банки, міжнародні та наднаціональні установи, як-от Світовий банк, МВФ, ЄЦБ, ЄІБ та інші подібні міжнародні організації;

(4) Інші інституційні інвестори, основною діяльністю яких є інвестування у фінансові інструменти, у тому числі суб’єкти, створені для цілей сек’юритизації активів або інших операцій з фінансування.

Указані вище суб’єкти вважаються професійними клієнтами. Однак їм дозволяється вимагати надання статусу непрофесійного клієнта, і інвестиційні фірми можуть погодитися надавати їм вищий рівень захисту. Якщо клієнт інвестиційної фірми є зазначеним вище суб’єктом господарювання, інвестиційна фірма повинна йому повідомити перед будь-яким наданням послуг, що, згідно з інформацією, яка перебуває в розпорядженні інвестиційної фірми, такий клієнт вважається професійним клієнтом і вважатиметься таким, якщо інвестиційна фірма та клієнт не домовляться про інше. Інвестиційна фірма також повинна повідомити клієнту, що він може вимагати внесення змін до умов договору, щоб забезпечити вищий рівень захисту.

Клієнт, якого вважають професійним клієнтом, повинен сам вимагати надання вищого рівня захисту, якщо він вважає, що він не в змозі належним чином оцінити відповідні ризики або управляти ними.

Такий вищий рівень захисту надається, якщо клієнт, який вважається професійним клієнтом, укладає письмову угоду з інвестиційною фірмою про те, що він не вважатиметься професійним клієнтом для цілей застосовного режиму ведення бізнесу. У такій угоді має бути вказано, чи вона застосовується до однієї чи більше певних послуг чи операцій або до одного чи більше типів продукту або операції.

II.1. Ідентифікаційні критерії

Клієнтам, іншим, ніж ті, що зазначені в секції I, включно з органами публічного сектора, місцевими органами публічної влади, муніципалітетами та приватними індивідуальними інвесторами, також може бути дозволено відмовлятися від деяких засобів захисту, які передбачені правилами ведення бізнесу.

Відповідно, інвестиційним фірмам дозволено вважати будь-яких із таких клієнтів професійними клієнтами за умови дотримання вказаних нижче критеріїв і процедур. Однак такі клієнти не повинні вважатися такими, що володіють знанням ринку та досвідом, які порівнянні зі знаннями та досвідом суб’єктів, які належать до категорій, наведених у секції I.

Будь-яка така відмова від засобів захисту, передбачених стандартним режимом ведення бізнесу, вважається дійсною, тільки якщо належне оцінювання експертних знань, досвіду та умінь клієнта, проведене інвестиційною фірмою, дає обґрунтовані підстави вважати, що, з урахуванням характеру передбачених операцій або послуг, клієнт здатний ухвалювати інвестиційні рішення та розуміти пов’язані з ними ризики.

Тест на придатність, що застосовується до керівників і директорів суб’єктів, ліцензованих згідно з директивами у фінансовій сфері, може вважатися прикладом оцінювання експертних знань і умінь. У випадку малих суб’єктів, особа, яка підлягає такому оцінюванню, повинна бути особою, уповноваженою здійснювати операції від імені суб’єкта.