Регламент Ради (ЄС) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 року про встановлення у Співтоваристві системи звільнень від сплати мита (кодифікована версія)

3. Стосовно товарів та обладнання, які організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтею 61, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу товарів та обладнання і їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

B. Для використання особами з інвалідністю

1. Вироби для незрячих осіб

Вироби, спеціально призначені для освітнього, наукового або культурного розвитку незрячих осіб, перелічені в додатку III, ввозяться без сплати ввізних мит.

1. Вироби, спеціально призначені для освітнього, наукового або культурного розвитку незрячих осіб, перелічені в додатку IV, ввозяться без сплати ввізних мит за умови їх ввезення:

(a) самими незрячими особами для власного використання; або

(b) установами або організаціями, які займаються освітою незрячих осіб або наданням їм допомоги та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

2. Згадане у параграфі 1 звільнення застосовують до запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для відповідних виробів, а також до знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту згаданих виробів, за умови, що такі запасні частини, компоненти, приладдя або знаряддя ввозять одночасно з виробами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для виробів, які були ввезені без сплати мит, або які підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо відповідних запасних частин, компонентів та приладдя або знаряддя.

2. Вироби для інших осіб з інвалідністю

1. Вироби, спеціально призначені для навчання, працевлаштування або соціального розвитку осіб з фізичними або розумовими вадами, крім незрячих осіб, ввозяться без сплати ввізних мит за умови їх ввезення:

(a) самими особами з інвалідністю для власного використання; або

(b) установами або організаціями, які переважно займаються освітою осіб з інвалідністю або наданням їм допомоги та мають дозвіл від компетентних органів держав-членів на отримання таких виробів без сплати мита.

2. Згадане у параграфі 1 звільнення застосовують до запасних частин, компонентів або приладдя, спеціально призначених для відповідних виробів, а також до знаряддя, які використовуватимуть для обслуговування, перевірки, калібрування або ремонту згаданих виробів, за умови, що такі запасні частини, компоненти, приладдя або знаряддя ввозять одночасно з виробами або, якщо їх ввозять пізніше, що їх можна ідентифікувати як такі, що призначені для виробів, які були ввезені без сплати мит, або які підпадали би під звільнення станом на момент, коли здійснюється запит на таке звільнення щодо відповідних запасних частин, компонентів та приладдя або знаряддя.

За необхідності та відповідно до процедури, передбаченої статтею 247 a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, певні вироби можуть бути виключені з переліку тих, які можуть бути звільнені від сплати мит, якщо буде встановлено, що ввезення таких виробів без сплати мит завдає шкоди інтересам промисловості Співтовариства у відповідному секторі виробництва.

3. Загальні положення

Пряме звільнення надається для власного використання незрячим особам або іншим особам з інвалідністю, як це передбачено статтею 67(1)(a) та статтею 68(1)(a), за умови, що чинні положення в державах-членах дають змогу відповідним особам встановити свій статус незрячих осіб або осіб з інвалідністю, які мають право на таке звільнення.

1. Вироби, що їх ввозять без сплати мит особи, зазначені у статтях 67 та 68, не можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо виріб було позичено, здано в оренду або передано особі, установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статей 67 та 68, звільнення продовжують застосовувати за умови, що така особа, установа чи організація використовує відповідний виріб для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів або обладнання та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Вироби, ввезені установами або організаціями, які мають право на звільнення відповідно до умов, викладених у статтях 67 та 68, можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, такими установами чи організаціями на неприбутковій основі незрячим та іншим особам з інвалідністю, про яких вони піклуються, без сплати відповідних мит.

2. Жодна позика, здача в оренду або передача не можуть здійснюватися на умовах, відмінних від тих, що передбачені параграфом 1, без попереднього повідомлення про це компетентних органів.

Якщо виріб було позичено, здано в оренду або передано особі, установі чи організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 67(1) або статті 68(1), звільнення продовжують застосовувати за умови, що така особа, установа чи організація використовує відповідний виріб для цілей, що дають право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів або обладнання та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Установи або організації, зазначені у статтях 67 та 68, які перестають відповідати умовам ввезення без сплати мит або які мають намір використовувати вироби, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеними статтями, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Стосовно виробів, що залишаються у володінні установ або організацій, які перестають відповідати умовам звільнення, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли такі умови перестають виконуватися, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Стосовно виробів, які установа або організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтями 67 та 68, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

C. Для використання жертвами катастроф

1. Відповідно до статей 75-80 товари, що їх ввозять державні організації чи інші благодійні або філантропічні організації, схвалені компетентними органами, ввозяться без сплати ввізних мит, якщо вони призначені:

(a) для їх безоплатного розповсюдження серед жертв катастроф, що сталися на території однієї чи кількох держав-членів; або

(b) для їх безоплатного надання жертвам таких катастроф, одночасно залишаючись у власності відповідних організацій.

2. Для товарів, що їх ввозять для вільного обігу організації з ліквідації наслідків катастроф для задоволення своїх потреб протягом періоду їхньої діяльності, також надають звільнення, зазначене в параграфі 1, на тих самих умовах.

Звільнення не надають для матеріалів та обладнання, призначених для відновлення зон, що постраждали від катастрофи.

Звільнення надають на підставі рішення Комісії, яка діє на запит відповідної держави-члена або держав-членів згідно з надзвичайною процедурою, що передбачає консультації з іншими державами-членами. За необхідності в такому рішенні встановлюють обсяг та умови звільнення.

Очікуючи повідомлення про рішення Комісії, держави-члени, які постраждали від катастрофи, можуть дозволити призупинення сплати будь-яких ввізних мит, якими оподатковують товари, що їх ввозять для цілей, описаних у статті 74, за умови прийняття організацією-імпортером зобов’язання сплатити такі мита, якщо звільнення не буде надане.

Звільнення надають лише організаціям, процедури бухгалтерського обліку яких дають компетентним органам змогу здійснювати нагляд за їхніми операціями та які надають усі необхідні гарантії.

1. Організації, яка користуються перевагами звільнення, не можуть позичати, здавати в оренду чи передавати як за винагороду, так і безкоштовно, товари, зазначені у статті 74(1), на умовах, відмінних від тих, що встановлені в зазначеній статті, без попереднього повідомлення таких умов компетентним органам.

2. Якщо товари були позичені, здані в оренду або передані організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 74, звільнення продовжують застосовувати за умови, що така організація використовує відповідні товари для цілей, що дають їй право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Товари, зазначені у статті 74(1)(b), після того, як їх перестають використовувати жертви катастрофи, не можуть бути позичені, здані в оренду чи передані як за винагороду, так і безкоштовно, без попереднього повідомлення компетентних органів.

2. Якщо товари були позичені, здані в оренду або передані організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 74, або, у відповідних випадках, організації, яка має право користуватися звільненням відповідно до статті 61(1)(a), звільнення продовжують застосовувати за умови, що такі організації використовують відповідні товари для цілей, що дають їм право на таке звільнення.

В іншому випадку позичка, здача в оренду або передача передбачає попередню сплату ввізних мит за ставкою, застосовною на дату такої позички, здачі в оренду або передачі, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

1. Організації, зазначені у статті 74, які перестають відповідати умовам звільнення або які мають намір використовувати товари, ввезені без сплати мит, для цілей, відмінних від тих, що передбачені зазначеною статтею, повинні повідомити про це компетентні органи.

2. Якщо товари, які залишаються у володінні організацій, що перестають відповідати умовам звільнення, передають організації, яка має право на звільнення відповідно до статті 74, або, у відповідних випадках, організації, яка має право користуватися звільненням відповідно до статті 61(1)(a), звільнення продовжують застосовувати за умови, що така організація використовує відповідні товари для цілей, що дають їй право на таке звільнення. В інших випадках стосовно товарів підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату, коли зазначені умови перестають виконуватися, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

3. Стосовно товарів, які організація, що користується звільненням, використовує для цілей, відмінних від тих, що передбачені статтею 74, підлягають сплаті відповідні ввізні мита, обчислені за ставкою, застосовною на дату, коли їх почали використовувати для інших цілей, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Після надання компетентним органам задовільних доказів відповідними особами та за умови, що відповідні операції не мають комерційного характеру, наведені нижче товари ввозяться без сплати ввізних мит:

(a) нагороди, що їх надають уряди третіх країн особам, чиє звичайне місце проживання розташоване на митній території Співтовариства;

(b) кубки, медалі та подібні вироби символічного характеру, якими у третій країні нагороджено осіб, що мають своє звичайне місце проживання та митній території Співтовариства, для визнання їхньої діяльності в таких сферах, як мистецтво, наука, спорт або державна служба або для визнання заслуг у певній події, і які ці особи ввозять на митну територію Співтовариства особисто;

(c) кубки, медалі та подібні вироби символічного характеру, що їх безкоштовно надають органи влади або особи, які мають осідок у третій країні, для нагородження на митній території Співтовариства з метою, аналогічною тій, що визначена у пункті (b);

(d) нагороди, трофеї та сувеніри символічного характеру та обмеженої вартості, призначені для безкоштовного розповсюдження серед осіб, які мають звичайне місце проживання в третіх країнах, на бізнес-конференціях або подібних міжнародних подіях. Їхні характер, вартість за одиницю або інші характеристики не повинні бути такими, що вказують на їх ввезення з комерційних причин.

У відповідних випадках, без обмеження статті 41 та згідно зі статтями 83 та 84, звільнення надають для товарів, що їх:

(a) ввозять на митну територію Співтовариства особи, які здійснили офіційний візит до третьої країни та отримали такі товари з цієї нагоди як подарунки від органів влади у приймаючій країні;

(b) ввозять на митну територію Співтовариства особи, які прибувають для здійснення офіційного візиту на митній території Союзу та мають намір запропонувати такі товари з цієї нагоди у ролі подарунків органам влади у приймаючій країні;

(c) надсилає як подарунки у знак дружби або доброзичливості офіційний орган, орган публічної влади або група, що діє в суспільних інтересах, які розташовані в третій країні, офіційному органу, органу публічної влади або групі, що діє в публічних інтересах, які розташовані на митній території Співтовариства і схвалені компетентними органами для отримання таких виробів без сплати мит.

Для алкогольних продуктів, тютюну та тютюнових виробів звільнення не надається.

Звільнення надають, тільки якщо:

(a) вироби, що їх ввозять як подарунки, ввозяться на нерегулярній основі;

(b) вони за своїм характером, вартістю або кількістю не становлять жодного комерційного інтересу;

(c) їх не використовують для комерційних цілей.

У межах та на умовах, встановлених компетентними органами, без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) подарунки правлячим монархам і главам держав;

(b) товари, призначені для використання або споживання правлячими монархами і главами держав третіх країн або особами, які їх офіційно представляють, під час їх офіційного перебування на митній території Співтовариства. Однак держава-член ввозу може обумовити надання звільнення застосуванням принципу взаємності.

Положення першого абзацу також застосовують до осіб, які користуються привілеями на міжнародному рівні, що аналогічні тим, якими користуються правлячі монархи або глави держав.

A. Зразки товарів незначної вартості

1. Без обмеження статті 90(1)(a), зразки товарів, які мають незначну вартість і можуть бути використані лише для отримання замовлень на товари того самого типу з метою їх подальшого ввезення на митну територію Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей надання звільнення компетентні органи можуть вимагати, щоб певні вироби були остаточно комерційно непридатними, наприклад, були надірвані, перфоровані або містили відповідні чіткі та незмивні позначки, чи були марковані будь-яким іншим способом, за умови, що така операція не псує сам зразок.

3. Для цілей параграфа 1 "зразки товарів" означає будь-який виріб, що представляє певний тип товарів, спосіб представлення та кількість якого - стосовно товарів того самого типу або якості - виключає його використання для будь-яких інших цілей, окрім отримання замовлень.

B. Друкована продукція та рекламні матеріали

Відповідно до статті 88 друковані рекламні матеріали, такі як каталоги, прейскуранти, інструкції з використання або брошури, ввозяться без сплати ввізних мит за умови, що вони стосуються:

(a) товарів для продажу чи оренди; або

(b) транспортних, комерційних страхових або банківських послуг, пропонованих особою, що має осідок за межами митної території Співтовариства.

Звільнення, зазначене у статті 87, поширюється на друковану рекламну продукцію, що відповідає таким умовам:

(a) друкована продукція повинна чітко містити назву суб’єкта господарювання, який виробляє, продає або здає в оренду товари, або який пропонує послуги, яких вона стосується;

(b) кожне відправлення повинне містити не більше одного документа або одного примірника кожного документа, якщо воно складається з кількох документів. Тим не менше, відправлення, що містять кілька копій одного документа, можуть бути звільнені від мит, якщо їхня загальна вага брутто не перевищує 1 кілограма;

(c) друкована продукція не може надсилатись у складі групових відправлень одного відправника одному одержувачу.

Вироби незначної комерційної вартості для цілей реклами, які безкоштовно надсилають постачальники своїм клієнтам та які не можуть використовуватися для інших цілей, окрім їхньої рекламної функції, ввозяться без сплати ввізних мит.

C. Продукти, що їх використовують або споживають на торговельних ярмарках або подібних заходах

1. Відповідно до статей 91-94 без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) маленькі репрезентативні зразки товарів, виготовлені за межами митної території Співтовариства, призначені для торговельних ярмарків або подібних заходів;

(b) товари, що їх ввозять лише для демонстрації або для демонстрації машин та апаратів, виготовлені за межами митної території Співтовариства, які виставляють на торговельних ярмарках або подібних заходах;

(c) різноманітні матеріали низької вартості, такі як фарби, лаки, шпалери тощо, що їх використовують для будівництва, монтажу та прикрашення тимчасових стендів, які займають представники третіх країн на торговельних ярмарках або подібних заходах, що знищуються внаслідок їх використання;

(d) друковані матеріали, каталоги, проспекти, прейскуранти, рекламні плакати, календарі, ілюстровані або неілюстровані, фотографії без рамок та інші вироби, що їх постачають безкоштовно для реклами товарів, виготовлені за межами митної території Співтовариства, що виставляються на торговельних ярмарках або подібних заходах.

2. Для цілей параграфа 1 "торговельні ярмарки або подібні заходи" означає:

(a) виставки, ярмарки, шоу та подібні заходи, пов’язані з торгівлею, промисловістю, сільським господарством або ремеслами;

(b) виставки та заходи, які проводять переважно з благодійними цілями;

(c) виставки та заходи, які проводять в основному з наукових, технічних, ремісничих, мистецьких, освітніх, культурних чи спортивних міркувань, з релігійних міркувань або з міркувань, пов’язаних із віросповіданням, профспілковою діяльністю чи туризмом, або з метою сприяння міжнародному взаєморозумінню;

(d) зустрічі представників міжнародних організацій або колегіальних органів;

(e) офіційні або пам’ятні церемонії та збори,

окрім виставок, організованих для особистих цілей в комерційних магазинах або приміщеннях для продажу товарів із третіх країн.

Звільнення, зазначене у статті 90(1)(a), обмежується зразками, які:

(a) ввозять безоплатно з третіх країн або отримані на виставці з товарів, ввезених оптом із таких країн;

(b) виключно безкоштовно розповсюджують серед населення на виставці для використання або споживання особами, яким вони були запропоновані;

(c) можна ідентифікувати як рекламні зразки низької вартості за одиницю;

(d) важко продати і, у відповідних випадках, упаковані таким чином, щоб кількість відповідного товару у зразку була меншою, ніж найменша кількість того самого товару, що фактично продається на ринку;

(e) у випадку харчових продуктів і напоїв, що не упаковані, як зазначено в пункті (d) - які споживають безпосередньо на виставці;

(f) за своєю загальною вартістю та кількістю відповідають характеру виставки, кількості відвідувачів та масштабу участі учасника.

Звільнення, зазначене у статті 90(1)(b), обмежується зразками, які:

(a) споживаються або знищуються на виставці; та

(b) за своєю загальною вартістю та кількістю відповідають характеру виставки, кількості відвідувачів та масштабу участі учасника.

Звільнення, зазначене у статті 90(1)(d), обмежується друкованою продукцією та виробами для рекламних цілей, які:

(a) призначені виключно для безкоштовного розповсюдження серед населення в місці проведення виставки;

(b) за своєю загальною вартістю та кількістю відповідають характеру виставки, кількості відвідувачів та масштабу участі учасника.

Звільнення, зазначене у статтях 90(1)(a) та (b), не надають для:

(a) алкогольних продуктів;

(b) тютюну та тютюнових виробів;

(c) палива, як твердого, так і рідкого або газоподібного.

Відповідно до статей 96-101 товари, які підлягають перевірці, аналізу чи випробуванню для визначення складу, якості або інших технічних характеристик таких товарів із метою ознайомлення або для цілей промислових чи комерційних досліджень, ввозяться без сплати ввізних мит.

Без обмеження статті 99, передбачене статтею 95 звільнення надається лише за умови, що товари, які підлягають перевірці, аналізу чи випробуванню, будуть повністю використані або знищені під час перевірки, аналізу або випробування.

Для товарів, які використовують у процесі перевірки, аналізу або випробування, що самі по собі є маркетинговими акціями, звільнення не надають.

Звільнення надають лише для тієї кількості товарів, яка є безумовно необхідною для мети, з якою здійснюють їх ввезення. Такі кількості в кожному конкретному випадку визначають компетентні органи з урахуванням зазначеної мети.

1. Передбачене статтею 95 звільнення поширюється на товари, які не були повністю використані або знищені під час перевірки, аналізу чи випробувань, за умови, що за згодою та під наглядом компетентних органів залишкові продукти:

(a) будуть повністю знищені або втратять комерційну цінність після завершення перевірки, аналізу чи випробування; або

(b) будуть передані державі без створення для неї жодних витрат, якщо це можливо відповідно до національного законодавства; або

(c) за належним чином обґрунтованих обставин будуть вивезені за межі митної території Співтовариства.

2. Для цілей параграфа 1 "залишкові продукти" означає продукти, отримані в результаті перевірки, аналізу чи випробувань, або товари, які фактично не використовувалися.

Окрім випадків застосування статті 99(1), стосовно залишкових продуктів перевірок, аналізів або випробувань, зазначених у статті 95, підлягають сплаті відповідні ввізні мита за ставкою, застосовною на дату завершення відповідних перевірок, аналізів або випробувань, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Проте за згодою та під наглядом компетентних органів зацікавлена сторона може перетворити залишкові продукти на відходи або брухт. У такому випадку сплаті підлягають ввізні мита, що їх застосовують до відповідних відходів чи брухту на момент перетворення.

Період, протягом якого повинні бути проведені перевірки, аналізи чи випробування, а також завершені адміністративні формальності, які повинні бути виконані для забезпечення використання товарів за призначенням, визначають компетентні органи.

Торговельні марки, моделі або промислові зразки та супровідні документи до них, а також заявки на отримання патентів на винаходи тощо, які подають до уповноважених органів захисту авторських прав або захисту патентних прав на промислові зразки чи комерційні найменування, ввозяться без сплати ввізних мит.

Без обмеження статей 42-50, без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) матеріали (листівки, брошури, книги, журнали, путівники, плакати в рамках або без рамок, фотографії без рамок і фотографії у збільшеному масштабі, карти з ілюстраціями або без ілюстрацій, транспаранти та ілюстровані календарі), призначені для безкоштовного розповсюдження, основна мета яких полягає у заохоченні громадськості подорожувати до іноземних країн, зокрема для відвідування культурних, туристичних, спортивних, релігійних, торговельних чи професійних зустрічей або заходів, за умови, що такі матеріали містять не більше 25 % приватної комерційної реклами, без урахування всієї приватної комерційної реклами на користь фірм Співтовариства, і що загальний характер рекламних цілей таких матеріалів є очевидним;

(b) списки іноземні готелів і щорічники, видані офіційними туристичними агентствами або під їх егідою, а також графіки руху транспорту в іноземних країнах, якщо такі матеріали призначені для безкоштовного розповсюдження і містять не більше 25 % приватної комерційної реклами, без урахування всієї приватної комерційної реклами на користь фірм Співтовариства;

(c) довідкові матеріали, які надають акредитованим представникам або кореспондентам, призначеним офіційними національними туристичними агентствами, що не призначені для розповсюдження, а саме щорічники, списки телефонних чи телексних номерів, списки готелів, каталоги ярмарків, зразки виробів ручної роботи незначної вартості та матеріали про музеї, університети, курорти чи інші подібні установи.

Без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) документи, які безкоштовно надсилають державним службам держав-членів;

(b) публікації іноземних урядів та офіційних міжнародних органів, призначені для безкоштовного розповсюдження;

(c) бюлетені для голосування, організованого органами, створеними у третіх країнах;

(d) об’єкти, що їх надаватимуть як докази або для подібних цілей до судів чи інших офіційних агентств держав-членів;

(e) зразки підписів і друковані директиви, що стосуються підписів, надіслані в рамках звичайного обміну інформацією між державними службами або банківськими установами;

(f) офіційна друкована продукція, що її надсилають центральним банкам держав-членів;

(g) звіти, заяви, записи, проспекти, бланки заяв та інші документи, складені компаніями, зареєстрованими в третій країні, і надіслані пред’явникам або підписантам цінних паперів, випущених такими компаніями;

(h) носії інформації (перфоровані карти, звукозаписи, мікроплівки тощо), які використовують для передачі інформації, що її безкоштовно надсилають адресату, якщо ввезення без сплати мит не призводить до зловживань або істотного спотворення конкуренції;

(i) файли, архівні документи, друковані бланки та інші документи для використання на міжнародних зустрічах, конференціях чи конгресах, а також звіти про такі зібрання;

(j) плани, технічні креслення, проектні креслення, описи та інші подібні документи, що їх ввозять із метою отримання або виконання замовлень у третіх країнах або для участі в конкурсі, що проводиться на митній території Співтовариства;

(k) документи, які використовуватимуться під час експертиз, що їх проводять на митній території Співтовариства установи, створені в третіх країнах;

(l) друковані бланки, які використовують як офіційні документи в міжнародному русі транспортних засобів або товарів у рамках міжнародних конвенцій;

(m) друковані бланки, етикетки, квитки та подібні документи, що їх надсилають транспортні підприємства або підприємства готельної індустрії в третіх країнах туристичним агентствам на митній території Співтовариства;

(n) друковані бланки та квитки, коносаменти, дорожні листи та інші використані комерційні або офісні документи;

(o) офіційні друковані бланки третіх країн або міжнародних органів, а також друковані матеріали, що відповідають міжнародним стандартам, які надсилають для розповсюдження асоціаціями третіх країн серед відповідних асоціацій, що розташовані на митній території Співтовариства;

(p) фотографії, слайди та стереотипні матриці для фотографій, з титрами чи без титрів, що їх надсилають пресагентствам або видавцям газет чи журналів;

(q) марки податку та аналогічні марки, що підтверджують сплату зборів у третіх країнах.

Різноманітні матеріали, зокрема мотузки, солома, тканина, папір і картон, деревина і полімерні матеріали, які використовують для укладання та захисту (у тому числі від тепла) товарів під час їх перевезення із третьої країни на митну територію Співтовариства, що, як правило, є матеріалами одноразового використання, ввозяться без сплати ввізних мит.

Наповнювачі для туалетів, фураж та корми для тварин будь-якого виду, поміщені на борт транспортних засобів, що їх використовують для перевезення тварин із третьої країни на митну територію Співтовариства, з метою використання під час перевезення, ввозяться без сплати ввізних мит.

1. Відповідно до статей 108, 109 і 110:

(a) паливо, що міститься у стандартних баках:

- приватних і комерційних моторних транспортних засобів і мотоциклів;

- спеціальних контейнерах;

які прибувають на митну територію Співтовариства;

(b) паливо, що міститься в переносних каністрах, які перевозять приватні моторні транспортні засоби та мотоцикли, кількість якого обмежується 10 літрами на транспортний засіб, без обмеження національних положень щодо зберігання та транспортування палива;

ввозиться без сплати ввізних мит.

2. Для цілей параграфа 1:

(a) "комерційний моторний транспортний засіб" означає будь-який моторний дорожній транспортний засіб (у тому числі трактори з причепами або без них), який за своїм типом конструкції та обладнанням призначений для перевезення і здатний перевозити, як на платній, так і безоплатній основі:

- більше ніж дев’ять осіб, включно з водієм;

- товари;

а також будь-який дорожній транспортний засіб для спеціального використання, крім перевезення;

(b) "приватний моторний транспортний засіб" означає будь-який моторний транспортний засіб, який не охоплено визначенням, наведеним у пункті (a);

(c) "стандартні баки" означає:

- баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх моторних транспортних засобах того самого типу відповідних транспортних засобів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати паливо безпосередньо як для цілий урухомлення, так і у відповідних випадках для цілей забезпечення функціонування систем охолодження та інших систем під час транспортування;

- газові баки, встановлені на моторних транспортних засобах і призначені для безпосереднього використання газу як палива, та газові баки, встановлені в інших системах, якими може бути оснащеного транспортний засіб;

- баки, які стаціонарно встановлені виробником на всіх контейнерах того самого типу відповідних контейнерів, стаціонарне обладнання яких дозволяє використовувати паливо безпосередньо для цілей забезпечення функціонування систем охолодження та інших систем, якими оснащені спеціальні контейнери, під час транспортування;

(d) "спеціальний контейнер" означає будь-який контейнер, обладнаний спеціально розробленим апаратом, для системи охолодження, системи подачі кисню, систем теплоізоляції та інших систем.

Стосовно палива, що міститься в стандартних баках комерційних моторних транспортних засобів і спеціальних контейнерах, держави-члени можуть обмежити застосування звільнення 200 літрами на один транспортний засіб, один спеціальний контейнер та одну поїздку.

1. Держави-члени можуть обмежити кількість палива, що його ввозять без сплати мит, для:

(a) комерційних моторних транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення у свою прикордонну зону на максимальну відстань до 25 км по прямій, якщо такі рейси здійснюють особи, які проживають у прикордонній зоні;

(b) приватних моторних транспортних засобів, що належать особам, які проживають у прикордонній зоні.

2. Для цілей застосування положень параграфа 1(b) "прикордонна зона" означає, без обмеження чинних конвенцій у цій сфері, зону, яка по прямій не простягається далі, ніж на 15 кілометрів від кордону. Місцеві адміністративні райони, частина території яких розташована в межах такої зони, також вважають частиною такої прикордонної зони. Держави-члени можуть передбачити винятки, що стосуються таких зон.

1. Паливо, що його ввозять без сплати мит відповідно до статей 107, 108 та 109, не може використовуватися будь-яким іншим транспортним засобом, окрім того, в якому воно було ввезене, а також вилучатися з такого транспортного засобу та зберігатися, крім випадків необхідного ремонту відповідного транспортного засобу, або переміщуватися за винагороду чи безкоштовно особою, яка користується звільненням.

2. У разі невиконання вимог параграфа 1 підлягають застосуванню ввізні мита щодо відповідних продуктів за ставкою, застосовною на дату, коли зазначені вимоги не було виконано, на основі типу товарів та їх митної вартості, встановленої або прийнятої станом на таку дату компетентними органами.

Зазначене у статті 107 звільнення також поширюється на мастила, наявні в моторних транспортних засобах і необхідні для їх нормальної роботи під час відповідної поїздки.

Товари будь-якого виду, що їх ввозять організації, уповноважені для такої мети компетентними органами, які використовуватимуться для будівництва, утримання або оздоблення кладовищ і могил, а також меморіалів для жертв війни із третіх країн, які поховані на митній території Співтовариства, ввозяться без сплати ввізних мит.

Без сплати ввізних мит дозволено ввозити:

(a) домовини з тілами та урни із прахом померлих, а також квіти, похоронні вінки та інші декоративні предмети, які зазвичай їх супроводжують;

(b) квіти, вінки та інші декоративні предмети, привезені особами, які проживають у третіх країнах та які мають намір відвідати похорони або приїжджають, щоб прикрасити могили на митній території Співтовариства, за умови, що такі ввезення не свідчать - ані за своїм характером, ані за кількістю - про жодні комерційні наміри.

Відправлення, що їх надсилають одержувачу листом або пакунком та які містять товари загальною вартістю, що не перевищує 10 євро, можуть бути вивезені без сплати вивізних мит.

1. Одомашнених тварин, що є сільськогосподарськими тваринами сільськогосподарського суб’єкта господарювання, який припинив свою діяльність на митній території Співтовариства та переносить свою діяльність до третьої країни, можна вивозити без сплати вивізних мит.

2. Зазначене у параграфі 1 звільнення обмежується одомашненими тваринами у кількості, що відповідає характеру діяльності та розміру сільськогосподарського суб’єкта господарювання.

1. Продукти сільського господарства або тваринництва, отримані на митній території Співтовариства на земельних ділянках, що межують із третьою країною, управління якими на правах власника або орендаря здійснюють особи, головне підприємство яких розташоване у третій країні, що межує із митною територією Співтовариства, можна вивозити без сплати вивізних мит.

2. Щоб скористатися положеннями параграфа 1, продукція, отримана від одомашнених тварин, повинна бути отримана від тварин, які походять із відповідної третьої країни або відповідають вимогам до вільного обігу в такій країні.

Зазначене у статті 116(1) звільнення обмежується продуктами, які не піддавалися жодному обробленню, крім того, що зазвичай має місце після збирання врожаю або виробництва.

Звільнення надається лише для продуктів, що їх ввозить у третю країну сільськогосподарський виробник або від його імені.

Насіння для використання на земельних ділянках, розташованих у третій країні, що межує із митною територією Співтовариства та управління якими на правах власника або орендаря здійснюють особи, головне підприємство яких розташоване на зазначеній митній території в безпосередній близькості до відповідної третьої країни, можна вивозити без сплати вивізних мит.

Зазначене у статті 119 звільнення обмежується тією кількістю насіння, що необхідна для використання ділянок.

Звільнення надають лише для насіння, що їх вивозить безпосередньо з митної території Співтовариства сільськогосподарський виробник або від його імені.

Фураж та корми для тварин будь-якого виду, поміщені на борт транспортних засобів, що їх використовують для перевезення тварин із митної території Співтовариства у третю країну, з метою використання під час перевезення, можна вивозити без сплати вивізних мит.

1. Відповідно до параграфа 2, розділ II застосовують як до товарів, задекларованих для вільного обігу, що прибувають безпосередньо із третіх країн, так і до товарів, задекларованих для вільного обігу після проходження ними інших митних процедур.

2. Випадки, в яких ввезення без сплати мит не може бути надане для товарів, задекларованих для вільного обігу після проходження ними іншої митної процедури, визначають відповідно до процедури, зазначеної у статті 247 a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92.

3. До товарів, які можуть бути ввезені зі звільненням від сплати мит відповідно до цього Регламенту, не застосовують кількісні обмеження, що їх застосовують згідно з інструментами, ухваленими на основі статті 133 Договору.

Якщо звільнення від сплати ввізних мит надають на умовах використання товарів одержувачем для конкретних цілей, лише компетентні органи держави-члена, на території якої зазначені товари використовуватимуть для таких конкретних цілей, можуть надавати таке звільнення.

Компетентні органи держав-членів вживають усіх належних заходів для забезпечення того, щоб у разі надання звільнення від сплати ввізних мит на умовах використання товарів одержувачем для конкретних цілей, товари, розміщені у вільному обігу, не використовувалися для інших цілей без попередньої сплати відповідних ввізних мит, якщо таке інше використання не відповідає умовам, встановленим цим Регламентом.

Якщо одна й та сама особа одночасно виконує умови, необхідні для надання звільнення від ввізних або вивізних мит відповідно до різних положень цього Регламенту, відповідні положення застосовують одночасно.

Якщо цим Регламентом передбачено, що надання звільнення обумовлене виконанням певних умов, відповідна особа повинна надати компетентним органам задовільний доказ того, що такі умови були виконані.

У разі надання дозволу на ввезення або вивезення товарів без сплати мит у межах встановленої в євро суми, держави-члени можуть округлити в більшу або меншу сторону суму, отриману шляхом конвертації такої суми в національну валюту.

Держави-члени можуть також залишити незмінною обмінну вартість в національній валюті суми, встановленої в євро, якщо під час річного коригування, передбаченого статтею 18(2) Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, конвертація цієї суми (до згаданого у першому параграфі заокруглення) призводить до зміни менш ніж на 5 % в обмінній вартості, вираженій у національній валюті, або до її зменшення.

1. Жодне положення цього Регламенту не перешкоджає державам-членам надавати:

(a) звільнення відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року, Віденської конвенції про консульські відносини від 24 квітня 1963 року, інших консульських конвенцій або Нью-Йоркської конвенції про спеціальні місії від 16 грудня 1969 року;

(b) звільнення згідно зі звичаєвими привілеями, наданими на підставі міжнародних угод або угод про штаб-квартири, стороною яких є третя країна або міжнародна організація, у тому числі звільнення, що їх надають із нагоди проведення міжнародних зустрічей;

(c) звільнення згідно зі звичаєвими привілеями та імунітетами, наданими у контексті міжнародних угод, укладених усіма державами-членами, та створення культурного або наукового інституту чи організації відповідно до норм міжнародного права;

(d) звільнення згідно зі звичаєвими привілеями та імунітетами, наданими у контексті угод про культурну, наукову чи технічну співпрацю, укладених із третіми країнами;

(e) спеціальні звільнення, впроваджені згідно з угодами, укладеними із третіми країнами, що передбачають спільні заходи для захисту населення або довкілля;

(f) спеціальні звільнення, впроваджені згідно з угодами, укладеними із прилеглими третіми країнами, що виправдані характером прикордонної торгівлі з відповідними країнами;

(g) звільнення в контексті угод, укладених на основі взаємності із третіми країнами, які є договірними сторонами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 р.), з метою впровадження Рекомендованих практик 4.42 і 4.44, вкладених у додатку 9 до Конвенції (восьме видання, липень 1980 р.).

2. Якщо міжнародна конвенція, що не охоплена жодною з категорій, зазначених у параграфі 1, до якої держава-член має намір приєднатися, передбачає надання звільнення, відповідна держава-член подає запит до Комісії щодо застосування такого звільнення, надаючи Комісії всю необхідну інформацію.

Рішення стосовно такого запиту ухвалюють відповідно до процедури, зазначеної у статті 247 a Регламенту (ЄЕС) № 2913/92.

3. Надання зазначеної у параграфі 2 інформації вимагається, якщо відповідна міжнародна конвенція передбачає надання звільнення, що не виходить за межі обмежень, встановлених згідно з правом Співтовариства.

1. Держави-члени повідомляють Комісію про митні положення, що містяться в міжнародних конвенціях та угодах, аналогічних тим, що згадані у статті 128(1)(b), (c), (d), (e), (f) та (g) і статті 128(3), укладених після 26 квітня 1983 року.

2. Комісія надсилає іншим державам-членам тексти конвенцій та угод, про які їй було повідомлено відповідно до параграфа 1.

Цей Регламент не перешкоджає збереженню:

(a) Грецією особливого статусу, наданого горі Афон, як це гарантовано статтею 105 Конституції Греції;

(b) Іспанією та Францією до моменту набуття чинності домовленостями, що регулюють торговельні відносини між Співтовариством та Андоррою, звільнення, що випливає із Конвенції від 13 липня 1867 року та 22 і 23 листопада 1867 року відповідно між зазначеними країнами та Андоррою;

(c) державами-членами звільнення, що обмежується сумою у 210 євро, якщо таке існує, яке вони надали 1 січня 1983 року морякам торговельного флоту, які здійснюють міжнародні рейси;

(d) Великою Британією звільнень щодо товарів, які ввозять для використання її збройними силами чи цивільним персоналом, що їх супроводжує, або для постачання до їхніх їдалень, як це передбачено Угодою про утворення Республіки Кіпр від 16 серпня 1960 року.

1. До встановлення положень Співтовариства у відповідній сфері держави-члени можуть надавати особливі звільнення збройним силам, які служать під прапорами третіх країн, але розміщені на їхніх територіях відповідно до міжнародних угод.