Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 596/2014 від 16 квітня 2014 року про зловживання на ринку (Регламент про зловживання на ринку) і скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/6/ЄС та директив Комісії 2003/124/ЄС, 2003/125/ЄС та 2004/72/ЄС

2. Компетентний орган може визначити прийняту ринкову практику, враховуючи такі критерії:

(a) чи забезпечує така ринкова практика достатній рівень прозорості на ринку;

(b) чи забезпечує така ринкова практика високий рівень гарантій функціонування ринкових сил і належної взаємодії сил попиту і пропозиції;

(c) чи має така ринкова практика позитивний вплив на ліквідність ринку та ефективність його роботи;

(d) чи враховує така ринкова практика торговельні механізми відповідного ринку і чи дозволяє вона учасникам ринку реагувати належним чином та своєчасно на нову ринкову кон’юнктуру, створену такою практикою;

(e) чи не створює така ринкова практика ризиків для цілісності, прямо та опосередковано, пов’язаних ринків, незалежно від того, чи є вони регульованими, відповідного фінансового інструмента в межах Союзу;

(f) результати будь-яких досліджень відповідної ринкової практики, проведених будь-якими компетентними органами, зокрема на предмет порушення відповідною ринковою практикою правил чи положень, спрямованих на запобігання зловживанням на ринку, або кодексів поведінки, незалежно від того, чи стосується вона відповідного ринку або прямо чи опосередковано пов’язаних ринків у межах Союзу; та

(g) структурні характеристики відповідного ринку, між іншим, незалежно від того, чи є він регульованим, типи фінансових інструментів, якими торгують, та вид учасників ринку, включаючи ступінь участі роздрібних інвесторів на відповідному ринку.

Ринкову практику, визначену компетентним органом як прийнятна ринкова практика на певному ринку, не вважають застосовною до інших ринків, якщо компетентні органи таких інших ринків не прийняли таку практику згідно з цією статтею.

3. Перед визначенням прийнятої ринкової практики згідно з параграфом 2 компетентний орган повинен повідомити ESMA та інші компетентні органи про свій намір визначити прийняту ринкову практику і надати відомості про аналіз, проведений згідно з критеріями, встановленими у параграфі 2. Таке повідомлення повинне бути надане щонайменше за три місяці до запланованого набуття чинності прийнятою ринковою практикою.

4. Протягом двох місяців після отримання такого повідомлення ESMA видає компетентному органу, що надав повідомлення, висновок за результатами аналізу відповідності прийнятої ринкової практики положенням параграфа 2 та регуляторним технічним стандартам, затвердженим згідно з параграфом 7. ESMA також аналізує, чи не поставить визначення прийнятої ринкової практики під загрозу довіру до фінансового ринку Союзу. Відповідний висновок повинен бути опублікований на веб-сайті ESMA.

5. Якщо компетентний орган встановлює прийняту ринкову практику всупереч висновку ESMA, виданому згідно з параграфом 4, він повинен опублікувати на своєму веб-сайті повідомлення, що повністю розкриває причини такого рішення, у тому числі містить обґрунтування того, чому прийнята ринкова практика не ставить під загрозу довіру до ринку, протягом 24 годин з моменту встановлення прийнятої ринкової практики.

6. Якщо один компетентний орган вважає, що інший компетентний орган встановив прийняту ринкову практику, яка не відповідає критеріям, визначеним у параграфі 2, ESMA допомагає таким органам у досягненні згоди згідно зі своїми повноваженнями за статтею 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відповідні компетентні органи не досягають згоди, ESMA може ухвалити рішення згідно зі статтею 19(3) Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

7. Для забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення критеріїв, процедури та вимог для визначення прийнятої ринкової практики згідно з параграфами 2, 3 та 4, а також вимог щодо її підтримання і припинення або зміни умов її прийняття.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

8. Компетентні органи повинні регулярно і не рідше ніж один раз на два роки переглядати встановлені ними прийняті ринкові практики, зокрема з урахуванням істотних змін у відповідному ринковому середовищі, таких як зміни у правилах торгівлі чи ринкових інфраструктурах, для ухвалення рішень про збереження чи припинення таких практик або внесення змін до умов їх прийняття.

9. ESMA публікує на своєму веб-сайті список прийнятих ринкових практик із зазначенням держав- членів, у яких вони є застосовними.

10. ESMA здійснює моніторинг застосування прийнятих ринкових практик і подає Комісії щорічний звіт про те, як їх застосовують на відповідних ринках.

11. Компетентні органи повинні повідомити ESMA про прийняті ринкові практики, встановлені ними до 2 липня 2014 року, протягом трьох місяців після набуття чинності регуляторними технічними стандартами, зазначеними в параграфі 7.

Прийняті ринкові практики, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, продовжують застосовувати у відповідних державах-членах до ухвалення компетентним органом рішення про їх продовження на основі висновку ESMA згідно з параграфом 4.

Особа не повинна:

(a) брати участь чи намагатися брати участь в інсайдерських операціях;

(b) рекомендувати іншій особі брати участь в інсайдерських операціях чи спонукати іншу особу брати участь в інсайдерських операціях;

(c) незаконно розкривати інсайдерську інформацію.

Особа не повинна брати участь чи намагатися брати участь у маніпулюванні ринком.

1. Оператори ринків та інвестиційні фірми, що здійснюють управління торговельним майданчиком, повинні створити і підтримувати ефективні правила, системи та процедури для попередження і виявлення інсайдерських операцій, випадків маніпулювання ринком та спроб здійснення інсайдерських операцій і маніпулювання ринком згідно зі статтями 31 та 54 Директиви 2014/65/ЄС.

Особа, зазначена у першому підпараграфі, повинна негайно повідомляти про розпорядження і транзакції, у тому числі про будь-які їх скасування чи внесення змін до них, які можуть бути інсайдерськими операціями, маніпулюванням ринком чи спробами здійснення інсайдерських операцій чи маніпулювання ринком, компетентному органу торговельного майданчика.

2. Будь-яка особа, яка організовує чи виконує транзакції на професійних засадах, повинна створити і підтримувати дієві правила, системи та процедури для виявлення підозрілих розпоряджень і транзакцій та повідомлення про них. Якщо така особа має обґрунтовані підозри щодо того, що розпорядження чи транзакція щодо будь-якого фінансового інструмента, незалежно від того, розміщені чи виконані вони на торговельному майданчику чи поза ним, можуть бути інсайдерською операцією, маніпулюванням ринку або спробою здійснення інсайдерської операції чи маніпулювання ринком, вона повинна негайно повідомити про це компетентний орган, як зазначено в параграфі 3.

3. Без обмеження положень статті 22, до осіб, які організовують чи виконують транзакції на професійних засадах, застосовують правила повідомлення держав-членів, у яких вони зареєстровані чи мають головний офіс або, у випадку філії, держави-члена, у якій розташовується така філія. Такі повідомлення повинні бути адресовані компетентному органу такої держави-члена.

4. Компетентні органи, як зазначено у параграфі 3, що отримують повідомлення про підозрілі розпорядження і транзакції, повинні негайно передавати таку інформацію компетентним органам відповідних торговельних майданчиків.

5. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення:

(a) відповідних правил, систем та процедур для забезпечення дотримання особами вимог, встановлених у параграфах 1 та 2; та

(b) шаблонів повідомлень, які особи повинні використовувати для дотримання вимог, встановлених у параграфах 1 та 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Емітент повинен якнайшвидше інформувати громадськість про інсайдерську інформацію, яка безпосередньо стосується такого емітента.

Емітент повинен забезпечити оприлюднення інсайдерської інформації у спосіб, який забезпечує можливість швидкого доступу до неї, а також повного, правильного та своєчасного її аналізу громадськістю та, якщо застосовно, за допомогою офіційно затвердженого механізму, згаданого у статті 21 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС (- 7). Емітент не повинен поєднувати публічне розкриття інсайдерської інформації з просуванням своєї діяльності. Емітент повинен розміщувати і зберігати всю інсайдерську інформацію, яку він зобов’язаний публічно розкривати, на своєму веб-сайті протягом щонайменше п’яти років.

Цю статтю застосовують до всіх емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку держави-члена або, у випадку інструментів, якими торгують лише на БТМ чи ОТМ, емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ у державі-члені.

2. Учасник ринку дозволів на викиди повинен публічно, дієво та своєчасно розкривати інсайдерську інформацію про дозволи на викиди, якими він володіє у зв’язку зі своєю діяльністю, у тому числі авіаційною діяльністю, як зазначено в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, чи установками у розумінні статті 3(e) зазначеної Директиви, якими відповідний учасник, його материнська чи пов’язана компанія володіє чи які вони контролюють, або за функціонування яких учасник, його материнська чи пов’язана компанія несуть повну чи часткову відповідальність. Що стосується установок, таке розкриття повинне включати інформацію, що стосується потужності й використання установок, у тому числі їх планових і позапланових простоїв.

Перший підпараграф не застосовують до учасника ринку дозволів на викиди, якщо викиди від установок чи авіаційної діяльності, якими він володіє, які він контролює чи за які він відповідає, за минулий рік не перевищували мінімального порогового значення в перерахунку на діоксид вуглецю та, у випадку здійснення діяльності зі спалювання, якщо їхня розрахункова теплова потужність не перевищила мінімального порогового значення.

Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 35 делеговані акти, що встановлюють мінімальні порогові значення викидів у перерахунку на діоксид вуглецю і мінімальні порогові значення розрахункової теплової потужності для цілей застосування винятку, передбаченого у другому підпараграфі цього параграфа.

3. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають компетентний орган для надсилання повідомлень, зазначених у параграфах 4 та 5 цієї статті.

4. Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди може, під власну відповідальність, відстрочити публічне розкриття інсайдерської інформації за умови дотримання усіх зазначених нижче умов:

(a) негайне розкриття може завдати шкоди законним інтересам емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(b) відстрочення розкриття не введе громадськість в оману;

(c) емітент чи учасник ринку дозволів на викиди здатен забезпечити конфіденційність такої інформації.

За наявності тривалого процесу, що відбувається поетапно і який спрямований на настання або призводить до настання певних обставин чи певної події, емітент чи учасник ринку дозволів на викиди може, під власну відповідальність, відстрочити публічне розкриття інсайдерської інформації, що стосується такого процесу, на умовах пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа.

Якщо емітент чи учасник ринку дозволів на викиди відстрочив розкриття інсайдерської інформації згідно з цим параграфом, він повинен поінформувати компетентний орган, зазначений у параграфі 3, про відстрочення розкриття інформації і надати письмове пояснення способу дотримання умов, визначених у цьому параграфі, негайно після публічного розкриття такої інформації. У якості альтернативи, держави-члени можуть передбачити надання такого письмового пояснення лише за запитом компетентного органу, зазначеного в параграфі 3.

5. Для забезпечення стабільності фінансової системи емітент, який є кредитною установою чи фінансовою установою, може, під власну відповідальність, відстрочити розкриття інсайдерської інформації, у тому числі інформації, що стосується тимчасової проблеми з ліквідністю і, зокрема, необхідності отримання тимчасової підтримки для забезпечення ліквідності від центрального банку чи кредитора останньої інстанції, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) розкриття інсайдерської інформації створює ризик підриву фінансової стабільності емітента і фінансової системи;

(b) відстрочення розкриття відповідає суспільному інтересу;

(c) може бути забезпечена конфіденційність такої інформації; та

(d) компетентний орган, зазначений у параграфі 3, надав дозвіл на таке відстрочення, зважаючи на дотримання умов пунктів (a), (b) та (c).

6. Для цілей пунктів (a)-(d) параграфа 5 емітент повинен повідомити компетентний орган, зазначений у параграфі 3, про свій намір відстрочити розкриття інсайдерської інформації і надати йому докази дотримання умов, визначених у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 5. Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, у відповідних випадках, повинен проконсультуватися з національним центральним банком чи органом макропруденційного нагляду, якщо такий створено, або, у якості альтернативи, з такими органами:

(a) якщо емітент є кредитною установою чи інвестиційною фірмою, з органом, призначеним згідно зі статтею 133(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС (- 8);

(b) у випадках, інших ніж ті, що зазначені в пункті (a), з будь-яким іншим національним органом, відповідальним за нагляд за емітентом.

Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, повинен забезпечувати відстрочення розкриття інсайдерської інформації лише на той період, який є необхідним у суспільних інтересах. Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, повинен оцінювати, щонайменше на щотижневій основі, дотримання умов, визначених у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 5.

Якщо компетентний орган, зазначений у параграфі 3, не дає згоди на відстрочення розкриття інсайдерської інформації, емітент повинен розкрити таку інсайдерську інформацію негайно.

Цей параграф застосовують у випадках, коли емітент не вирішує відстрочувати розкриття інсайдерської інформації згідно з параграфом 4.

Покликання в цьому параграфі на компетентний орган, зазначений у параграфі 3, не обмежує здатності компетентного органу виконувати свої функції в будь-який зі способів, зазначених у статті 23(1).

7. Якщо розкриття інсайдерської інформації було відстрочене згідно з параграфом 4 або 5, і конфіденційність такої інформації більше не забезпечена, емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен здійснити публічне розкриття такої інформації якомога швидше.

Цей параграф охоплює ситуації, коли існують чутки, які чітко стосуються інсайдерської інформації, розкриття якої було відстрочене згідно з параграфом 4 або 5, якщо такі чутки є достатньо точними, щоб свідчити про те, що конфіденційність такої інформації більше не забезпечена.

8. Якщо емітент, учасник ринку дозволів на викиди або особа, що діє від їхнього імені, розкриває будь-яку інсайдерську інформацію третій стороні в ході звичайного виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків, як зазначено у статті 10(1), вони повинні здійснити повне та дієве публічне розкриття такої інформації, одночасно у випадку навмисного розкриття і невідкладно у випадку ненавмисного розкриття. Цей параграф не застосовують, якщо особа, яка отримує інформацію, має обов’язок щодо забезпечення конфіденційності, незалежно від того, чи ґрунтується він на законі, регламентах, статуті чи контракті.

9. Інсайдерська інформація, що стосується емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на ринку зростання МСП, може бути розміщена на веб-сайті торговельного майданчика, а не на веб-сайті емітента, якщо торговельний майданчик надає таку послугу емітентам на такому ринку.

10. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення:

(a) технічних засобів для належного публічного розкриття інсайдерської інформації, як зазначено в параграфах 1, 2, 8 та 9; та

(b) технічних засобів для відстрочення публічного розкриття інсайдерської інформації, як зазначено в параграфах 4 та 5.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

11. ESMA видає настанови для визначення невичерпного орієнтовного переліку законних інтересів емітентів, як зазначено в пункті (a) параграфа 4, та ситуацій, у яких відстрочення розкриття інсайдерської інформації може ввести громадськість в оману, як зазначено в пункті (b) параграфа 4.

1. Емітенти чи будь-які особи, що діють від їхнього імені, повинні:

(a) складати список усіх осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації і працюють на них за трудовим договором або на інших засадах виконують завдання, у рамках яких вони мають доступ до інсайдерської інформації, таких як консультанти, бухгалтери або кредитно-рейтингові агентства (список інсайдерів);

(b) своєчасно оновлювати список інсайдерів згідно з параграфом 4; та

(c) якомога швидше надавати список інсайдерів компетентному органу на його запит.

2. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні вживати усіх обґрунтованих заходів для забезпечення того, щоб будь-яка особа, внесена до списку інсайдерів, у письмовій формі підтвердила, що визнає відповідні правові й регуляторні обов’язки і поінформована про санкції, застосовні у випадку проведення інсайдерських операцій і незаконного розкриття інсайдерської інформації.

Якщо інша особа, що діє від імені емітента, бере на себе обов’язки зі складання та оновлення списку інсайдерів, емітент несе повну відповідальність за виконання вимог цієї статті. Емітент повинен завжди мати право доступу до такого списку.

3. Список інсайдерів повинен містити принаймні:

(a) ідентифікаційні дані будь-якої особи, що має доступ до інсайдерської інформації;

(b) причини для включення такої особи до списку інсайдерів;

(c) дату і час отримання такою особою доступу до інсайдерської інформації;

(d) дату складання списку інсайдерів.

4. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні своєчасно оновлювати список інсайдерів із зазначенням дати такого оновлення за таких обставин:

(a) при зміні причин для включення особи, яка вже включена до списку інсайдерів;

(b) при появі нової особи, яка має доступ до інсайдерської інформації і, відповідно, повинна бути включена до списку інсайдерів; та

(c) якщо особа більше не має доступу до інсайдерської інформації.

При кожному оновленні повинні бути зазначені дата і час настання змін, що призвели до необхідності оновлення списку.

5. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні зберігати список інсайдерів протягом щонайменше п’яти років від дати його складання чи оновлення.

6. Емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на ринку зростання МСП, звільняють від складання списку інсайдерів за умови дотримання таких умов:

(a) емітент вживає всіх обґрунтованих заходів для забезпечення того, щоб будь-яка особа, що має доступ до інсайдерської інформації, підтвердила, що визнає відповідні правові й регуляторні обов’язки і поінформована про санкції, застосовні у випадку проведення інсайдерських операцій і незаконного розкриття інсайдерської інформації; та

(b) емітент здатен надати список інсайдерів компетентному органу на його запит.

7. Цю статтю застосовують до всіх емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку держави-члена або, у випадку інструмента, яким торгують лише на БТМ чи ОТМ, емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ у державі-члені.

8. Параграфи 1-5 цієї статті застосовують також до:

(a) учасників ринків дозволів на викиди щодо інсайдерської інформації, яка стосується дозволів на викиди і виникає у зв’язку з фізичними операціями такого учасника ринку дозволів на викиди;

(b) будь-якої аукціонної платформи, організатора аукціонів та особи, що здійснює моніторинг за проведенням аукціонів, щодо аукціонів з продажу дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010.

9. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення точного формату списків інсайдерів та формату оновлення списків інсайдерів, зазначених у цій статті.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Особи, що виконують управлінські обов’язки, а також особи, що тісно пов’язані з ними, повинні повідомляти емітента чи учасника ринку дозволів на викиди та компетентний орган, зазначений у другому підпараграфі параграфа 2:

(a) стосовно емітентів, про будь-які транзакції, проведені від їхнього імені щодо акцій чи боргових інструментів такого емітента або деривативів чи інших фінансових інструментів, пов’язаних із ним;

(b) стосовно учасників ринків дозволів на викиди, про будь-які транзакції, проведені від їхнього імені щодо дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі або пов’язаних із ними деривативів.

Такі повідомлення повинні надсилатися своєчасно і не пізніше ніж через три робочі дні від дати транзакції.

Перший підпараграф застосовують, якщо загальна сума транзакцій за календарний рік досягає порогового значення, визначеного в параграфі 8 чи 9, залежно від випадку.

1а. Обов’язок щодо повідомлення, зазначений у параграфі 1, не застосовують до транзакцій із фінансовим інструментами, пов’язаними з акціями чи боровими інструментами емітента, згаданого в зазначеному параграфі, якщо на момент проведення транзакції дотримана будь-яка із зазначених нижче умов:

(a) фінансовий інструмент є паєм чи акцією в установі колективного інвестування, доля акцій чи боргових інструментів емітента в якій не перевищує 20% активів, якими володіє така установа колективного інвестування;

(b) фінансовий інструмент забезпечує участь у портфелі активів, доля акцій чи боргових інструментів емітента в якому не перевищує 20% активів такого портфелю;

(c) фінансовий інструмент є паєм чи акцією в установі колективного інвестування або забезпечує участь у портфелі активів, і особа, що виконує управлінські обов’язки чи особа, що тісно пов’язана з нею, не знає і не могла знати структури інвестицій або розміру долі акцій чи боргових інструментів емітента в таких установі колективного інвестування чи портфелі активів, і, окрім цього, не мала підстав вважати, що акції чи боргові інструменти емітента перевищують порогові значення в пунктах (a) чи (b).

Якщо інформація щодо структури інвестицій установи колективного інвестування чи участі в портфелі активів є доступною, особа, що виконує управлінські обов’язки чи особа, що тісно пов’язана з нею, повинні докладати усіх обґрунтованих зусиль для використання такої інформації.

2. Для цілей параграфа 1 та без обмеження права держав-членів встановлювати обов’язки щодо повідомлення, інші ніж ті, що вказані у цій статті, особи, зазначені в параграфі 1, повинні повідомляти компетентні органи про всі транзакції, проведені від їхнього імені.

Правила, застосовні до повідомлень, які особи, зазначені в параграфі 1, зобов’язані виконувати, повинні бути правилами держави-члена, у якій зареєстрований емітент чи учасник ринку дозволів на викиди. Повідомлення надсилають компетентному органу такої держави-члена протягом трьох робочих днів від дати відповідної транзакції. Якщо емітент не зареєстрований у державі-члені, повідомлення надсилають компетентному органу держави-члена походження згідно з пунктом (i) статті 2(1) Директиви 2004/109/ЄС або, за його відсутності, компетентному органу торговельного майданчика.

3. Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен забезпечити, щоб інформацію, що повідомлена згідно з параграфом 1, оприлюднювали своєчасно і не пізніше ніж через три робочі дні від дати транзакції у спосіб, що забезпечує швидкий доступ до такої інформації без жодної дискримінації згідно з імплементаційними технічними стандартами, зазначеними в пункті (а) статті 17(10).

Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен використовувати такі засоби масової інформації, які можна об’єктивно вважати надійними для дієвого розповсюдження інформації серед громадськості на території Союзу та, якщо застосовно, використовувати офіційно затверджений механізм, зазначений у статті 21 Директиви 2004/109/ЄС.

У якості альтернативи, положення національного права можуть передбачати можливість самостійного оприлюднення інформації компетентним органом.

4. Цю статтю застосовують до емітентів:

(a) які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку; або

(b) у випадку інструмента, яким торгують лише на БТМ чи ОТМ, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ.

5. Емітенти та учасники ринку дозволів на викиди повинні інформувати особу, що виконує управлінські обов’язки, про її обов’язки за цією статтею у письмовій формі. Емітенти та учасники ринку дозволів на викиди повинні складати списки осіб, що виконують управлінські обов’язки, чи осіб, що тісно пов’язані з ними.

Особи, що виконують управлінські обов’язки, повинні повідомляти особам, що тісно пов’язані з ними, про їхні обов’язки за цією статтею в письмовій формі та зберігати копії таких повідомлень.

6. Повідомлення про транзакції, зазначені в параграфі 1, повинні містити таку інформацію:

(a) ім’я особи;

(b) причину повідомлення;

(c) найменування відповідного емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(d) опис та ідентифікатор фінансового інструмента;

(e) характер транзакцій (напр., купівля чи продаж), із зазначенням того, чи пов’язані вони з реалізацією програм надання опціонів на акції або іншими специфічними прикладами, визначеними в параграфі 7;

(f) дату і місце транзакцій; та

(g) ціну та обсяг транзакцій. У випадку застави, умови якої передбачають зміну її вартості, це має бути розкрито разом із її вартістю станом на дату застави.

7. Для цілей пункту (a) параграфа 1, перелік транзакцій, які підлягають повідомленню, включає також:

(a) заставу чи позичання фінансових інструментів особою, що виконує управлінські обов’язки, чи особою, що тісно пов’язана з нею, як зазначено в параграфі 1, або від їхнього імені;

(b) транзакції, здійснені особами, які організовують чи виконують транзакції на професійних засадах, або іншою особою від імені особи, що виконує управлінські обов’язки, чи особи, що тісно пов’язана з нею, як зазначено в параграфі 1, у тому числі при реалізації дискреційних повноважень;

(c) транзакції, виконані за полісом страхування життя згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС (- 9), якщо:

(i) власник полісу є особою, що виконує управлінські обов’язки, чи особою, що тісно пов’язана з нею, як зазначено в параграфі 1,

(ii) інвестиційний ризик несе власник полісу, та

(iii) власник полісу має повноваження чи дискрецію для ухвалення інвестиційних рішень щодо певних інструментів за таким полісом страхування життя або для виконання транзакцій щодо певних інструментів для такого полісу страхування життя.

Для цілей пункту (a), про заставу чи аналогічний забезпечувальний інтерес щодо фінансового інструмента у зв’язку з розміщенням фінансового інструмента на рахунку депо не потрібно повідомляти, якщо та допоки така застава чи інший забезпечувальний інтерес не будуть призначені для забезпечення певного кредиту.

Для цілей пункту (b), про транзакції з акціями чи борговими інструментами емітента або деривативами чи іншими пов’язаними з ними фінансовими інструментами, виконані керівниками установи колективного інвестування, у якій особа, що виконує управлінські обов’язки, чи особа, що тісно пов’язана з нею, мають інвестиції, не потрібно повідомляти, якщо керівник установи колективного інвестування має повну дискрецію, що виключає отримання ним, прямо чи опосередковано, будь-яких вказівок чи пропозицій щодо структури портфелю від інвесторів такої установи колективного інвестування.

Обов’язок з повідомлення не застосовують до страхової компанії тією мірою, якою власник полісу за договором страхування зобов’язаний повідомляти про транзакції згідно з цим параграфом.

8. Параграф 1 застосовують до будь-якої подальшої транзакції після досягнення загальної суми у 5000 євро за календарний рік. Порогову суму в розмірі 5000 євро розраховують шляхом сумування, без взаємозаліку, усіх транзакцій, зазначених у параграфі 1.

9. Компетентний орган може вирішити підвищити порогову суму, визначену в параграфі 8, до 20000 євро, і поінформувати ESMA про своє рішення з обґрунтуванням такого рішення з конкретним покликанням на кон’юнктуру ринку для ухвалення вищої порогової суми перед її застосуванням. ESMA публікує на своєму веб-сайті список порогових сум, які застосовують згідно з цією статтею, та обґрунтування таких порогових сум, надані компетентними органами.

10. Цю статтю застосовують також до транзакцій осіб, що виконують керівні обов’язки у структурі будь-яких аукціонних платформ, організаторів аукціонів та осіб, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010, а також осіб, що тісно пов’язані з ними, якщо їхні транзакції стосуються дозволів на викиди, їх деривативів чи аукціонних продуктів на їх основі. Такі особи повинні повідомляти про свої транзакції аукціонні платформи, організаторів аукціонів та осіб, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, у застосовних випадках, та компетентний орган, у якому зареєстровані такі аукціонна платформа, організатор аукціонів та особи, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів. Повідомлена таким чином інформація повинна бути оприлюднена аукціонними платформами, організаторами аукціонів, особами, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, або компетентним органом згідно з параграфом 3.

11. Без обмеження положень статей 14 та 15, особа, що виконує керівні обов’язки в організації емітента, не повинна, прямо чи опосередковано, проводити від власного імені чи від імені третьої сторони будь-які транзакції, пов’язані з акціями чи борговими інструментами емітента або деривативами чи іншими пов’язаними з ними фінансовими інструментами, протягом закритого періоду в 30 календарних днів перед оприлюдненням проміжного фінансового звіту чи звіту на кінець року, які емітент зобов’язаний оприлюднювати згідно з:

(a) правилами торговельного майданчика, на якому акції емітента допущено до торгівлі; або

(b) положеннями національного права.

12. Без обмеження положень статей 14 та 15, емітент може дозволити особі, що виконує керівні обов’язки в його організації, торгувати від власного імені чи від імені третьої сторони протягом закритого періоду, згаданого в параграфі 11 або:

(a) в окремих випадках з огляду на існування виняткових обставин, таких як серйозні фінансові труднощі, які вимагають негайного продажу акцій; або

(b) з огляду на характеристики торгівлі у рамках транзакцій, укладених за чи пов’язаних із програмами розподілу акцій серед працівників або ощадними програмами, кваліфікацією акцій чи визначенням прав за акціями, або транзакціями, які не змінюють бенефіціарного інтересу відповідних цінних паперів.

13. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають обставини, за яких емітент може дозволяти проведення торгівлі протягом закритого періоду, як зазначено в параграфі 12, у тому числі обставин, які вважатимуть винятковими, та типів транзакцій, які обґрунтовуватимуть дозвіл на проведення торгівлі.

14. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають типи транзакцій, у зв’язку з якими виникають вимоги, зазначені у параграфі 1.

15. З метою забезпечення уніфікованого застосування параграфу 1, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів щодо формату і шаблону для оприлюднення інформації, зазначеної у параграфі 1.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Особи, які розробляють чи розповсюджують рекомендації щодо інвестицій чи іншу інформацію, яка містить рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії, повинні вживати обґрунтованих заходів для забезпечення об’єктивного представлення такої інформації, а також розкривати свої інтереси чи зазначати конфлікти інтересів щодо фінансових інструментів, яких стосується така інформація.

2. Державні установи, які розповсюджують статистику чи прогнози, що мають істотний вплив на фінансові ринки, повинні розповсюджувати їх в об’єктивний і прозорий спосіб.

3. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення технічних правил для категорій осіб, зазначених у параграфі 1, для забезпечення об’єктивного представлення рекомендацій щодо інвестицій або іншої інформації, яка містить рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії, та для розкриття особливих інтересів чи зазначення конфліктів інтересів.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Технічні правила, встановлені в регуляторних технічних стандартах, згаданих у параграфі 3, не застосовують до журналістів, які підпадають під еквівалентне належне регулювання у державі-члені, у тому числі еквівалентне належне саморегулювання, за умови, що таке регулювання забезпечує результати, подібні до тих, що й зазначені технічні правила. Держави-члени надають Комісії тексти положень про таке еквівалентне належне регулювання.

Для цілей статті 10, статті 12(1)(с) та статті 20, якщо інформацію розкривають чи розповсюджують та якщо рекомендації розробляють чи розповсюджують для цілей журналістики чи інших форм вираження поглядів у засобах масової інформації, такі розкриття чи розповсюдження інформації оцінюють з урахуванням правил, які регулюють свободу преси та свободу вираження поглядів в інших засобах масової інформації, та правил і кодексів, що регулюють професійну діяльність журналістів, окрім випадків, коли:

(a) відповідні особи, чи особи, що тісно пов’язані з ними, отримують, прямо чи опосередковано, перевагу чи вигоду від розкриття чи розповсюдження відповідної інформації; або

(b) таке розкриття чи розповсюдження здійснюють із наміром введення ринку в оману щодо пропозиції фінансових інструментів, попиту чи ціни на них.

Без обмеження компетенцій судових органів, кожна держава-член призначає єдиний адміністративний компетентний орган для цілей цього Регламенту. Держави-члени інформують про це Комісію, ESMA та інші компетентні органи інших держав-членів. Компетентний орган забезпечує застосування положень цього Регламенту на його території до усіх дій, вчинених на його території, та усіх дій, вчинених за кордоном, щодо інструментів, які допущені до торгівлі на регульованому ринку, щодо яких був поданий запит про допущення до торгівлі на такому ринку, які продають на аукціонах на аукціонній платформі, якими торгують на БТМ чи ОТМ або щодо яких був поданий запит про допуск до торгівлі на БТМ, що діє на його території.

1. Компетентні органи повинні виконувати свої функції й повноваження у будь-який із зазначених нижче способів:

(a) безпосередньо;

(b) у співпраці з іншими органами чи ринковими суб’єктами господарювання;

(c) під власну відповідальність, шляхом делегування повноважень таким органам чи ринковим суб’єктам господарювання;

(d) шляхом звернення до компетентних судових органів.

2. Для виконання своїх обов’язків за цим Регламентом компетентні органи повинні мати, згідно з положеннями національного права, щонайменше такі наглядові та слідчі повноваження:

(a) мати доступ до будь-якого документу в будь-якій формі та отримувати або знімати з нього копію;

(b) запитувати чи вимагати інформацію у/від будь-яких осіб, у тому числі тих, що послідовно беруть участь у передачі розпоряджень чи проведенні відповідних операцій, а також їхніх керівників та, за необхідності, викликати й допитувати будь-яку особу з метою отримання інформації;

(c) що стосується товарних деривативів, запитувати в учасників ринку інформацію про пов’язані спотові ринки за стандартизованими формами, отримувати звіти про транзакції та мати прямий доступ до систем трейдерів;

(d) проводити інспекції на місцях та розслідування на об’єктах, інших ніж приватні будинки фізичних осіб;

(e) згідно з другим підпараграфом, заходити у приміщення фізичних та юридичних осіб з метою вилучення документів і даних у будь-якій формі, коли існують об’єктивні підозри щодо того, що документи чи дані, які стосуються предмета інспекції чи розслідування, можуть бути релевантними для доведення фактів здійснення інсайдерських операцій чи маніпулювання ринком у порушення цього Регламенту;

(f) передавати справи для проведення кримінального розслідування;

(g) вимагати надання наявних записів телефонних розмов, електронної комунікації чи записів трафіку даних, які знаходяться у розпорядженні інвестиційних фірм, кредитних установ чи фінансових установ;

(h) вимагати надання наявних записів трафіку даних, які перебувають у розпорядженні оператора телекомунікаційних мереж, в обсязі, дозволеному положеннями національного права, коли існують обґрунтовані підозри щодо порушення і коли такі записи можуть бути релевантними для розслідування порушення пунктів (а) чи (b) статті 14 чи статті 15;

(i) вимагати замороження чи секвестрації активів, або і того, й іншого;

(j) призупиняти торгівлю відповідним фінансовим інструментом;

(к) вимагати тимчасового припинення будь-якої практики, яку компетентний орган вважає такою, що суперечить цьому Регламенту;

(1) накладати тимчасову заборону на здійснення професійної діяльності; та

(m) вживати усіх необхідних заходів для забезпечення належного інформування громадськості, між іншим, шляхом виправлення хибної чи оманливої інформації, у тому числі вимагаючи від емітента чи іншої особи, що опублікувала чи розповсюдила хибну чи оманливу інформацію, опублікування коригувальної заяви.

Якщо, згідно з положеннями національного права, для входу до приміщень фізичних та юридичних осіб, зазначених у пункті (e) першого підпараграфа, необхідний попередній дозвіл судового органу відповідної держави-члена, повноваження, вказані в зазначеному пункті, використовують лише після отримання такого попереднього дозволу.

3. Держави-члени повинні забезпечити вжиття усіх відповідних заходів для наявності у компетентних органів усіх наглядових і слідчих повноважень, необхідних для виконання їхніх обов’язків.

Цей Регламент не обмежує законів, регламентів та адміністративних положень, прийнятих щодо пропозицій про поглинання, транзакцій зі злиття та інших транзакцій, що впливають на володіння компаніями, діяльність яких регулюють наглядові органи, призначені державами-членами згідно зі статтею 4 Директиви 2004/25/ЄС, що встановлює вимоги на додаток до вимог цього Регламенту, або контроль таких компаній.

4. Особу, яка надає інформацію компетентному органу згідно з цим Регламентом, не вважають такою, що порушила будь-яке обмеження щодо розкриття інформації, передбачене контрактом чи будь-яким законодавчим, регуляторним або адміністративним положенням; таке надання інформації не повинне передбачати для особи, яка її надає, жодного виду відповідальності.

1. Компетентні органи повинні співпрацювати з ESMA для цілей цього Регламенту згідно з Регламентом (ЄС) № 1095/2010.

2. Компетентні органи повинні невідкладно надавати ESMA всю інформацію, необхідну для виконання її обов’язків згідно зі статтею 35 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

3. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення процедур і форм обміну інформацією, як зазначено у параграфі 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Компетентні органи повинні працювати один одним та з ESMA, за необхідності, для цілей цього Регламенту, окрім випадків, коли застосовують один із винятків, зазначених у параграфі 2. Компетентні органи повинні надавати допомогу компетентним органам інших держав-членів та ESMA. Зокрема, вони повинні обмінюватися інформацією без неналежних затримок та співпрацювати у слідчій, наглядовій та правозастосовній діяльності.

Обов’язок співпрацювати і надавати допомогу в першому підпараграфі застосовують також щодо Комісії стосовно обміну інформацією про товари, які є сільськогосподарськими продуктами, переліченими в додатку I до ДФЄС.

Компетентні органи та ESMA повинні співпрацювати згідно з Регламентом (ЄС) № 1095/2010, зокрема його статтею 35.

Якщо держави-члени вирішують, згідно з другим підпараграфом статті 30(1), встановити кримінальні санкції за порушення положень цього Регламенту, згадані у зазначеній статті, вони повинні забезпечити наявність відповідних заходів для надання компетентним органам усіх необхідних повноважень для взаємодії з судовими органами в межах їхньої юрисдикції з метою отримання специфічної інформації, яка стосується кримінальних розслідувань чи проваджень, розпочатих у зв’язку з можливим порушенням цього Регламенту, і надання такої інформації іншим компетентним органам та ESMA для виконання їхнього обов’язку співпрацювати один з одним та з ESMA для цілей цього Регламенту.

2. Компетентний орган може відмовитися реагувати на запит про надання інформації чи запит про співпрацю в розслідуванні у таких виняткових обставинах, зокрема, якщо:

(a) повідомлення відповідної інформації може негативно вплинути на безпеку держави-члена, якій його адресовано, зокрема на боротьбу проти тероризму та інших тяжких злочинів;

(b) виконання запиту може негативно позначитися на його власній слідчій чи правозастосовній діяльності або, якщо застосовно, кримінальному розслідуванні;

(c) в органах держави-члена, якій адресовано запит, уже розпочато судове провадження щодо тих самих дій та проти тих самих осіб; або

(d) у державі-члені, якій адресовано запит, уже винесено остаточне судове рішення стосовно таких осіб чи тих самих дій.

3. Компетентні органи та ESMA повинні співпрацювати з Агентством з питань співробітництва регуляторних органів у сфері енергетики (АСЕК), заснованим згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 713/2009 (- 10), та національними регуляторними органами держав-членів для забезпечення скоординованого підходу до забезпечення виконання відповідних правил у випадках, коли транзакції, розпорядження на купівлю/продаж або інші дії чи поведінка стосуються одного чи кількох фінансових інструментів, до яких застосовують цей Регламент, або одного чи кількох оптових енергетичних продуктів, до яких застосовують статті 3, 4 та 5 Регламенту (ЄС) № 1227/2011. Компетентні органи повинні враховувати специфічні характеристики визначень статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011 та положення статей 3, 4 та 5 Регламенту (ЄС) № 1227/2011 при застосуванні статей 7, 8 та 12 цього Регламенту до фінансових інструментів, пов’язаних з оптовими енергетичними продуктами.

4. Компетентні органи повинні за запитом негайно надавати будь-яку інформацію, необхідну для цілей, зазначених у параграфі 1.

5. Якщо компетентний орган переконаний, що дії, які суперечать положенням цього Регламенту, вчиняються чи були вчинені на території іншої держави-члена або що такі дії впливають на фінансові інструменти, якими торгують на торговельному майданчику, що розташований в іншій державі-члені, він повинен повідомити про цей факт якомога точніше компетентний орган такої держави-члена і ESMA та, у випадку оптових енергетичних продуктів, АСЕК. Компетентні органи різних причетних держав-членів повинні консультуватися щодо вжиття належних заходів один з одним і з ESMA та, у випадку оптових енергетичних продуктів, із АСЕК та інформувати один одного про істотні проміжні зміни. Вони повинні координувати свої дії для уникнення можливих дублювань і накладань при застосуванні адміністративних санкцій та інших адміністративних заходів у зазначених транскордонних справах згідно зі статтями 30 та 31, а також повинні допомагати один одному в забезпеченні виконання їхніх рішень.

6. Компетентний орган держави-члена може звернутися із запитом про надання допомоги щодо інспекцій і розслідувань на місцях до компетентного органу іншої держави-члена.

Компетентний орган, що звертається із запитом, може поінформувати ESMA про будь-який запит, зазначений у першому підпараграфі. У випадку розслідування чи інспекції, які мають транскордонний вплив, ESMA, за запитом одного з компетентних органів, повинна координувати такі розслідування чи інспекцію.

Якщо компетентний орган отримує від компетентного органу іншої держави-члена запит про проведення інспекції чи розслідування на місцях, він може вжити будь-яких із зазначених нижче дій:

(a) провести інспекцію чи розслідування на місцях самостійно;

(b) дозволити компетентному органу, що подав запит, брати участь в інспекції чи розслідуванні на місцях;

(c) дозволити компетентному органу, що подав запит, проводити інспекцію чи розслідування на місцях самостійно;

(d) призначити аудиторів чи експертів для проведення інспекції чи розслідування на місцях;

(e) розділити конкретні завдання, пов’язані з наглядовою діяльністю, з іншими компетентними органами.

Компетентні органи можуть також співпрацювати з компетентними органами інших держав-членів з питань сприяння справляння матеріальних санкцій.

7. Без обмеження положень статті 258 ДФЄС, компетентний орган, на запит якого про надання інформації чи допомоги згідно з параграфами 1, 3, 4 та 5, не було відреаговано в розумні строки або запит про надання інформації чи допомоги якого було відхилено, може у розумний строк звернутися до ESMA щодо таких відхилення чи відсутності реакції.

У таких випадках ESMA може діяти згідно зі статтею 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010 без обмеження можливості ESMA діяти згідно зі статтею 17 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

8. Компетентні органи повинні співпрацювати і здійснювати обмін інформацією з релевантними національними органами і регуляторними органами третіх країн, відповідальними за пов’язані спотові ринки, якщо вони мають обґрунтовані підстави вважати, що дії, які є інсайдерськими операціями, незаконним розкриттям ринкової інформації чи маніпулюванням ринком, що порушують вимоги цього Регламенту, вчиняються чи були вчинені. Така співпраця повинна забезпечувати консолідований огляд фінансових та спотових ринків і дозволяти виявляти міжринкові зловживання та транскордонні зловживання на ринку і накладати за них санкції.

Що стосується дозволів на викиди, повинні бути також забезпечені співпраця і обмін інформацією, передбачені першим підпараграфом:

(a) з особами, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, щодо аукціонів з продажу дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010; та

(b) компетентними органами, адміністраторами реєстрів, у тому числі Центральним адміністратором, та іншими публічними органами, відповідальними за нагляд за дотримання вимог Директиви 2003/87/ЄС.

ESMA виконує організаційну і координаційну роль щодо співпраці та обміну інформацією між компетентними органами і регуляторними органами інших держав-членів та третіх країн. Компетентні органи, за можливості, повинні укласти домовленості про співпрацю з регуляторними органами третіх країн, відповідальними за пов’язані спотові ринки, згідно зі статтею 26.