Директива Європейського Парламенту і Ради 2011/83/ЄС від 25 жовтня 2011 року про права споживачів, про внесення змін до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви Європейського Парламенту і Ради 1999/44/ЄС, а також про скасування Директиви Ради 85/577/ЄЕС і Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/7/ЄС

2. Якщо торговець не виконав свого зобов’язання з доставлення товару в узгоджений із споживачем строк або протягом строку, визначеного в параграфі 1, споживач повинен вимагати від торговця здійснення доставки протягом додаткового строку, визначеного згідно з обставинами. Якщо торговець не здійснив доставлення товару протягом такого додаткового строку, споживач має право розірвати договір.

Перший підпараграф не застосовують до договорів купівлі-продажу, якщо торговець відмовився доставити товар або якщо доставлення протягом узгодженого строку є важливим з огляду на всі обставини, пов’язані з укладенням договору, або якщо споживач інформує торговця до укладення договору про важливість доставлення товару до визначеної дати включно. У таких випадках, якщо торговець не здійснює доставлення товару в узгоджений із споживачем строк або протягом строку, визначеного в параграфі 1, споживач має право негайно розірвати договір.

3. Після розірвання договору торговець повинен без невиправданої затримки відшкодувати всі суми, сплачені за договором.

4. На додаток до розірвання договору відповідно до параграфа 2, споживач може скористатися іншими засобами правового захисту, що передбачені національним правом.

Держави-члени повинні заборонити торговцям стягувати зі споживачів плату за використання певних платіжних засобів, що перевищує витрати, зазнані торговцем у зв’язку з використанням таких засобів.

У договорах, згідно з якими торговець відправляє товар споживачеві, ризик втрати або пошкодження товару переходить до споживача, коли він або вказана ним третя сторона, що не є перевізником, отримує товар у фізичне володіння. Проте, без обмеження прав споживача, що стосуються перевізника, ризик переходить до споживача після доставлення товару перевізнику, якщо сам споживач доручив перевізнику перевезти товар і такий перевізник не був запропонований торговцем.

Держави-члени повинні гарантувати, що у разі використання торговцем телефонної лінії для підтримання з ним телефонного зв’язку щодо укладеного договору, споживач, зв’язуючись із торговцем, платить за тарифом, що не перевищує базовий.

Перший підпараграф не обмежує право постачальників телекомунікаційних послуг стягувати плату за такі дзвінки.

До прийняття споживачем на себе зобов’язань за договором або пропозицією торговець повинен отримати чітку згоду споживача на будь-який додатковий платіж на додаток до узгодженої винагороди за виконання основного договірного зобов’язання торговця. Якщо торговець не отримав чіткої згоди споживача, але зробив висновок про це шляхом використання стандартних варіантів, які споживач повинен відхилити, щоб уникнути додаткового платежу, споживач має право на відшкодування такого платежу.

1. Держави-члени гарантують наявність належних і дієвих засобів для забезпечення дотримання цієї Директиви.

2. Засоби, зазначені у параграфі 1, включають положення, відповідно до яких один або більше із зазначених нижче органів, визначених національним правом, можуть згідно з національним правом звертатися до судів або компетентних адміністративних органів для забезпечення застосування національних положень, що транспонують цю Директиву:

(a) публічні органи або їх представники;

(b) організації споживачів, що мають законні інтереси у сфері захисту споживачів;

(c) професійні організації, що мають законні інтереси діяти.

1. Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, що застосовуються до порушень національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання таких правил. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

2. Держави-члени повинні забезпечувати урахування такого невичерпного переліку орієнтовних критеріїв під час накладання санкцій у відповідних випадках:

(a) характер, ступінь тяжкості, масштаб та тривалість порушення;

(b) будь-які дії, вжиті торговцем для зниження рівня шкоди, заподіяної споживачам, або для усунення такої шкоди;

(c) будь-які попередні порушення, вчинені торговцем;

(d) фінансові вигоди, які торговець отримав завдяки порушенню, або втрати, яких він уникнув завдяки такому порушенню, за умови наявності відповідних даних;

(e) санкції, накладені на торговця за те саме порушення в інших державах-членах у транскордонних справах, якщо інформація про такі санкції доступна в рамках механізму, встановленого відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/2394 (- 7);

(f) будь-які інші обтяжувальні або пом’якшувальні фактори, які застосовуються залежно від обставин справи.

3. Держави-члени забезпечують, щоб у разі накладення санкцій відповідно до статті 21 Регламенту (ЄС) 2017/2394 такі санкції передбачали можливість застосування штрафів у рамках адміністративних процедур та/або можливість ініціювання судового провадження для застосування штрафів, при цьому максимальна сума таких штрафів повинна становити щонайменше 4% річного обороту торговця у відповідній державі-члені чи державах-членах.

4. Для випадків застосування штрафу відповідно до параграфа 3, коли інформація щодо річного обороту торговця недоступна, держави-члени повинні передбачити можливість застосування штрафів, максимальна сума яких повинна становити щонайменше 2 млн євро.

5. Держави-члени повинні до 28 листопада 2021 року повідомити Комісію про правила й інструменти, зазначені в параграфі 1, а також повинні невідкладно повідомляти її про будь-які зміни, внесені у подальшому до таких правил та інструментів.

Якщо право, що його застосовують до договору, є правом держави-члена, споживачі не можуть відмовитися від прав, наданих їм національними інструментами, що транспонують цю Директиву.

Будь-які договірні умови, які прямо чи опосередковано передбачають відмову від прав або обмеження прав, що випливають із цієї Директиви, не є обов’язковими для споживача.

Держави-члени вживають належних заходів для інформування споживачів і торговців про положення національного права, що транспонують цю Директиву, та, у відповідних випадках, заохочують торговців та авторів кодексів, визначених у пункті (g) статті 2 Директиви 2005/29/ЄС, інформувати споживачів про їхні кодекси поведінки.

Споживач звільняється від обов’язку сплачувати будь-яку винагороду у випадках незапитуваного постачання товарів, води, газу, електроенергії, централізованого теплопостачання чи постачання цифрового контенту або незапитуваного надання послуг, заборонених статтею 5(5) і пунктом 29 додатка I до Директиви 2005/29/ЄС. У таких випадках відсутність відповіді від споживача після такого незапитуваного постачання або надання не вважається згодою.

1. Держави-члени ухвалюють та оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви, не пізніше 13 грудня 2013 року. Вони повинні невідкладно надіслати Комісії тексти таких інструментів у формі документів. Комісія повинна використовувати такі документи для цілей складання звіту, зазначеного у статті 30.

Вони повинні застосовувати такі інструменти з 13 червня 2014 року.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційного опублікування. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання повинне бути зроблене.

2. Положення цієї Директиви застосовують до договорів, укладених після 13 червня 2014 року.

1. Якщо держава-член користується будь-яким із регуляторних варіантів, зазначених у статті 3(4), статті 6(7), статті 6(8), статті 7(4), статті 8(6),статті 9(1a), статті 9(3) та другому і третьому параграфах статті 16, вона повинна поінформувати про це Комісію до 28 листопада 2021 року, а також про будь-які подальші зміни.

2. Комісія повинна забезпечити для споживачів та торговців легкий доступ до інформації, зазначеної в параграфі 1, зокрема шляхом її розміщення на спеціалізованому вебсайті.

3. Комісія передає інформацію, зазначену в параграфі 1, іншим державам-членам та Європейському Парламенту. Комісія повинна проводити консультації зі стейкхолдерами щодо такої інформації.

До 13 грудня 2016 року Комісія повинна подати звіт про застосування цієї Директиви Європейському Парламенту і Раді. Зазначений звіт повинен включати, зокрема, оцінку положень цієї Директиви щодо цифрового контенту, включно з правом на відмову. Такий звіт повинні супроводжувати, у відповідних випадках, законодавчі пропозиції щодо адаптації цієї Директиви до змін у сфері прав споживачів.

Директиву 85/577/ЄЕС та Директиву 97/7/ЄС зі змінами, внесеними Директивою Європейського Парламенту і Ради 2002/65/ЄС від 23 вересня 2002 року про дистанційну реалізацію споживчих фінансових послуг (- 8)і директивами 2005/29/ЄС та 2007/64/ЄС, скасовано із 13 червня 2014 року.

Покликання на скасовані директиви необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати згідно з кореляційною таблицею, наведеною в додатку II.

У Директиві 93/13/ЄЕС додати статтю такого змісту:

"Стаття 8а

1. Якщо держава-член ухвалює положення відповідно до статті 8, вона повинна поінформувати про це Комісію, а також про будь-які подальші зміни, особливо якщо такі положення:

- поширюють оцінювання щодо несправедливості на договірні умови, які обговорюють в індивідуальному порядку, або на адекватність ціни чи винагороди; або

- містять перелік договірних умов, які вважають несправедливими.

2. Комісія повинна забезпечити для споживачів та торговців легкий доступ до інформації, зазначеної в параграфі 1, зокрема шляхом її розміщення на спеціалізованому вебсайті.

3. Комісія передає інформацію, зазначену в параграфі 1, іншим державам-членам та Європейському Парламенту. Комісія повинна проводити консультації зі стейкхолдерами щодо такої інформації."

У Директиві 1999/44/ЄС додати статтю такого змісту:

"Стаття 8а

Вимоги щодо звітування

1. Якщо згідно зі статтею 8(2) держава-член ухвалює суворіші положення щодо захисту прав споживачів, ніж ті, що передбачені статтею 5(1)-(3) та статтею 7(1), вона повинна поінформувати про це Комісію, а також про будь-які подальші зміни.

2. Комісія повинна забезпечити для споживачів та торговців легкий доступ до інформації, зазначеної в параграфі 1, зокрема шляхом її розміщення на спеціалізованому вебсайті.

3. Комісія передає інформацію, зазначену в параграфі 1, іншим державам-членам та Європейському Парламенту. Комісія повинна проводити консультації зі стейкхолдерами щодо такої інформації."

Ця Директива набуває чинності на 20-й день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Ви маєте право відмовитися від цього договору протягом 14 днів без пояснення причини.

Період відмови закінчиться через 14 днів із дати

Щоб скористатися правом на відмову, повідомте нас [2] про своє рішення відмовитися від цього договору шляхом надання однозначної заяви (наприклад, листом, надісланим звичайною або електронною поштою). Ви можете використати долучену типову форми відмови, але вона не є обов’язковою.[3]

Щоб дотриматися строку відмови, достатньо надіслати повідомлення щодо реалізації права на відмову до закінчення періоду відмови.

У разі відмови від цього договору ми відшкодуємо вам усі отримані від вас платежі, в тому числі витрати на доставку (крім додаткових витрат, пов’язаних із вибором вами типу доставки, відмінного від найдешевшої стандартної доставки, яку пропонуємо ми), без невиправданої затримки та в будь-якому разі не пізніше ніж через 14 днів після отримання нами повідомлення про ваше рішення відмовитися від цього договору. Ми здійснимо відшкодування з використанням тих самих платіжні засоби, що їх використовували ви під час початкової операції, якщо тільки ви прямо не погодитеся на інше. У будь-якому разі ви не сплачуватимете жодних комісій, пов’язаних із таким відшкодуванням.

Інструкція із заповнення:

(a) у випадку договору про надання послуг або договору про водо-, газо- або електропостачання, якщо вони не виставлені на продаж в обмеженому обсязі чи встановленій кількості, або договору про централізоване теплопостачання чи постачання цифрового контенту, який постачають не на матеріальному носії - "укладення договору.";

(b) у випадку договору купівлі-продажу - "коли ви отримуєте або третя сторона, що не є перевізником і вказана вами, отримує товар у фізичне володіння.";

(c) якщо договір стосується кількох товарів, замовлених споживачем в одному замовленні та доставлених окремо - "коли ви отримуєте або третя сторона, що не є перевізником і вказана вами, отримує останній товар у фізичне володіння.";

(d) якщо договір стосується доставлення товару, що складається з кількох партій або одиниць - "коли ви отримуєте або третя сторона, що не є перевізником і вказана вами, отримує останню партію або одиницю у фізичне володіння.";

(e) у випадку договору про регулярне доставлення товарів протягом визначеного періоду часу - "коли ви отримуєте або третя особа, що не є перевізником і вказана вами, отримує перший товар у фізичне володіння.".

(a) вставте:

- "Ми самостійно заберемо товар."; або

- "Відправте товар назад або особисто передайте його нам чи... [вкажіть ім’я та, у відповідних випадках, географічну адресу особи, уповноваженої вами для отримання товару] без невиправданої затримки та в будь-якому разі не пізніше 14 днів із дати, коли ви повідомили нас про своє рішення відмовитися від договору. Ви дотримаєтеся строку, якщо повернете товар до закінчення 14-денного періоду."

(b) вставте:

- "Ми сплатимо витрати, пов’язані з поверненням товару.",

- "Ви повинні будете сплатити витрати, пов’язані з поверненням товару.",

- Якщо у контексті дистанційного договору ви не пропонуєте сплатити витрати, пов’язані з поверненням товару, а товар, з огляду на його природу, не можна повернути поштою: "Ви повинні будете відшкодувати витрати, пов’язані з поверненням товару, в сумі... євро [вкажіть суму]."; або, якщо витрати, пов’язані з поверненням товару, не можна обґрунтовано розрахувати заздалегідь: "Ви повинні будете сплатити витрати, пов’язані з поверненням товару. Максимальна сума таких витрат становитиме приблизно... євро [вкажуть суму]."; або

- Якщо у контексті договору, укладеного поза комерційним приміщенням, товар був доставлений додому споживачеві під час укладення договору і, з огляду на його природу, його не можна повернути поштою: "Ми самостійно заберемо товар за свій кошт."; та

(c) вставте: "Ви несете відповідальність лише за будь-яке зменшення вартості товару в результаті поводження з товаром, відмінним від того, що необхідне для встановлення характеру, характеристик і функціонування товару".

- Кому: [тут торговець зазначає ім’я/найменування, географічну адресу та адресу електронної пошти торговця]

- Я/Ми(*1) цим повідомляю(-ємо), що я/ми (*1) відмовляюсь(-ємось) від мого/ нашого (*1) договору купівлі-продажу зазначеного товару (*1) /надання зазначеної послуги (*1):

- Замовленого(-ої) (*1) /отриманого(-ої) (*1):

- Ім’я споживача(-ів):

- Адреса споживача(-ів):

- Підпис споживача(-ів) (лише у разі надсилання у паперовому вигляді):

- Дата