Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку

2. Агентство надає доступ до визначених у параграфі 1 механізмів лише тим органам, які впровадили системи, що дозволяють Агентству виконувати вимоги, передбачені статтею 12(1).

3. Торгові репозиторії, зареєстровані чи визнані згідно із застосовним законодавством Союзу про операції з деривативами, про центральних контрагентів та торгові репозиторії, надають Агентству доступ до зібраної ними відповідної інформації про оптові енергетичні продукти та деривативи щодо квот на викиди.

ESMA передає Агентству інформацію про операції з оптовими енергетичними продуктами, отриману згідно зі статтею 25(3) Директиви 2004/39/ЄС та застосовним законодавством Союзу про операції з деривативами, про центральних контрагентів та торгові репозиторії. Компетентні органи, які отримують інформацію про операції з оптовими енергетичними продуктами згідно зі статтею 25(3) Директиви 2004/39/ЄС, передають таку інформацію Агентству.

Агентство та органи, відповідальні за нагляд за торгівлею квотами на викиди або деривативами квот на викиди, співпрацюють одне з одним та створюють відповідні механізми для надання Агентству доступу до інформації про операції із зазначеними квотами та деривативами, якщо такі органи збирають таку інформацію.

Цей Регламент не обмежує обов’язків держав-членів, пов’язаних із опрацюванням персональних даних, визначеним Директивою Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних та про вільний рух таких даних (-14) та обов’язків Агентства, пов’язаних із опрацюванням персональних даних при виконанні його функцій, визначеним Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацювання персональних даних установами та органами Співтовариства і про вільний рух таких даних (-15).

1. Агентство забезпечує конфіденційність, цілісність та захист інформації, отриманої згідно зі статтею 4(2) та статтями 8 і 10. Агентство вживає всіх необхідних заходів для запобігання неналежному використанню інформації або несанкціонованому доступу до інформації, що зберігається в його системах.

Національні регуляторні органи та компетентні фінансові органи держав-членів, національні органи із захисту конкуренції, ESMA та інші відповідні органи забезпечують конфіденційність, цілісність та захист інформації, яку вони отримують згідно зі статтями 4(2), 7(2), 8(5) або 10, та вживають заходів для запобігання неналежному використанню такої інформації.

Агентство визначає джерела операційних ризиків і мінімізує їх шляхом розробки відповідних систем, контрольних заходів та процедур.

2. Згідно зі статтею 17, Агентство може ухвалити рішення щодо відкриття частини інформації, якою воно володіє, для публічного доступу, за умови що при цьому не розкривається та не може бути з’ясована комерційно чутлива інформація про конкретних учасників ринку, конкретні операції чи конкретні торгові майданчики.

Агентство надає свою базу даних без комерційно чутливої інформації для наукових цілей із дотриманням вимог щодо конфіденційності.

Інформація публікується чи надається для доступу з метою підвищення прозорості на оптових енергетичних ринках та за умови, що це не призводить до будь-якого спотворення конкуренції на таких енергетичних ринках.

Агентство розповсюджує інформацію у справедливий спосіб згідно з прозорими правилами, які воно розробляє та надає для публічного доступу.

1. Національні регуляторні органи забезпечують застосування заборон, визначених статтями 3 та 5, а також виконання обов’язків, визначених статтею 4.

Кожна держава-член забезпечує надання своїм національним регуляторним органам слідчих та виконавчих повноважень, необхідних для виконання зазначеної функції, до 29 червня 2013 року. Такі повноваження виконуються у пропорційний спосіб.

Такі повноваження можуть виконуватися:

(a) безпосередньо;

(b) у співпраці з іншими органами;

(c) шляхом звернення до компетентних судових органів.

У відповідних випадках національні регуляторні органи можуть виконувати слідчі повноваження у співпраці з організованим ринком, торговими матчинговими системами та іншими особами, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами, визначеними у пункті (d) статті 8(4).

2. Визначені в параграфі 1 слідчі та виконавчі повноваження обмежуються метою розслідування. Вони виконуються згідно з положеннями національного права і передбачають право:

(a) мати доступ до будь-яких відповідних документів у будь-якій формі та отримувати їх копії;

(b) вимагати інформацію від будь-яких відповідних осіб, у тому числі осіб, які беруть участь у процесі передачі заявок або здійснення відповідних операцій, а також їх керівників та, за необхідності, викликати та заслуховувати таких осіб чи керівників;

(c) проводити інспектування на місцях;

(d) вимагати наявні телефонні записи та записи потоку обміну даними;

(e) вимагати припинення будь-якої практики, яка суперечить цьому Регламенту або ухваленим на його основі делегованим чи імплементаційним актам;

(f) звертатися до суду з вимогою про замороження або арешт активів;

(g) звертатися до суду або будь-якого іншого компетентного органу з вимогою про тимчасову заборону професійної діяльності.

Держави-члени забезпечують існування на національному рівні відповідних механізмів, які надають стороні, що постраждала від рішення регуляторного органу, право оскаржити таке рішення в органі, незалежному від заінтересованих сторін та будь-якого уряду.

Будь-яка особа, яка професійно організовує операції з оптовими енергетичними продуктами та з обґрунтованих причин підозрює, що певна операція може порушуватистатті 3 та 5, зобов’язана негайно повідомити про таку операцію національний регуляторний орган.

Особи, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами, запроваджують і використовують ефективні механізми та процедури для виявлення порушень статей 3 та 5.

1. Агентство намагається забезпечити виконання національними регуляторними органами їх завдань за цим Регламентом у скоординований та узгоджений спосіб.

За необхідності Агентство публікує необов’язкові настанови із застосування визначень, закріплених статтею 2.

Національні регуляторні органи співпрацюють з Агентством та одне з одним, у тому числі на регіональному рівні, для виконання своїх обов’язків згідно з цим Регламентом.

Національні регуляторні органи, компетентні фінансові органи та національні органи із захисту конкуренції держав-членів можуть налагодити співпрацю у відповідних формах для забезпечення ефективного та результативного виконання слідчих та виконавчих функцій, а також забезпечення узгодженого та послідовного підходу до розслідування, судового розгляду і забезпечення виконання цього Регламенту та іншого законодавства у сфері фінансів та захисту конкуренції.

2. Якщо національні регуляторні органи з обґрунтованих причин підозрюють, що дії, які порушують цей Регламент, вчиняються або були вчинені у їхній чи іншій державі-члені, вони повинні негайно повідомити про це Агентство.

Якщо національний регуляторний орган підозрює, що в іншій державі-члені вчиняються дії, які впливають на оптові ринки енергії або на ціну оптових енергетичних продуктів у його державі-члені, він може звернутися до Агентства із проханням про вжиття дій згідно з параграфом 4 цієї статті, а якщо такі дії впливають на фінансові інструменти відповідно до статті 9 Директиви 2003/6/ЄС - про вжиття дій згідно з пунктом 3 цієї статті.

3. Для забезпечення скоординованого та узгодженого підходу до зловживань на оптових енергетичних ринках:

(a) національні регуляторні органи інформують компетентний фінансовий орган держави-члена та Агентство про випадки, коли вони мають обґрунтовані причини підозрювати, що на оптових енергетичних ринках вчиняються чи були вчинені дії, які є зловживанням на ринку у значенні Директиви 2003/6/ЄС та які впливають на фінансові інструменти згідно зі статтею 9 зазначеної Директиви; для таких цілей національні регуляторні органи можуть налагоджувати відповідні форми співпраці з компетентним фінансовим органом у їхній державі-члені;

(b) Агентство інформує ESMA та компетентний фінансовий орган про випадки, коли воно має обґрунтовані причини підозрювати, що на оптових енергетичних ринках вчиняються чи були вчинені дії, які є зловживанням на ринку у значенні Директиви 2003/6/ЄС та які впливають на фінансові інструменти згідно зі статтею 9 зазначеної Директиви;

(c) компетентний фінансовий орган держави-члена інформує ESMA та Агентство про випадки, коли воно має обґрунтовані причини підозрювати, що на оптових енергетичних ринках іншої держави- члена вчиняються чи були вчинені дії, які порушують вимоги статей 3 та 5;

(d) національні регуляторні органи інформують орган із захисту конкуренції своєї держави-члена, Комісію та Агентство про випадки, коли вони мають обґрунтовані причини підозрювати, що на оптових енергетичних ринках вчиняються чи були вчинені дії, які, ймовірно, порушують законодавство про конкуренцію.

4. Якщо Агентство, серед іншого, на основі первинного оцінювання чи аналізу має підозри щодо порушення цього Регламенту, для виконання передбачених параграфом 1 функцій воно має такі повноваження:

(a) вимагати від одного або більше національних регуляторних органів надання будь-якої інформації щодо потенційного порушення;

(b) вимагати від одного або більше національних регуляторних органів розпочати розслідування потенційного порушення та вжити належних заходів для усунення будь-яких виявлених порушень. Відповідальність за ухвалення рішень щодо вжиття будь-яких належних заходів для усунення будь- яких виявлених порушень покладається на відповідний національний регуляторний орган;

(c) якщо Агентство вважає, що потенційне порушення має або мало наслідки на міжнародному рівні - створити та координувати слідчу групу в складі представників відповідних національних регуляторних органів для встановлення фактів порушення цього Регламенту та в якій державі-члені таке порушення сталося. У відповідних випадках Агентство може також вимагати включення до складу слідчої групи представників компетентного фінансового органу чи іншого відповідного органу однієї або більше держав-членів.

5. Національний регуляторний орган, що отримує вимогу про надання інформації згідно з пунктом (a) параграфа 4, або вимогу про проведення розслідування потенційного порушення згідно з пунктом (b) параграфа 4, зобов’язаний негайно вжити необхідних заходів для виконання зазначених вимог. Якщо національний регуляторний орган не спроможний надати необхідну інформацію негайно, він зобов’язаний невідкладно повідомити Агентство про причини такої неспроможності.

Як відступ від правил, встановлених першим підпараграфом, національний регуляторний орган може відмовитися діяти на вимогу у випадках, коли:

(a) виконання таких вимог може зашкодити суверенітету або безпеці держави-члена, якій такі вимоги адресовані;

(b) до того, як відповідні вимоги надійшли на адресу держави-члена, щодо відповідних дій та осіб уже були розпочаті судові провадження; або

(c) у державі-члені, якій адресовані відповідні вимоги, вже було винесене остаточне судове рішення щодо відповідних дій чи осіб.

У будь-якому із зазначених випадків національний регуляторний орган повинен належним чином поінформувати Агентство, надавши йому якомога детальнішу інформацію про зазначені провадження чи судові рішення.

Національні регуляторні органи зобов’язані брати участь у слідчій групі, створеній відповідно до пункту (c) параграфа 4, надаючи всю необхідну допомогу. Діяльність слідчої групи координується Агентством.

6. Останнє речення статті 15(1) Регламенту (ЄС) № 713/2009 не застосовується до Агентства під час виконання ним завдань, передбачених цим Регламентом.

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених параграфами 2, 3 і 4.

2. Обов’язок дотримання професійної таємниці застосовується до:

(a) осіб, які працюють або працювали в Агентстві;

(b) аудиторів та експертів, які отримували інструкції від Агентства;

(c) осіб, які працюють або працювали в національних регуляторних органах або інших відповідних органах;

(d) аудиторів та експертів, які отримували інструкції від національних регуляторних органів або інших відповідних органів, що отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом.

3. Конфіденційна інформація, отримана визначеними у параграфі 2 особами в ході виконання їхніх службових обов’язків, не може розголошуватися жодним іншим особам чи органам, окрім як у резюмованій чи узагальненій формі, яка не дозволяє ідентифікувати відповідних учасників ринку або торгові майданчики - без шкоди випадкам, на які поширюється кримінальне законодавство, іншим положенням цього Регламенту чи іншому відповідному законодавству Союзу.

4. Без обмеження випадків, на які поширюється кримінальне право, Агентство, національні регуляторні органи та компетентні фінансові органи держав-членів, ESMA, органи чи особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати таку інформацію лише для виконання своїх службових обов’язків або функцій. Інші органи та особи можуть використовувати таку інформацію для цілей, для яких вона була їм надана, у контексті адміністративних або судових проваджень, які стосуються виконання зазначених функцій. Органи, які отримують інформацію, можуть використовувати її для інших цілей, за умови що Агентство, національні регуляторні органи та компетентні фінансові органи держав-членів, ESMA, органи чи особи, які надають інформацію, дали згоду на це.

5. Ця стаття не позбавляє органи держави-члена можливості обмінюватися конфіденційною інформацією або передавати її згідно з положеннями національного права, якщо така інформація не була отримана від органів іншої держави-члена або від Агентства згідно з цим Регламентом.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень цього Регламенту, та вживають усіх необхідних заходів для забезпечення їх виконання. Передбачені санкції повинні бути ефективними, стримувальними та пропорційними, відповідати виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді та потенційній вигоді від торгівлі з використанням інсайдерської інформації та маніпулювання ринком.

Держави-члени повинні повідомити Комісію про такі положення до 29 червня 2013 року і без затримки повідомляти її про будь-які подальші зміни, що впливають на них.

Держави-члени забезпечують, щоб у національного регуляторного органу була змога оприлюднювати інформацію про заходи або санкції, вжиті/ застосовані у зв’язку з порушенням цього Регламенту, окрім випадків, коли її оприлюднення завдає непропорційної шкоди відповідним сторонам.

Для досягнення закріплених цим Регламентом цілей та без обмеження відповідних повноважень держав-членів та установ Союзу, у тому числі Європейської служби зовнішніх справ, для сприяння гармонізації регуляторної бази Агентство має право розробляти договори та укладати адміністративні угоди з наглядовими органами, міжнародними організаціями та адміністраціями третіх країн, зокрема тими, які мають вплив на оптовий ринок енергії Союзу. Такі угоди не повинні створювати правових зобов’язань щодо Союзу та його держав-членів і не повинні обмежувати можливості держав-членів та їхніх компетентних органів укладати двосторонні та багатосторонні угоди із зазначеними наглядовими органами, міжнародними організаціями та адміністраціями третіх країн.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти зазначені у статті 6, покладено на Комісію на п’ятирічний період, починаючи з 28 грудня 2011 року. Комісія повинна підготувати звіт про делеговані повноваження не пізніше ніж за 9 місяців до закінчення 5-річного періоду. Строк дії делегованих повноважень повинен автоматично продовжуватися на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого продовження не пізніше ніж за 3 місяці до завершення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 6, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, що їх зазначено в тексті такого рішення. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 6, набуває чинності, тільки якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді або якщо до закінчення такого періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. За ініціативою Європейського Парламенту чи Ради зазначений термін може бути продовжений на 2 місяці.

1. Комісії допомагає комітет. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Цей Регламент набуває чинності на 20-й день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Параграф 1, перший підпараграф параграфа 3, а також параграфи 4 та 5 статті 8 застосовуються через 6 місяців після дати ухвалення Комісією відповідних імплементаційних актів, згаданих у параграфах 2 та 6 зазначеної статті.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Комісія зауважує, що порогові значення для звітування про операції у розумінні статті 8(2)(a) та для звітування про інформацію у розумінні 8(6)(a) не можуть бути встановлені через імплементаційні акти.

У разі потреби встановлення таких порогових значень Комісія подаватиме законодавчу пропозицію.

Законодавець ЄС поклав на Комісію виконавчі повноваження відповідно до статті 291 ДФЄС стосовно інструментів, передбачених у статті 8. Вони є юридично зобов’язальними для Комісії незважаючи на заяву, вчинену стосовно статті 8(2)(a) та статті 8(6)(a).