Угода про фінансування програми "Підтримка державного управління фінансами для України - EU4PFM"

Уряд України (далі по тексту "Партнер "), представлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України,

з однієї сторони, та

Європейська Комісія (далі по тексту "Комісія "), що діє від імені Європейського Союзу (далі по тексту "ЄС "),

з іншої,

домовились про таке:

1.1. ЄС погоджується здійснити фінансування, а Партнер погоджується прийняти фінансування такого заходу:

Програма підтримки державного управління фінансами для України - EU4PFM ENI/2017/040-426

Цей захід фінансується з бюджету ЄС відповідно до такого основного акта: Європейський інструмент сусідства.

1.2. Загальна кошторисна вартість цього заходу становить 55500000 євро, а максимальний внесок з боку ЄС становить 50000000 євро.

1.3. Партнер не бере участі у співфінансуванні цього заходу.

Цей захід співфінансується Шведським агентством міжнародного розвитку та Литвою. Розподіл фінансового внеску наведено у Додатку I (Технічні та адміністративні положення).

У відповідності до Статті 2Загальних умов, для заходу, який фінансується кількома донорами, контракти на закупівлю, надання гранту та інші договори повинні бути підписані двома сторонами не пізніше ніж через 60 місяців після набрання чинності цією Угодою про фінансування.

2.1. Період виконання цієї Угоди про фінансування, як це визначено у статті 15 Додатку II (Загальні умови) починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування та закінчується через 84 місяці після цієї дати

2.2. Тривалість етапу практичної реалізації заходу становить 60 місяців.

2.3. Тривалість завершального етапу складає 24 місяці.

Усі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди про фінансування, складаються у письмовому вигляді, повинні мати чітке посилання на цей захід, як визначено у статті 1.1 Особливих умов, і надсилаються на такі адреси:

a) Партнера

Степану

Кубіву Першому віце-прем'єр-міністру України -

Міністру економічного розвитку та торгівлі України

вул. М. Грушевського, 12/2,

Київ 01008, Україна

b) Комісії

Штефану Шльойнінгу

Керівнику Програм співробітництва,

Представництво Європейського Союзу в Україні

вул. Володимирська, 101,

Київ, 01033, Україна

Контактною особою Країни-партнера, наділеною відповідними повноваженнями співпрацювати безпосередньо з Європейським бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) з метою підтримки оперативної діяльності бюро є:

Мері Акопян

Директор департаменту міжнародного співробітництва

та європейської інтеграції Міністерства внутрішніх справ України,

вул. Академіка Богомольця, 10

Київ, 01601, Україна

5.1. Ця Угода про фінансування складається з таких документів:

(a) Особливі умови;

(b) Додаток I: Технічні та адміністративні положення, в яких детально визначено цілі, очікувані результати, заходи, описано завдання щодо виконання бюджету, а також визначено бюджет цього Заходу;

(c) Додаток II: Загальні умови;

(d) Додаток III: Форма звітності - до цієї Угоди про фінансування не застосовується і до неї не включена;

(e) Додаток IV: Форма декларації управління - до цієї Угоди про фінансування не застосовується і до неї не включена.

5.2. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов переважають положення Особливих умов. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатку I (Технічні та адміністративні положення) і Додатку II (Загальні умови) переважають положення останнього.

У випадках, коли Партнер є спів-виконавцем чи отримує грант від міжнародної організації чи агентства допомоги, якому Комісія доручила виконання цього заходу, застосовуються статті 1.3, 1.5, 1.6, 8.2, 8.3, 8.4 та 8.5Загальних умов як до заходів Країни-партнера, які фінансуються ЄС.

Статті 18, 19, 25.3, 25.4та 25.5 не застосовуються до заходів, виконання яких доручено організації згідно Додатку I до цієї Угоди про фінансування.

Ця Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою зі сторін.

Ця Угода про фінансування укладена у двох примірниках українською та англійською мовами, при цьому один з примірників переданий Партнеру, а інший - Комісії. Обидві мовні версії є однаково автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди, текст англійською мовою має переважну силу.

Очікуваними результатами є:

Чітка політика: Україна має належні національні та регіональні стратегії та плани дій в області професійно-технічної освіти, які визначають бачення щодо довгострокових реформ у секторі та забезпечують можливість одержання кращих навичок для кращого працевлаштування у сучасній українській економіці.

Збалансоване фінансування: Запроваджений багатоканальний механізм фінансування сектора професійно-технічної освіти, що забезпечує зосередження та ефективність фінансових асигнувань.

Вищий рівень якості: Засновано та функціонує Національне агентство кваліфікацій. Національна рамка кваліфікацій (НРК) відповідає Європейській рамці кваліфікацій (ЕРК). Розроблено, схвалено та запроваджено 100 нових відповідних кваліфікацій.

Покращення професійної орієнтації: Створено комплексну та інституціоналізовану систему професійної орієнтації та кар'єрного розвитку. Система інформації про ринок праці (LMIS) оснащена відповідними методологіями та інструментами для забезпечення відповідності навичок потребам ринку праці на регіональному та національному рівнях.

Модернізована інфраструктура: У пілотних регіонах створено низку багатофункціональних центрів професійної досконалості, як на базі реконструйованих будівель так і шляхом нового будівництва. Ці центри забезпечені необхідним навчальним обладнанням. Налагоджено функціональні і життєздатних структури управління центрами у тісній співпраці з приватним сектором.

1.1 Цілі/результати

Загальна мета:

Загальною метою є реформування та модернізація системи професійно-технічної освіти в Україні для сприяння сталому і інклюзивному соціально-економічному розвитку завдяки кращому економічному управлінню, збільшенню диверсифікації та вищій продуктивності праці.

Конкретні цілі:

КЦ1: Підвищення ефективності реформ в області професійно-технічної освіти в Україні завдяки:

a) впровадженню відповідної та надійної галузевої стратегії під керівництвом Міністерства освіти і науки у співпраці з іншими зацікавленими сторонами.

b) створенню інституціоналізованої системи координування сектора на національному та регіональному рівнях.

c) створенню ефективних систем управління та фінансування в області професійно-технічної освіти згідно з потребами регіонального розвитку і впровадженням "Нової української школи".

d) Широкому розповсюдженню інформації серед зацікавлених сторін всіх рівнів і широкої громадськості; зниження рівня неприйняття реформ.

КЦ2: Покращення якості та привабливості професійно-технічної освіти як для жінок, так і для чоловіків, а також збільшення її відповідності потребам ринку праці, зокрема для подолання гендерної сегрегації ринку праці.

КЦ3: Оптимізація мережі та модернізація інфраструктури професійно-технічної освіти.

Результати:

КОМПОНЕНТ 1 - Галузева стратегія, система координування та покращене управління (КЦ1)

Р 1.1. Підтримується інклюзивний та оснований на доказах процес розробки Національного плану дій в області професійно-технічної освіти, в основі якого лежить бачення "Сучасна професійна освіта в Україні - концепція реалізації державної політики у сфері реформування в області професійної освіти". План дій повинен сприяти подоланню гендерної сегрегації ринку праці; усувати можливі існуючі дискримінаційні стандарти та/або практики і ставити за мету розширення економічних можливостей для жінок. План дій має також враховувати конфлікт-чутливість, у тому числі щодо можливостей працевлаштування, доступу до освіти і недискримінації внутрішньо переміщених осіб та іншого населення, яке постраждало від конфлікту. На етапі розробки мають бути проведені громадські консультації, якщо це вимагається законодавством України.

Р 1.2. Підтримується розробка та схвалення регіональних Планів дій в області професійно-технічної освіти. Такі Плани дій мають сприяти подоланню гендерної сегрегації ринку праці, усувати можливі існуючі дискримінаційні стандарти та/або практики і ставити за мету розширення економічних можливостей для жінок так само, як і Національний план дій в області професійно-технічної освіти.

Р 1.3. Підтримується створення та функціонування Національної ради з питань професійно-технічної освіти із забезпеченням гендерного балансу у її кадровому забезпеченні.

Р 1.4. Підтримується створення та функціонування Регіональних рад з питань професійно-технічної освіти із забезпеченням гендерного балансу у їх кадровому забезпеченні в усіх регіонах

Р 1.5. Заохочується створення ефективної багаторівневої системи управління та менеджменту відповідно до потреб децентралізованої та оптимізованої системи професійно-технічної освіти.

Р 1.6. Заохочується функціонування нового багатоканального механізму фінансування професійно-технічної освіти із забезпеченням фокусування та ефективності фінансових асигнувань і дотриманням принципів гендерно-орієнтованого бюджетування.

Р 1.7. Заохочується застосування гендерно-орієнтованого багаторічного бюджетного планування та систем бюджетування програм.

Р 1.8. Розповсюджується інформація про реформування в області професійно-технічної освіти серед зацікавлених сторін всіх рівнів та широкої громадськості, вживаються заходи зменшення рівня неприйняття реформ, зокрема, шляхом проведення інформаційної діяльності.

2 - - (2)

Р 2.1. Підтримується розвиток та впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК), яка відповідає Європейській рамці кваліфікації (ЕРК) і є гендерно-орієнтованою; вона включає, зокрема:

- переглянутий та сумісний Класифікатор професій; розроблено, представлено та схвалено принаймні 100 нових кваліфікацій в області професійно-технічної освіти.

- розроблену та схвалену повну правову і методологічну базу розробки професійних та освітніх стандартів.

- розроблені та/або переглянути нещодавно розроблені професійні та освітні стандарти і відповідні навчальні плани.

Р 2.2. Заохочується створення та функціонування Національного агентства кваліфікацій.

Р 2.3. Підтримується створення кваліфікаційних центрів для задоволення регіональних і галузевих потреб.

Р 2.4. Підтримується розвиток дієвої системи визнання неформальної і формальної освіти (VNFIL), що стане доступною для принаймні 15 кваліфікацій високого, попиту, з урахуванням гендерних аспектів.

Р 2.5. Підтримується створення дієвої Інформаційної системи управління освітою (EMIS) на регіональному та національному рівнях, оснащену методологією та інструментами збору та аналізу даних з розбивкою за статтю.

Р 2.6. Підтримується створення та функціонування комплексної та інституціоналізованої гендерно-орієнтованої системи професійної орієнтації та підвищення кваліфікації. Це сприятиме подоланню гендерної сегрегації ринку праці, усуненню можливих існуючих дискримінаційних стандартів та/або практик і розширенню можливостей для економічного зростання жінок.

Р 2.7. Підтримується створення та функціонування Системи інформації про ринок праці (LMIS), оснащеної необхідною методологією та інструментами для проведення навчань з прогнозування потреб у певних навичках та забезпечення відповідності вертикальних і горизонтальних навичок на регіональному та національному рівнях.

Р 2.8. Заохочується створення дієвої моделі соціального партнерства, що сприятиме сталому партнерству між регіональними органами влади, навчальними закладами, роботодавцями, підприємствами та іншими відповідними зацікавленими сторонами.

Р 2.9. Підтримується оптимізація мережі державних постачальників послуг в області професійно-технічної освіти згідно з потребами регіонального та галузевого ринків праці.

Компонент 3 - Модернізація інфраструктури професійно-технічної освіти (КЦ3)

Р 3.1. В окремих регіонах створюється низка нових багатофункціональних Центрів професійної досконалості (нове будівництво та оснащення, юридичні, організаційні, методологічні, гендерні та людські аспекти).

Р 3.2. В окремих пілотних регіонах модернізується низка регулярних існуючих центрів професійно-технічної освіти (реконструкція й оснащення, юридичні, організаційні, методологічні, гендерні та людські аспекти).

Основні види діяльності

Компонент 1 - Галузева стратегія, система координування та покращене управління (КЦ1)

1. Забезпечення підтримки Міністерству освіти і науки та іншим зацікавленим сторонам, а також сприяння проведенню громадських консультацій для того, щоб відповідальні національні та регіональні установи/органи влади могли розробляти та ухвалювати національні та регіональні стратегії в області професійно-технічної освіти.

Забезпечення підтримки та сприяння підготовці щорічних планів дій, а також їх кошторисів, з дотриманням принципів гендерно-орієнтованого бюджетування.

2. Обговорення та формулювання політики в області професійно-технічної освіти та надання підтримки у розробці відповідних підзаконних актів в області професійно-технічної освіти.

3. Зміцнення спроможності національних та регіональних органів влади формулювати, координувати, впроваджувати та здійснювати моніторинг реформ в області професійно-технічної освіти, з акцентуванням особливої уваги на тренінгах з лідерства та управління змінами.

4. Проведення тренінгів з формування потенціалу національної та регіональних рад з питань професійно-технічної освіти.

5. Забезпечення гендерної рівності у рамках підтримки реформи в області професійно-технічної освіти, описаної вище (галузеві стратегії плани дій, формування потенціалу), для того, щоб така реформа сприяла подоланню гендерної сегрегації ринку праці, усувала можливі існуючі дискримінаційні стандарти та/або практики і ставила за мету розширення можливості для економічного зростання жінок.

6. Розробка концепції та плану дій щодо оптимізації мережі закладів професійно-технічної освіти (оптимальна кількість центрів професійно-технічної освіти) з урахуванням як ефективності системи професійно-технічної освіти, так і регіональних потреб і можливих гендерних питань. У концепції/плані дій мають бути визначені конкретні види діяльності, результати, терміни виконання, відповідальні органи та орієнтовні витрати для кожної діяльності.

7. Перегляд системи фінансування сектора професійно-технічної освіти (на національному та регіональному рівнях) та визначення різних опцій фінансування для запровадження багатоканального механізму фінансування, що забезпечує фокусування та ефективність фінансових асигнувань, з дотриманням принципів гендерно-орієнтованого бюджетування.

8. Проведення тренінгів з формування потенціалу (на національному та регіональному рівнях) для розробки інструментів багаторічного бюджетного планування), з дотриманням принципів гендерно-орієнтованого бюджетування.

9. Формування потенціалу для забезпечення надійного та ефективного фінансового менеджменту (на національному та регіональному рівнях), з дотриманням принципів гендерно-орієнтованого бюджетування.

10. Проведення комунікаційних та інформаційних заходів для забезпечення розуміння та підтримки реформування в області професійно-технічної освіти на всіх рівнях та зменшення рівня неприйняття реформ.

2 - - (2)

1. Підтримка відповідних органів влади у розробці професійних і освітніх стандартів, що базуються на компетенціях згідно з потребами ринку праці та найкращими практиками принципів гендерної рівності.

2. Підтримка відповідних органів влади у перегляді Класифікаторів професій та кваліфікацій в області професійно-технічної освіти (спеціальностей) з урахуванням гендерних аспектів.

3. Формування потенціалу для майбутнього Національного агентства кваліфікацій (відповідно до вимог Закону про освіту), а також кваліфікаційних центрів.

4. Підтримка відповідних національних та регіональних установ у розробці нових (модульних, з урахуванням гендерних аспектів) навчальних програм та сучасних гендерно-орієнтованих викладацьких, навчальних та оцінювальних матеріалів.

5. Перепідготовка вчителів для того, щоб вони могли викладати згідно з новими стандартами та навчальними програмами, що основані на компетенціях, в тому числі проведення тренінгів щодо гендерно-орієнтованих підходів викладання.

6. Запровадження гендерно-орієнтованої системи визнання неформальної і формальної освіти (VNFIL) та розширення переліку охоплених кваліфікацій (особливо актуальних для внутрішньо переміщених осіб).

7. Розробка методології та інструментів для створення сучасної Інформаційної системи управління освітою, включаючи збирання даних з розбивкою за статтю.

8. Розробка та просування інноваційних підходів до професійної орієнтації, таких як проведення виставок навчальних установ, фестивалів професій, а також створення відділів профорієнтації у всіх навчальних закладах. Професійна орієнтація має реалізовуватися у гендерно-орієнтований спосіб, уникаючи посилення суспільних стереотипів, спрямованих на ліквідацію вертикальної та горизонтальної сегрегації ринку праці, пов'язаної з гендерною приналежністю, та на розширення можливостей для економічного зростання жінок.

9. Розробка методології підготовки кадрів та підготовка кадрів для регіональних органів влади для того, щоб вони могли виконувати нові завдання, пов'язані з потребами регіонального ринку праці, з точки зору прогнозування потреб у навичках та усунення невідповідності навичок потребам ринків праці.

10. Сприяння створенню партнерств між регіональними органами влади, роботодавцями, навчальними закладами та підприємствами.

Компонент 3 - Модернізація інфраструктури закладів професійно-технічної освіти (КЦ3)

1. Визначення пілотних регіонів для створення нових багатофункціональних центрів професійної досконалості.

2. Повна інвентаризація та аудит будівель закладів професійно-технічної освіти, включаючи аспекти енергоефективності, гендерні аспекти (санітарні приміщення, приміщення для матерів тощо) та доступність для людей з обмеженими можливостями.

3. Визначення пілотних регіонів та центрів професійно-технічної освіти, які мають бути покращені/модернізовані.

4. Підготовка тендерної документації для будівельних робіт як для нових багатофункціональних центрів професійної досконалості, так і для існуючих регулярних центрів професійно-технічної освіти, які мають бути модернізовані.

5. Визначення потреб в обладнанні згідно з новими навчальними програмами і тендерною документацією для закупівлі обладнання.

6. Проведення будівельних робіт для обраних центрів професійно-технічної освіти, визначених у пунктах 1 та 3.

7. Здійснення закупівлі та поставка обладнання обраним центрам професійно-технічної освіти.

1.2 Логіка реалізації

Освіта, включаючи професійно-технічну освіту і навчання, є одним з найважливіших пріоритетів для уряду України, відповідно до середньострокових пріоритетів діяльності уряду до 2020 року, підготовки відповідних законів та розробленої у 2018 році Концепції щодо модернізації професійної освіти.

Виявлений українським урядом інтерес та ініціювання співпраці у цьому секторі є чудовою можливістю мати значний вплив на сектор освіти і праці, а також на економічний розвиток. Такі заходи також доповнюють інші поточні реформи, що підтримуються ЄС: розвиток приватного сектора, децентралізація та реформа державного управління.

Запропонована низка заходів допомоги ґрунтується на запиті Міністерства освіти і науки України та підготовчій роботі, яку проводили Європейський Фонд Освіти (ЄФО) та Представництво Європейського Союзу. Технічна допомога буде надаватись з метою підтримки національних органів влади та основних зацікавлених сторін у розробці та впровадженні стратегічних документів, здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення якості, необхідних кваліфікацій, політику ринку праці, профорієнтацію, оптимізацію мереж закладів професійно-технічної освіти, належного управління та фінансування в області професійно-технічної освіти на національному та регіональному рівнях.

Поряд з цією широкою низкою заходів буде надано більш поглиблену допомогу у формі робіт (нового будівництва/реконструкції) та поставок обладнання з метою модернізації інфраструктури закладів професійно-технічної освіти в обраних регіонах, включаючи створення нових центрів професійної досконалості.

1.3 Наскрізні питання

Гендерна політика: гендерна рівність буде забезпечуватись протягом усього життєвого циклу програми. Україна буде одержувати підтримку у модернізації системи професійно-технічної освіти, що зробить її гендерно-орієнтованою, спрямованою на розширення можливостей для освітнього й економічного зростання жінок та усунення горизонтальної й вертикальної гендерної сегрегації ринку праці. Крім того, буде надана підтримка у створенні інклюзивного навчального середовища у всій системі професійно-технічної освіти. Усі зібрані дані, зокрема, про тенденції доступу до освіти, участь і досягнення, мають бути дизагреговані за статтею. Усі заходи підтримки, пов'язані з розробкою галузевої стратегії, формулюванням політики, підготовкою законодавчої бази та формуванням потенціалу, повинні забезпечувати найкращу практику гендерної рівності.

Прозорість, управління та антикорупційна діяльність: на цих принципах будуть виконуватися всі компоненти проекту.

Соціальна інклюзія: у проекті увага також буде приділятися аспектам інклюзивної освіти (соціальне походження, особливі потреби тощо), включаючи забезпечення доступу до навчальних закладів професійно-технічної освіти для людей з обмеженими можливостями. Відповідно до Стратегічної програми допомоги ЄС Україні на 2018 - 2020 роки в рамках інструменту сусідства допомога буде надаватися з урахуванням конфліктних ситуацій, у тому числі стосовно внутрішньо переміщених осіб.

Екологічна стійкість: оцінка впливу на навколишнє середовище має здійснюватися для будівельних або ремонтних робіт для будь-якої інфраструктури, які виконуються у рамках цієї програми.

1.4 Участь у досягненні цілей сталого розвитку

Ця програма є актуальною для Порядку денного на 2030 рік. Вона, в першу чергу, сприяє поступовому досягненню цілей сталого розвитку: Ціль 4 - забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх; Ціль 8 - сприяння безперервному, всеохоплюючому і сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх, а також сприяння досягненню прогресу на шляху до Цілі 5 - забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток. Це не передбачає накладання зобов'язання на країну, яка користується перевагами цієї програми.

2.1 Механізми реалізації

Комісія забезпечуватиме дотримання відповідних правил та процедур ЄС щодо надання фінансування третім сторонам, включаючи процедури перегляду, якщо доцільно, та дотримання обмежувальних заходів ЄС під час виконання дій-1.

2.1.1 Закупівлі (пряме управління)

2.1.2 Непряме управління за участю Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)

Частина цього заходу може бути реалізована шляхом непрямого управління за участю Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ ).

Реалізація передбачає підтримку таких компонентів:

Компонент 1 - Галузева стратегія, система координування та покращене управління (КЦ1), включаючи участь у налагодженні структур, управління та менеджменту центрів, створених у рамках Компоненту 3.

Компонент 2 - Якість професійно-технічної освіти та ринок праці (КЦ2).

Ця реалізація є виправданою за декількох причин:

Масштаби програми вимагають надійного виконавця з великим досвідом та присутністю в Україні, і GIZ відповідає таким вимогам.

Професійно-технічна освіта є однією з основних глобальних компетенцій GIZ.

В Україні GIZ реалізовує декілька проектів в області професійно-технічної освіти з 2002 року, з акцентуванням уваги на навчанні та розвитку потенціалу. GIZ наразі реалізовує проект "Професійна інтеграція внутрішньо переміщених осіб".

У рамках фінансованого ЄС проекту програми U-LEAD з підтримки децентралізації, GIZ має загальнонаціональне охоплення в Україні, а також реалізовує заходи децентралізації в області професійно-технічної освіти, зокрема, разом з польськими експертами.

Уповноважена організація здійснюватиме такі завдання у рамках виконання бюджету: процедури закупівлі та присудження гранту, а також управління відповідними контрактами та здійсненням платежів.

Якщо переговори з вищезазначеною уповноваженою організацією не досягнуть успіху, ця частина такого заходу може бути реалізована шляхом прямого управління через контракти про надання послуг.

2.1.3 Непряме управління за участю Банку розвитку KfW

Частина цього заходу може бути реалізована шляхом непрямого управління за участю Банку розвитку KfW.

Ця реалізація передбачає підтримку таких компонентів:

Компонент 3 - Модернізація інфраструктури закладів професійно-технічної освіти (КЦ3) з виконанням ремонтно-будівельних робіт, нового будівництва та закупівлею і поставкою обладнання.

Ця реалізація є виправданою за декількох причин:

Масштаби програми вимагають надійного виконавця з великим досвідом та присутністю в Україні, і KfW відповідає таким вимогам.

Реалізація проектів, пов'язаних з обладнанням інфраструктури, є однією з основних компетенцій KfW.

KfW вже реалізовує декілька проектів інфраструктури в Україні (водопостачання, школи, дитячі садочки тощо) та обізнаний з обов'язковими українськими процедурами.

Що стосується професійно-технічної освіти, KfW має багатий світовий досвід роботи з активним портфелем проектів у цій сфері на суму 1,2 мільярдів євро.

Уповноважена організація здійснюватиме такі завдання у рамках виконання бюджету: процедури закупівлі та присудження гранту, а також управління відповідними контрактами та здійсненням платежів.

Якщо переговори з вищезазначеною уповноваженою організацією не досягнуть успіху, ця частина такого заходу може бути реалізована шляхом прямого управління.

2.2 Застосування критеріїв прийнятності за географічною ознакою під час проведення закупівель та надання грантів

Застосовуються критерії прийнятності за географічною ознакою, тобто за місцем реєстрації заявників для участі у процедурах закупівель та надання грантів, а також стосовно країни походження товарів, закупівля яких здійснюється відповідно до положень, встановлених базовим актом та викладених у відповідних договірних документах.

Відповідальна уповноважена посадова особа Комісії має право розширити критерії прийнятності за географічною ознакою у разі нагальної потреби або відсутності продукції та послуг на ринках відповідних країн або в інших випадках, обґрунтованих у належному порядку, якщо дотримання правил щодо прийнятності за географічною ознакою може унеможливити або суттєво ускладнити реалізацію цього заходу.

2.3 Орієнтовний бюджет

2.4 Організаційна схема та розподіл обов'язків

Докладні технічне завдання/опис заходу мають бути розроблені для кожного окремого заходу, включаючи структуру менеджменту, команду експертів та склад Керівного комітету, який відповідатиме за нагляд за проектом.

Реалізація проекту буде здійснюватися у тісній співпраці з Німеччиною, Фінляндією, Польщею та Естонією.

2.5 Моніторинг результативності та звітність

Щоденний технічний і фінансовий моніторинг реалізації заходу має бути постійним процесом і становити частину зобов'язань партнера, який реалізує захід. З цією метою партнер, який реалізує захід, має створити постійну систему внутрішнього технічного і фінансового моніторингу для кожного проекту, а також складати регулярні звіти про хід виконання робіт (як мінімум щорічні) та кінцеві звіти. Кожен звіт повинен містити докладний опис реалізації заходу, труднощі, з якими довелося зіткнутися, внесені зміни, а також ступінь досягнення результатів (практичні результати та підсумки реалізації), який оцінюється шляхом порівняння з відповідними показниками, наведеними у логічній матриці (для способу реалізації проекту) або переліку показників, що характеризують результати (у разі бюджетної підтримки). Звіт має бути викладений таким чином, щоб за його допомогою можна було здійснювати моніторинг передбачених та використовуваних засобів, а також дані щодо бюджету, передбаченого для цього заходу. Кінцевий звіт, описовий та фінансовий, має охоплювати весь період реалізації заходу.

Комісія має право здійснювати додаткові візити з метою моніторингу реалізації проекту як силами свого власного персоналу, так і з залученням незалежних консультантів, найнятих безпосередньо Комісією для проведення заходів з незалежного моніторингу (або найнятих відповідальним агентом, з яким Комісія уклала контракт на проведення таких заходів).

Крім того, ЄФО в рамках своїх основних функцій виконуватиме важливу роль моніторингу протягом життєвого циклу програми, включаючи участь в якості спостерігача у Керівному комітеті.

2.6 Оцінка

З огляду на важливість заходу, заключне оцінювання реалізації програми або її компонентів здійснюватиметься незалежними консультантами, найнятими Комісією.

Заключне оцінювання здійснюватиметься в цілях підзвітності та вивчення ситуації про реалізацію заходу на різних рівнях (у тому числі в цілях перегляду політики) з урахуванням, зокрема, того, що ця програма може бути продовжена у майбутньому.

Комісія повинна інформувати партнера, який реалізує захід, заздалегідь принаймні за три місяці про строки, передбачені для проведення місій з оцінювання. Партнер, який реалізує захід, повинен дієво та ефективно співпрацювати з експертами з питань оцінювання та надавати їм всю необхідну інформацію та документацію, а також доступ до відповідних приміщень та місць здійснення проектної діяльності.

Звіти про результати оцінювання мають бути надані країні-партнеру та іншим ключовим зацікавленим сторонам. Партнер, який реалізує захід, та Комісія аналізують висновки та рекомендації, складені за результатами оцінювання та, у необхідних випадках, за погодженням з країною-партнером, спільно приймають рішення щодо подальших дій та будь-яких необхідних коригувань, у тому числі, і стосовно переорієнтації проекту.

Передбачається укладення одного контракту на послуги оцінювання згідно з рамковим контрактом у 2023 році.

2.7 Аудит

Без обмеження обсягу відповідальності за зобов'язаннями, які застосовуються до контрактів, укладених з метою реалізації цього заходу, Комісія має право на підставі результатів оцінки ризиків укладати контракт на проведення незалежних аудитів або виконання завдань з перевірки витрат стосовно одного або кількох контрактів чи договорів.

Передбачається укладення одного контракту на надання послуг аудиту згідно з рамковим договором у 2023 році.

2.8 Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності

Інформаційна взаємодія і забезпечення публічності ЄС є встановленим законом - зобов'язанням для всіх зовнішніх заходів, що фінансуються ЄС.

Цей захід повинен включати заходи інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, які мають ґрунтуватися на спеціальному Плані дій з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, що має бути розроблений на початку реалізації заходу та фінансуватиметься з коштів бюджету, вказаного у розділі 2.3. вище.

Що стосується встановлених законом зобов'язань у сфері інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, зазначені заходи мають здійснюватись Комісією, країною-партнером, підрядниками, бенефіціарами грантів та/або уповноваженими організаціями. Належні договірні зобов'язання мають бути включені, відповідно, в угоду про фінансування, контракти про закупівлі та надання грантів та угоди про делегування повноважень.

Для розроблення Плану заходів з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності і відповідних договірних зобов'язань повинен використовуватись Посібник з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності зовнішніх заходів ЄС.