Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 258/2012 від 14 березня 2012 року про імплементацію статті 10 Протоколу ООН проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію Організації Обєднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (Протокол ООН про вогнепальну зброю), та про встановлення дозволів на експорт і заходів щодо імпорту та транзиту вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 207,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (-1),

Оскільки:

(1) Відповідно до Рішення Ради 2001/748/ЄС від 16 жовтня 2001 року про підписання від імені Європейського Співтовариства Протоколу ООН проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, як доповнення Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинност і (-2), Комісія підписала зазначений Протокол (далі - "Протокол ООН про вогнепальну зброю") від імені Співтовариства 16 січня 2002 року.

(2) Протокол ООН про вогнепальну зброю, мета якого сприяти, полегшувати та зміцнювати співпрацю між державами-учасницями для запобігання, боротьби і викорінення незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, набув чинності 3 липня 2005 року.

(3) Для полегшення відстеження вогнепальної зброї та ефективної боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, необхідно покращити обмін інформацією між державами-членами, зокрема за допомогою кращого використання наявних каналів зв'язку.

(4) Особисті дані повинні опрацьовуватися відповідно до правил, встановлених у Директиві Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних (-3) та Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних установами та органами Співтовариства і про вільний рух таких даних (-4).

(5) У своєму Повідомленні від 18 липня 2005 року про заходи із забезпечення більшої безпеки вибухівки, детонаторів, обладнання для вироблення вибухових пристроїв та вогнепальної зброї (-5 ), Комісія оголосила про свій намір імплементувати статтю 10 Протоколу ООН про вогнепальну зброю як частину заходів, які необхідно вжити для того, щоб Союз міг затвердити зазначений Протокол.

(6) Протокол ООН про вогнепальну зброю вимагає від держав-учасниць запровадити або вдосконалити адміністративні процедури чи системи для здійснення дієвого контролю за виготовленням, маркуванням, імпортом та експортом вогнепальної зброї.

(7) Дотримання Протоколу ООН про вогнепальну зброю також вимагає визнання незаконного виготовлення або обігу вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, кримінальним правопорушенням, а також вжиття заходів для конфіскації предметів, які виробляють або розповсюджують таким чином.

(8) Цей Регламент не застосовують до вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, які призначені спеціально для військових цілей. Заходи на виконання вимог статті 10 Протоколу ООН про вогнепальну зброю , необхідно адаптувати, щоб забезпечити спрощені процедури для вогнепальної зброї для цивільного використання. Отже, необхідно забезпечити певний рівень сприяння стосовно надання дозволів на багаторазові перевезення, транзитних заходів та тимчасового експорту для законних цілей.

(9) Цей Регламент не впливає на застосування статті 346 Договору про функціонування Європейського Союзу , яка стосується суттєвих інтересів безпеки держав-членів, а також цей Регламент не має жодного впливу на Директиву Європейського Парламенту і Ради 2009/43/ ЄС від 6 травня 2009 року про спрощення умов передачі пов'язаних з обороною продуктів у межах Співтовариства (-6) або на Директиву Ради 91/477/ЄЕС від 18 червня 1991 року про контроль за придбанням та володінням зброї (-7). Крім того, Протокол ООН про вогнепальну зброю, а, отже, і цей Регламент, не застосовують до міждержавних транзакцій або до державних передач у тих випадках, коли застосування Протоколу завдало б шкоди праву держави-учасниці вживати заходів в інтересах національної безпеки відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй.

(10) Директива 91/477/ЄЕС стосується передачі вогнепальної зброї для цивільного використання на території Союзу, тоді як цей Регламент зосереджує увагу на заходах стосовно експорту з митної території Союзу до третіх країн або через їх територію.

(11) Вогнепальна зброя, її складові частини і основні компоненти, а також боєприпаси до неї, коли їх імпортують з третіх країн, підпадають під дію законодавства Союзу, зокрема вимог Директиви 91/477/ЄЕС.

(12) Необхідно забезпечити узгодженість чинних положень про ведення обліку відповідно до законодавства Союзу.

(13) Для забезпечення належного застосування цього Регламенту, держави-члени повинні вжити заходів, що надають компетентним органам відповідні повноваження.

(14) З метою ведення списку вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, для яких відповідно до цього Регламенту необхідний дозвіл, повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу повинні бути делеговані Комісії для узгодження додатку I до цього Регламенту з додатком I до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 від 23 липня 1987 року про тарифну, статистичну номенклатуру і про Єдиний митний тариф (-8), а також з додатком I до Директиви 91/477/ЄЕС . Вкрай важливо, щоб Комісія проводила належні консультації під час своєї підготовчої роботи, в тому числі на рівні експертів. Під час підготовки і розроблення делегованих актів Комісія повинна забезпечити одночасну, своєчасну та належну передачу відповідних документів Європейському Парламенту і Раді.

(15) Союз ухвалив комплекс митних правил, що містяться в Регламенті Ради (ЄЕС) № 2913/92 від 12 жовтня 1992 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (-9), та його імплементаційних положеннях, які встановлено у Регламенті Комісії (ЄЕС) № 2454/93 (-10). Також необхідно взяти до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 450/2008 від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (модернізований Митний кодекс) (-11), положення якого застосовують на різних етапах відповідно до його статті 188. Ніщо в цьому Регламенті не обмежує будь-яких повноважень відповідно до Митного кодексу Співтовариства та його імплементаційних положень.

(16) Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень положень цього Регламенту, та забезпечити їх виконання. Такі санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

(17) Цей Регламент не обмежує режим Союзу для контролю за експортом, передачею, брокерською діяльністю і транзитом товарів подвійного використання, встановлений Регламентом Ради (ЄС) № 428/2009 (-12).

(18) Цей Регламент узгоджується з іншими відповідними положеннями щодо вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї для військового використання, стратегій безпеки, незаконного обігу стрілецької зброї і легких озброєнь та експорту технологій військового призначення, в тому числі Спільною позицією Ради 2008/944/СЗБП від 8 грудня 2008 року про визначення спільних правил контролю за експортом товарів і технологій військового призначення (-13).

(19) Комісія та держави-члени повинні інформувати одна одну про заходи, вжиті відповідно до цього Регламенту, та про іншу відповідну інформацію, що є в їх розпорядженні у зв'язку з цим Регламентом.

(20) Цей Регламент не перешкоджає державам-членам застосовувати свої конституційні правила, що стосуються відкритого доступу до офіційних документів, з урахуванням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1049/2001 від 30 травня 2001 року щодо відкритого доступу до документів Європейського Парламенту, Ради та Комісії (-14),

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює правила, що регулюють надання дозволів на експорт, а також заходи щодо імпорту та транзиту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, з метою імплементації статті 10 Протоколу Організації Об'єднаних Націй проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї , який доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (далі - "Протокол ООН про вогнепальну зброю").

Для цілей цього Регламенту:

(1) "вогнепальна зброя" означає будь-яку переносну ствольну зброю, яка здійснює постріл, призначена або може бути пристосована для здійснення пострілу чи прискорення кулі або снаряду за рахунок енергії вибухової речовини, як зазначено в додатку I.

Об'єкт вважають таким, який можна пристосувати для здійснення пострілу чи прискорення кулі або снаряду за рахунок енергії вибухової речовини, якщо:

- він має вигляд вогнепальної зброї, та

- через його конструкцію або матеріал, з якого він зроблений, він може бути відповідно пристосований;

(2) "складові частини" означає будь-які елементи або запасні деталі, зазначені у додатку I, спеціально призначені для вогнепальної зброї та основні для її функціонування, у тому числі ствол, корпус або ствольну коробку, затворну раму або барабан, затвор або казенник, а також будь-який пристрій, призначений або адаптований для зменшення звуку, спричиненого пострілом;

(3)" основні компоненти" означає затворний механізм, патронник та ствол вогнепальної зброї, які, будучи окремими предметами, включені до категорії вогнепальної зброї, на якій вони закріплені або призначені для закріплення;

(4) "боєприпаси" означає унітарний патрон або його компоненти, у тому числі патронні гільзи, капсулі, порох, кулі або снаряди, які використовують у вогнепальній зброї, як зазначено у додатку I, за умови, що такі компоненти самі потребують дозволу у відповідній державі-члені;

(5) "деактивована вогнепальна зброя" означає предмети, які в іншому випадку відповідають означенню вогнепальної зброї, приведені до стану, який повністю виключає їх використання за призначенням шляхом деактивації, що забезпечує, щоб усі основні складові частини вогнепальної зброї були приведені в повну непридатність і щоб їх неможливо було від'єднати, замінити чи модифікувати так, щоб це дозволило будь-яким чином знову активувати вогнепальну зброю.

Держави-члени повинні передбачити механізми для того, щоб ці заходи деактивації були верифіковані компетентним органом. Держави-члени в контексті такої верифікації повинні передбачити видачу сертифіката або запису, що підтверджує факт деактивації вогнепальної зброї, або нанесення на такій вогнепальній зброї чітко видимого спеціального марковання;

(6) "експорт" означає:

(a) процедуру експорту у значенні, наведеному в статті 161 Регламенту (ЄЕС) № 2913/92 ;

(b) реекспорт у значенні, наведеному в статті 182 Регламенту (ЄЕС) № 2913/92 , але не включаючи товари, що переміщуються відповідно до процедури зовнішнього транзиту, як зазначено в статті 91 згаданого Регламенту , якщо жодні реекспортні формальності, зазначені у його статті 182(2), не були виконані;

(7) "особа" означає фізичну особу, юридичну особу та, якщо така можливість передбачена згідно з чинними правилами, об'єднання осіб, визнане таким, що має здатність вчиняти юридичні дії, але не має правового статусу юридичної особи;

(8) "експортер" означає будь-яку особу, засновану в Союзі, яка укладає або від імені якої укладають експортну декларацію, тобто особу, яка на момент прийняття експортної декларації має контракт з вантажоодержувачем у відповідній третій країні та має необхідні повноваження для ухвалення рішення про відправлення товару за межі митної території Союзу. Якщо контракту на експорт не було укладено, або якщо володілець контракту не діє від свого імені, тоді експортер означає особу, яка має необхідні повноваження для ухвалення рішення про відправлення товару за межі митної території Союзу.

Якщо перевагу права розпорядження вогнепальною зброєю, її складовими частинами і основними компонентами, а також боєприпасами до неї, набуває особа, що заснована за межами Союзу, відповідно до контракту, на якому базується експорт, тоді експортером вважають сторону контракту, засновану в Союзі;

(9) "митна територія Союзу" означає територію у значенні, наведеному в статті 3 Регламенту (ЄЕС) № 2913/92 ;

(10) "експортна декларація" означає акт, яким особа повідомляє у встановленій формі та спосіб про свій намір помістити вогнепальну зброю, її складові частини і основні компоненти, а також боєприпаси до неї, під процедуру експорту;

(11) "тимчасовий вивіз" означає переміщення вогнепальної зброї, яку випускають з митної території Союзу, і призначену для реімпорту протягом періоду, що не перевищує 24 місяці;

(12) "транзит" означає операцію з транспортування товарів, які випускають з митної території Союзу і які проходять через територію однієї або більше третіх країн з кінцевим пунктом призначення в іншій третій країні;

(13) "перевантаження" означає транзит, пов'язаний з фізичним розвантаженням товарів з транспортного засобу, яким здійснюють імпорт, з наступним повторним завантаженням, з метою реекспорту, як правило, на інший транспортний засіб;

(14) "дозвіл на експорт" означає:

(a) одноразовий дозвіл або ліцензію, надану одному конкретному експортеру для однієї партії одного або більше видів вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, для одного визначеного кінцевого одержувача або вантажоодержувача у третій країні; або

(b) багаторазовий дозвіл або ліцензію, надану одному конкретному експортеру для багатьох партій одного або більше видів вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, для декількох визначених кінцевих одержувачів або вантажоодержувачів у третій країні; або

(c) глобальний дозвіл або ліцензію, надану одному конкретному експортеру для багатьох поставок одного або декількох видів вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, декільком визначеним кінцевим одержувачам або вантажоодержувачам в одній або декількох третіх країнах;

(15) "незаконний обіг" означає імпорт, експорт, продаж, доставку, переміщення або передачу вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, з території або територією однієї держави-члена до третьої країни, у будь-якому з наведених нижче випадків:

(a) відповідна держава-член не надає дозвіл на це відповідно до умов цього Регламенту;

(b) вогнепальна зброя не має марковання відповідно до статті 4(1) і (2) Директиви 91/477/ ЄЕС ;

(c) передбачена для імпорту вогнепальна зброя не має марковання на час імпорту, принаймні простого марковання, що дозволяє ідентифікувати першу країну імпорту в межах Європейського Союзу або, якщо вогнепальна зброя не має такого марковання, унікального марковання, що ідентифікує передбачену для імпорту вогнепальну зброю;

(16) "відстеження" означає систематичне відстежування руху вогнепальної зброї та, де це можливо, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, від виробника до покупця з метою надання компетентним органам держав-членів допомоги у виявленні, розслідуванні та проведенні аналізу незаконного виготовлення та обігу.

1. Цей Регламент не застосовують до:

(a) міждержавних транзакцій або державних передач;

(b) вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, спеціально призначених для військового використання, і, в будь-якому випадку, повністю автоматичної вогнепальної зброї;

(c) вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, якщо вони призначені для збройних сил, поліції або державних органів держав-членів;

(d) колекціонерів та органів, що займаються культурними та історичними аспектами вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, і визнані такими для цілей цього Регламенту державою-членом, на території якої вони засновані, за умови, що забезпечуються заходи відстеження;

(e) деактивованої вогнепальної зброї;

(f) антикварної вогнепальної зброї та її копій, як визначено відповідно до національного законодавства, за умови, що антикварна вогнепальна зброя не включає вогнепальну зброю, виготовлену після 1899 року.

2. Цей Регламент не обмежує Регламент (ЄЕС) № 2913/92 (Митний кодекс Співтовариства), Регламент (ЄЕС) № 2454/93 (імплементаційні положення Митного кодексу Співтовариства), Регламент (ЄС) № 450/2008 (модернізований Митний кодекс) та режим контролю за експортом, передачею, брокерською діяльністю і транзитом товарів подвійного використання, встановлений Регламентом (ЄС) № 428/2009 (Регламент про товари подвійного використання).

1. Дозвіл на експорт, встановлений відповідно до форми, наведеної у додатку II, вимагається для експорту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, перелічених у додатку I. Такий дозвіл надається компетентними органами держави-члена, в якій експортер заснований, і видається в письмовій формі або електронними засобами.

2. Якщо для експорту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї вимагається дозвіл на експорт відповідно до цього Регламенту, і такий експорт також підпадає під вимоги щодо дозволів відповідно до Спільної позиції 2008/944/ СЗБП, держави-члени можуть використовувати єдину процедуру для виконання зобов'язань, покладених на них цим Регламентом та зазначеною Спільною позицією.

3. Якщо вогнепальна зброя, її складові частини і основні компоненти, а також боєприпаси до неї, розташовані в одній або декількох державах-членах, окрім тієї, в якій була подана заявка на видачу дозволу на експорт, цей факт повинен бути вказаний у зазначеній заявці. Компетентні органи держави-члена, до якої було подано заявку на видачу дозволу на експорт, повинні негайно провести консультації з компетентними органами відповідної держави-члена або держав-членів та надати відповідну інформацію. Держава-член або держави-члени, з якими проводили консультації, протягом 10 робочих днів повинні повідомити про будь-які заперечення, які вона або вони можуть мати проти видачі такого дозволу, яка зобов'язує державу-члена, в якій було подано заявку.

Комісія уповноважується ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 6 для внесення змін і доповнень до додатка I на основі змін і доповнень до додатка I до Регламенту (ЄЕС) № 2658/87 та на основі змін і доповнень до додатка I до Директиви 91/477/ЄЕС .

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії з дотриманням умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 5, надаються Комісії на невизначений строк.

3. Делеговані повноваження, зазначені в статті 5, можуть бути у будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 5, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення такого періоду і Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжується ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Перед тим, як видавати дозвіл на експорт для вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, відповідна держава-член повинна перевірити, що:

(a) третя країна-імпортер дозволила відповідний імпорт; і

(b) треті країни транзиту, якщо такі є, письмово повідомили - і не пізніше ніж до відвантаження - що вони не заперечують проти транзиту. Це положення не застосовують:

- до перевезень морським або повітряним транспортом та через порти або аеропорти третіх країн, за умови, що не відбувається перевантаження або зміна транспортних засобів,

- у випадку тимчасового вивозу в законних цілях, що можуть бути перевірені, які включають полювання, спортивну стрільбу, оцінення, виставки без продажу та ремонт.

2. Держави-члени можуть вирішити, що, якщо заперечення проти транзиту не отримані протягом 20 робочих днів з дня письмового запиту щодо відсутності заперечень проти транзиту, поданого експортером, тоді третя країна транзиту, з якою проводилися консультації, вважається такою, що не заперечує проти транзиту.

3. Експортер повинен надати компетентному органу держави-члена, відповідальному за видачу дозволу на експорт, необхідні документи, які підтверджують, що третя країна-імпортер дозволила імпорт, і що третя країна транзиту не має заперечень проти транзиту.

4. Держави-члени опрацьовують заявки на видачу дозволів на експорт протягом періоду, що визначається національним законодавством або практикою, який не повинен перевищувати 60 робочих днів з дати подання всієї необхідної інформації компетентним органам. За виняткових обставин та за наявності належним чином обґрунтованих причин такий період може бути подовжений до 90 робочих днів.

5. Строк дії дозволу на експорт не повинен перевищувати строку дії дозволу на імпорт. Якщо в дозволі на імпорт не вказаний строк його дії, окрім як за виняткових обставин та за наявності належним чином обґрунтованих причин, строк дії дозволу на експорт повинен становити щонайменше дев'ять місяців.

6. Держави-члени можуть вирішити використовувати електронні документи для цілей опрацювання заявок на видачу дозволу на експорт.

1. У цілях відстеження, дозвіл на експорт та ліцензія на імпорт або дозвіл на імпорт, виданий третьою країною-імпортером, та супровідна документація разом повинні містити інформацію, яка включає:

(a) дати видачі та закінчення строку дії;

(b) місце видачі;

(c) країну експорту;

(d) країну імпорту;

(e) за необхідності, третю країну або країни транзиту;

(f) вантажоодержувача;

(g) кінцевого одержувача, якщо він відомий на момент відвантаження;

(h) детальні дані, що дозволяють ідентифікувати вогнепальну зброю, її складові частини і основні компоненти, а також боєприпаси до неї, та їх кількість, включаючи, не пізніше ніж до відвантаження, марковання, що наносять на вогнепальну зброю.

2. Інформацію, зазначену у параграфі 1, якщо вона міститься в ліцензії на імпорт чи дозволі на імпорт, експортер надає третім країнам транзиту заздалегідь, але не пізніше ніж до відвантаження.

1. Спрощені процедури тимчасового вивозу або реекспорту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, повинні застосовуватись у такий спосіб:

(a) Дозвіл на експорт не вимагається для:

(i) тимчасового вивозу мисливцями або спортивними стрільцями у складі їхніх супровідних особистих речей під час поїздки до третьої країни, за умови, що вони обґрунтують компетентним органам цілі поїздки, зокрема, пред'явивши запрошення або інше підтвердження участі у полюванні або спортивних стрільбах у третій країні призначення:

- однієї одиниці вогнепальної зброї або декількох,

- їх основних компонентів, якщо вони мають марковання, а також складових частин,

- боєприпасів до них, з обмеженням у максимум 800 патронів для мисливців та максимум 1 200 патронів для спортивних стрільців;

(ii) зворотного вивозу мисливцями чи спортивними стрільцями у складі їхніх супровідних особистих речей після тимчасового ввозу для полювання чи спортивних стрільб, за умови, що вогнепальна зброя залишається власністю особи, яка заснована за межами митної території Союзу, і вогнепальну зброю реекспортують до тієї особи.

(b) Залишаючи митну територію Союзу через державу-члена, яка не є державою-членом їхнього проживання, мисливці та спортивні стрільці повинні пред'явити компетентним органам Європейську картку на вогнепальну зброю, як це передбачено в статтях 1 та 12 Директиви 91/477/ЄЕС . У випадку подорожування повітряним транспортом, Європейська картка на вогнепальну зброю пред'являється компетентним органам, якщо відповідні предмети передають авіаперевізнику для транспортування за межі митної території Союзу.

Залишаючи митну територію Союзу через державу-члена свого проживання, мисливці та спортивні стрільці можуть замість Європейської картки на вогнепальну зброю пред'явити інший документ, який компетентні органи такої держави-члена вважають дійсним для цієї мети.

(c) Компетентні органи держави-члена на період, що не перевищує 10 днів, повинні призупинити процедуру експорту або, за необхідності, іншим чином запобігти вивезенню вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, з митної території Союзу через таку державу-члена, якщо вони мають підстави підозрювати, що цілі, обґрунтовані мисливцями чи спортивними стрільцями, не узгоджуються з відповідними міркуваннями та зобов'язаннями, визначеними у статті 10. За виняткових обставин та за наявності належним чином обґрунтованих причин, період, зазначений у цьому пункті, може бути подовжений до 30 днів.

2. Держави-члени повинні встановити, відповідно до національного законодавства, спрощені процедури для:

(a) зворотного вивозу вогнепальної зброї після тимчасового ввозу для оцінення або демонстрації на виставці без продажу, або перероблення на митній території, що передбачає ремонт, за умови, що вогнепальна зброя залишається власністю особи, яка заснована за межами митної території Союзу, і вогнепальну зброю реекспортують до тієї особи;

(b) реекспорту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, якщо вони перебувають на тимчасовому зберіганні з моменту їх прибуття на митну територію Союзу до їх вибуття;

(c) тимчасового вивозу вогнепальної зброї з метою оцінення і ремонту та демонстрації на виставці без продажу, за умови, що експортер обґрунтує законне володіння цією вогнепальною зброєю та експортує її відповідно до митних процедур перероблення поза межами митної території або тимчасового вивозу.

1. При ухваленні рішення про надання дозволу на експорт відповідно до цього Регламенту, держави-члени повинні врахувати всі відповідні міркування, у тому числі, де це доцільно:

(a) їхні обов'язки і зобов'язання як сторін відповідних міжнародних домовленостей в галузі експортного контролю або відповідних міжнародних договорів;

(b) міркування національної зовнішньої та безпекової політики, у тому числі ті, що їх охоплює Спільна позиція 2008/944/СЗБП;

(c) міркування щодо заявленого кінцевого використання, вантажоодержувача, визначеного кінцевого одержувача і ризику перенаправлення.

2. На додаток до відповідних міркувань, визначених у параграфі 1, при оцінюванні заявки на видачу дозволу на експорт, держави-члени повинні врахувати застосування експортером пропорційних та адекватних засобів і процедур, щоб забезпечити дотримання положень і цілей цього Регламенту та умов надання дозволу.

При вирішенні питання про видачу дозволу на експорт відповідно до цього Регламенту, держави-члени повинні дотримуватися своїх зобов'язань щодо санкцій, накладених рішеннями, ухваленими Радою, або рішенням Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), або зобов'язальною резолюцією Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, зокрема щодо ембарго стосовно зброї.

1. Держави-члени повинні:

(a) відмовити у наданні дозволу на експорт, якщо заявник має судимість, пов'язану з поведінкою, що становить правопорушення, зазначене у статті 2(2) Рамкового рішення Ради 2002/584/ЮВС від 13 червня 2002 року про Європейський ордер на арешт і процедури передачі осіб між державами-членами (-15), або пов'язану з будь-якою іншою поведінкою, за умови, що така поведінка становила злочин, що карається максимальним позбавленням волі строком щонайменше на чотири роки або суворішим покаранням;

(b) анулювати, призупинити, модифікувати або відкликати дозвіл на експорт, якщо умови його надання не виконують або більше не виконують.

Цей параграф не обмежує жорсткіші правила відповідно до національного законодавства.

2. Якщо держави-члени відмовляють у видачі, анулюють, призупиняють, модифікують або відкликають дозвіл на експорт, тоді вони повинні повідомити про це компетентні органи інших держав-членів та надати їм відповідну інформацію. Якщо компетентні органи держави-члена призупинили дію дозволу на експорт, їхню кінцеву оцінку необхідно повідомити іншим державам-членам наприкінці періоду призупинення.

3. Перед тим, як компетентні органи держави-члена нададуть дозвіл на експорт відповідно до цього Регламенту, вони повинні врахувати всі відмови у видачі відповідно до цього Регламенту, про які вони були сповіщені, щоб з'ясувати, чи було відмовлено у видачі дозволу компетентними органами іншої держави-члена або держав-членів на ідентичну по суті транзакцію (щодо предмета з ідентичними по суті параметрами або технічними характеристиками і стосовно того ж самого імпортера або вантажоодержувача).

Вони можуть спочатку проконсультуватися з компетентними органами держави-члена або держав-членів, які надали відмови, анулювали, призупинили, модифікували або відкликали дозволи згідно з параграфами 1 і 2. Якщо після такої консультації компетентні органи держави-члена вирішать надати дозвіл, вони повинні повідомити компетентні органи інших держав-членів, надавши всю необхідну інформацію для пояснення такого рішення.

4. Вся інформація, яку надають відповідно до положень цієї статті, повинна відповідати положенням статті 19(2) стосовно її конфіденційності.

Відповідно до чинного національного законодавства або практики, держави-члени зберігають протягом не менш як 20 років всю інформацію, що стосується вогнепальної зброї та, де це доречно і можливо, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, яка необхідна для відстеження та ідентифікації такої вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, та для запобігання і виявлення їх незаконного обігу. Така інформація повинна включати місце, дати видачі та закінчення строку дії дозволу на експорт; країну експорту; країну імпорту; за необхідності, третю країну транзиту; вантажоодержувача; кінцевого одержувача, якщо він відомий на час експорту; а також опис та кількість предметів, у тому числі будь-які марковання, нанесені на них.

Цю статтю не застосовують до експорту, зазначеного в статті 9.

1. Держави-члени, у разі підозри, запитують у третьої країни-імпортера підтвердження отримання відправленої партії вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї.

2. На запит третьої країни експорту, яка є стороною Протоколу ООН про вогнепальну зброю на час експорту, держави-члени підтверджують отримання на митній території Союзу відправленої партії вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, яке забезпечується в принципі шляхом пред'явлення відповідних митних ввізних документів.

3. Держави-члени дотримуються параграфів 1 і 2 відповідно до чинного національного законодавства або практики. Зокрема, стосовно експорту, компетентний орган держави-члена може вирішити звернутися до експортера або безпосередньо до третьої країни-імпортера.

Держави-члени вживають таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб гарантувати, що їхні дозвільні процедури є безпечними і що достовірність дозвільних документів можна верифікувати або підтвердити.

Верифікація та підтвердження також, за необхідності, можуть забезпечуватися за допомогою дипломатичних каналів.

Щоб забезпечити належне застосування цього Регламенту, держави-члени вживають необхідних і пропорційних заходів, щоб надати своїм компетентним органам можливість:

(a) збирати інформацію про будь-яке замовлення або транзакцію, що включає вогнепальну зброю, її складові частини і основні компоненти, а також боєприпаси до неї; та

(b) встановлювати, що заходи експортного контролю застосовуються належним чином, що, зокрема, може включати право входити до приміщень осіб, які заінтересовані в експортній транзакції.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушень цього Регламенту, та вживають всіх необхідних заходів для забезпечення їх імплементації. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

1. При виконанні митних формальностей для експорту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї у митниці, відповідальній за експорт, експортер повинен надати докази того, що він отримав будь-який необхідний дозвіл на експорт.

2. Від експортера можуть вимагати надання перекладу на офіційну мову держави-члена, де експортну декларацію пред'являють як будь-які документи, представлені як доказ.

3. Без обмеження будь-яких повноважень, наданих їм відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 2913/92, держави-члени на період, що не перевищує 10 днів, призупиняють процедуру експорту з їхньої території або, за необхідності, іншим чином запобігають випуску вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, на які поширюється дійсний дозвіл на експорт, з митної території Союзу через їхню територію, якщо вони мають підстави підозрювати, що:

(a) релевантна інформація не була врахована при видачі дозволу; або

(b) обставини істотно змінилися після видачі дозволу.

За виняткових обставин та за наявності належним чином обґрунтованих причин, такий період може бути подовжений до 30 днів.

4. Протягом періоду або подовженого періоду, зазначеного у параграфі 3, держави-члени або випускають вогнепальну зброю, її складові частини і основні компоненти, а також боєприпаси до неї, або вживають заходів відповідно до статті 11(1)(b).

1. Держави-члени можуть передбачити, щоб митні формальності для експорту вогнепальної зброї, її складових частин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї, можна було виконати тільки у митницях, уповноважених для цього.

2. Держави-члени, які використовують варіант, викладений у параграфі 1, інформують Комісію про належним чином уповноважені митниці або про відповідні подальші зміни. Комісія публікує та оновлює таку інформацію щорічно у серії С Офіційного вісника Європейського Союзу.

1. Держави-члени, у співпраці з Комісією та відповідно до статті 21(2), вживають всіх належних заходів для встановлення безпосередньої співпраці та обміну інформацією між компетентними органами з метою підвищення ефективності заходів, встановлених цим Регламентом. Така інформація може містити:

(a) детальні дані про експортерів, чию заявку на дозвіл відхилено, або експортерів, які підпадають під дію рішень, ухвалених державами-членами відповідно до статті 11;

(b) дані про вантажоодержувачів або інших суб'єктів, що беруть участь у підозрілій діяльності, та, за наявності, використовувані маршрути.

2. Регламент Ради (ЄС) № 515/97 (-16) про взаємну допомогу, зокрема його положення про конфіденційність інформації, застосовують mutatis mutandis до заходів, передбачених цією статтею, без обмеження статті 20 цього Регламенту.

1. Створюється Координаційна група з експорту вогнепальної зброї (далі - "Координаційна група") під головуванням представника Комісії. Кожна держава-член призначає свого представника до цієї групи.

Координаційна група розглядає будь-яке питання, що стосується застосування цього Регламенту, яке можуть порушити голова або представник держави-члена. Вона зобов'язана дотримуватися правил конфіденційності Регламенту (ЄС) № 515/97.

2. Голова Координаційної групи або Координаційна група, за необхідності, консультується з будь-якими відповідними стейкхолдерами, яких стосується цей Регламент.

1. Кожна держава-член інформує Комісію про закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, ухвалені в ході імплементації цього Регламенту, в тому числі заходи, зазначені у статті 16.

2. До 19 квітня 2012 року кожна держава-член повинна поінформувати інші держави-члени та Комісію про компетентні національні органи для імплементації статей 7, 9, 11 та 17. На підставі цієї інформації Комісія публікує та оновлює список таких органів щорічно у серії С Офіційного вісника Європейського Союзу.

3. До 19 квітня 2017 року, а згодом на запит Координаційної групи і, в будь-якому випадку, кожні 10 років, Комісія переглядає імплементацію цього Регламенту та подає до Європейського Парламенту і Ради звіт про його застосування, який може включати пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нього. Держави-члени надають Комісії всю належну інформацію для підготовки звіту, в тому числі інформацію про використання єдиної процедури, передбаченої статтею 4(2).

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 30 вересня 2013 року.

Проте параграфи 1 і 2 статті 13 застосовуються з 30-го дня після дати набуття чинності у Європейському Союзі Протоколу ООН про вогнепальну зброю, після його затвердження відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу .

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

Для цілей цього додатка:

(a) "короткоствольна вогнепальна зброя" означає вогнепальну зброю, довжина ствола якої не перевищує 30 сантиметрів, а загальна довжина якої не перевищує 60 сантиметрів;

(b) "довгоствольна вогнепальна зброя" означає будь-яку вогнепальну зброю, окрім короткоствольної вогнепальної зброї;

(c) "автоматична вогнепальна зброя" означає вогнепальну зброю, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно, та з якої шляхом разового натискання на спусковий гачок можна здійснити більше ніж один постріл;

(d) "напівавтоматична вогнепальна зброя" означає вогнепальну зброю, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно, та з якої шляхом разового натискання на спусковий гачок не можна зробити більш ніж один постріл;

(e) "багатозарядна вогнепальна зброя" означає вогнепальну зброю, яку після пострілу перезаряджають з магазину або барабану вручну;

(f) "однозарядна вогнепальна зброя" означає вогнепальну зброю без магазину, яку заряджають перед кожним пострілом, вручну вставляючи патрон в патронник або пази на затворі ствола.

При видачі дозволів на експорт держави-члени докладатимуть зусиль для забезпечення видимості характеру дозволу на виданій формі.

Цей дозвіл на експорт дійсний у всіх державах-членах Європейського Союзу до дати закінчення строку його дії.