Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 238 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з надання освітніх послуг у системі вищої освіти та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією навчальних закладів" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 16, ст. 757);

пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 238 і від 30 березня 2011 р. № 311 , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 523 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 82, ст. 2335);

пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 17, ст. 573).

1. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти, належать:

чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки;

кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;

стан оприлюднення на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;

кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

наявність відокремлених структурних підрозділів;

наявність іноземних здобувачів вищої освіти;

частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.

2. Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти визначено у додатку 1.

3. Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

4. Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:

від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;

від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;

від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

5. Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері вищої освіти здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

6. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

__________

Примітка:

Під час розрахунку критерію 5:

не враховуються відокремлені підрозділи національних (державних) закладів вищої освіти, які увійшли до складу закладу вищої освіти внаслідок оптимізації мережі закладів вищої освіти і реорганізовані з юридичних осіб (протягом двох років з моменту такого об’єднання). Такі відокремлені підрозділи розглядаються як окремий заклад вищої освіти;

враховуються структурні підрозділи закладу вищої освіти, які розташовані в іншому населеному пункті, ніж населений пункт, в якому розташований заклад вищої освіти;

для закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку виключно за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, критерій не застосовується.